Ухвала суду № 49563586, 26.12.2014, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7125/14-к

Провадження № 1-кс/461/2984/14

УХВАЛА

26.12.2014 слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Городецька Л.М., при секретарі Скочиляс І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_2 від 25.12.2013 про закриття кримінального провадження №42012150310000002 від 27.12.2012 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст. 365 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на постанову слідчого слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_2 від 25.12.2014 про закриття кримінального провадження №42012150310000002 від 27.12.2012 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.1 ст.365 КК України, мотивуючи тим, що в порушення вимог КПК України слідчий не зясував всебічно, повно та обєктивно всіх обставин справи, не провів усіх слідчих дій вказаних в попередній ухвалі суду, якою скасовано постанову про закриття кримінального провадження.

Судове засідання проведено без участі скаржника, який, при цьому, у скарзі на постанову про закриття кримінального провадження просить розглянути скаргу без його участі.

Прокурор в судове засідання не зявився, що не перешкоджає розгляду скарги відповідно до вимог ст.306 КПК України.

Дослідивши матеріали скарги, кримінального провадження №42012150310000002, прихожу до наступного висновку.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.303 КПК України рішення слідчого про закриття кримінального провадження на досудовому розслідуванні може бути оскаржене заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Скаржник є особою, заява якої 27 грудня 2012 року зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42012150310000002, після чого розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України, яке в подальшому обєднано з додатково зареєстрованим провадженням за скаргою цього ж заявника за ч.1 ст. 185 КК України. Таким чином скарга подана належним носієм права на оскарження постанови слідчого про закриття вказаного кримінального провадження.

Згідно з ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчиненні дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Постановою слідчого слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_2 від 25 грудня 2013 року кримінальне провадження №42012150310000002 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у звязку з відсутністю в діях УДПтС України у Львівській області складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.1 ст.365 КК України.

Оскаржуваною постановою встановлено, що дане кримінальне провадження розпочате на підставі заяви про вчинення злочину ОСОБА_1 за фактом перевищення службових повноважень службовими особами СВК №47 УДПтС України у Львівській області, які перевищуючи службові повноваження під час етапування засудженого ОСОБА_1 з СВК №47 в ЛСІ №19 спричинили йому тілесні ушкодження та викрали його майно.

Допитаний у провадженні ОСОБА_1 підтримав заяви про вчинення злочинів та надав з цього приводу покази, зокрема повідомив, що після загоряння СВК №47 до нього та до інших засуджених було застосовано кайданки, в подальшому, спричиняючи тілесні ушкодження їх помістили у автозак та доставили в ЛСІ №19. Окрім цього повідомив, що в нього був у власності телевізор, ДВД програвач, диски до нього, та інше майно, яке працівники колонії при етапуванні викрали.

Допитаний як свідок засуджений ОСОБА_3 повідомив, що 27.03.2012 під час пожежі в СВК № 47 його та інших засуджених до довічного позбавлення волі етаповано з СВК № 47 в ЛСІ № 19. Під час етапування йому ніхто ударів не наносив і він не бачив щоб комусь з засуджених наносили удари працівники УДПтС України у Львівській області.

Допитані як свідки засуджені ОСОБА_4, ОСОБА_5Н.О., ОСОБА_6, ОСОБА_7 дали аналогічні з свідком ОСОБА_3 показання.

Допитані як свідки засудженні до довічного позбавлення волі ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомили про те, що бачили у ОСОБА_1 тілесні ушкодження на голові, однак, за яких обставин у ОСОБА_1 виникли дані тілесні ушкодження, не бачили.

Допитаний як свідок начальник СВК № 47 ОСОБА_11 показав, що під час пожежі було вжито заходів до евакуації засуджених, при цьому, ніхто з працівників колонії насильства до засуджених, в тому числі ОСОБА_1, не застосовував, скарг з цього приводу не було. Щодо речей ОСОБА_1 повідомив, що усі речі засуджених, в тому числі і останнього, передані в СІЗО, про що наявні відповідні документи. Водночас, на рахунок ДВД програвача, телевізора та ДВД дисків повідомив, що згідно додатку 9 до п.29 «Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань», засудженим до довічного позбавлення волі заборонено користуватися вищевказаними речами.

