Рішення № 49529132, 27.08.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2015 р.Справа № 916/2496/15

за позовом Заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

за участю третої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району

за участю третої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача військової частини А2613

про витребування земельної ділянки

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від прокурора: Попазогло В.С. за довіреністю; Набекало М.М. на підставі посвідчення

Від позивача: Добров Ю.І. за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_6 за довіреністю;

Від третьої особи (Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району): не з'явився;

Від третьої особи( військової частини А2613): не з'явився;

В судовому засіданні приймали участь:

Від прокурора: Набекало М.М. на підставі посвідчення

Від позивача: Добров Ю.І. за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_6 за довіреністю;

Від третьої особи (Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району): не з'явився;

Від третьої особи( військової частини А2613): не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 18.06.2015р. за вх. № 2627/15 Заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому просить суд витребувати з незаконного володіння ФОП ОСОБА_2 на користь держави в особі Міністерства оборони України земельну ділянку із земель військового містечка №121 (земельна ділянка №1) площею 180 га, нормативно-грошовою вартістю 3 376 240,20 грн., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2015р. справу №916/2496/15 розподілено для розгляду судді Власовій С.Г.

Ухвалою суду від 19.06.2015р. провадження у даній справі порушено та призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засідання від 17.07.2015р. , суд , за власною ініціативою залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача Білгород-Дністровську квартирно-експлуатаційну частину району та Військову частину А2613, про що винесено відповідну ухвалу.

20.07.2015р. за вх.№ 2-4009/15 позивач звернувся до суду з заявою про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача Білгород-Дністровську квартирно-експлуатаційну частину району та Військову частину А2613.

18.08.2015р. за вх. № 2-4565/14 до суду надійшла заява прокурора військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону про залучення до участі у справі вищеперелічених третіх осіб.

В судових засіданнях представник прокуратури позовні підтримав посилаючись на удаваність Договору про спільний обробок земельної ділянки №168/10/12 та відсутність будь яких дій військової частини А2613 щодо обробітку земельної ділянки окрім її передачі в спільне користування

Ухвалою суду від 18.08.2015р. строк вирішення спору по даній справі продовжено на 15 днів у зв'язку з задоволенням відповідного клопотання представника позивача.

26.08.2015р. за вх. № 21344/15 господарський суд Одеської області одержав заперечення на позовну заяву, відповідно до яких ФОП ОСОБА_2 просить суд відмовити Прокуратурі у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування свої заперечень відповідач зауважує про те, що твердження Прокурора та укладення його як договору оренди землі необґрунтовані. Обов'язковою ознакою удаваного правочину є фактично встановлене між сторонами правочину інших правовідносин ніж ті, щодо яких його було оформлено. Також відповідач зазначає, що зі змісту п. 1.2. Договору вбачається низка обов'язків які бере на себе по договору Військова частина без яких господарювання на відповідних землях неможливе. Крім того ,Відповідач зазначає, що акт прийому -передачі земельної ділянки для спільного обробітку та вирощування сільськогосподарських культур є помилковим, такий акт є актом обміру земельної ділянки для спільного обробітку по вирощуванню сільськогосподарських культур та ін.

27.08.2015р. за вх. № 21457/15 третя особа Білгород-Дністровська КЕЧ району звернулася до господарського суду Одеської області з заявою, згідно з якою просить суд позов задовольнити.

Прокуратура позовні вимоги підтримує з підстав, які викладені у позові та просить суд витребувати з незаконного володіння ФОП ОСОБА_2 на користь держави в особі Міністерства оборони України земельну ділянку із земель військового містечка №121 (земельна ділянка №1) площею 180 га, нормативно-грошовою вартістю 3 376 240,20 грн., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач позовні вимоги підтримує з підстав, які викладені у позові та просить суд витребувати з незаконного володіння ФОП ОСОБА_2 на користь держави в особі Міністерства оборони України земельну ділянку із земель військового містечка №121 (земельна ділянка №1) площею 180 га, нормативно-грошовою вартістю 3 376 240,20 грн., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач заперечує проти позову з підстав, які викладені у запереченнях та просить суд відмовити Прокуратурі у його задоволенні.

