Вирок № 49574486, 27.04.2015, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/12932/14-к

Провадження № 1-кп/520/96/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2015 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Коротаєвої Н.О.,

при секретарі Максимовій В.В.,

за участю прокурора Бондаренко Д.Г.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

представника цивільного відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12014160480002026 від 30.05.2014 року відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Богданівка Чимишлійського району р.Молдова, громадянки України, українки, з середньо-спеціальною освітою, працюючої водієм в КП "Одесміськелектротранс", заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_4 скоїла кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту за наступних обставин.

Так, 29 травня 2014 року близько 15.00 години обвинувачена ОСОБА_4 допустила порушення вимог п. п. 1.7, 2.3.б., 12.3 "Правил дорожнього руху" України, та п. 3.3.6.2.1 «Правил технічної експлуатації трамваїв", які зобов'язують водія:

1.7. Водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності.

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

3.3.6.2. Забороняється експлуатація трамвая та тролейбуса у разі технічних несправностей та за умов, що сприяють виникненню аварійних ситуацій.

3.3.6.2.1. Гальмівні системи, якщо не діє хоча б один з рейкових електромагнітних гальм (на трамваях).

Вказані порушення виразились у тому, що у зазначений день обвинувачена ОСОБА_4 приступила до керування технічно-несправним трамваєм Т-3, бортовий номер НОМЕР_1, несправність якого полягала в повній непрацездатності механічного гальма у зв'язку з неналежним її технічним обслуговуванням і в зниженні ефективності гальмування електромагнітного гальма у зв'язку з непрацездатністю лівого заднього гальма, що було обумовлено відсутністю належного підключення живильного електропроводу до електромагніту гальма. При цьому виявлена несправність електромагнітного рейкового гальма могла бути виявлена водієм за зменшеною ефективністю гальмування даним гальмом, як при перевірці гальма перед випуском транспортного засобу на лінію, так і в ходу на лінії. Незважаючи на наявність зазначених несправностей гальмівна система наданого трамвая дозволяла водієві здійснювати його гальмування з відомою йому ефективністю аж до зупинки, при цьому в зазначеній системі не було несправностей, які могли б обумовити раптову для водія відмову системи.

Так, 29.05.2014 року близько 15.00 години, керуючи трамваєм Т-3, бортовий номер НОМЕР_1, рухаючись по трамвайній колії по вул. Люстдорфська дорога у м. Одесі збоку вул. Тополина у напрямку вул. О. Невського, по маршруту № 31 зі швидкістю близько 13,5-11,6 км/год, біля будинку № 140-В на прямій ділянці дороги, в умовах необмеженої видимості, обвинувачена ОСОБА_4 побачивши пішохода, якою була жінка віком 79 років, що тримала двоколісний візок в руці, до вказаної особи похилого віку уважною не була, заходів до своєчасного зменшення швидкості руху аж до повної зупинки трамваю не вжила та скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_6, яка знаходилась праворуч від трамвая Т-3, бортовий номер НОМЕР_1, по напрямку його руху, чим спричинила останній тілесні ушкодження у вигляді: саден кистей, в області лівого колінного суглобу, закритого повного поперекового перелому 5-ї п'ясткової кістки лівої кисті, закритого крайового перелому основи нігтьової фаланги 1-го пальця правої кисті, синця правої очної області, крововиливу в м'які тканини тім'яно-потиличної області з права, лінійного перелому кісток склепіння та основи черепу (лобна кістка з права, дах правої очниці), перелому зовнішньої стінки правої очниці, крововиливу під тверду мозкову оболонку над лівою півкулею головного мозку, крововиливу під м'які мозкові оболонки на опуклій поверхні лобних, тім'яних, скроневих і лівої потиличної частками, крововиливу на опуклій поверхні лівої півкулі мозочка, забій-розтрощення лівих лобної, тім'яної та скроневої часток, від яких вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в МКЛ № 11 м. Одеси.