Вищенаведене підтвердили та дали аналогічні показання інші працівники СВК № 47, зокрема: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28

Допитані як свідки працівники Львівського слідчого ізолятора ОСОБА_29, ОСОБА_30Г, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38 повідомили, що з Сокальської ВК № 47 в ніч 27-28.03.12 Львівським слідчим ізолятором було прийнято 68 засуджених до довічного позбавлення волі в тому числі і ОСОБА_1 В жодного із доставлених засуджених не було виявлено будь-яких тілесних ушкоджень, на стан свого здоров'я останні не скаржились, за медичною допомогою не звертались. Також не скаржились на застосування до них працівниками Сокальської ВК № 47, конвойної служби та внутрішніх військ в ході етапування фізичної сили чи спеціальних засобів, крадіжку чи пошкодження їхніх особистих речей. В Львівському слідчому ізоляторі до засуджених фізична сила не застосовувалась, із спеціальних засобів, згідно встановленого порядку, в ході розміщення засуджених по камерах до них застосовувались лише кайданки.

Згідно висновку експерта № 14 від 25.02.2013 у ОСОБА_1 виявлено шрам в лівій тім?яній ділянці голови, який може являтися наслідком загоєння забійної рани, яка спричинена дією твердого тупого предмету по механізму удару і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя, міг утворитися 27.03.2012. За наданою амбулаторною карткою у засудженого ОСОБА_1 27.03.2012 тілесних ушкоджень не зафіксовано.

Допитана як свідок експерт, яка проводила наведену експертизу, ОСОБА_39 показала, що 21.02.2013 року нею проведено судово-медичну експертизу засудженого ОСОБА_1, в ході якої у останнього виявлено шрам у лівій тімяній ділянці голови, інших ушкоджень у ОСОБА_1 виявлено не було.

Допитаний як свідок засуджений до довічного позбавлення волі ОСОБА_3 повідомив, що 27.03.2012 року під час пожежі в СВК № 47 його та інших засуджених до довічного позбавлення волі етаповано з СВК № 47 в ЛСІ № 19. Під час етапування він проходив по «живому коридору», який був від приміщень камерного типу СВК № 47 до автомобілів типу «автозак». Особи, які були вишикувані в «живий коридор» були одіті в чорну форму та на їх обличчях були маски. Особисто йому ніхто ударів не наносив і він не бачив щоб комусь з засуджених наносили удари, працівники УДПтС України у Львівській області.

Допитані як свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5Н.О., ОСОБА_6, ОСОБА_7 дали аналогічні з свідком ОСОБА_3 показання.

Допитані як свідки засудженні до довічного позбавлення волі ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомили про те, що бачили, що у ОСОБА_1 були тілесні ушкодження на голові, при цьому, за яких обставин у ОСОБА_1 виникли дані тілесні ушкодження, не бачили.

Допитаний як свідок начальник СВК № 47 ОСОБА_11 показав, що близько 14 год. 30 хв. 27.03.12 в районі покрівлі приміщення СВК № 47, де утримувалися засуджені до довічного позбавлення волі, виникла пожежа. Одразу після виникнення пожежі було вжито заходів до евакуації засуджених.

В подальшому прийнято рішення етапувати їх в Львівський слідчий ізолятор № 19. З цією метою викликано внутрішні війська військової частини 3002, які прибули на своїх автомобілях типу «автозак». Близько 21 год. 00 хв. 27.03.12 військовослужбовцями внутрішніх військ військової частини 3002 розпочато етапування засуджених до довічного позбавлення волі з приміщень дисциплінарного ізолятора СВК № 47 до Львівського слідчого ізолятора. Процедура була наступною: військовослужбовці внутрішніх військ по одному виводили засуджених з приміщень дисциплінарного ізолятора, попередньо одівши кожному з засуджених кайданки на руки ззаду, в подальшому по одному супроводжували засуджених в автомобілі типу «втозак», після чого колоною автомобілів доставили засуджених в Львівський СІЗО. Працівники СВК № 47 27.03.12 участі у виведенні засуджених до довічного позбавлення волі з приміщень дисциплінарного ізолятора та їх поміщення в автомобілі типу «автозак» не брали.