Третя особа Військова частина А2613 у судове засідання не з'явилася та витребуваних доказів не надала.

Третя особа Білгород-Дністровська КЕЧ району позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 27.08.2015р. за участю Прокурора та представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

Відповідно до державного акту про право користування землею серії Б № 031745 від 1985 року, виданого виконавчим комітетом Белградської районної ради депутатів, Болградській квартирно-експлуатаційній частині району було передано у постійне безстрокове користування із визначенням зовнішніх меж земельну ділянку загальною площею 4240,7 га для будівництва об'єктів. Відповідно до Директиви Міністра оборони України від 25.07.2006 року № 322/1/010 та наказу начальника Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 01.11.2006 року № 123 Белградську КЕЧ району з 01.10.2006 року розформовано, а правонаступником визначено Білгород-Дністровську КЕЧ району. Військове містечко № 121 (зем. ділянка №1 заг. площею 1922,9 га, яка входить до земельної ділянки, на яку виданий державний акт) наказом начальника. Болградського гарнізону від 11.04.2011 року № 3 закріплена за військовою частиною А2613. Зазначена земельна ділянка станом на 22.09.2014 року рахувалась і на теперішній час рахується на обліку Білгород-Дністровської КЕЧ району. Нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі в Одеській області, відповідно до листа Державного агентства земельних ресурсів України, складає 18756,89 гривень.

22.09.2014р. між Військовою частиною А2613 (надалі - Сторона 1) та ПП ОСОБА_2 (надалі - Сторона 2) укладено Договір про спільний обробіток земельної ділянки №168/10/12, з метою відпрацювання моделі співпраці з підприємствами та залучення додаткових джерел фінансування життєдіяльності військової частини А2613, Сторони, за цим договором, зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, що належить сторонам на відповідних правових засадах в межах діючого законодавства та у відповідності до Статутів, спільно діяти для досягнення спільних господарських цілей без створення юридичної особи, як то:

-Вирощування, переробка та реалізація насіння всіх категорій (елітного та репродукційного);

-Вирощування та реалізація товарної сільськогосподарської продукції;

-Підвищення ефективності використання майна;

-Впровадження сучасних технологій вирощування;

-Зменшення сукупних та індивідуальних витрат матеріально-технічних та інших ресурсів для отримання максимального прибутку (п. 1.1. Договору).

Сторони домовилися, що спільний обробіток земельної ділянки буде розподілятися наступним чином: СТОРОНА-2 бере на себе зобов'язання власними силами та коштами провести необхідний комплекс заходів по забезпеченню повного сільськогосподарського циклу вирощування продукції яка обумовлена Договором.

В свою чергу СТОРОНА-1 бере на себе зобов'язання:

-Надати для спільного обробітку земельну ділянку СТОРОШ-2 площею 180 га , з земель, що знаходяться СТОРОНІ-1 в користуванні, згідно Акту прийому-передачі будівлі, споруд та території військового містечка №121 від 28.10.2010 року та державного акту сер. Б№031745 від 12.02.1985 р.

-Проводити обстеження сільгоспугідь, виділених для спільного обробітку, на предмет наявності і своєчасного знешкодження вибухонебезпечних предметів з метою безпечних умов праці;

-Попереджати СТОРОНУ-2 про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самої земельної ділянки;

-Завчасно попереджати СТОРОНУ-2 про початок проведення військових навчань та інших заходів бойової підготовки на території полігону;

-по забезпеченню охорони земель та посівів які на ній розташовані, а також майна та

техніки Сторони 2 на час знаходження їх на території полігону від посягань з боку третіх осіб.

