Ухвала суду № 49589926, 31.08.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/4283/15 Головуючий у І інстанції Шинкар А.О.Провадження № 22-ц/780/4978/15 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С.Категорія 58 31.08.2015

УХВАЛА

Іменем України

31 серпня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С, членів колегії - суддів Журби С.О., Коцюрби О.П., із участю секретаря Говорун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2015 року у справі за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про примусове входження до житла боржника,

ВСТАНОВИЛА:

12 червня 2015 року державний виконавець відділу ДВС Деснянського РУЮ у м. Києві звернувся до суду із поданням про примусове входження до житла боржника за адресою: АДРЕСА_2 для проведення виконавчих дій.

На його обґрунтування зазначає, що у нього на виконанні знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-1026, виданого 21 червня 2012 року Деснянським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 2 855 184.09 грн., а боржник добровільно рішення суду не виконує, на виклики державного виконавця не з'являється, при виходах за місцем проживання боржника останній відсутній або не відкриває двері, що унеможливлює виконання рішення суду.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2015 року подання задоволено з посиланням на те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду та перешкоджає державному виконавцю у здійсненні своїх обов'язків по даному виконавчому провадженню.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального і процесуального права при її постановленні.

Просить ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2015 року скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні подання державного виконавця.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів ( посадових осіб ) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, рішенням Деснянського районного суду м. Києва, із проведеними змінами рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10 травня 2012 року, з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_3 борг в сумі 3 390 950,30 грн., а 21 червня 2012 року місцевим судом виданий виконавчий лист ( а.с. 4 ).

03 квітня 2013 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Деснянського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-1026 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 2 855 184,09 грн. та боржнику надано строк до 10.04.2013 року для добровільного виконання рішення суду ( а.с. 5 ).

Згідно наданих суду матеріалів справи, 30 жовтня, 11 листопада, 06 грудня 2013 року, 19 березня 2014 року, 24 квітня 2015 року здійснено виклик боржника до державного виконавця, відповідно, 08 , 22 листопада, 13 грудня 2013 року, 28 березня 2014 року, 05 травня 2015 року ( а.с. 6, 7, 9, 11, 12 ).

Будь-яких доказів про отримання боржником копії постанови про відкриття провадження та зазначених викликів державного виконавця матеріали справи не містять і такі не надані суду апеляційної інстанції.

Наявні у справі акти державного виконавця від 05, 13 грудня 2013 року, 14 березня 2015 року ( а.с. 8, 10, 14 ) про неможливість перевірки майнового стану боржника в кв. АДРЕСА_1 та будинку по АДРЕСА_3, самі по собі, на переконання апеляційного суду, не свідчать про обґрунтованість заявлених державним виконавцем вимог.

Будь-яких доказів на підтвердження права власності боржника на зазначене майно заявником також не надано.

Як зазначає в апеляційній скарзі ОСОБА_2, будинок по АДРЕСА_3, належить йому на праві співвласності із дружиною - ОСОБА_4, яка у справі не залучена.

Проте, постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції у повній мірі не врахував викладеного, положень ст. 376 ЦПК України, факту часткового виконання боржником судового рішення ( а.с 31-34 ), а відтак, передчасно дійшов висновку про необхідність задоволення подання.

Окрім того, ухвалюючи судове рішення, місцевий суд не звернув уваги на те, що розгляд подання має розглядатись за участю державного виконавця відповідно до положень ч. 2 ст. 376 ЦПК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» та зазначених норм процесуального права при її постановленні, на переконання апеляційного суду, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи у суді другої інстанції.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції на підставі п. 3 ст. 312 ЦПК України.

При цьому, на переконання апеляційного суду не можуть бути задоволені вимоги ОСОБА_2 про відмову в задоволенні подання державного виконавця, оскільки вирішення цього питання, у відповідності до положень ст. 376 ЦПК України, віднесено до компетенції суду за місцезнаходженням житла, тобто, Броварського міськрайонного суду Київської області.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2015 року у справі за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про примусове входження до житла боржника скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не підлягає.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: С.О. Журба

О.П. Коцюрба