Ні працівники колонії, ні військовослужбовці внутрішніх військ до засуджених, в тому числі до ОСОБА_1, фізичної сили не застосовували. Щодо речей засудженого ОСОБА_1 повідомив, що усі речі засуджених, в тому числі і ОСОБА_1, передані в СІЗО, про що наявні відповідні документи. Щодо ДВД програвача, телевізора та ДВД дисків, то згідно додатку 9 до п.29 «Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань», засудженим до довічного позбавлення волі заборонено користуватися вищевказаними речами.

Вищенаведене підтвердили та дали аналогічні показання інші працівники СВК № 47, зокрема: перший заступник начальника СВК № 47 ОСОБА_12, заступник начальника СВК № 47 ОСОБА_13, начальник оперативного відділу ОСОБА_14, молодший інспектор відділу нагляду і безпеки ОСОБА_15, начальник відділення СПС Сокальської ВК № 47 ОСОБА_16, старший інспектор з питань підготовки до звільнення відділу СВПР Сокальської ВК № 47 ОСОБА_17, начальник відділу нагляду і безпеки ОСОБА_18, черговий помічник начальника ОСОБА_19, оперуповноважений оперативного відділу ОСОБА_20, заступник начальника установи з СВПР Сокальської ВК № 47 ОСОБА_21, заступник чергового помічника начальника СВК № 47 ОСОБА_22, начальник медичної частини СВК № 47 ОСОБА_23, молодший інспектор відділу нагляду і безпеки СВК № 47 Гац. М.М., старший інженер енергетик СВК № 47 ОСОБА_25, молодший інспектор відділу нагляду і безпеки СВК № 47 ОСОБА_26, молодший інспектор відділу нагляду і безпеки СВК № 47 ОСОБА_27, молодший інспектор відділу нагляду і безпеки СВК № 47 ОСОБА_28

Допитані як свідки працівники Львівського слідчого ізолятора майор внутрішньої служби ОСОБА_29, оперуповноважений ЛСІ капітан внутрішньої служби ОСОБА_30Г, оперуповноважений ЛСІ лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_31, старший інспектор ІТЗО капітан внутрішньої служби ОСОБА_32, начальник сектору максимального рівня безпеки капітан внутрішньої служби ОСОБА_33, старший інспектор з озброєння ст. лейтенант

внутрішньої служби ОСОБА_34, інспектор ПП капітан внутрішньої служби ОСОБА_35, інспектор ЦО старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_36, черговий фельдшер медичної частини капітан внутрішньої служби ОСОБА_37,молодший інспектор ВРіО чергової зміни № 5 прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_38 повідомили, що з Сокальської ВК № 47 в ніч 27-28.03.12 Львівським слідчим ізолятором було прийнято 68 засуджених до довічного позбавлення волі в тому числі і ОСОБА_1 В жодного із доставлених засуджених не було виявлено будь-яких тілесних ушкоджень, на стан свого здоров'я останні не скаржились, за медичною допомогою не звертались. Також не скаржились на застосування до них працівниками Сокальської ВК № 47, конвойної служби та внутрішніх військ в ході етапування фізичної сили чи спеціальних засобів, крадіжку чи пошкодження їхніх особистих речей. В Львівському слідчому ізоляторі до засуджених фізична сила не застосовувалась, із спеціальних засобів, згідно встановленого порядку, в ході розміщення засуджених по камерах до них застосовувались лише кайданки.

Згідно висновку експерта № 14 від 25.02.2013 на тілі ОСОБА_1 встановлений шрам в лівій тімяній ділянці голови, який може являтися наслідком загоєння забійної рани, яка спричинена дією твердого тупого предмету по механізму удару і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя. Приймаючи до уваги морфологічні зміни даного шраму, на думку експерта, він міг утворитися 27.03.2012 року за наданою амбулаторною карткою засудженого ОСОБА_1 27.03.2012 тілесних ушкоджень під час етапування не має.

