Вирок № 49531242, 31.07.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/692/14-к

Провадження № 1-кп/0203/8/2015

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2015 Кіровський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого - судді Підберезного Г.А.

при секретарі - Камуз Н.В.

за участю:

прокурора - Листопада А.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

потерпілого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську матеріали кримінального провадження, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42013040000000329 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який має вищу освіту, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,обвинуваченого за ч.3 ст.368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, наказом № 44 о/с від 13.05.2011 призначений на посаду заступника начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи Ігренського виправного центру № 133. Наказом № 41 о/с від 29.07.2009 року ОСОБА_6 присвоєно чергове спеціальне звання - майор внутрішньої служби.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», на Державну кримінально-виконавчу службу України покладається завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Згідно ст. 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань зі спеціальним статусом, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.

Згідно ч.1 ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» органи та установи виконання покарань відносяться до правоохоронних органів.

Розпорядженням начальника управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області № 15/16- 1126 від 14 травня 2011 року на ОСОБА_6 було покладено виконання обов'язків начальника Ігренського виправного центру № 133 з 16 травня 2011 року. Розпорядженням начальника управління № 15/16-1689 від 07 липня 2011 року на ОСОБА_6 було покладено виконання обов'язків начальника Ігренського виправного центру № 133 з 16 червня 2011 року. Розпорядженням начальника управління № 15/16-1755 від 15 липня 2011 року ОСОБА_6 відсторонений від виконання обовязків начальника Ігренського виправного центру з 15.07.2011 року.

Відповідно до посадової інструкції начальника установи Ігренського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області (№ 133), затвердженої наказом № 23 від 15 січня 2011 начальником управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області, начальник установи - директор підприємства здійснює загальне керівництво установою, розподіляє функції та визначає ступінь відповідальності своїх підлеглих. Персонально відповідає за виконання покладених на установу задач та функцій. Здійснює загальне керівництво діяльністю установи. Є старшим оперативним начальником в установі. Організовує виконання актів амністії, помилування; організовує роботу щодо підготовки засуджених до звільнення.

Таким чином, ОСОБА_6 з 14 травня 2011 року по 15 липня 2011 року тимчасово обіймав в Ігренському виправному центрі № 133, тобто в структурній одиниці центрального органу виконавчої влади, посаду керівника, повязану із здійсненням функцій представника влади, тобто відповідно до п. 1 Примітки до ст. 364 КК України являвся службовою особою, а відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України, також службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10.08.2006 громадянин ОСОБА_3 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі. Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2011 року ОСОБА_3 не відбута частина покарання - 1 рік 4 місяці 21 день позбавлення волі, була замінена більш мяким, у вигляді обмеження волі з поміщенням його в Ігренський виправний центр № 133.

Згідно ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання, в тому числі у виді обмеження волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може чути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний, особливу тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом не відбутої частини покарання.

Таким чином, з 01.07.2011 року до засудженого ОСОБА_3 могло бути застосоване умовно-дострокове звільнення, згідно до статті 81 КК України.

Згідно ч. 3 статті 154 Кримінально-виконавчого кодексу України, стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміна не відбутої частини покарання більш м'яким, орган або установа виконання покарань надсилає подання до суду у порядку, встановленому кримінально процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленої Кримінальним кодексом України частини строку покарання зобов'язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або до заміни не відбутої частини покарання більш м'яким.

В перших числах липня 2011 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, у виконуючого обовязки начальника Ігренського виправного центру № 133 ОСОБА_6, якому було достовірно відомо про те, що до ОСОБА_3 з 01.07.11 може бути застосоване у передбаченому законом порядку умовно-дострокове звільнення відповідно до ст. 81 КК України, усвідомлюючи, що без його погодження в документації, необхідної для застосування до засудженого ОСОБА_3 умовно-дострокове звільнення, а саме опитувальний лист, характеристика на засудженого тощо, до останнього умовно-дострокове звільнення застосовано не буде, виник злочинний умисел, спрямований на отримання хабара поєднаного з вимаганням у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Реалізуючи злочинний умисел в період з 1 по 14 липня 2011 року в денний час доби, більш точну дату встановити не надалося можливим, ОСОБА_6, перебуваючи у своєму робочому кабінеті за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Бехтерева, 5, викликав до себе засудженого ОСОБА_3, після чого ОСОБА_6, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, маючи умисел на одержання хабара з використанням владних повноважень, з корисливих мотивів, став вимагати у ОСОБА_3 передати йому хабар у сумі 20 000 грн. за виконання в його інтересах дій з використанням наданої йому влади, за підготовку документів про його звільнення умовно - достроково від подальшого відбування в Ігренському виправному центрі № 133 покарання у вигляді обмеження волі, а також за те, щоб питання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_3 було вирішено позитивно, а саме за те, що ОСОБА_6 підпише документи про те, що ОСОБА_3 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення, що є обовязковою умовою для застосування умовно - дострокового звільнення від відбування покарання. Після цього ОСОБА_6 у період з 1 по 14 липня 2011 року декілька разів викликав до себе в робочий кабінет ОСОБА_3 та вимагав передати йому хабар у сумі 20 000 грн. за виконання вищевказаних дій.

ОСОБА_7, відбуваючи покарання у вигляді обмеження волі в Ігренському виправному центрі № 133, знаходячись в прямій залежності від адміністрації установи, розуміючи, що у разі відмови виконати вимогу ОСОБА_6 до нього безпідставно не буде застосовано умовно-дострокове звільнення, був змушений погодитися на передачу ОСОБА_6 хабара у сумі 20 000 грн. У зв'язку з чим, ОСОБА_3 звернувся до своєї дружини - ОСОБА_8, щоб та зібрала грошові кошти в сумі 20 000 грн. та передала їх ОСОБА_6

Продовжуючи реалізацію злочинного наміру, ОСОБА_1 14 липня 2011 близько 17 години 00 хвилин, будучи особою на яку покладено виконання обов'язків начальника Ігренського виправного центру № 133, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з використанням владних повноважень, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання хабара, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою зустрітися з ОСОБА_8 і отримати від неї хабар в сумі 20 000 грн., при цьому вирішивши, що грошові кошти буде безпосередньо отримувати ОСОБА_3, який потім передасть їх ОСОБА_6, прийшов з останнім на контрольно-пропускний пункт ІВЦ № 133, де власноруч вписав у вже затверджену ним же «рознарядку на вивід засуджених на роботу з 11.07 по 17.07.2011 року» прізвище «Куркастрига» в графу «Господарський двір» вказавши при цьому час роботи з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. Після чого вивів ОСОБА_3 за територію Ігренського виправного центру № 133, посадив його в свій автомобіль і повіз на зустріч з ОСОБА_8 на центральний автовокзал м. Дніпропетровська за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Курчатова, 10.