Для якнайшвидшого досягнення цілей, визначених цим Договором, СТОРОНИ зобов'язуються:

-Узгоджувати напрями та структуру господарської діяльності господарства для поєднання науково-дослідної діяльності з господарською, підвищення товарності і рентабельності виробництва та рівня оснащення виробничої і наукової бази;

-Здійснювати оптову та роздрібну торгівлю товарами та продукцією власного виробництва;

-Обмінюватися наявною у їхньому розпорядженні інформацією з питань, що становлять взаємний інтерес Сторін. Кожна з Сторін цього Договору мас право ознайомлюватися з усіма документами щодо ведення спільних Справ за цим Договором;

-В порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, проводити спільні консультації та семінари з узгодженої тематики для обговорення питань спільного обробітку;

-Інші дії які пов'язані з досягненням мети та виконання умов цього Договору в межах діючого законодавства (п. 2.1. Договору).

СТОРОНА 1 зобов'язана в термін до 30 діб з моменту підписання цього Договору залучити для спільното обробітку наступне:

На 2014-2015 сільськогосподарський рік необхідну земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 180 га, згідно до Акту обміру земельних ділянок підписаного Сторонами. Акт обміру земельної ділянки оформлюється окремим додатком до Договору та є його невід'ємною частиною. До Акту обміру земельної ділянки обов'язково вносяться такі дані:

-перелік земельних ділянок або полів, площа земельних ділянок або полів та додається карта розміщення земельних ділянок або полів;

-необхідні будівлі, споруди та виробничі площі (їх перелік, площі та вартість надаються на умовах оренди державного майна відповідно до окремих договорів оренди);

-узгодити протоколи та інші планові документи щодо ходу робіт, що надаються СТОРОНОЮ-2;

-своєчасно підготувати документи які дозволять безперешкодно проїхати, робити, обробляти та ремонтувати сільськогосподарську техніку, обладнання, устаткування та будь-що, що використовується у спільному обробітку та знаходиться на території яка передана до спільного обробітку земельної ділянки Сторін за заявкою СТОРОНИ-2 (п. 3.1. Договору).

СТОРОНА 2 зобов'язана після підписання Договору та Акту обміру земельної ділянки:

- приступити до господарської діяльності по цільовому призначенню використання зазначеної земельної ділянки;

-у випадку несвоєчасної розробки та погодження протоколів та інших планових документів не призупиняти та не відмовлятись від виконання виробничих планів та додержання технологічних карт процесу вирощування сільськогосподарських культур своїми силами;

- здійснювати виробничий процес, забезпечивши його необхідними машинно - тракторними агрегатами, технічним обладнанням, інвентарем, пально-мастильними матеріалами та відповідними спеціалістами і працівниками;

- вести бухгалтерський облік майна, цінностей, зобов'язань в тому числі платіжних та інших операцій, пов'язаних з виконанням цього договору, а також відображати на окремому балансі фінансові результати спільного обробітку та надавати всі необхідні данні пов'язані з даною діяльністю;

- нести витрата що виникли під час виконання цього Договору в межах свого внеску;

- згідно письмового запиту надавати СТОРОНІ-1 інформацію про хід виконання спільних робіт;

- забезпечити підготовку (найм) відповідного персоналу для виконання робіт за даною угодою;

- своєчасно надавати СТОРОНІ-1 списки осіб та сільськогосподарської техніки, які допускаються до проведення сільгоспробіт на виділеній ділянці;

- погоджувати з керівництвом СТОРОНИ-1 час початку і закінчення робіт на виділеній земельній ділянці та не допускати до проведення сільгоспробіт третіх осіб.

- здійснювати своєчасну підготовку ґрунту для проведення сільгоспробіт;

- планувати та додавати звіт СТОРОНІ-1, стосовно сівби сільгоспкультур та проведення інших сільгоспробіт на виділеній земельній ділянці;

- проводити догляд за посівами сільгоспкультур (внесення мінералів, добрив та інших засобів захисту рослин);

- не залучати до проведення сільгоспробіт третіх осіб без попереднього письмового дозволу СТОРОНИ-1;

-СТОРОНА2 не може відчужувати права користування земельною ділянкою, яка надана їй за цим Договором без письмового дозволу СТОРОНИ-1;

- після збору врожаю в рік закінчення терміну дії Договору, СТОРОНА-2 не має права проводити будь-які сільськогосподарські заходи на земельній ділянці, що їй надана за цим Договором та зобов'язана залишити дану земельну ділянку з обов'язковим укладанням відповідного акту огляду земельної ділянки якщо даний Договір не пролонговано або відсутня письмова згода на це СТОРОНИ-1 (п. 4.1 Договору).