Своїми умисними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, ОСОБА_4 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, визнала повністю і пояснила, що вдень 29.05.2014 року, близько 15.00 години, керувала трамваєм Т-3 з бортовим номером НОМЕР_1 по вулиці Люстдорфська дорога у м. Одесі. Від'їжджаючи з зупинки "Таврія-В Вузівський" в сторону 5 ст. Люстдорфської дороги вона побачила, як на дорозі зупинилась маршрутка, звідки вийшла потерпіла ОСОБА_6 з візком та почала йти в сторону трамвая. Вона, обвинувачена ОСОБА_4, не встигла загальмувати, так як потерпіла не реагувала на сигнали трамвая та вдарилась об середину трамваю. Після цього вона, обвинувачена ОСОБА_4, вибігла з трамваю, підбігла до потерпілої, та обмила її водою.

Визнає себе винною в тому, що порушила правила дорожнього руху, вчасно не зупинила трамвай, яким керувала, та вчасно не застосувала екстрене гальмування. У вчиненому щиросердно кається та просить не позбавляти її волі та права керування, так як у неї двоє малолітніх дітей та це її єдиний заробіток.

Окрім визнання обвинуваченою ОСОБА_4 винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, її вина доведена свідченнями потерпілої і свідків та письмовими доказами, що містяться у кримінальному провадженні, якими підтверджуються її показання стосовно часу, місця та обставин вчинення ним кримінального правопорушення, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила суду, що 29 травня 2014 року о 15.00 годині вона зателефонувала своїй матері ОСОБА_6, але та не підняла слухавку. Ввечері їй на мобільний телефон подзвонив співробітник лікарні, повідомивши, що матір доставили у лікарню. Їй стало відомо, що травми її матір ОСОБА_6 отримала, так як її збив трамвай. У лікарні її матері зробили операцію, після чого вона знаходилась у реанімаційному відділенні протягом 38 днів та померла не приходячи до тями. Просить стягнути на її користь суму завданих матеріальних збитків на суму 52 080 гривень та моральних збитків на суму 100000 гривень. Також просила суд не позбавляти обвинувачену волі та дати їй можливість виправитись на волі, так як у неї на утриманні знаходиться двоє малолітніх дітей;

- показаннями свідка ОСОБА_7, яка пояснила суду, що 29.05.2014 року вона вийшла з магазину "Таврія-В Вузівський", направилась у сторону зупинки громадського транспорту, коли почула сигнал трамваю. Побачила, що у цей момент трамвайні шляхи переходила бабуся з візком, трамвай збив бабусю та вона почула удар. Після цього водій трамвая вийшла та почала надавати першу медичну допомогу бабусі, вона - свідок ОСОБА_7 викликала міліцію, а інші люди викликали швидку допомогу;

- показаннями свідка ОСОБА_8, який пояснив, що працює майстром у КП "Одесміськелектротранс" та у його обов'язки входить контроль за проведенням технічного огляду та випуск технічно-справних трамваїв на лінію, після чого ставить відмітку у проїзному журналі про справність та готовність трамваю для роботи. За фактом ДТП за участю ОСОБА_4 йому нічого невідомо, знає лише, що постраждала жінка. Вагон трамвая був справний і ніяких зауважень від водія не надходило та в проїзному журналі відміток зі сторони водія не зафіксовано. З приводу несправності лівого заднього гальма трамваю нічого пояснити не може;

- показаннями свідка ОСОБА_9, який пояснив, що 29 травня 2014 року керував вагоном трамваю, який рухався за трамваєм ОСОБА_4 Бачив як бабуся вдарилась об вагон трамваю під керуванням ОСОБА_4 з правої сторони, після чого ОСОБА_4 вийшла з вагону та надали першу медичну допомогу постраждалій бабусі;

- показаннями свідка ОСОБА_10, який пояснив, що 29 травня 2014 року він їхав у трамваї № 33 по Люстдорфській дорозі, стояв у вагоні так, що бачив кабіну водія. Коли трамвай від зупинки почав рух, побачив, що бабуся з сумкою на колесах зі сторони Таврії-В в сторону дороги почала переходити трамвайні шляхи, після чого він почув сигнал трамваю та відчув екстрене гальмування. Після цього водій надавала першу медичну допомогу постраждалій;

