Вирок № 49569324, 01.09.2015, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/622/15-к

№ провадження 1-кп/624/72/15

В И Р О К

Іменем України

смт. Кегичівка 01 вересня 2015 року

Кегичівський районний суд Харківської області в особі головуючого судді Криворотова С.В., за участі секретаря Проскурні Л.М., сторін: прокурора Сліпака О.О., обвинуваченої ОСОБА_1, у залі суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, за яким

ОСОБА_1, народилась 26.10.1992р. в с.Стара Гнилиця Чугуївського району Харківської області, проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, гр-ка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не заміжня, на утриманні має неповнолітню дитину, навчається на 3 курсі ПТУ-60 смт.Кегичівка Харківської області,не засуджена, обвинувачується за ч.ч.1,2 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

У період з 04.02.2015р. по 15.04.2015р., ОСОБА_1умисно, таємно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу з банкомату ПАТ КБ «Приватбанк» по вул.50р.Жовтня смт.Чапаєве Кегичівського району Харківської області, вчинила крадіжку коштів з банківської картки № 5211537356324132, що належить потерпілій ОСОБА_2, на загальну суму 1720грн., а саме: 1) 04.02.2015р.200 грн., 2) 05.02.2015рр 100 грн., 3) 19.02.2015р. 200 грн., 4) 24.03.2015р.120 грн., 5) 14.04.2015р.700 грн., 6) 15.04.2015р.400 грн.

Ці дії кваліфіковані за ч.1,2 ст.185 КК, як крадіжка чужого майна, у другому-шостому випадку повторно.

На відшкодування цих коштів потерпілою 25.08.2015р. заявлено цивільний позов.

У судовому засіданні прокурор це обвинувачення підтримав, обвинувачена винуватою себе, а також цивільний позов, визнала повністю, дати показання погодилась.

Зясувавши думку учасників провадження, відсутність заперечень, суд, згідно зі ст. 349 КПК, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежити його допитом обвинуваченої, дослідженням документів про дані щодо її особи, речових доказів, процесуальних витрат. Встановлено, що учасники правильно розуміють зміст цих обставин і не мають сумнівів у добровільності своєї позиції, наслідки їм зрозумілі.

У суді обвинувачена підтвердила усі обставини, викладені в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаялась. Пояснила, що знаючи код доступу до рахунку потерпілої, вона таємно від неї зняла зазначені кошти, витратила їх на погашення боргу та придбання продуктів для себе та своєї дитини. Збитки відшкодувати згодна.

Потерпіла у судовому засіданні наполягала на поверненні грошей, інших претензій не має.

Судом досліджені документи про особу обвинуваченої, наявність неповнолітньої дитини, посередню характеристику, стан здоровя, відсутність судимості.

Документи сумнівів у достовірності не викликали, викладені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності достатніми та взаємозвязаними для прийняття процесуального рішення.

Заслухавши показання, дослідивши докази, суд вважає обвинувачення доведеним повністю: діяння мали місце, містять склад кримінальних правопорушень, обвинувачена умисно, таємно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу вчинила крадіжку чужого майна, у першому випадку вперше, другому-шостому повторно, отже, ці дії правильно кваліфіковані за ч.ч.1,2 ст.185 КК України відповідно.

Згідно зі ст.12 КК України, дані правопорушення є злочинами середньої тяжкості.

Обвинувачена є винуватою у їх вчиненні і підлягає покаранню.

Обставиною, що помякшує покарання, відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК, визнається щире каяття, відомостей про обтяжуючі обставини обвинуваченням не надано.

Враховуючи неодноразовість, ступінь тяжкості, обставини та не усунені наслідки злочинів, суд не вбачає можливості застосувати інші покарання, крім позбавлення волі. Але при цьому, беручи до уваги особу обвинуваченої, її щире каяття, молодий вік, те, що вона не засуджена, одна виховує неповнолітню дитину,суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.75 КК України щодо звільнення її від покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

З метою посилення впливу призначеного покарання, визнано доцільним покласти обовязки, що обмежують права обвинуваченого згідно з п.2,3 ч.1 ст. 76 КК.

Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає правильним залишити без змін. Арешт на майно не накладався, речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.

Розглядаючи позов ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої злочином, в сумі 1720 грн., суд виходить з положень ст.128 КПК України щодо права особи на його заявлення і визнає таким, що підлягає вирішенню у порядку ст.129 Кодексу та задоволенню відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України про відшкодування шкоди. Позовні вимоги обвинувачена повністю визнала, це визнання не суперечить закону та інтересам сторін. Оскільки, згідно зі ст.5 Закону «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати цього збору, він підлягає стягненню з відповідача на користь держави відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.ч.1,2 ст.185 КК України, і призначити їй покарання: за ч.1 ст.185 КК України 1 рік позбавлення волі; за ч.2 ст.185 КК України 2 роки позбавлення волі.

Остаточно, за сукупністю злочинів, згідно з ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити 2 роки позбавлення волі.

Згідно зі ст.75 КК України, звільнити її від відбування цього покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 ст.76 КК, покласти на обвинувачену обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну свого місця проживання чи роботи. Умовою звільнення від відбування покарання є не вчинення протягом іспитового строку нового злочину, виконання покладених обов'язків.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченої залишити без змін у виді домашнього арешту, до набрання вироком законної сили.

Повністю задовольнити позов, стягнути із ОСОБА_1 (26.10.1992р.н.,ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (04.11.1951р.н., прож.вул.Жовтнева,6/1 смт. Чапаєве Кегичівського району Харківської області) 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн., а також судовий збір 243 (двісті сорок три) грн.60коп. на користь держави (р/р 31217206700277, УДКСУ в Кегичівському районі, код отримувача 38008619, банк ГУДКСУ в Х/о, код 851011).

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через цей районний суд, протягом 30 днів з дня проголошення, і набирає законної сили: при не поданні скарги - після закінчення цього строку, у разі її подання та відмови у задоволенні - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку надати учасникам провадження, вручивши її у приміщенні суду.

Суддя С.В. Криворотов