Будь-які рішення які стосуються ведення спільного обробітку земельної ділянки приймаються на зборах представників Сторін або шляхом опитування (обміну листами в тому числі електронними, телеграфними або факсимільними повідомленнями) (п. 5.2. Договору).

Згідно з ч. 6 Договору „Внески і частки сторін": Внесок СТОРОНИ 1 - вартість права користування земельною ділянкою загальною площею 180 га., згідно до Акту обміру земельної ділянки який є невід'ємною частиною Договору, яка взята з листа Головного управління Держземагенства у Одеській області, Відділ Держземагенства у Белградському районі Одеської області № 7-7-06/4544 від 18.09.2014 року, відповідно викопіюванню середня вартість 1 у.к. га по Белградській міській раді (за межами населеного пункту) складає - 5940,00 грн. з урахуванням коефіцієнту індексації - 3,2 та 1,756 станом на 2014 рік. Внесок СТОРОНИ 2 - грошові кошти, пально-мастильні матеріали, обробка ґрунтів, сівба, посадка, внесення добрив та засобів захисту рослин, всі необхідні дії щодо вирощування сільськогосподарських культур, а також професійні знання, навички та вміння, ділова репутація та ділові зв'язки, інше, що встановлюють СТОРОНИ по закінченню сільськогосподарського року. При зміні обсягів робіт, що виконуються, Сторони вносять відповідні зміни до цього Договору, в тому числі уточнюючи свою часткову участь в спільному обробітку земельної ділянки

Відповідно до п. 7.1.,7.2 Договору внесене Сторонами майно, яким вони володіли на праві власності, вироблена у результаті спільного обробітку продукція, а також інше майно, створене або придбане Сторонами в результаті, спільного обробітку, складає їх спільну часткову власність. Спільне майно Сторін обчислюється на окремому балансі СТОРОНИ-2, який ведеться в порядку, узгодженому зі СТОРОНОЮ-1.

Всі доходи, що отримуються у результаті спільного обробітку земельної

ділянки, використовуються в першу чергу на відшкодування матеріальних витрат,

понесених на проведення такої діяльності (п. 8.1. Договору).

Прибуток, що отримується Сторонами від спільного обробітку земельної ділянки, підлягає розподілу пропорційно часткам, визначеним у статті 6 цього Договору та

понесеним фактичним затратам на вирощування сільськогосподарської продукції (п. 8.2. Договору).

Фактичний розподіл прибутку здійснюється шляхом перерахування відповідної частки прибутку СТОРОНІ-1 та утримання відповідної частки прибутку СТОРОНОЮ-2 (п. 8.3. Договору).

Сторони погодились, що СТОРОНА-2 перераховує СТОРОНІ-1 у строк до 20 числа кожного місяця 2014 - 2015 років грошові кошти у сумі 8(вісім) тисяч, 554(п'ятсот п'ятдесят чотири) гри., але в загальній сумі за один сільськогосподарський рік на суму не менше 102(сто дві тисячі) 643(шістсот сорок три) гри., які складаються з розрахунку 3% від середньої вартості за 1 у.к. га землі (5940 грн. х 3,2 = 19008 гри. х 3% = 570,24 грн. за 1 у.к- га х 180 га = 102643 грн.) та в подальшому з урахуванням щорічної індексації, як достроково розподілений прибуток від спільного обробітку землі у наступному сільськогосподарському році. В такому разі СТОРОНА 2 самостійно на свій розсуд з урахуванням вимог СТОРОНИ 1, розпоряджується своєю частиною, отриманої від результату спільного обробітку (п. 8.6. Договору).

Цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами, та скріплення його печатками обох Сторін, і набирає чинності з 22.09.2014 року. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 11.1 цього Договору та закінчується 30.09.2015 року (п. 11.1.,11.2. Договору).

07.05.2015р. між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору №168/10/8, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни наступного змісту: Сторони погодились, що СТОРОНА-2 перераховує СТОРОНІ-1 у строк до 20 числа кожного місяця 2015 року грошові кошти у сумі 9829 грн.., але в загальній сумі за один сільськогосподарський рік на суму не менше 116855 грн., які складаються з розрахунку 3% від середньої вартості за 1 у.к. га землі ( в т.ч. за період з 22.09.2014р. по 31.12.2014р. 19008 грн. *3 % 180 га/365*101 добу = 28402,00 грн. та за період з 01.01.2015р. по 30.09.2015р. 19008 грн. *1,149 (індекс інф. за 2014рік) *3% *180 га/12 міс.*9міс=88453,00 грн., що разом становить 116855,00 грн.) та в подальшому з урахуванням щорічної індексації, як достроково розподілений прибуток від спільного обробітку землі у наступному сільськогосподарському році. В такому разі СТОРОНА 2 самостійно на свій розсуд з урахуванням вимог СТОРОНИ 1, розпоряджується своєю частиною, отриманої від результату спільного обробітку.

На підставі акту прийому -передачі земельної ділянки для спільного обробітку по вирощуванню сільськогосподарських культур земельну ділянку в кількості 180 га передано в тимчасове користування приватному підприємцю ОСОБА_2 згідно договору від 22 вересня 2014 року №168/10/12 дня спільного обробітку земельної ділянки по вирощуванню сільськогосподарських культур в термін до 30 вересня 2015 року.

Прокурор зауважує, що земельні ділянки, надані у постійне користування Міністерству оборони, є землями оборони, щодо яких законом визначено спеціальний порядок їх використання в т.ч. земельна ділянка, яка передана за Договором про спільний обробіток земельної ділянки №168/10/12.Відповідно до положень ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. В свою чергу, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, що вбачається зі ст. 125 Земельного кодексу України. Проте, не зважаючи на приписи ст. ст. 124, 125 Земельного кодексу України, державна реєстрація договору про спільний обробіток земельної ділянки від 22.09.2014 року № 168/10/12, згідно якої відповідачу було передано земельну ділянку, не проводилась.

З урахуванням вищевикладеного прокурор зазначає, що договір про спільний обробіток земельної ділянки від 22.09.2014 року № 168/10/12, згідно яким відповідачу було передано в користування земельну ділянку військового містечка № 121 не є вчиненою, так як сторонами договору не була проведена обов'язкова державна реєстрація договору. У зв'язку з цим, у ПП ОСОБА_2 відсутні законні правові підстави для володіння, користування земельною ділянкою загальною площею 180 гектарів, нормативно-грошовою вартістю 3 376 240, 20 грн., у зв'язку з чим Прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майно.

За змістом статті 1 ГПК України та ст. 15 ЦК України порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Стаття 16 ЦК України закріплює кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

З матеріалів справи вбачається, що між Військовою частиною А2613 та ПП ОСОБА_2 укладено Договір про спільний обробіток земельної ділянки №168/10/12, з метою відпрацювання моделі співпраці з підприємствами та залучення додаткових джерел фінансування життєдіяльності військової частини А2613, Сторони, за цим договором, зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, що належить сторонам на відповідних правових засадах в межах діючого законодавства та у відповідності до Статутів, спільно діяти для досягнення спільних господарських цілей без створення юридичної особи.