- показаннями свідка ОСОБА_11, яка пояснила суду, що 29 травня 2014 року керувала трамваєм № 31 в протилежному напрямку від руху трамвая під керуванням ОСОБА_4 Порівнялись вони з трамваєм ОСОБА_4 у районі ТЦ "Таврія-В Вузівський". Вона почула сигнал трамваю під керуванням ОСОБА_4 та почула удар, після чого зупинила свій трамвай, підійшла та побачила постраждалу, що лежала на землі, дала ОСОБА_4 пляшку з водою, ОСОБА_4 обмила бабусю водою. Після цього вона дочекалась приїзду медичної допомоги та поїхала далі за своїм маршрутом. Моменту самого удару постраждалої трамваєм вона, свідок ОСОБА_11, не бачила;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.05.2014 року зі схемою та фототаблицею, згідно якому було оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди по вулиці Люстдорфська дорога, 140-В в м. Одесі;

- висновком судової автотехнічної експертизи № 2791 від 08.07.2014 року з фототаблицею, відповідно до якого на момент ДТП гальмівна система трамвая Т-3, б/н НОМЕР_1, дозволяла водієві здійснювати його гальмування з відомою йому ефективністю аж до зупинки, при цьому в зазначеній системі не було несправностей, які могли б обумовити раптову для водія відмову системи. Ходова частина наданого трамвая Т-3 до моменту дорожньо-транспортної пригоди перебувала в працездатному стані;

- висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 2792 від 11.06.2014 року з фототаблицею, згідно якому при цілеспрямованому дослідженні трамвай Т-3М, б/н НОМЕР_1, яких-небудь слідів і ушкоджень на ньому, які по характеру утвору можливо було б однозначно віднести до результату контактування даного транспортного засобу з пішоходом не зафіксоване (такими слідами, як правило, є відбитки тканини на брудопиловому шарі (одягу пішохода), сліди тертя брудопилового шару з вираженими ознаками елементів тіла пішохода і т.д.).

У той же час на наданому трамваї була встановлена наявність наступних слідів, які можуть бути віднесені по морфологічним ознакам і ступеню виразності до слідів залишеним при контактуванні з пішоходом - потожирові нашарування на брудопиловому шарі передньої частини правого борту характерні для утворення при контактуванні з руками людини.

Категорично віднести зафіксовані нашарування до слідів залишених при контактуванні з пішоходом, з технічної точки зору, не представляється можливим через неможливість встановлення конкретного часу утворення даних слідів та їх належність даному пішоходу;

- актом судово-медичного дослідження № 2295 від 04.08.2014 року, згідно якому смерть ОСОБА_6, 1935 року народження, знаходиться у прямому причинному зв'язку з наявною у неї закритою черепно-лицевою травмою у вигляді перелому кісток мозкового та лицевого черепа, крововиливу під тверду мозкову оболонку, та крововиливів під м'які оболонки головного мозку, забію-розтрошення тканин лівих лобної, скроневої та тім'яної долей. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_6 став набряк головного мозку;

- висновком експерта № 408-2295/14 від 15.09.2014 року, згідно якому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді: саден кистей, в області лівого колінного суглобу, закритого повного поперекового перелому 5-ї п'ясткової кістки лівої кисті, закритого крайового перелому основи нігтьової фаланги 1-го пальця правої кисті, синця правої очної області, крововиливу в м'які тканини тім'яно-потиличної області з права, лінійного перелому кісток склепіння та основи черепу (лобна кістка з права, дах правої очниці), перелому зовнішньої стінки правої очниці, крововиливу під тверду мозкову оболонку над лівою півкулею головного мозку, крововиливу під м'які мозкові оболонки на опуклій поверхні лобних, тім'яних, скроневих і лівої потиличної частками, крововиливу на опуклій поверхні лівої півкулі мозочка, забій-розтрощення лівих лобної, тім'яної та скроневої часток. Смерть ОСОБА_6 знаходиться у прямому причинному зв'язку з наявною у неї закритою черепно-лицевою травмою у вигляді перелому кісток мозкового та лицевого черепа, крововиливу під тверду мозкову оболонку, та крововиливів під м'які оболонки головного мозку, забію-розтрошення тканин лівих лобної, скроневої та тім'яної долей. Безпосередньою причиною смерті став набряк головного мозку;