З метою доведення свого злочинного наміру до кінця, 14 липня 2011 року, приблизно в 19 годин 00 хвилин ОСОБА_1, являючись особою, на яку покладено виконання обов'язків начальника Ігренського виправного центру № 133, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з використанням владних повноважень, перебуваючи на платформі № 27 автовокзалу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Курчатова, 10, діючи умисно, шляхом вимагання, з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_8 хабар у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, за виконання в інтересах її чоловіка ОСОБА_3 дій з використанням владних повноважень, за підготовку документів про його умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування в Ігренському виправному центрі № 133 покарання у вигляді обмеження волі, окрім того за те, щоб питання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_3 було вирішено позитивно, а саме за підписання ОСОБА_6 документів про доведення виправлення ОСОБА_9 сумлінною поведінкою і ставленням до праці, а також те, що він заслуговує на умовно-дострокове звільнення, що є обовязковою умовою для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Умисні дії ОСОБА_1, які виразилися в одержанні хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, за виконання в інтересах того, хто дає хабар та третьої особи дій з використанням наданої влади, поєднане з вимаганням хабара, кваліфікуються за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (в редакції 05.07.2011).

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, суду пояснив, що гроші у ОСОБА_3 він не вимагав та не отримував, обовязки начальника Ігренського виправного центру № 133 він не виконував. 14.07.2014 його попрохав засуджений ОСОБА_3 забрати у його дружини ОСОБА_8 ліки, для цього він в 17:00 годин цього ж дня на своєму особистому автомобілі вивіз ОСОБА_3 до центрального автовокзалу м. Дніпропетровська, де на платформі № 27 отримав від його дружини ОСОБА_8 ліки в пакеті. Після цього його затримали.

Незважаючи на повне не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1, його вина в інкримінованому йому злочині, повністю доведена і об'єктивно підтверджується зібраними і дослідженими в ході судового слідства доказами, а саме:

●свідченнями потерпілого ОСОБА_3 наданими у ході судового слідства, який пояснив, що в червні 2008 року він був засуджений Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки і 6 місяців. З вересня 2008 року по квітень 2011 року він відбував покарання у Дніпропетровській ВК № 89. У квітні 2011 року на підставі постанови суду не відбутої частини покарання - 1 рік 4 місяці 21 день позбавлення волі було замінено більш м'яким, у вигляді обмеження волі, і він був переведений в Ігренського виправний центр (№ 133). У травні 2011 року на посаду заступника начальника виправного центру був призначений ОСОБА_1. Після призначення на посаду ОСОБА_1 почав викликати до себе старшин загонів, у тому числі його, і вимагав повідомляти інформацію, або приносити йому якусь користь матеріального характеру. При цьому він говорив, що 100 гривень - це не гроші, а розмова починається з 1 000 гривень. У перших числах липня 2011 року, більш точну дату не пам'ятає, ОСОБА_1 викликав його до себе в кабінет і сказав, що він може бути найближчим часом умовно достроково звільнений, і щоб все пройшло добре він повинен заплатити ОСОБА_6 20 000 гривень. У разі якщо він не захоче платити гроші, ОСОБА_1 запропонував йому переписати на нього автомобіль Mersedes. Він відповів, що у нього немає автомобіля, і 20 000 гривень - це велика сума за звільнення за 1 рік до реального закінчення строку. ОСОБА_1 сказав, що можна принести йому гроші не відразу, а протягом тижня. Через тиждень ОСОБА_1 знову запитав, чи готовий він заплатити йому 20 000 гривень, на що він відповів, що це велика сума і йому потрібен ще час. Після того, як ОСОБА_1 вимагав у нього гроші, він у телефонній розмові повідомив дружині, що йому необхідно 20 000 гривень. 9 липня 2011 його дружина приїхала до нього на побачення і сказала, що не вірить і підозрює, що він чи програв гроші в карти, або повинен комусь. У зв'язку з цим вона йому дала диктофон, щоб він записав розмову з ОСОБА_1 і поговорив з ним про те, щоб знизити суму необхідної хабара до 15 000 грн. Також вона сказала, що не зможе відразу зібрати таку суму і їй треба кілька днів. Після побачення з дружиною, він одразу пішов в кабінет до ОСОБА_6 і з урахуванням прохання дружини про зниження суми хабара попросив ОСОБА_1 знизити суму до 15 000 гривень і відстрочити оплату на кілька днів. ОСОБА_6 сказав, що не потрібно торгуватися, і якщо він не принесе гроші, він оформить вилучення телефону і накладе стягнення і він не буду умовно-достроково звільнений. Після розмови, в цей же день він віддав диктофон дружині. У цей же день ОСОБА_1 знову викликав його до себе і став погрожувати, що якщо він не заплатить йому гроші, то залишок терміну проведе в ізоляторі. При цьому порушень з його боку не було. Після цього, ОСОБА_1 щодня вранці через днювального викликав його до себе і питав, чи зібрав він гроші. 13 липня він сказав йому, що сьогодні не вийде передати гроші, але завтра, 14 липня 2011 дружина точно привезе гроші. Ні про які ліки розмова не йшла.14 липня 2011 близько 7:00 хвилин ОСОБА_1 викликав його до себе і дав свій мобільний телефон, що він зателефонував дружині і дізнався, коли та приїде. Він набрав номер ОСОБА_8 і вона сказала, що приїде близько 15 годин. Приблизно в13 годин ОСОБА_1 знову викликав його до себе і змусив ще раз зателефонувати дружині і дізнатися, де вона. Він дав мобільний телефон, який дістав з пакета, і він подзвонив дружині. Вона відповіла, що приїде в 15-16 годин. Близько 15 години ОСОБА_1 знову викликав його до себе і запитав, де його дружина. Він відповів, що вона може не встигнути привезти гроші в селище і краще зустріти її на автовокзалі. ОСОБА_10 ОСОБА_1 знову дав йому інший мобільний телефон, і він зателефонував дружині. Галина відповіла, що зайнята пошуком грошей і приїде близько 18 - 18-30 годин. У розмові ОСОБА_10 сказала, що не довіряє йому і попросила передати телефон людині, якій треба віддати гроші. Він дав телефон ОСОБА_1 і той по телефону домовлявся з дружиною про зустріч і наполягав, щоб вона привезла гроші у виправний центр. Після розмови по телефону ОСОБА_1 сказав, щоб він переконав дружину привезти гроші в селище. Він відповів, що не зможе цього зробити. ОСОБА_10 ОСОБА_1 подзвонив зі свого мобільного телефону якійсь людині і попросив того забрати для нього пакет з автовокзалу у людини, телефон якого він повідомить пізніше. Наступний раз ОСОБА_6 викликав його близько 17 години 15 хвилин і сказав, що він повинен їхати з ним забирати гроші у дружини. При цьому він дав йому з собою якийсь мобільний телефон, а також сказав, що якщо щось піде не за планом, потрібно буде викинути гроші і тікати. Після цього ОСОБА_6 привів його на КПП, взяв у чергового рознарядки на висновок засуджених на роботу, і записав, що він знаходився на господарському дворі з 08.00 до 20.00 години 14.07.2011 року, хоча він там не знаходився. Після цього вони вийшли за територію, ОСОБА_1 сказав йому, що якщо вони години через дві не повернуться, оголосять його втечу. Вийшовши за територію центру вони сіли в автомобіль ОСОБА_1 «Міцубісі Ланцер» і поїхали на автовокзал на вул. Курчатова у м Дніпропетровську. Приїхавши на автовокзал, вони підійшли на платформу № 10 і ОСОБА_1 сказав, щоб він дзвонив дружині і дізнався, коли вона приїде. Він подзвонив дружині з телефону, який дав ОСОБА_1, але вона не брала трубку. Потім ОСОБА_1 почав дзвонити їй зі свого мобільного телефону. Вони пробули на автовокзалі приблизно 30 хвилин, після чого ОСОБА_1 сказав, що більше чекати не будемо і поїдемо назад у селище. Вони сіли в його автомобіль і коли доїхали до середини «Старого» моста через р. Дніпро дружина передзвонила на номер телефону, який був у нього, і сказала, що чекає нас на 29-й платформі автовокзалу. ОСОБА_1 розвернув автомобіль і поїхав назад. Приїхавши до автовокзалу ОСОБА_1 сказав, що він повинен забрати гроші у дружини, після чого принести їх йому в автомобіль. ОСОБА_11 він пішов на платформу, де зустрів дружину. Вона сказала, що віддасть гроші тільки ОСОБА_12, так як вона повинна знати, за що віддає гроші. Після цього ОСОБА_11 зателефонувала зі свого мобільного телефону на мобільний телефон ОСОБА_1 і сказала йому, що віддасть гроші тільки особисто йому, так як чоловікові вона не довіряє. Приблизно через дві хвилини ОСОБА_1 підійшов до них на платформу, і дружина запитала, за що вона повинна віддати йому гроші. ОСОБА_1 підтвердив, що це гроші за умовно-дострокове звільнення. ОСОБА_10 дружина запитала, які він дає гарантії, на що ОСОБА_1 відповів, що він підготував документи і в понеділок буде комісія зі звільнення. ОСОБА_10 дістала зі своєї сумки напівпрозорий пакетик з грошима і передала їх ОСОБА_13 Той взяв пакет з грошима, після чого вони договорили з дружиною, і пішли в бік виходу з платформи. У цей момент до них підійшли кілька молодих людей, привіталися і розвели їх у різні боки. ОСОБА_6 відразу ж викинув пакет з грошима на землю. Відразу після цього підійшли слідчий з понятими і почали проводити огляд місця події;

