Рішення № 49571887, 26.08.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №475/241/15-ц 26.08.2015 26.08.2015 26.08.2015

Провадження №22-ц/784/1937/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22 ц/784/1937/15

Категорія 27 Головуючий у 1-й інстанції: Вадовська А.В.

Доповідач апеляційної інстанції: Буренкова К.О.

РІШЕННЯ

Іменем України

26 серпня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: Буренкової К.О.,

суддів: Крамаренко Т.В., Маляренко І.Б.,

із секретарем судового засідання: Гордійчук С.С.,

за участі: представника Банку - Ремешевського Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

на заочне рішення Доманівського районного суду від 25 червня 2015 року у справі за його позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

В березні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - Банк) звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Банк зазначав, що 04 січня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є Банк) та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до якого Банк надав останньому кредит в розмірі 49345 грн. 60 коп. під 0,8% на місяць для придбання автомобіля з кінцевим строком повернення 03 січня 2013 року. Відповідач при цьому, взяв на себе зобов'язання вносити з 4 по 8 число щомісячний платіж у розмірі 1288 грн. 72 коп. У випадку порушення зобов`язань за кредитним договором відповідач сплачує Банку відповідно до умов договору.

Внаслідок невиконання відповідачем вказаних зобов'язань станом на 19 лютого 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 158701 грн. 87 коп., з яких заборгованість: за кредитом - 39718 грн. 42 коп.; за процентами - 8744 грн.29 коп.; за комісією - 6908 грн.44 коп.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 103330 грн. 72 коп.

Посилаючись на наведені обставини, Банк просив стягнути на його користь із відповідача 158701 грн. 87 коп. заборгованості за кредитом.

Заочним рішенням Доманівського районного суду від 25 червня 2015 року позов Банку задоволено частково.

Постановлено стягнути із відповідача на користь Банку заборгованість за кредитним договором №DN81AR10380222 від 04 січня 2008 року станом на 19 лютого 2015 року в розмірі 83 980 грн. 73 коп., в тому числі заборгованість: за кредитом - 39718 грн. 42 коп.; за процентами - 8744 грн. 29 коп.; за комісією - 6908 грн. 44 коп.; пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 28609 грн. 58 коп. та 839 грн. 81 коп. витрат по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі Банк просить змінити оскаржуване рішення, задовольнивши вимогу про стягнення пені в повному обсязі. Банк посилається на те, що суд безпідставно зменшив розмір пені та помилково застосував до цих вимог строк позовної давності, тоді як із відповідною заявою відповідач не звертався.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 січня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є Банк) (далі - Банк) та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, відповідно до якого Банк надав ОСОБА_3 кредит в розмірі 49345 грн. 60 коп. під 0,8% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, 0,50% від суми виданого кредиту на придбання автомобіля з кінцевим строком повернення 03 січня 2013 року. ОСОБА_3 зобов'язався вносити з 4 по 8 число щомісячний платіж у розмірі 1288 грн. 72 коп.

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 та підпункту 7.4 пункту 7 кредитного договору при погашенні боржником зобов'язань із погашення кредиту він зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривни.

Згідно розрахунку Банку заборгованість ОСОБА_3 за кредитом станом на 19 лютого 2015 року склала 158701 грн. 87 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 39718 грн. 42 коп., за процентами - 8744 грн. 29 коп.; за комісією - 6908 грн.44 коп.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 103330 грн. 72 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач свої обов'язки з надання відповідачу кредиту виконав повністю, а відповідач у передбачені договором строки обов'язки по погашенню кредиту, процентів за користування кредитними коштами, комісії, пені не виконує.

Встановивши наведені обставини, суд стягнув на користь Банку із відповідача заборгованість за кредитним договором №DN81AR10380222 від 04 січня 2008 року станом на 19 лютого 2015 року в розмірі 83 980 грн. 73 коп., в тому числі заборгованість: за кредитом - 39718 грн. 42 коп.; за процентами - 8744 грн. 29 коп.; за комісією - 6908 грн. 44 коп.; пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 28609 грн. 58 коп. та 839 грн. 81 коп. витрат по сплаті судового збору.

Разом з тим, суд зменшив розмір пені до 28 609 грн. 58 коп., застосувавши строк позовної давності до цієї вимоги, а також зазначивши, що при її зменшенні виходив із положень ч.3 ст. 551 ЦК України.

Проте з висновком суду щодо визначення розміру пені не можна погодитись із наступних підстав.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Проте в матеріалах справи відсутня заява відповідача про застосування строку позовної давності. А тому у суду першої інстанції не було підстав для застосування за власною ініціативою спеціальної позовної давності у даному спорі.

Відповідно до 3 ст. 551 ЦК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Конституційний суд в Рішенні у справі № 7-рп/2013 від 11 липня 2013 року за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 зазначив, що положеннями частин першої, другої статті 18 Закону про захист прав споживачів встановлено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачами умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. В частинах третій, четвертій статті 18 Закону про захист прав споживачів наведено окремі несправедливі умови договору, перелік яких не є вичерпним. При цьому пунктом 4 частини першої статті 21 Закону про захист прав споживачів встановлено, що для цілей застосування цього захисту та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь - якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Конституційний Суд України виходив з того, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементом загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналізуючи наведені обставини, колегія з урахуванням розміру збитків, заподіяних Банку з вини відповідача, які складають заборгованість за кредитом, відсотками, комісією в розмірі 55371 грн. 15 коп., приходить до висновку про наявність підстав, передбачених ч.3 ст. 551 ЦК України, для зменшення розміру пені, яку просить Банк стягнути з відповідача, з 103330 грн. 72 коп. до 55371 грн. 15 коп.

У зв'язку із зміною рішення відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України рішення в частині стягнення витрат по сплаті судового збору також слід змінити, стягнувши на користь Банку 1107 грн. 42 коп. у рахунок цих витрат.

Відповідно до п. 4 ч.1ст. 309 ЦПК наведені обставини є підставою для зміни оскаржуваного рішення, шляхом викладення його резолютивної частини в наступній редакції: стягнути на користь Банку із ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №DN81AR10380222 від 04 січня 2008 року, станом на 19 лютого 2015 року в розмірі 110742 грн. 30 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 39718 грн. 42 коп..; за процентами 8744 грн. 29 коп.; за комісією - 6908 грн. 44 коп.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 55371 грн. 15 коп. та 1107 грн. 42 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 88 ЦПК із відповідача на користь Банку пропорційно задоволеним вимогам підлягає стягненню 229 грн. витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Заочне рішення Доманівського районного суду від 25 червня 2015 року в частині розміру заборгованості та витрат по сплаті судового збору змінити, стягнувши на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» із ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №DN81AR10380222 від 04 січня 2008 року, станом на 19 лютого 2015 року в розмірі 110742 (сто десять тисяч сімсот сорок дві) грн. 30 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 39718 грн. 42 коп..; за процентами 8744 грн. 29 коп.; за комісією - 6908 грн. 44 коп.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 55371 грн. 15 коп. та 1107 (одна тисяча сто сім) грн. 42 коп. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» із ОСОБА_3 229 (двісті двадцять дев`ять) грн. витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді: