Постанова № 4954445, 01.09.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4930/09/1770

13год. 02хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Анікушина В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Рогак В.А.,

відповідача: представники Вознюк О.О., Білик М.В., прокурор: Гіліс І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Тапад"

доДубенська об'єднана державна податкова інспекція

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тапад"- звернулося позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення № 0000162340 від 21.04.2009 року, зобов'язання відповідача внести зміни до картки особового рахунку позивача по податку на додану вартість в частині проведення уточнюючих розрахунків та віднесення суми 16216667 гри. до складу податкового кредиту наступних звітних періодів.

В судовому засіданні представник позивача названі позовні вимоги підтримав та надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, а зокрема зазначив, що позивач самостійно до початку перевірки виявив помилку при складанні декларації за грудень 2008року, про що подав уточнюючий розрахунок, вважає, що від'ємне значення показника ПДВ в розмірі 16216667 грн. підлягає включенню до складу податкового кредиту наступних податкових періодів. Також представник позивача підтвердив обставини, щодо того, що позивач не мав права на відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість в розмірах визначених декларацією за грудень 2008року. Щодо порушення прав позивача внаслідок винесення спірного рішення вказав, що внаслідок винесення такого податкового повідомлення - рішення відносно посадових осіб позивача порушено кримінальну справу. Просив позов задоволити.

Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову та надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в запереченні, а зокрема вказав, що відповідачем правомірно винесено спірне податкове повідомлення -рішення, оскільки позивач не мав права на відшкодування з бюджету податку на додану вартість згідно декларації за грудень 2008року, оскільки не здійснював впродовж 12 місяців оподатковуваних операцій. Уточнюючий розрахунок поданий позивачем під час проведення позапланової перевірки з питань відшкодування сум ПДВ з бюджету. Від'ємне значення показника ПДВ в розмірі 16216667 грн. за грудень 2008року зараховано до складу податкового кредиту наступних податкових періодів, внаслідок чого зменшено податкові зобов'язання позивача за квітень - червень 2009року, що проведено по особовому рахунку позивача. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити. Суд виходив з такого.

02.02.2009року позивач подав до Дубенської ОДПІ декларацію з податку на додану вартість за грудень 2008року. Також позивач подав розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 16216667 грн. на банківський рахунок позивача.

В період з 25.03.2009 року по 07.04.2009 року на підставі направлення Дубенської ОДПІ від 24.03.2009 року № 205, посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Тапад" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2008 року по 31.12.2008 року.

Перевіркою встановлено, що позивач, як особа, що не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців, відповідно до п.п. 7.7.11 п.п 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не мав права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16216667 грн., згідно декларації з ПДВ за грудень 2008 року, поданої 02.02.2009року.

Позивачем та його представником не заперечуються висновки викладені в акті перевірки від 13.04.2009року №85/23/13972288, щодо того, що відповідач не провадив діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців, оскільки відповідно до декларацій з ПДВ за грудень 2007року - листопад 2008року, задекларований позивачем обсяг реалізації в розмірі 300грн., не відповідає даним бухгалтерського обліку, оскільки не підтверджений позивачем в ході перевірки первинними документами.

За результатами проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.04.2009 року № 0000162340/0 про відмову у наданні позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16 216 667грн., згідно поданої позивачем 02.02.2009року декларації з ПДВ за грудень 2008 року (а.с. 13).

Відповідно до п.п.7.7.5. п.п 7.7.7 п. 7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий орган наділений повноваженнями щодо:

- проведення впродовж 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації позапланової виїзної перевірки (документальної) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування;

- прийняття та надіслання платнику податків податкового повідомлення про відмову у наданні йому бюджетного відшкодування у разі з'ясування внаслідок проведення перевірки факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування.

З системного аналізу положень п. 7.7.1 та п.п. 7.7.11 п.п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що платник податків, який підпадає під перелік осіб, обумовлених п.п. 7.7.11 названого Закону, що не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, мають право на зарахування від'ємного значення суми (різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у разі відсутності податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди.

11.03.2009року відповідачем видано наказ №166 про проведення виїзної позапланової перевірки позивача у період з 11.03 по 24.03.2008року з питань правомірності нарахування суми бюджетного від шкодування податку на додану вартість на рахунок платника за грудень 2008року та надано посадовим особам відповідача відповідне направлення на перевірку позивача.

11.03.2009року, 16.03.2009року посадовими особами відповідача, складено акт про відсутність посадових осіб позивача за місцем юридичної реєстрації - м. Дубно вул. Д. Галицького, 12.

12.03.2009року посадовими особами відповідача, складено акт про відсутність посадових осіб позивача за адресою ймовірного фактичного місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Кременецька, 38.