●свідченнями свідка ОСОБА_8, яка в ході судового слідства суду пояснила, що в травні 2011 року, її чоловік ОСОБА_14, який відбував покарання у Ігренського ІЦ № 133 отримав право на умовно-дострокове звільнення. Під час відбування терміну стягнень він не мав, а тільки заохочення. Виходячи з цього, чоловік подав документи на комісію з умовно - дострокового звільнення. Приблизно 1 або 2 липня 2011 їй зателефонував чоловік ОСОБА_3 і повідомив, що ОСОБА_6 знову вимагає грошові кошти в сумі 20 000 гривень за позитивне вирішення питання його дострокового звільнення. Після цього, вона почала обдзвонювати своїх знайомих у пошуку потрібної суми. У процесі, її знайомі порадили їй звернутися до Служби безпеки України для припинення вимагання у неї хабара, також повідомили, що цим все не закінчиться. Вона сказала чоловікові, що не готова відразу заплатити таку суму грошей через їхню відсутність. За порадою друзів, вона знайшла в інтернет-магазині портативне записуючий аудіо-пристрій і придбала його. Під час побачення, вона переконала чоловіка записати факт вимагання грошових коштів на це пристрій, з метою прямого докази скоєння злочину. 09.07.2011 р під час побачення, її чоловік ОСОБА_3 передав їй цей диктофон із записом. Також, чоловік повідомив, що гроші потрібно віддати 13.07.2011 року, в іншому випадку його закриють в ізолятор, внесуть стягнення, і питання дострокового звільнення не буде вирішено. Після цього вона передзвонила по телефону, який дали мені знайомі. Трубку підняв чоловік і представився черговим, якому вона повідомила про факт вимагання в ІВЦ № 133 і що у неї є докази. Через деякий час їй передзвонив співробітник СБУ, представився ОСОБА_15 і запропонував зустрітися. Під час зустрічі, вона передала йому диктофон і повідомила про вимагання хабара у її чоловіка. Розуміючи, що такі дії з боку ОСОБА_1 є незаконними, а також те, що він вимагає у її чоловіка ОСОБА_14 хабар, вона 13 липня 2011 вирішила звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів. 14 липня 2011 близько 7:00 30 хвилин їй на мобільний телефон подзвонив чоловік ОСОБА_14 з мобільного телефону і поцікавився, коли вона привезе гроші. Вона відповіла, що зможе приїхати після обіду, близько 15 годин. Після цього вона ще раз переконалася, що ОСОБА_1 вимагає у них хабар і приїхала до співробітників СБУ для дачі пояснень. Надалі, коли вона перебувала в будівлі СБУ їй близько 13 години на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_14 і сказав, що якщо вона не привезе гроші до 15 годин, ОСОБА_1 застосовуватиме до нього насильство. Вони домовилися здзвонитися близько 14 годин 45 хвилин. Близько 14 години 45 ОСОБА_14 подзвонив і сказав, що знову йде до ОСОБА_1 Приблизно через 10 хвилин на її телефон прийшло повідомлення з проханням передзвонити на телефон № НОМЕР_1. Вона передзвонила на вказаний номер, за яким відповів ОСОБА_14. Він цікавився, коли вона приїде. Вона відповіла, що не розуміє, за що і кому повинна віддати гроші і не довіряє йому. Віталій передав телефон незнайомому їй чоловікові, який відмовився представитися і сказав, що вони чекають її, щоб вона передала гроші чоловікові. Вона відповіла, що не довіряє чоловікові і буде спілкуватися особисто з ним. Спочатку чоловік наполягав, щоб вона привезла гроші в селище, але потім вони домовилися, що до неї на автовокзал приїде людина, якій вона повинна буде віддати гроші. Після цього вона з ОСОБА_14 ще кілька разів телефонувала і обговорювали умови її зустрічі з ОСОБА_1 У ході розмов ОСОБА_14 підтвердив, що вона близько 18 годин 30 хвилин зустрінеться на вокзалі з незнайомою людиною, якому після підтвердження від ОСОБА_1 передасть гроші. ОСОБА_11, співробітники СБУ вручили їй помічені грошові кошти та технічні засоби аудіо та відео фіксації, про що були складені протоколи, в яких розписалася поняті і вона. Приблизно з 17 години 30 хвилин їй багато разів дзвонили з різних телефонів, але вона не відповідала на виклики. Після цього співробітники СБУ відвезли її на автовокзал на вул. Курчатова у м. Дніпропетровську. Прибувши на вокзал, вона передзвонила на один з телефонів, з яких їй дзвонили. По телефону відповів ОСОБА_14 і повідомив, що до неї на зустріч приїде він разом з ОСОБА_1 Через деякий час до неї на платформу № 29 на першому поверсі підійшов ОСОБА_14 і сказав, що ОСОБА_1 прислав його за грошима. Вона відповіла, що не довіряє йому і буде розмовляти тільки з ОСОБА_1 Після цього вона зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_1 і попросила того підійти. Через пару хвилин до них підійшов молодий чоловік, одягнений у світло-блакитні джинси і світлу шведку, який представився ОСОБА_12. Вона запитала у нього, за що вона повинна віддати йому 20 000 гривень, на що той відповів, що в понеділок буде комісія з умовно-дострокового звільнення і пообіцяв, що це питання вирішиться позитивно. Вона дістала з сумки пакет з грошима в сумі 20 000 гривень, які їй вручили в СБУ, і передала їх ОСОБА_1 Той взяв пакет з грошима, після чого вони попрощалися і ОСОБА_1 разом з ОСОБА_14 пішли в бік виходу з платформи. У цей момент до них підійшли кілька молодих людей і розвели їх у різні боки. При цьому ОСОБА_1 відразу викинув пакет з грошима на підлогу біля себе. Відразу після цього до них підійшли працівник прокуратури і поняті і почали оглядати місце події. При цьому в пакеті, який викинув ОСОБА_1 були виявлені помічені грошові кошти, а на його руках при освітленні ультрафіолетовою лампою було видно світіння жовто-зеленого кольору, таке ж, як на грошах і пакеті. Після того, як гроші були перераховані, і з рук ОСОБА_1 взяли змиви, всі вилучені предмети були упаковані і слідчий склав протокол;

●свідченнями свідка ОСОБА_16, який в ході судового слідства, суду пояснив, що він був запрошений працівниками СБУ для участі в якості понятого при проведенні оперативних заходів. У кабінеті знаходилися працівники СБУ, і жінка невисокого зросту з темним волоссям, одягнена в сукню чорного кольору. Купюри в сумі 20 000 гривень були поміщені в невеликий поліетиленовий пакет. ОСОБА_11 цій жінці працівниками СБУ були вручені технічні засоби для зняття аудіо-відео інформації - апарат з проводами, які були вшиті під підкладку її сумки. Через деякий час вони разом із співробітниками СБУ, жінка, як стало відомо на імя ОСОБА_8В виїхали у бік автовокзалу на вул. Курчатова у м. Дніпропетровську. ОСОБА_11 вони пройшли на територію автовокзалу. ОСОБА_11 ОСОБА_8 передали пакет з грошима для передачі обвинуваченому. Потім вони підійшли до затриманого, а слідчий почав проведення огляду місця події. При проведенні огляду місця події, у зазначеному пакеті були виявлені гроші в сумі 20 000 гривень. При висвітленні цих купюр і пакету лампою з ультрафіолетовим світлом було видно світіння жовто-зеленого кольору. Після того, як були переписані номери виявлених купюр, вони були упаковані в конверт. Поліетиленовий пакет, в якому лежали гроші був упакований окремо. Також були оглянуті долоні рук чоловіка, який представився ОСОБА_1;

●свідченнями свідка ОСОБА_17, який в ході судового слідства суду пояснив, що з 03.12.2005 року по теперішній час він працює на посаді молодшого інспектору ІВЦ № 133 по нагляду за безпекою. Так, 14.07.2011 він перебував у добовому наряді на КПП ІВЦ № 133, близько 17:00 годин до КПП підійшов ОСОБА_1 разом із засудженим ОСОБА_3 Далі ОСОБА_1 у затверджену зранку ним же рознорядку про вивід засуджених на господарський двір вписав прізвище ОСОБА_3 та разом із ним вийшов на господарський двір колонії. Куди вони потім пішли йому не відомо;

●свідченнями свідка ОСОБА_18, який в ході судового слідства суду пояснив, що з листопада 2011 року він працює на посаді начальника сектору Ігренського ВЦ № 133. 26.04.2013 до ІВЦ надійшов запит адвоката ОСОБА_19 про надання інформації щодо осіб хто фактично виконував обовязки начальника виправного центру № 133 з 14 травня 2011 року по 15 липня 2011 року. Ним помилково було зроблений висновок та надано відповідь на адвокатський запит про те, що у період з 15.06.2011 по 23.06.2011 обовязки начальника Ігренського виправного центру № 133 виконував ОСОБА_1, а в решту часу ОСОБА_20 Після ознайомлення з розпорядженнями № 15/16-1126 від 14.05.2011, № 15/16-1689 від 07.07.2011, № 15/16-1755 від 15.07.2011, які видані начальником Управління ДДПВП в Дніпропетровській області ОСОБА_21, дійшов до висновку, що в період з 14 травня 2011 року по 15 липня 2011 року обовязки начальника Ігренського виправного центру № 133 виконував ОСОБА_1 Також показав, що у начальника управління області є право видавати як накази так і розпорядженні, які є обовязковими нормативними актами для працівників управління області. Крім цього, показав, що виконання обовязків начальника установи заступником цієї ж установи не передбачає виплати йому начальницького окладу ;

●свідченнями свідка ОСОБА_20, який в ході судового засідання суду пояснив, що станом на червень-липень 2011 року він проходив стажування на посаду начальника ІВЦ № 133. Пояснив, що стажування це навчання, що дає змогу набути нові знання та навички необхідні для успішного виконання у майбутньому своїх службових обовязків та не передбачає виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. З 23.06.2011 він знаходився в ІВЦ № 133, але не видавав накази, розпорядження, у нього не знаходилася печатка установи. Фактично обовязки начальника ІВЦ № 133 виконував ОСОБА_1, на якого таке виконання було покладено розпорядженням начальника управління. Саме він підписував усі документи, у нього перебувала печатка установи, мав повноваження видавати накази та розпорядження. Про те, що саме ОСОБА_22 виконує обовязки начальника установи було відомо всьому персоналу, а в першу чергу самому ОСОБА_1 Лише 15.07.2011 розпорядження начальника управління ОСОБА_1 було відсторонено від виконання обовязків начальника ІВЦ № 133, а його цим же розпорядженням призначено в.о. начальника ІВЦ № 133. З приводу його підписів від імені ОСОБА_1 на аркушах справи № 157-161, які стосуються умовно-дострокового звільнення ОСОБА_3, пояснив, що станом на 15.07.2011 вказані документи вже було підготовлено для направлення до суду однак не затверджені в.о. начальника ІВЦ № 133 ОСОБА_1 у звязку із його затриманням. А коли виникла термінова необхідність в їх направленні до суду, то 21.07.2011 він поставив там свої підписи;