Допитана як свідок експерт Новоград Сіверського РВ СМЕ ОСОБА_39 показала, що 21.02.2013 року на підставі постанови слідчого прокуратури Сокальського району Львівської області нею проведено судово-медичну експертизу засудженого ОСОБА_1 В ході огляду засудженого ОСОБА_1 виявлено шрам у лівій тімяній ділянці голови. Інших тілесних ушкоджень виявлено не було. Виявлений шрам є наслідком загоєння забійної рани, яка спричинена дією твердого тупого предмету. Даний шрам міг виникнути в межах одного року з моменту огляду, як до 27.03.2012, та і після. Дане тілесне ушкодження також могло виникнути в результаті самоушкодження спричиненого самим ОСОБА_1

Допитана як свідок сестра ОСОБА_1 - ОСОБА_40 повідомила, що вона йому не надсилала теле-відео апаратуру, а лише одяг та продукти харчування. Крім цього повідомила, що посилки ОСОБА_1 також відправляла його мама ОСОБА_41, яка 28.04.2012 померла. Які саме речі передавала ОСОБА_41 їй не відомо, жодних документів з даного приводу в неї немає.

Як встановлено оглядом матеріалів кримінального провадження слідчим вжито вичерпних дій на проведення необхідних слідчих дій. Зокрема, допитані особи, які забезпечували етапування, допитані засуджені, які етапувались разом із ОСОБА_1, призначено судово-медичну експертизу, долучено документи, в тому числі щодо обставин пожежі, речей, які збереглись після такої та були передані ОСОБА_1 тощо.

Доводи скаржника про неврахування слідчим скарги ОСОБА_1 від 27.12.2013 року на постанову слідчого прокуратури Сокальського району ОСОБА_42 про відмову у визнанні його потерпілим не беруться до уваги, оскільки така подана після закриття кримінального провадження (25.12.2013 року).

Також суд враховує, що допитані наведені вище свідки повідомили, що факту побиття не було, а відтак, вважаю, що проводити слідчий експеримент з даного приводу та предявлення осіб для впізнання проводити не потрібно.

Окрім цього, в ході досудового розслідування провадження долучено документи щодо обліку речей, які збереглись після пожежі в колонії, та які були передані засудженому ОСОБА_1Г.(т.2. а.п.172-173), встановлено, що інших речей, на які вказував останній, та які зникли (ДВД програвач та диски до нього) в колонії не було, в звязку із забороною чинними НПА у використанні таких. З цих питань додатково допитано ОСОБА_1, який настояв на зникненні вказаних речей та надав конкретний їх перелік, а також допитано працівників колонії та засуджених, які повідомили, що у останнього речей ніхто не викрадав та таких в нього не було.

Окрім цього, слідчим на виконання ухвали апеляційного суду Львівської області 15.11.2014 скеровано постанову про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим (т.2 а.п.166), про отримання вказаної ухвали слідує із скарги останнього.

Доводи заявника про посилання слідчого у постанові про закриття на покази осіб, які відібрані до реєстрації кримінального провадження вважаю надуманими, оскільки оглядом постанови про закриття та матеріалів кримінального провадження таких порушень не виявлено.

Окрім цього, оглядом матеріалів кримінального провадження встановлено, що у провадженні проведено всі можливі та необхідні слідчі дії та, незважаючи на наведене, доказів вчинення працівниками УДПтС України у Львівській області злочинів не здобуто, рішення апеляційного суду Львівської області в частині проведення слідчих дій, виконано.

Також суд бере до уваги те, що з часу подій по етапуванню ОСОБА_1 минуло понад 2,5 роки, а відтак, проведення таких слідчих дій, як слідчий експеримент, з працівниками правоохоронних органів, які заперечують спричинення тілесних ушкоджень, є недоцільним та направленими на затягування досудового розслідування у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, та враховуючи те, що обставин, які б викликали сумнів у повноті, всебічності та неупередженості дослідження обставин кримінальних проваджень, що стали підставою для винесення постанови від 25 грудня 2013 року про закриття кримінального провадження, не встановлено, висновки та процесуальне рішення слідчого відповідають вимогами кримінального процесуального закону і ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, вважаю, що в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307, 318-380 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_2 від 25.12.2014 про закриття кримінального провадження №42012150310000002 від 27.12.2012 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.1 ст.365 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку ст.395 КПК України.

Слідчий суддя Л.М.Городецька