В період дії наказу відповідача №166 про проведення позапланової перевірки позивача, останній 13.03.2009року рекомендованим листом (а.с.9) направив на адресу відповідача довідку щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розрахунок сум бюджетного відшкодування та уточнюючий розрахунок з ПДВ за грудень 2008року в яких відобразив самостійне виправленням виявленої помилки, щодо відсутності прав позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 16216667 грн., згідно декларації з ПДВ за грудень 2008 року поданої відповідачу.

Вказаний уточнюючий розрахунок надійшов відповідачу 13.03.2009року. Зазначені обставини підтверджуються поясненнями представників сторін.

16.03.2009року на адресу державної реєстрації місцезнаходження позивача, відповідачем направлено лист про те, що поданий позивачем уточнюючий розрахунок не визнаний, як податкова звітність, оскільки направлений відповідачу під час проведення позапланової перевірки, а зокрема дії наказу №166 про проведення позапланової перевірки з питань правомірності відшкодування ПДВ за грудень 2008року.

24.03.2009року відповідач повторно видав наказ №187 про проведення позапланової виїзної перевірки позивача, у період з 25.03.2009року по 07.04.2009року, з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника, згідно поданої позивачем декларації за грудень 2008року та надано посадовим особам відповідача відповідне направлення на перевірку позивача.

А відтак, з матеріалів справи вбачається, що посадові особи відповідача у період з 11.03. по 24.03.2009року не приступили до проведення перевірки позивача через відсутність позивача за місцем його реєстрації та іншим відомим відповідачу місцезнаходженням позивача.

З акту перевірки вбачається, що перевірка позивача проводилась посадовими особами Дубенської ОДПІ у період з 25.03.2009року по 07.04.2009року.

Таким чином, уточнюючий розрахунок з ПДВ за грудень 2008року в якому самостійно виявлені помилки, надійшов на адресу відповідача (16.03.2009року) до дня в якому відповідач фактично розпочав перевірку (25.03.2009року).

Пункт 17.2. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачає, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а)          або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б)          або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання, з цього податку. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються. Отже, з названого вище пункту слідує, що при самостійному виявленні факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів до відповідача не застосовуються визначені заходи відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до п.п. "в" пп. 7.7.7. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий орган наділений повноваженнями щодо надіслання платнику податків податкового повідомлення про відмову в наданні бюджетного відшкодування у разі з'ясування внаслідок проведення документальної перевірки факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування.

Винесене відповідачем податкове повідомлення - рішення від 21.04.2009 року №0000162340/0 про відмову у наданні позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16 216 667грн., згідно поданої позивачем 02.02.2009року декларації з ПДВ за грудень 2008 року не є заходом відповідальності позивача в розумінні ст. 17 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та не порушує прав позивача на отримання такого відшкодування. Спірне податкове повідомлення - рішення винесене в межах повноважень відповідача та підтверджує обставини, виявлені позивачем та відображені в уточнюючому розрахунку з ПДВ за грудень 2008року (що надісланий на адресу відповідача 13.03.2009року), щодо відсутності права позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16 216 667грн..

Що ж до позовної вимоги позивача, про зобов'язання відповідача внести зміни до картки особового рахунку позивача з податку на додану вартість в частині проведення уточнюючих розрахунків та віднесення до складу податкового кредиту наступних податкових періодів 16 216 667грн., то вказана вимога задоволенню не підлягає.

При цьому, суд виходив з того, що зменшення пасивної переплати по декларації №19368 (за грудень 2008року) на суму 16 216 667грн. по особовому рахунку позивача з податку на додану вартість проведено 05.05 2009року.

В подальшому по особовому рахунку з ПДВ проведено декларації позивача з ПДВ за квітень, травень, червень 2009року. З названих декларацій вбачається, що вище названа сума від'ємного значення ПДВ визначена декларацією за грудень 2008року включена до складу податкового кредиту наступних податкових періодів (квітень-червень 2009року) та за рахунок вказаної суми відбулося погашення податкових зобов’язань, що виникали в поточних періодах 2009року (квітень-червень).

Отже, з наведеного слідує, що відповідач провів по картці особового рахунку позивача, віднесення сум від’ємного значення ПДВ в розмірі 16 216 667грн. до складу податкового кредиту наступних податкових періодів за рахунок якого зменшено податкові зобов’язання позивача за квітень –червень 2009року.

А відтак, у сторін відсутні підстави для внесення змін до картки особового рахунку позивача по податку на додану вартість в частині повторного віднесення суми від’ємного значення ПДВ в розмірі 16 216 667грн. до складу податкового кредиту наступних звітних періодів, адже таке віднесення є необґрунтованим, оскільки судом встановлено, що згідно картки особового рахунку та досліджуваних декларацій з ПДВ таке віднесення мало місце.

Таким чином, відповідачем не порушено прав позивача.

За таких обставин, позивачу слід відмовити в задоволенні позову повністю.

Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позивачу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тапад" в задоволенні позову до Дубенська об'єднана державна податкова інспекція - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                   Шевчук С.М.

Повний текст постанови скадено 04.09.2009року