Постанова № 49572165, 18.07.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 471/738/14-п 18.07.2014 18.07.2014 18.07.2014

Номер провадження: 33/784/162/14

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 33/784/162/14 суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_1

категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП суддя апеляційного суду: Кваша С.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

18 липня 2014 року м. Миколаїв

апеляційний суд Миколаївської області у складі:

судді: Кваші С.В.

при секретарі: Рябеженко А.А.

особи, яка притягнута до

адміністративної відповідальності: ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляцією особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на постанову судді Братського районного суду Миколаївської області від 18.06.2014 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

- визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

Згідно постанови судді Костюков В.Т. 31.05.2014 року о 15:20 год., перебуваючи в смт. Братське по вул. Островського, керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного спяніння, від медичного огляду на стан спяніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР та вимоги ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляції ОСОБА_2, який притягнутий до адміністративної відповідальності просить суд скасувати постанову суду та закрити провадження по справі. Вважає, що не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан спяніння в присутності свідків. Стверджує, що продував трубку «контроль тверезості» і вона показала, що він був тверезий. На думку апелянта в медичному закладі він пройшов тест на стан спяніння і він не виявив ознак факту вживання алкоголю. Вказує, що в медичному закладі його оглядав фельдшер, який не надав жодних документів, які дають йому право проводити огляд на стан спяніння. В обґрунтування апеляції зазначив, що примірник висновку щодо результатів медичного огляду на стан спяніння йому не надавали.

Заслухавши доводи особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, який просив скасувати постанову судді та закрити провадження по справі, а в подальшому змінив свої вимоги та просив не позбавляти його права керування всіма видами транспортних засобі та застосувати до нього штраф, вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляція не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, ґрунтується на доказах, досліджених і належним чином оцінених судом.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1) ОСОБА_2 31.05.2014 року о 15:20 год., перебуваючи в смт. Братське по вул. Островського, керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного спяніння, від медичного огляду на стан спяніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР та вимоги ч.1 ст.130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складено у присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Як вбачається з протоколу судового засідання ОСОБА_2 в суді першої інстанції пояснив, що він від проходження медичного огляду на стан спяніння відмовився, оскільки не вживав спиртне (а.с.11).

Відмову від проходження медичного огляду на стан спяніння підтвердили свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Враховуючи вищевказані докази у своїй сукупності, апеляційний суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові від проходження медичного огляду на стан спяніння, а тому позиція апелянта на те, що в його діях немає складу адміністративного правопорушення є необґрунтованою.

Думка апелянта на те, що не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан спяніння в присутності свідків та продував трубку «контроль тверезості» і вона показала, що він був тверезий не заслуговує на увагу, оскільки як вбачається з пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3, ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан спяніння в їх присутності (а.с.4,5).

Посилання апелянта, що в медичному закладі він пройшов тест на стан спяніння і він не виявив ознак факту вживання алкоголю спростовується висновком щодо результатів медичного огляду, згідно якого ОСОБА_2 31.05.2014 року перебував у стані алкогольного спяніння (а.с.2).

Твердження ОСОБА_2, що в медичному закладі його оглядав фельдшер, який не надав жодних документів, які дають йому право проводити огляд на стан спяніння є безпідставними, так як в висновку щодо результатів медичного огляду стоїть підпис та прізвище лікаря, який його оглядав (а.с.2).

Думка апелянта, що примірник висновку щодо результатів медичного огляду на стан спяніння йому не надавали не спростовує наявності його вини у скоєнні адміністративного правопорушення, яке йому інкриміновано.

Належно зваживши на викладені докази, суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку, що водій ОСОБА_2 відмовився виконати законну вимогу працівників ДАЇ, зазначену у п.2.5 Правил дорожнього руху, тому його дії містять склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При цьому як вбачається з постанови суду, при призначенні ОСОБА_2 адміністративного стягнення, суд не врахував обставини, що помякшують покарання а саме: що він є особою похилого віку, транспортний засіб є для нього основним засобом існування, проживає один та утримує себе сам.

Так, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення вперше і раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. Фактично автомобіль є єдиним джерелом його існування. Крім того, він є особою похилого віку.

За таких обставин вважаю, що призначене стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік може бути змінено на штраф, як просить апелянт.

З урахуванням зазначеного, керуючись п.4 ч.8 ст. 294 КУпАП.

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, а постанову судді Братського районного суду Миколаївської області від 18 червня 2014 року у відношенні ОСОБА_2 змінити та призначити ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_7