●свідченнями свідка ОСОБА_23, який в ході судового засідання суду пояснив, що з 2010 року по теперішній час він працює в Ігренській виправній колоній № 133 на посаді старшого інспектора з контролю виконання судових рішень та займається збором документів для направлення матеріалів на умовно-дострокове звільнення. Один раз на квартал ним складаються списки всіх осіб, які підпадають під умовно-дострокове звільнення і під більш м'яке покарання. Після складання даних списків, вони передаються в соціальний відділ для підготовки матеріалів. Матеріал готується на кожного засудженого. До складу матеріалу входить: опитувальний лист, подання до суду, характеристика, довідка заохочень - стягнень, заяви засудженого, довідка про працевлаштування. Після складання матеріалів, дані матеріали надаються в Департамент з питань виконання покарань у Дніпропетровській області для перевірки. У Департамент надаються тільки «позитивні» матеріали, тобто на тих засуджених, до яких можливо застосувати ст. 81 КК України. Висновок про можливість застосування ст. 81 КК України міститься в характеристиці на кожного засудженого. Вказаний висновок затверджує начальник виправної колонії або особа яка його заміщає. На момент подачі матеріалів до Департаменту, підписується тільки опитувальний лист, на якому відповідні працівники ІВЦ № 133, в тому числі і ОСОБА_1, роблять запис «заслуговує / не заслуговує». Всі інші документи на цей момент не підписуються і печатки не скріплюються. Після перевірки, матеріали ними забираються з департаменту. Результати перевірки також відображаються в опитувальному аркуші в розділі «Висновок територіального органу управління Департаменту». Після цього, коли опитувальний лист усіма підписаний, в ІВЦ № 133 призначається день засідання адміністративної комісії, на якій, за участю засуджених, розглядається питання про надання матеріалів до суду для розгляду питання про УДЗ. На комісії остаточно підписуються всі документи, крім подання до суду. Після адміністративної комісії відбувається засідання спостережної комісії, на якій підписується подання до суду, і таким чином, остаточно вирішується питання про направлення матеріалів до суду. Головою комісії є начальник виправної установи або особа яка його заміщає. Що стосується ОСОБА_3, пояснив, що список на умовно-дострокове звільнення з його прізвищем він склав на початку червня 2011 року. Після підготовки матеріалів 05.07.2011 року вони були спрямовані в Департамент для перевірки. Після перевірки, 21.07.2011 року була проведена адміністративна комісія. 22.07.2011 року відбулося засідання спостережної комісії на якій вже остаточно було прийнято рішення про направлення матеріалів ОСОБА_3 до суду. 15.08.2011 року в Самарському районному суді відбулося судове засідання, на якому до ОСОБА_3 була застосована ст. 81 КК України. Якщо ж в ході збору, підготовки, направлення матеріалу до суду, на засудженого буде накладено стягнення, відповідні документи будуть докладені до матеріалів і ст. 81 КК України до нього застосовано не буде. З відкритим стягнення, матеріали до суду направлятися не будуть;

●свідченнями свідка ОСОБА_24, який в ході судового слідства, суду пояснив, що він відбував покарання в ІВЦ № 133 з 2009 року по 2013 рік. Станом на травень-липень 2011 року в ІВЦ № 133 він виконував обовязки бригадира засуджених. В його обовязки входило організація виконання засудженими на території колонії певних робіт. В травні місяці 2011 року заступником начальника колонії було призначено ОСОБА_1, який згодом був призначений виконуючим обовязки начальника колонії. Після призначення в.о. начальника ІВЦ № 133 ОСОБА_1 неодноразово викликав його до себе та вимагав, щоб він як бригадир, передавав йому щомісяця певні суми грошей, не менше 1000 гривень, щоб до нього не застосовувалися заходи стягнення. Він боявся за себе та змушений був виконувати вказівку ОСОБА_1 Також йому відомо, що його знайомий ОСОБА_3, який був бригадиром, також носив гроші ОСОБА_1 Крім цього, ОСОБА_1 вистроїв в колонії систему грошових стягнень із засуджених за позитивне вирішення питання про умовно-дострокове звільнення та з інших питань. ОСОБА_10 вимагання та отримання хабарів ОСОБА_1 носило в колонії системний характер. Також зазначив, що перед судовим засіданням ОСОБА_1 погрожував йому, щоб він відмовився від своїх показань даних в ході досудового розслідування, через що він боїться за своє здоровя та життя;

●свідченнями свідка ОСОБА_25, який в ході судового засідання суду пояснив, що в липні 2011 року він був запрошений працівниками СБУ для участі в якості понятих при проведенні оперативних заходів. У кабінеті знаходилися працівники СБУ і жінка невисокого зросту з темним волоссям, одягнена в сукню чорного кольору. У їхній присутності працівники СБУ оглянули гроші в сумі 20 000 гривень були відксерені і помічені спеціальним засобом. При висвітленні лампою з ультрафіолетовим випромінюванням зазначені купюри світилися кольором, а також на декількох купюрах була видна позначка «Хабар СБУ». Помічені кошти поміщені в невеликий поліетиленовий пакет . Зазначений пакет з грошима був поміщений в бокову кишеню жіночої сумки чорного кольору жінки, яка представилася ОСОБА_26. Після цього було складено протокол, в якому описані всі вищевказані дії. Всі учасники зазначеного заходу підписали протокол. ОСОБА_11 цій жінці працівниками СБУ були вручені технічні засоби для зняття аудіо-відео інформації - апарат з проводами, які були вшиті під підкладку її сумки. Про це заході також був складений протокол. Через деякий час вони виїхали у бік автовокзалу на вул. Курчатова у м. Дніпропетровську. Близько 18 години 50 хвилин вони пройшли на територію автовокзалу. Через кілька хвилин вони пройшли до автобусної платформі на першому поверсі автовокзалу, де біля холодильної вітрини з написом «Ласунка» стояв чоловік середнього зросту, середньої статури, одягнений у світло-блакитні джинси і світлу шведку, поруч з ним стояв чоловік одягненим в майку і спортивні штани чорного кольору. ОСОБА_11 передали пакет з грошима чоловіку у світло-блакитних джинсах, якого потім затримали. Потім вони підійшли до затриманого, а слідчий прокуратури почав проведення огляду місця події. Біля чоловіка, на підлозі платформи лежав поліетиленовий пакет з написом «Лінда-Фарм», який працівники СБУ вручили ОСОБА_26. Так як пакет був напівпрозорим, було видно, що в ньому знаходяться гроші. При проведенні огляду місця події, у зазначеному пакеті були виявлені гроші в сумі 20 000 гривень. При висвітленні цих купюр і пакету лампою з ультрафіолетовим світлом було видно світіння жовто-зеленого кольору, а на декількох купюрах також позначка «Хабар СБУ». Після того, як були переписані номери виявлених купюр, вони були упаковані в конверт. Поліетиленовий пакет, в якому лежали гроші був упакований окремо. Також були оглянуті долоні рук чоловіка, який представився ОСОБА_1. На правій долоні і в області вказівного пальця спостерігалося жовто-зелене світіння, схоже на світіння на грошах у виявленому пакеті. З долонь чоловіки були взяті спиртові змиви на ватні тампони, які також упакували в конверти. В окремий конверт був упакований зразок чистої вати, яка використовувалася при отриманні змивів. Всі пакети були упаковані і скріплені підписами учасників огляду та печаткою. За результатами огляду було складено протокол, в якому слідчий описав всі проведені дії, після чого прочитав його вголос і дав ознайомитися учасникам огляду, прочитавши який все розписалися.

