Ухвала суду № 49578263, 28.08.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/2208/15 Головуючий 1-ї інстанції Задорожна А.М. Справа № 643/8174/13 Доповідач: Довгаль А.П.

Категорія: право власності

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коровіна С.Г., Коваленко І.П.

при секретарі - Щегельському Д.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 28 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3, при розгляді справи уточнила вимоги і просила витребувати майно - квартиру АДРЕСА_1, із чужого незаконного володіння, визнавши за нею право на квартиру, і скасувати записи в Державному реєстрі правочинів та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру за ОСОБА_4, поновивши записи у цих реєстрах про право власності на квартиру за нею.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що вона є законним власником вищевказаної квартири на підставі договору купівлі-продажу від 20 березня 2007 року, укладеного між нею, як покупцем, та ОСОБА_5, як продавцем, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. за реєстровим №866. Вказаний договір 23.03.2007року пройшов державну реєстрацію. Із документів, які вона отримала в Комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (надалі - КП «ХМБТІ»), їй стало відомо, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10 липня 2007 року по справі №2-7509/07 було визнано право власності на вищеназвану квартиру за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 25.04.2007року, нібито укладеного між нею (ОСОБА_2) та ОСОБА_7 На підставі цього рішення в КП «ХМБТІ» відбулася перереєстрація права власності на квартиру за ОСОБА_7 Але, вона цього договору не підписувала, і як з'ясувалось в процесі експертного дослідження, проведеного в рамках кримінальної справи, він був підписаний від її імені невідомою особою. ОСОБА_7 за нотаріально посвідченим договором від 02.10.2009року подарував квартиру ОСОБА_4, а останній за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 06.10.2009року продав квартиру ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частках, тобто по 1/2ч. При цьому позивач зазначає, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вона була позбавлена права власності на належну їй квартиру.

У судовому засіданні суду першої інстанції позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_8 заявлені вимоги підтримали і просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_4, який відбуває покарання у колонії, надав суду письмову заяву про визнання позову в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заперечували проти задоволення позову, пояснивши, що спірну квартиру вони придбали у встановленому законом порядку, а тому є добросовісними набувачами.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 28 січня 2015 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1. Витребувано від ОСОБА_4 у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог і ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в позові в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема вказує, що ОСОБА_2 передала спірну квартиру в користування та володіння ОСОБА_4 на підставі договору оренди житлового приміщення. З володіння ОСОБА_4 спірна квартира вибула шляхом свідомого та добровільного волевиявлення останнього. Вказують також на те, що суд безпідставно не застосував до даних правовідносин строк позовної давності.

Інші сторони рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржують.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині позовних вимог, які були задоволені, тому в іншій частині це рішення колегією суддів відповідно до положень ч.1 ст.3003 ЦПК України не переглядається.

Згідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що на підставі договору купівлі-продажу від 20 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_5 (продавцем) та ОСОБА_2 (покупцем), який був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. за реєстровим №866, позивач придбала у власність трикімнатну квартиру, житловою площею 46,0кв.м, загальною площею 65,5кв.м. Даний договір пройшов державну реєстрацію - 23.03.2007року, про свідчить реєстраційний штамп (а.с.7-8).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10.07.2007року визнано дійсним домашній договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений 25.04.2007року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 На підставі цього рішення за ОСОБА_7 01.10.2009року було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 /а.с. 20-22/.

Між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 02.10.2009року був укладений договір дарування, посвідчений ПН ХМНО Шатерніковою Т.М за реєстровим №144. Відповідно до умов цього договору ОСОБА_7 подарував ОСОБА_4 належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1. На підставі вказаного договору дарування право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_4 /а.с. 23-25/.

06.10.2009року між ОСОБА_4 (як продавцем) та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 (як покупцями) укладено договір купівлі-продажу спірної квартири. Посвідчений ПН ХМНО Задорожною Н.В. за реєстровим №527. Відповідно до умов вказаного договору стали власниками - кожний по 1/2ч. квартири АДРЕСА_1 /а.с. 26-27/.

Вироком Московського районного суду м. Харкова від 02.09.2013року ОСОБА_7 та ОСОБА_4 визнано винними у скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358 КК України та засуджені до п'яти років позбавлення волі. Згідно вироку ОСОБА_7 та ОСОБА_4 засуджені за вчинення ними злочинів пов'язаних з їх протиправними діями стосовно придбання та відчуження спірної квартири (а.с.102-105).

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 03.04.2014року вирок Московського районного суду м. Харкова від 02.09.2013року було змінено лише в частині розподілу судових витрат, в іншій частині залишено без змін (а.с.124).

Рішенням Московського районного суду від 23.12.2009року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 лютого 2010 року, встановлено факт, що рішення Московського районного суду м. Харкова від 10.07.2007року по справі № 2-7509/07 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про визнання права власності за договором купівлі - продажу від 25 квітня 2007 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2, на підставі якого право власності за ОСОБА_7 було зареєстроване КП «ХМБТІ» не виносилось, а за цим номером зареєстрована зовсім інша справа, а саме між іншими особами та по іншій квартирі.

Згідно ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 388 ЦК України передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленого для виконання судових рішень.

Якщо майно набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Отже, в даному випадку, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що законним власником спірної квартири є позивач ОСОБА_2 і, що квартира вибуло з володіння не з її волі, а у зв'язку з шахрайськими діями з боку відповідача ОСОБА_4 та іншої особи, а тому порушене право підлягає захисту.

Твердження апелянта ОСОБА_1 стосовно того, що він є добросовісним набувачем спірної квартири спростовується вищенаведеними доказами.

Колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції відповідно до положень ч.1 ст.303 ЦПК України, визнає, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 2317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 28 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -