Постанова № 4954108, 20.05.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2824/09/1770

20 травня 2009 р. 09год. 20хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: Волошин Л.С.;

відповідача: Красовський А.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води Маломидська"

доКостопільська міжрайонна державна податкова інспекція

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води Маломидська" – звернувся в суд з позовом до Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.12.2008 року №0007941530/0/10898.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов повністю. Просить суд визнати податкове повідомлення-рішення від 08.12.2008 року №0007941530/0/10898 недійсним, стягнути з відповідача витрачені позивачем судові витрати в сумі 1003,40 грн., а саме: витрати на правову допомогу – 1000,00 грн., судовий збір – 3,40 грн.

Представник відповідача адміністративний позов заперечив у повному обсязі. В своїх запереченнях вказав, що згідно Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту (затверджена Наказом МінФін України, ДПА України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища №231/539/118/219 від 01.10.1999 року) платники збору за спеціальне водокористування подають до органів державної податкової служби розрахунки збору протягом 40 календарних днів , наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Вказані розрахунки подаються незалежно від факту водокористування. Наголошує, що у разі відсутності факту використання води, позивач повинен був подавати розрахунок з відсутністю показників.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити повністю виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 07.08.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води "Маломидська" отримав дозвіл на спеціальне водокористування свердловинами глибиною 19,5 м. та 773 м., однак за період з серпня 2007 року по квітень 2008 року видобутку води не здійснювалось.24.11.2008 року Костопільською МДПІ актом документальної перевірки №1277/15-35051305 встановлено порушення ст.30 Водного кодексу України. На підставі вказаного акту документальної перевірки та згідно п."а" ст.4.2.2. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" Костопільською МДПІ складено податкове повідомлення-рішення №0007941530/0/10898 про визначення податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) для ТОВ "Завод мінеральної води "Маломидська" в розмірі 340,00 грн.

Вирішуючи дану справу суд керувався п.п.7.2. чинної на момент виникнення спірних відносин Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України, ДПА України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища №231/539/118/219 від 01.10.1999 року (далі - Інструкція), яким передбачено наступне: Розрахунки збору за спеціальне водокористування в частині використання води подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Згідно п.п.2.1. згаданої Інструкції, платниками збору за спеціальне водокористування в частині використання води є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси.

Виходячи з викладеного, позивач являється платником збору за спеціальне водокористування, оскільки отримав відповідний дозвіл на спеціальне водокористування. Пункт 7.2. Інструкції є нормою імперативною і не передбачає права платника не подавати розрахунків збору за спеціальне водокористування.

Згідно п.п.9.1. Інструкції відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків і повноту та своєчасність сплати збору за спеціальне водокористування в частині використання води несуть платники відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п.п. 17.1.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відтак, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач - Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція - діяв в межах повноважень, а податкове повідомлення-рішення №0007941530/0/10898 від 08.12.2008 року винесено згідно чинного законодавства. Таким чином, позовна вимога про скасування вказаного подткового повідомлення-рішення є необгрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони. Підстави для застосування положень ст.94 КАС України у суду відсутні. Відтак, суд доходить висновку про необгрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-ПОСТАНОВИВ:

Позивачу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води Маломидська" в задоволенні позову - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя                                                   Жуковська Л.А.

Постанова складена в повному обсязі 22.05.09р.