Також вина ОСОБА_1 підтверджується іншими доказами, а саме:

●протоколом огляду місця пригоди від 14.07.2011 року, до якого на платформі №27 автовокзалу на бетонному покритті пола виявлений поліетиленовий полу прозорий пакет розміром 20 на 35 см із написом «Система аптек «Линда - Фарм»». Пакет знаходився на відстані 0,8 м у напрямку краю платформи від холодильної вітрини «Ласунка». Біля вказаної вітрини на відстані близько 0,4м від пакету стояв громадянин ОСОБА_1 У пакеті були виявлені банкноти номіналом по 500,00грн у кількості 40 шт. Банкноти мають серійні номерами - ЗИ 4620737; ЗИ 4620738; ЗИ 4620739; ЗИ 4620740; ЗИ 4620741; ЗИ 4620742; ЗИ 4620743; ЗИ 4620744; ЗИ 4620745; ЗИ 4620746; ЗИ 4620747; ЗИ 4620748; ЗИ 4620749; ЗИ 4620751; ЗИ 4620752; ЗИ 4620753; ЗИ 4620754; ЗИ 4620755; ЗИ 4620756; ЗИ 4620757; ЗИ 4620758; ЗИ 4620759; ЗИ 4620760; ЗИ 4620761; ЗИ 4620762; ЗИ 4620763; ЗИ 4620764; ЗИ 4620765; ЗИ 4620766; ЗИ 4620767; ЗИ 4620768; ЗИ 4620769; ЗИ 4620770; ЗИ 4620771; ЗИ 4620772; ЗИ 4620773; ЗИ 4620774; ЗИ 4620775; ЗИ 4620776; ЗИ 4620777. При огляді пакета і грошів із застосуванням лампи ультрафіолетового світіння, на обєктах було виявлено світіння жовто зеленого кольору. При огляді кистей рук ОСОБА_1, на внутрішній поверхні правої кисті, на вказаному пальці і долоні, у проміні ультрафіолету було виявлено світіння жовто зеленого кольору. Із лівої і правої кисті ОСОБА_1 були зняті змиви на ватні тампони, які змочені спиртовою речовиною. При цьому у присутності усіх учасників слідчих дій оглядом ватних тампонів до дотику із кистями рук ОСОБА_1, а також печаток на руках спеціаліста і пакувальних конвертах іншого світіння у промінні ультрафіолету виявлено не було. Гроші у сумі 20000,00 грн упаковані у паперовий конверт, скріплений печаткою і підписами учасників огляду /Т.1, а.с.7-10/;

●протоколом вручення технічних засобів від 14.07.2011 року, до якого в присутності понятих ОСОБА_25 і ОСОБА_16. співробітник УСБ України в Дніпропетровській області - майор ОСОБА_27, в приміщенні кабінету ГВ БКОЗ УСБ України в Дніпропетровській області, вручив ОСОБА_8 спеціальний технічний засіб зняття аудіо -відео інформації «Фараон -2», «Гном- нано», генератор «Супутник», MRS -100. При цьому співробітник СБУ ОСОБА_27 пояснив ОСОБА_8 правила користування спеціальним засобом, у тому числі порядком включення та виключення до та після зустрічі з посередником ОСОБА_1 /Т.1 а.с.34/;

●протоколом огляду, маркування та вручення коштів від 14.07.2011 року, згідно якого, співробітник УСБ України в Дніпропетровській області ОСОБА_28 за участю спеціаліста начальника зонального експертного сектору експертної служби в УСБ України в Дніпропетровській області ОСОБА_29, у присутності понятих ОСОБА_25, ОСОБА_16 оглядом встановлено: купюри являють собою грошову одиницю гривня України UAH номіналом по 500,00 грн в кількості 40 шт із серійними номерами - ЗИ 4620737; ЗИ 4620738; ЗИ 4620739; ЗИ 4620740; ЗИ 4620741; ЗИ 4620742; ЗИ 4620743; ЗИ 4620744; ЗИ 4620745; ЗИ 4620746; ЗИ 4620747; ЗИ 4620748; ЗИ 4620749; ЗИ 4620751; ЗИ 4620752; ЗИ 4620753; ЗИ 4620754; ЗИ 4620755; ЗИ 4620756; ЗИ 4620757; ЗИ 4620758; ЗИ 4620759; ЗИ 4620760; ЗИ 4620761; ЗИ 4620762; ЗИ 4620763; ЗИ 4620764; ЗИ 4620765; ЗИ 4620766; ЗИ 4620767; ЗИ 4620768; ЗИ 4620769; ЗИ 4620770; ЗИ 4620771; ЗИ 4620772; ЗИ 4620773; ЗИ 4620774; ЗИ 4620775; ЗИ 4620776; ЗИ 4620777 на загальну суму 20000,00 грн. В процесі огляду на копіювальному апараті виготовлено 10 аркушів ксерокопій всіх купюр, на яких проставлені підписи понятих. Всі купюри складені в стопку. Стопка з купюрами помічена спеціалістом начальником зонального експертного сектору експертної служби в УСБ України в Дніпропетровській області ОСОБА_29 за допомогою спеціальної люмінесцентної речовини «Промінь-1» з обох сторін. Крім того, зворотні сторони купюр номіналом 500,00 грн з номерами - ЗИ 4620740; ЗИ 4620745; ЗИ 4620761 і ЗИ 4620770 за допомогою спеціального люмінесцентного фломастеру помічені шляхом нанесення напису «ХАБАР СБУ». Зроблений напис «ХАБАР СБУ» при освітленні лампою з ультрафіолетовим випромінюванням світиться синім кольором, а помітки по купюрам люмінесцентної речовини «Проминь-1» світяться жовтим кольором при освітленні лампою з ультрафіолетовим випромінюванням. На ватний тампон взято зразок спеціальної люмінесцентної речовини «Проминь-1» та поміщений в конверт №1, який опечатаний фрагментами паперу з відтиском печатки «Для пакетів № 31 Служба безпеки України», де поняті поставили свої підписи. Крім того, на аркуші паперу А4 розміром 297Х210 спеціальним люмінесцентним фломастером виконано напис «ХАБАР СБУ» в кількості 3 разів, та поміщений в конверт № 2, який опечатаний фрагментами паперу з відтиском печатки «Для пакетів № 31 Служба безпеки України» на яких поняті поставили свої підписи. Після цього 40 купюр номіналом по 500,00 грн поміщено у пакет за написом «Линда Фарм», який також оброблено люмінесцентною речовиною «Проминь-1». Вказані кошти належать ФЕУ СБ України і необхідні для участі у проведенні оперативно розшукових заходів для отримання хабара першим заступником начальника Ігренського виправного центру №133 майором внутрішньої служби ОСОБА_1 гроші у згаданому поліетиленовому пакеті поміщені спеціалістом начальником зонального експертного сектору експертної служби в УСБ України в Дніпропетровській області ОСОБА_29 до сумки та вручені ОСОБА_8 /Т.1 а.с. 35-37/;

