Вирок № 49587904, 11.08.2015, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/2025/15-к

Провадження № 1-кп/366/144/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року Іванківський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Гончарука О.П.,

при секретарі судового засідання Фещенко А.М.,

за участю прокурора Гармаш В. В.,

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Іванків Київської області матеріали кримінального провадження за обвинувальним актом, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12015110180000293 щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працює, одружений, раніше несудимого, зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

09.05.15 року, близько 23 години 30 хвилин, водій з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, керуючи автомобілем ДЕО-СЕНС», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по автодорозі між селами Совхоз Дубова-Дубова Поліського району Київської області під час руху в порушення п. 2.3 б ПДР України відповідно до якого водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу,технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, водій ОСОБА_2 був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну; в порушення п. 2.9 а ПДР відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним ( у стані алкогольного спяніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, водій ОСОБА_2 керував транспортним і в стані алкогольного спяніння; в порушення п.12.1 ПДР України відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, водій Богдан М. І. під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого виїхав за межі проїзної частини на праве узбіччя де допустив перекидання автомобіля.

В результаті ДТП, пасажир автомобіля «ДЕО-СЕНС», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому VI ребра зліва зі зміщенням відломків, забійної рани волосистої частини голови, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоровя.

Порушення вказаних вимог ПДР України водієм ОСОБА_2 знаходяться в прямому причинному звязку з отриманням середньої тяжкості тілесних ушкоджень пасажиром ОСОБА_1

Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обставиною, яка пом'якшуює покарання, передбачена ст. 66 КК України, є щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, що обтяжує покарання, передбачені ст. 67 КК України, є вчиненні злочину у стані алкогольного спяніння.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід обрати покарання у вигляді штрафу.

Враховуючи майновий стан обвинуваченого ОСОБА_2 М, І., до нього слід застосувати ч.4 ст.53 КК України із розстрочкою сплати штрафу на 1 (один) рік рівними частинами.

Цивільний позов був заявлений Іванківським міжрайонним прокурором Київської області на суму 623 грн. 20 коп. на відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1

На проведення інженерно-транспортної експертизи у НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області було затрачено кошти на суму 613 грн. 80 коп.

Судові витрати покласти на обвинуваченого.

Під час досудового розслідування досягнуто угоди від 30 липня 2015 року в кримінальному провадженні №12015110180000293 між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 про примирення за ч. 1 ст. 286 КК України за умовами якої:

1. Обвинувачений ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні та щиро розкаявся.

2. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу у розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Обвинуваченому ОСОБА_2 при укладанні угоди роз'яснено зміст ст. ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України, а також він розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнав себе винуватим в кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України та підтвердив добровільність укладення угоди. Судом роз'яснено ОСОБА_2, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, він має права передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України. Роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався поясненнями обвинуваченого, матеріалами кримінального провадження, що укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Укладена угода повністю відповідає вимогам ст. ст. 469, 471 КПК України та може бути затверджена судом. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.286 КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, існують достатні фактичні підстави для винуватості. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, укладення угоди є добровільним, виконання угоди обвинуваченим є можливим.

Керуючись ст. ст. 474, 475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 30 липня 2015 року в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №120151101800000293 між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2, який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України про примирення.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

У відповідності із п.4 ч.4 ст. 53 КК України застосувати до ОСОБА_2 штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до 1 (одного) року.

Цивільний позов по справі задовольнити повністю.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь управління фінансів Поліської РДА (банк отримувача: управління Державної казначейської служби України в Іванківському районі Київської області, код ЄДРПОУ: 38015935, ККД: 24060300 МФО: 821018, р/р: 31419544700507) судові витрати кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1, в сумі 623 (шістсот двадцять три) гривні 20 коп.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь держави (р/р 31111115700008, МФО 820019 у Подільському районі м. Києві, код 37975298) судові витрати за проведення інженерно-транспортної експертизи у розмірі 613 (шістсот тринадцять) гривень 38 коп.

Речові докази:

-Автомобіль марки «Део-Сенс», д.н.з. НОМЕР_1, переданий під розписку власнику, залишити у його розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення вироку обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Суддя: О. П. Гончарук