Постанова № 49539803, 03.09.2015, Дружківський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер № 229/1971/15-а

Номер провадження 2-а/229/48/2015

Категорія 92

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого-судді- Гонтар А.Л.

при секретарі Костенко В.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника УПФУ у Донецькій області Михайлішиної С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Дружківка про визнання дій неправомірними ,

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 08.06.2015 року звернулась до Дружківського міського суду з позовною заявою до Управління Пенсійного Фонду України в м. Дружківка про визнання дій неправомірними, в якій вказала, що вона з 01.03.1983 року отримує пенсію за віком, призначену на загальних підставах. Вона як член родини репресованого з політичних мотивів, була примусово переселена з постійного місця проживання та реабілітована. З 17.04.1991 року відповідно до Закону її пенсія повинна підвищуватись на 25% мінімальної пенсії за віком.

Але всупереч закону, їй не сплачується таке підвищення. Раніше вона зверталась до суду, та відповідача було зобов'язано здійснити їй підвищення та виплату підвищення до пенсії.

Однак в супереч цьому, їй не сплачується така доплата. Позивач просить визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Дружківці, щодо неправомірного нарахування та виплати їй у повному обсязі підвищення пенсії у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.12.2014 року по 01.07.2015 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 з'явилась, позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача Михайлішина С.В. з'явилась, позовні вимоги не визнала, заперечує проти їх задоволення. Пояснила, що кабінетом Кабінета Міністрів України 16.07.2008року прийнято постанову «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»№ 654, згідно якої з 01.09.2008року збільшується підвищення, які встановлені до пенсії по ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення громадян»№ 654, згідно якої з 01.09.2008року збільшується підвищення, які встановлені до пенсії по ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам,які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані -до пенсії проводиться підвищення у розмірі 54,50грн, членам їх сімей, яких було примусово переселено - 43,52грн. вважає, що підвищення до пенсії виплачується згідно діючого законодавства. Просить в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, представника відповідача , суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом встановлено, що

позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в УПФУ в м. Дружківці Донецької області, отримує пенсію за віком, є членом сім'ї репресованого з політичних мотивів, була примусово переселена з постійного місця проживання, реабілітована згідно зі ст. 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні»від 17.04.1991року, що підтверджується довідкою Комісії з поновлення прав реабілітованих Харківської обласної ради від 23.12.1997року № 12/ 2678.

Відповідно до статті 77 Закону України „Про пенсійне забезпечення»призначені пенсії підвищуються громадянам, які необгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що позивач у період з січня 2007року по теперішній час отримує підвищення до пенсії, розмір якого обчислювався до 01 вересня 2008року з урахуванням розміру мінімальної пенсії 19грн 91коп, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002року №1, а з 01 вересня 2008року підвищення проводиться в розмірі 43грн 52коп відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008року.

Суд не може погодитися з відповідачем про законність нарахування та виплати підвищення в розмірі встановленому постановами Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002року, № 654 від 16.07.2008року, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною третьою статті 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

У відповідності до положень ст. 46 Конституції України прийнято Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999року. Цей закон дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадянам на достатній життєвий рівень.

Статтею 2 Закону «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, а також інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Тобто з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема на частині 3 статті 46 Конституції.

У відповідності до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, встановлена частиною 3 ст. 46 Конституції України мінімальна соціальна гарантія для визначення пенсії та інших видів соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, - прожитковий мінімум, який встановлюється законом, не може бути зменшений ані законами, ані підзаконним нормативним актом. Органи державної влади повинні керуватися нормами Конституції України і законів України виходячи з мінімальних соціальних гарантій встановлених законами України і не можуть порушувати норми ст. 22 Конституції України. Інакше, при наявності конституційного права на соціальний захист невикористання мінімальних гарантій визначених законом є порушенням державою своїх конституційних зобов'язань.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якими є наведені вище постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002року N1, та від 16.07.2008р. №654, у спірних правовідносинах застосуванню підлягає ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991року № 1788- XII, яка визначає розмір підвищення пенсій деяким категоріям громадян.

Зазначений висновок суду ґрунтується і на конституційних нормах п. 6 частини 1 ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнаються і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги Таран про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці щодо не нарахування та не виплати їй підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення»незаконними і зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.77 Закону України „Про пенсійне забезпечення" підлягають задоволенню за період з 08 грудня 2014 року по 08 червня 2015 року.

На підставі ст.ст. 6-12, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Дружківка про визнання дій неправомірними задовольнити повністю.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 08 грудня 2014 року по 08 червня 2015 року в розмірі 25% мінімальної пенсіі за віком з урахуванням здійснених виплат.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: А. Л. Гонтар