●протоколом за результатами прослуховування аудизапису від 13.07.2011 року, до якого в присутності оперуповноваженого ГОБКОП УСБУ в Дніпропетровській області ОСОБА_30, у присутності понятих ОСОБА_31, ОСОБА_32, оглядом встановлено: диктофон видимих пошкоджень не має, на ньому зберігається один аудіозапис «file_2_ (2011_07_08-11_33_40_) BSWMUX88056», яка, для зручності прослуховування була скопійована на оптичний диск DVD+R RW 8х XDigital s/n 0482507021140. Фонограма звукозапису складається з розмови двох чоловік. Після огляду диск розміщено у конверт, на якому поставили свої підписи поняті, заявник і оперуповноважений. На конверті зроблений напис «Розмова 09.07.2011 ОСОБА_3 і ОСОБА_1 у кабінеті ОСОБА_1С.» /Т.1 а.с.48-49/;

●додатком до протоколу за результатами прослуховування аудизапису від 13.07.2011 року /Т.1. а.с.50-56/;

●особистою справою Державного департаменту України з питань виконання покарань ОСОБА_1 /Т.1 а.с.57-77/;

●протоколом обшуку від 15.07.2011 року, згідно якого, при обшуку у приміщенні адміністративного корпусу Ігренського ВЦ ДДУПВП, яке займає ОСОБА_1 було виявлено: диктофон «Olympus» сіро- синього кольору; телефон «Nokia 1100» без батареї сіро синього кольору; телефон «Nokia 1280» із SIM картою чорного кольору; телефон «Siеmens с62» червоно сірого кольору; телефон «Nokia 1800» сіро чорного кольору; зарядний пристрій до телефону Samsung ; SIM карта «Київстар» 8938003991887615367F; шкіряний ремінь чорного кольору; щоденник за 2009 рік зеленого кольору /Т.1 а.с.104-105/;

●наказом № 23 від 15 січня 2010 року Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області, про затвердження посадових обовязків начальників установ виконання покарань Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області /Т.1 а.с.111/;

●посадовими обовязками начальника установи Ігренського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області (№133), затверджені наказом начальника управління від 15 січня 2010 року № 23 /Т.1 а.с.112-116/;

●витягом із наказу Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області по особовому складу від 13 травня 2011 року № 44о/с, згідно якого майора внутрішньої служби ОСОБА_1 призначено заступником начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи Ігренського виправного центру № 133 /Т.1 а.с.117/;

●висновком комплексної судової експертизи (технічна експертиза документів (реквізитів грошових знаків) та експертиза спеціальних хімічних речовин) 70/06/12- 429/1933 від 17.08.2011 року, згідно якої сорок банкнот номіналом по 500,00 грн з серійними номерами з ЗИ 4620737 по ЗИ 4620749 , ЗИ 4620751 по ЗИ 4620777 (на загальну суму 20000,00 грн НБУ), отримані ОСОБА_1 у якості хабара від ОСОБА_8, відповідають грошовим одиницям Національного банку України аналогічного номіналу, який знаходиться в офіційному оборудку. На банкнотах з серійними номерами: з ЗИ4620737 по ЗИ 4620749, ЗИ 4620751 по ЗИ 4620777, на ватних тампонах із змивом з рук ОСОБА_1 виявлені сліди хімічної речовини із люмінесценцією жовтого кольору у промінях ультрафіолету. На банкнотах із серійними номерами ЗИ 4620740, ЗИ4620745, ЗИ 4620761, ЗИ 4620770 виявлені сліди хімічної речовини (візуально напис «ХАБАР СБУ») із люмінесценцією голубого кольору у промінях ультрафіолету /Т.1 а.с 135-139/;

●розпорядженнями № 15/16-1126 від 14.05.2011, № 15/16-1689 від 07.07.2011, № 15/16-1755 від 15.07.2011 виданими начальником Управління ДДПВП в Дніпропетровській області ОСОБА_21, які підтверджують, що в період з 16 травня 2011 року по 15 липня 2011 року обовязки начальника Ігренського виправного центру № 133 виконував ОСОБА_1 /Т.1. а.с.162-163/;

●посадовою інструкцією заступника начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи Ігренського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) /Т.4 а.с.43-46/;

●копією з книги вихідних документів управління ДДВП в Дніпропетровській області від 13.05.2011, де за № 1126 зареєстроване розпорядження начальника цього управління про покладення обовязків начальника ІВЦ № 133 на ОСОБА_1 /Т.4 звор/ а.с. 48/;

●висновком судової експертизи спеціальних хімічних речовин та речовин хімічних виробництв від 24.01.2014 року № 70/12-216, згідно якої на представленому на дослідження пакеті із полімерного матеріалу, на ватних тампонах із змивами з рук ОСОБА_1, на ватному тампоні зі зразком люмінесцентної речовини, виявлені сліди спеціальних хімічних речовин з люмінесценцією жовтого кольору в УФ променях. Виявлені сліди спеціальних хімічних речовинна представленому на дослідження пакеті із полімерного матеріалу, на ватних тампонах зі змивами з рук ОСОБА_1, на ватному тампоні зі зразком люмінесцентної речовини з люмінесценцією жовтого кольору в УФ променях, мають між собою спільну родову приналежність /Т.5 а.с.20-24/.

Також суд, вважає необхідним визнати в якості доказу вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення - запис оперативно-технічних заходів проведених відносно ОСОБА_1 під час отримання ним 14.07.2011 хабара у розмірі 20000 грн., який міститься на диску «Verbatim» DVD-R. Під час проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження 28.01.2014 диск «Verbatim» DVD-R з ОТЗ відносно ОСОБА_1 було визнано речовим доказом слідчим прокуратури області ОСОБА_33 та досліджено під час судового розгляду. В матеріалах кримінального провадження № 42013040000000329 міститься протокол про ознайомлення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника з матеріалами кримінального провадження в повному обсязі. Листом начальника 2 управління Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби Безпеки України від 23.02.2015 повідомлено прокуратуру Дніпропетровської області про те, що відносно ОСОБА_1 14.07.2011 співробітниками ГУ СБ України в рамках ОРС проводилися заходи оперативної зйомки фіксування факту отримання хабара. Вказані ОТЗ були записані на оптичному носії інформації «Verbatim» DVD-R. Згідно чинного законодавства України та відомчих нормативних актів, одержані матеріали були легалізовані (знятий гриф секретності) 21.09.2011 згідно санкції Першого заступника Голови-начальника ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_34 та направлені до УСБ України в Дніпропетровській області для подальшого скерування до прокуратури Дніпропетровської області, лист який знаходиться у матеріалах кримінального провадження. Отже, згідно ч. 5 ст. 5 Закону України «Про державну таємницю», спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України. Згідно вищевказаного листа спеціально уповноваженого державного органу у сфері забезпечення охорони державної таємниці від 23.02.15 зазначено, що з диску «Verbatim» DVD-R з ОТЗ відносно ОСОБА_1 знятий гриф секретності, тобто відсутні перешкоди в його огляді та покладенні його в основу обвинувачення ОСОБА_1

