Ухвала суду № 49563746, 26.01.2015, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3636/13-к

Провадження № 1-кп/461/57/15

УХВАЛА

судового засідання

26.01.2015

колегія суддів Галицького районного суду м.Львова у складі:

головуючого судді Городецької Л.М.,

суддів Мисько Х.М. та Стрельбицького В.В.,

при секретарі Скочиляс І.М.,

з участю прокурора Мельник О.М.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1,

законного представника

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисників потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.1 ст.357, ч.2 ст.186, ч.1 ст.357, ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, п.9 ч.2 ст.115,ч.4 ст.187, ч.4 ст.187 КК України,

в с т а н о в и в :

у провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.1 ст.357, ч.2 ст.186, ч.1 ст.357, ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, п.9 ч.2 ст.115,ч.4 ст.187, ч.4 ст.187 КК України.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_8 подано письмове клопотання, яке підтримано в судовому засіданні, про визнання недопустимими доказів, поданих стороною обвинувачення, а саме:

протоколу допиту неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_8 від 16.01.2013 року в частині добровільної видачі мобільного телефону (т.1 а.с.201-204); протоколу огляду предмету (мобільного телефону) від 16.01.2014 року з фото таблицею на 1 арк. (т.1 а.с.206-208); заяви неповнолітнього ОСОБА_8 від 16.01.2013 року про видачу штанів (джинсів синього кольору), в яких він був одягнений з 06.01.2013 року по сьогоднішній день ( Т.1 а.с.216); протоколу огляду предмету (джинсів) від 16.01.2013 року з фото таблицею до нього ( т.1 а.с.217-223); явки з повинною від імені ОСОБА_8 від 16.01.2013 року ( т.1 а.с.178-179) та від 17.01.2013 року ( т.2 а.с.13), які одержано о/у СКР Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_9; показань о/у СКР Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_10, ОСОБА_11 та слідчої СВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_12, дані ними в якості свідків у судовому засіданні у даному кримінальному провадженні, в частині їх показань з чужих слів, а саме стосовно змісту пояснень та показань ОСОБА_8, наданих останнім ОСОБА_10 та ОСОБА_11, як співробітникам оперативного підрозділу, та ОСОБА_12, як слідчому, під час здійснення ними кримінального провадження.

Законний представник обвинуваченого в судовому засіданні підтримав клопотання захисника.

Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні відмовився давати покази та будь-які пояснення по клопотанню захисника.

Інші учасники судового засідання заявнене клопотання захисника заперечили з мотивів безпідставності.

Дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання захисника ОСОБА_13 підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Стосовно недопустимості доказів, а саме: протоколу допиту неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_8 від 16.01.2013 року в частині добровільної видачі мобільного телефону; протоколу огляду предмету (мобільного телефону), колегія суддів вважає, що клопотання захисника в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки під час розгляду справи не було встановлено таких істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, які б давали підстави вважати, що зазначені докази можна визнати недопустимими. Суд приймає до уваги той факт, що під час добровільної видачі та огляду мобільного телефону не було встановлено фактів істотного порушення прав та свобод підозрюваного ОСОБА_8, в тому числі права на захист. Більше того, в ході розгляду справи було встановлено, що видача мобільного телефону була добровільним волевиявленням ОСОБА_8, яке було спрямоване на повне і всебічне дослідження обставин справи.

Суд також відхиляє доводи сторони захисту щодо визнання заяви неповнолітнього ОСОБА_8 від 16.01.2013 року про видачу «штанів», недопустимим доказом, оскільки посилання захисника на відсутність законного представника під час видачі «штанів» не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а відповідно розбіжності в даних процесуальних документах, в тому числі і в постанові про визнання законним представником зясовані та усунуті в ході розгляду справи. Посилання адвоката та відсутність захисника під час надання підозрюваним ОСОБА_8 «штанів» та заяви про видачу штанів не відповідає вимогам КПК України, оскільки як встановлено в ході розгляду справи видача штанів підозрюваними була його добровільним волевиявленням, при цьому, під час такого волевиявлення були присутні двоє понятих, а відтак, його оформлення не суперечить вимогам КПК України.

В той же час, суд погоджується з твердженнями захисника щодо визнання недопустимим доказу, а саме: протоколу огляду предмету (джинсів) від 16.01.2013 року, оскільки під час здійснення процесуальної дії складення протоколу огляду предмету (джинсів) був відсутній захисник, а відтак, колегія суддів вважає, що такий доказ слід визнати недопустимим з точки зору порушення права підозрюваного на захист.

Також колегія суддів вважає за доцільне визнати недопустимими докази, а саме: показання о/у СКР Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_10, ОСОБА_11 та слідчої СВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_12, дані ними в якості свідків у судовому засіданні в даному кримінальному провадженні, в частині їх показань з чужих слів, стосовно змісту пояснень та показань ОСОБА_8, наданих останнім ОСОБА_10 та ОСОБА_11, як співробітникам оперативного підрозділу, та ОСОБА_12, як слідчому, під час здійснення ними кримінального провадження, оскільки відповідно до вимог ч.7 ст.97 КПК України у будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження. За таких обставин, дані докази слід визнати недопустимими.

Вирішуючи питання недопустимості доказу, а саме: явок з повинною від імені ОСОБА_8 від 16.01.2013 року ( т.1 а.с.178-179) та від 17.01.2013 року ( т.2 а.с.13), які одержано о/у СКР Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_9, колегія суддів вважає, що клопотання захисника в цій частині слід залишити без задоволення, оскільки такі не заявлені в реєстрі доказів по справі, та не були предметом дослідження в ході розгляду справи в суді, а відтак, не можуть бути покладені в основу вироку, згідно чинного кримінально-процесуального законодавства.

Для визначення допустимості доказів суд виходить з формули належний субєкт отримання доказів, належне джерело доказу, належний засіб отримання доказу, належна процесуальна форма одержання доказу.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, КПК України, колегія суддів вважає, що клопотання захисника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 89, 350 КПК України, Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів,

у х в а л и л а:

клопотання захисника ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати недопустимими докази по справі, а саме: протокол огляду предмету (джинсів) від 16.01.2013 року та показання о/у СКР Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_10, ОСОБА_11 та слідчої СВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_12, дані ними в якості свідків у судовому засіданні в даному кримінальному провадженні, в частині їх показань з чужих слів, а саме: стосовно змісту пояснень та показань ОСОБА_8, наданих останнім ОСОБА_10 та ОСОБА_11, як співробітникам оперативного підрозділу, та ОСОБА_12, як слідчому, під час здійснення ними кримінального провадження.

В решті клопотання відмовити .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:Л.М.Городецька

Судді Х.М.Мисько

ОСОБА_14