- оглянутим та залученим в якості речового доказу двоколісним ручним візком червоного кольору;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.09.2014 року з фото таблицею за участю свідка ОСОБА_10, який вказав на напрямок руху пішохода ОСОБА_6 у момент дорожньо-транспортної пригоди;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.09.2014 року зі схемою та фото таблицею за участю свідка ОСОБА_7, яка вказала місцезнаходження пішохода ОСОБА_6 у момент дорожньо-транспортної пригоди, напрямок руху пішохода ОСОБА_6 та на місце контакту трамвая з пішоходом;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.09.2014 року зі схемою фото таблицею за участю ОСОБА_4, яка вказала на місце, де пішохід ОСОБА_6 вийшла з маршрутного автобуса;

- висновком експерта № 11/А-574 від 18.09.2014 року, згідно якому величина швидкості руху трамвая Т-3, що відповідає даним, отриманим в ході слідчого експерименту, визначається рівною близько 13,5-11,6 км/год. У розглянутому випадку водію трамвая Т-3 з технічної точки зору необхідно було діяти відповідно до вимог п.12.3. Правил дорожнього руху, якими передбачена необхідність застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху.

У розглянутому випадку водій трамвая Т-3 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ст.337 ч. 1 КПК України.

При встановлених обставинах, повно, всесторонньо та об'єктивно оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченої у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання її винною.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у відповідності до ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання провини, щире каяття у скоєному, сприяння розкриттю вчиненого правопорушення, надання медичної допомоги потерпілій після вчинення злочину. Також суд враховує позитивну характеристику ОСОБА_4, наявність на її утриманні двох малолітніх дітей 2005 та 2008 рр народження, заняття суспільно-корисною діяльністю, той факт, що ОСОБА_4 раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, та думку потерпілої, яка просила не позбавляти обвинувачену волі.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначені обставини, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи ОСОБА_4, суд вважає доцільним і можливим застосувати до неї дію ст. 75 КК України із звільненням від відбування основного покарання з випробуванням, так як вважає це покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння кримінальних правопорушень у майбутньому.

У кримінальному провадженні заявлені цивільні позови, а саме: прокуратурою Київського району м. Одеси до ОСОБА_4 в інтересах Комунальної установи "Міська клінічна лікарня №11" про стягнення з обвинуваченої 9533 грн. 57 коп. та потерпілою ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» про стягнення 52080 грн. матеріальної шкоди та 100000 грн. моральної шкоди.

Розглядаючи позов прокуратури Київського району м. Одеси до ОСОБА_4 суд виходить з наступного. Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 дійсно працювала водієм трамвая Т-3, бортовий номер НОМЕР_1, який належить КП «Одесміськелектротранс» (а.п. 182), тобто на момент ДТП перебувала у трудових відносинах з зазначеною установою.

Згідно ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків. На підставі п. 4 ч.3 Ухвали Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування збитку» від 27.03.1992 р. № 6 не несе відповідальності перед потерпілим особа, що управляє джерелом підвищеної небезпеки, яка перебуває у трудових відносинах з власником цього джерела. Таким чином та відповідно до ст.1187 ЦК України відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті ДТП, має нести тільки КП «Одесміськелектротранс».

При таких обставинах прокуратурі Київського району м. Одеси має бути відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_4

Розглядаючи позов потерпілої ОСОБА_2 до КП «Одесьміськелектротранс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди суд приходить до наступного висновку. Позивач просить суд стягнути з відповідача 52080 грн. матеріальної шкоди, з якої 30550 грн. витрачені на медикаменти за час перебування її матері, яка постраждала в результаті ДТП, у КП "Міська клінічні лікарня № 11" та 21 530 грн. за ритуальні послуги. Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача 100 000 грн. моральної шкоди, бо вважає, що ця сума відповідає сильним душевним стражданням, пов'язаним зі смертю матері, які позначились на її психологічному стані (безсонні ночі, фізичні страждання і проблеми в колі родини). Вона, потерпіла, не могла працювати до повного відновлення свого психологічного стану.

Відповідач з позовом не згоден та просить його не задовольняти, бо вважає його не доведеним та безпідставним. Заперечуючи проти задоволення вказаної позовної заяви КП «Одесміськелектротранс» вказує на те, що між ним та ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» був укладений Договір про закупівлю послуг зі страхування №01 так як Додаток №2 по даному Договору, Договір № 98-1505-14-00001 «Добровольного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з яких зазначена Страхова Компанія відшкодовує у встановленому порядку шкоду, заподіяну в наслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи. В зв'язку з наведеним вважає, що саме Страхова компанія «Українська страхова група» має відшкодовувати грошові виплати.