Аналізуючи зібрані докази у провадженні версія сторони захисту про те, що ОСОБА_1 станом на 14.07.2011 не виконував обовязки начальника ІВЦ № 133 повністю спростовується письмовими доказами зібраними під час досудового розслідування, а саме розпорядженнями № 15/16-1126 від 14.05.2011, № 15/16-1689 від 07.07.2011, № 15/16-1755 від 15.07.2011 виданими начальником Управління ДДПВП в Дніпропетровській області ОСОБА_21, які підтверджують, що в період з 16 травня 2011 року по 15 липня 2011 року обовязки начальника Ігренського виправного центру № 133 виконував ОСОБА_1; листами начальника управління ДПСУ у Дніпропетровській області ОСОБА_35 від 16.01.2014 та 27.01.2014, згідно якого з 16 травня 2011 року по 15 липня 2011 року обовязки начальника Ігренського виправного центру № 133 виконував ОСОБА_1; супровідним листом від 05.07.2011 від Ігренського виправного центру № 133 до управління ДДУ ВП у Дніпропетровській області, який підписаний в.о. начальника ІВЦ № 133 ОСОБА_1, даний факт в судовому засіданні обвинувачений не заперечував; копією з книги вихідних документів управління ДДВП в Дніпропетровській області від 13.05.2011, де за № 1126 зареєстроване розпорядження начальника цього управління про покладення обовязків начальника ІВЦ № 133 на ОСОБА_1; положенням про управління Державного департаменту України з питань виконання покарання в Дніпропетровській області, затвердженого наказом начальника Державного департаменту України з питань виконання покарань № 338 від 20.12.2007, згідно якого начальник управління видає у межах свої компетенції накази, розпорядження та інші організаційно-розпорядчі документи, які є обовязковими до виконання підпорядкованими установами. А також дана версія сторони захисту спростовується показаннями свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_20.

Версія сторони захисту про те, що ОСОБА_1 їхав брати ліки для засудженого ОСОБА_3 спростовується показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідка ОСОБА_8, протоколом огляду та вилучення грошових коштів в сумі 20000 грн., показаннями понятих ОСОБА_36 та ОСОБА_16. Також дана версія сторони захисту повністю спростовується відеозаписом матеріалів оперативно-технічних засобів відносно ОСОБА_1 та які розсекречені, на якому зафіксовано розмову ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_8 під час передачі грошових коштів: свідок ОСОБА_8: «ОСОБА_12 це потрібно за УДО?» ОСОБА_1: « Та не буду больше обьяснять, либо так либо ни как» свідок ОСОБА_8: «Так це треба для того, щоб його освободили? Завтра вже комісія буде, да? ОСОБА_1: « В понедельник будет» свідок ОСОБА_8: «то все буде добре?» ОСОБА_1: «Я всегда держу слово» свідок ОСОБА_8: «Ви ж мені пообіцяли, що все буде добре?» ОСОБА_1: «Да». свідок ОСОБА_8: «Договорились?» ОСОБА_1: «Я Вам сказал. Если что деньги ему давайте (вказує на ОСОБА_3, який стоїть поруч), а я заберу» свідок ОСОБА_8: «Та ні» ОСОБА_1: « Нет, я серьезно, ему давайте». свідок ОСОБА_8: «Я з ним не хочу разговарівать ( в цей момент видно як ОСОБА_8 передає ОСОБА_1 пакет з грошима, а ОСОБА_1 правою рукою бере цей пакет). ОСОБА_1: « Я Вам слово даю» свідок ОСОБА_8: «ОСОБА_37, я хату зложила. Я ці двадцять тисяч єлі нашкрябала» ОСОБА_1: «ну все ми пойдем (в цей час ОСОБА_1 повертається спиною та разом з ОСОБА_3 починають уходити.)» Кінець запису.

Оцінюючи викладені докази, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними, несуперечливими, а викладені в них відомості такими, що вірно відображають фактичні обставини даної справи, у звязку із чим приходить до однозначного висновку про винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину.

При визначенні виду та розміру покарання суд виходить із ступеня тяжкості вчиненого злочину та особистості обвинуваченого. Обставини, які помякшують покарання , передбачені ст..66 КК України, не встановлені. Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст..67 КК України - судом не встановлені.

Із врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що кримінальне правопорушення, скоєне ОСОБА_1 відноситься до категорії тяжких, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна, із позбавленням права обіймати посади, повязані з проходженням служби у правоохоронних органах.

Крім того, відповідно до ст.54 КК України, ОСОБА_1 слід позбавити спеціального звання - майора внутрішньої служби.

Речові докази по даному кримінальному провадженню підлягають розподілу відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на сім років із конфіскацією усього майна, яке належить ОСОБА_1 із позбавленням права обіймати посади, повязані з проходженням служби у правоохоронних органах.

Відповідно до ст.54 КК України, ОСОБА_1 позбавити спеціального звання - майора внутрішньої служби.

Міру запобіжного заходу у вигляді підписки о невиїзді залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання обраховувати з дня набрання вироку законної сили, врахувавши ОСОБА_1 строк перебування під вартою з 18.07.2011 року по 04.07.2013 рік.

Речові докази:

●поліетиленовий пакет, в якому знаходяться контрольний зразок чистої вати, ватні тампони зі змивами з правої та лівої руки ОСОБА_1 вилученим 14.07.2011 року в ході огляду місця події; контрольний зразок препарату «Промінь»; зразок напису фломастером для нанесення невидимої маркировки люмінесценцією в УФ промінні синім кольором; цифровий диктофон EDIK mini із коробкою; лазерний диск із матеріалами ОТМ відносно ОСОБА_1, особову справу на ОСОБА_1 зберігати в матеріалах кримінального провадження;

●грошові кошти номіналом по 500,00 грн у кількості 40 шт із серійними номерами ЗИ 4620737; ЗИ 4620738; ЗИ 4620739; ЗИ 4620740; ЗИ 4620741; ЗИ 4620742; ЗИ 4620743; ЗИ 4620744; ЗИ 4620745; ЗИ 4620746; ЗИ 4620747; ЗИ 4620748; ЗИ 4620749; ЗИ 4620751; ЗИ 4620752; ЗИ 4620753; ЗИ 4620754; ЗИ 4620755; ЗИ 4620756; ЗИ 4620757; ЗИ 4620758; ЗИ 4620759; ЗИ 4620760; ЗИ 4620761; ЗИ 4620762; ЗИ 4620763; ЗИ 4620764; ЗИ 4620765; ЗИ 4620766; ЗИ 4620767; ЗИ 4620768; ЗИ 4620769; ЗИ 4620770; ЗИ 4620771; ЗИ 4620772; ЗИ 4620773; ЗИ 4620774; ЗИ 4620775; ЗИ 4620776; ЗИ 4620777 зберігати у ФЕУ СБ України.

На вирок можуть подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя Г.А.Підберезний