Проаналізувавши предмет та умови укладеного сторонами Договору, суд дійшов до висновку, що метою договору на спільну обробку землі було надання позивачем відповідачу земельної ділянки для здійснення відповідачем господарської діяльності із сплатою позивачу у строк до 20 числа кожного місяця 2014 - 2015 років грошові кошти у сумі 8(вісім) тисяч, 554(п'ятсот п'ятдесят чотири) гри., але в загальній сумі за один сільськогосподарський рік на суму не менше 102(сто дві тисячі) 643(шістсот сорок три) гри., які складаються з розрахунку 3% від середньої вартості за 1 у.к. га землі (5940 грн. х 3,2 = 19008 гри. х 3% = 570,24 грн. за 1 у.к- га х 180 га = 102643 грн.) за користування землею загальною площею 180 га. та відповідно Додатковій угоді до Договору №168/10/8 від 07.05.2015р. сторони погодили, що СТОРОНА-2 перераховує СТОРОНІ-1 у строк до 20 числа кожного місяця 2015 року грошові кошти у сумі 9829 грн.., але в загальній сумі за один сільськогосподарський рік на суму не менше 116855 грн., які складаються з розрахунку 3% від середньої вартості за 1 у.к. га землі ( в т.ч. за період з 22.09.2014р. по 31.12.2014р. 19008 грн. *3 % 180 га/365*101 добу = 28402,00 грн. та за період з 01.01.2015р. по 30.09.2015р. 19008 грн. *1,149 (індекс інф. за 2014рік) *3% *180 га/12 міс.*9міс=88453,00 грн., що разом становить 116855,00 грн.)

Проте у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать про спільну обробку переданої за актом прийняття-передачі землі відповідачу, що дає підстави суду дійти до висновку щодо відсутності між сторонами за Договором правовідносин із сумісної діяльності по обробці земельної ділянки та про відсутність намірів сторін при його укладенні на встановлення таких правовідносин протягом строку дії Договору.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про те, що Договір про спільний обробіток земельної ділянки №168/10/12 укладений з метою надання земельної ділянки в оренду відповідачу, а тому за своєю правовою природою є договором оренди, який регулюється відповідними нормами чинного законодавства України щодо оренди землі.

Згідно ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найом разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відносини найму земельної ділянки регулюються Законом України "Про оренду землі".

Так, згідно ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 15 Закону України "Про оренду землі" встановлює виключний перелік істотних умов договору оренди землі: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

З урахуванням вищевикладеного на підставі встановлених фактичних обставин справи суд встановив , що спірний правочин вчинено з метою приховати інший право чин та дійшов висновку, що Договір про спільний обробіток земельної ділянки №168/10/12 керуючись приписами ст.83 ГПК України слід визнати недійсним на майбутне з огляду на наступне:

Особа, здійснює цивільні права у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства ( стаття 13 ЦК України).

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами. 1, 2, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину вказаних вимог є підставою недійсності правочин (ст. 215 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Нікчемний правочин, або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, (ст. 236 Цивільного кодексу України).

Крім того, згідно ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину (Пункт 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. №9)

Судом встановлено та зазначено вище, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин (оренду), у зв'язку з чим ,суд на підставі ст.235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Згідно з ч.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ч. 1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч.3 ст.207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Договори оренди, виходячи із їх змісту та норм законодавства, що регулюють орендні правовідносини, не можуть бути визнані з моменту їх укладення та повинні визнаватися недійсними лише на майбутнє, приймаючи до уваги неможливість повернення виконаного за цими договорами.

До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені ст.216 Цивільного кодексу України, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Приписи п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. №9 передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз.3 п.1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" №02-5/111 від 12.03.99).

Якщо вирішуючи господарський спір суд встановить, що зміст договору суперечить чинному законодавству, він, керуючись ч.1 ст.83 ГПК України, повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині (відповідно до п. 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" №02-5/111 від 12.03.99).

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

В ході розгляду справи відповідачем не надано суду будь-які належні і відповідні докази в обґрунтування заперечень на позов.

Судом не приймаються до уваги пояснення відповідача щодо застосування до Договору законодавства про спільну діяльність оскільки вони спростовуються наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов Заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України є правомірним та обґрунтованим, отже підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати Договір про спільний обробіток земельної ділянки №168/10/12 від 22.09.2014р., який укладено між Військовою частиною А2613 (68700, Одеська область, м. Болград, вул. 25 Чапаївської дивізії, код ЄДРПОУ 26605284). та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) недійсним на майбутнє.

3. Витребувати з незаконного володіння фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) земельну ділянку із земель військового містечка №121 (земельна ділянка №1) площею 180 га, нормативно-грошовою вартістю 3 376 240,20 грн., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

4. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 38016923, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір в сумі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00

Накази видати після набрання рішенням законої сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02 вересня 2015 року

Суддя С.Г. Власова