Проте зазначена Страхова компанія заперечує проти відшкодування шкоди, вважає позовні вимоги позивача завчасними та просить залишити позов без розгляду, аргументує свої доводи тим, що відповідно до п. 6.2.4. Договору страхування, Страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування потерпілим третім особам - протягом одного місяця з дати відповідного звернення потерпілих третіх осіб. Однак, потерпіла особа не зверталась до ПАТ Страхова компанія «Українська страхова група» із заявою про виплату страхового відшкодування, у зв'язку з чим нема підстав для виплати грошових коштів. Крім того, на думку Страхової компанії зазначені потерпілою витрати не підтверджені документально.

Розглядаючи вказане питання по суті, суд приходить до наступного.

З огляду на надані документи, що підтверджують цивільний позов по страві вбачається, що потерпіла ОСОБА_6 після ДТП 29 травня 2014 року була госпіталізована до МКЛ №11 м. Одеси, де проходила курс лікування, однак 05 липня 2014 від отриманих травм померла. На її лікування у вказаному медичному закладі потерпіла по справі ОСОБА_2 потратила 30550 грн., що підтверджується відповідними документами, а саме: довідками з КУ МКЛ № 11, медичною карткою стаціонарного хворого № 6946/588 та квитанціями на придбання необхідних ліків. Також суду надані відповідні документи на ритуальні послуги у сумі 21530 грн., які були затрачені потерпілою та на підставі ст. 1201 ЦК України підлягають задоволенню, т.я. вони заявлені відповідно до закону.

Таким чином суд приходить до висновку, що сума матеріальних збитків, які понесла потерпіла доведена належним чином та підлягає задоволенню в повному обсязі. На думку суду зазначену матеріальну шкоду має відшкодовувати КП «Одесміськелектротранс», так як не приймає до уваги твердження останнього про те, що грошові витрати має відшкодовувати Страхова компанія, бо будь яких доказів звернення потерпілої особи чи застрахованої особи до Страхової компанії не надано. Більш того, позов про відшкодування шкоди до Страхової компанії взагалі не заявлявся.

Розглядаючи вимоги потерпілої про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

На думку суду слушними є доводи потерпілої, що після смерті її матері, яка померла після ДТП вона, зазнала сильних душевних страждань, був порушений її уклад життя, вона не могла працювати, страждала безсонням. Суд зауважує,що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, якщо її завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, що передбачено ст. 1167 ЦК України.

Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4 визначено, що за моральну шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу. Відповідно до ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам, дітям. Потерпіла ОСОБА_2 - донька померлої ОСОБА_6 На підставі ст.22 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті порушення його прав, яка полягає в душевних стражданнях, що фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відносно його самого, членів його сім'ї або близьких родичів. Згідно п. 9, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визнає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновленні тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховує тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи характер та обсяг душевних страждань доньки померлої, потерпілої по справі, які вона зазнала у зв'язку зі смертю найдорожчої людини - матері та враховуючи її вік, тяжкість вимушених змін у житті, суд бере до уваги що її втрата не поправна, та визначає розмір заподіяної їй моральної шкоди 100 000 грн. У зв'язку з тим, що межі відшкодування моральної шкоди законом не встановленні, і у будь-якому випадку ця шкода є оціночною, суд задовольняючи стягнення зазначеної суми курується принципом розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 124 ч. 2 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої на користь держави витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370-374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

В цивільному позові прокуратури Київського району м. Одеси про стягнення матеріальної шкоди з обвинуваченої ОСОБА_4 відмовити на підставі викладеного у мотивувальній частині вироку.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої смертю потерпілої задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» код ЄДРПУ 03328497, на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 52080 (п'ятдесят дві тисячі вісімдесят) грн., та моральну шкоду у розмірі 100000 (сто тисяч) грн., заподіяну смертю ОСОБА_6

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведення експертиз на користь держави: в особі Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз на суму 489 гривень 60 копійок /а.п. 22/ та на суму 295 гривень 20 копійок /а.п. 27/, в особі Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Одеській області 442 гривні 26 копійок /а.п. 170/.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя Коротаєва Н. О.