Рішення № 49529031, 02.09.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.15 Справа№ 914/2457/15

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Зубрицькій розглянула справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м.Львів,

до відповідача:Личаківської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№30), м.Львів,

про: стягнення 3 131,03 грн.

За участю представників:

Від позивача: Луцик С.В. - преставник;

Від відповідача: Слюсарчук О.В. - представник;

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Личаківської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№30) про: стягнення 3131,03 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач всупереч умов договору про постачання електричної енергії від 28.12.2007р. №90473, не здійснював вчасно оплати за поставлену йому електричну енергію та за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

За неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань, просить суд стягнути з відповідача 440,40 грн. 3% річних та 2 690,63 грн. інфляційних нарахувань.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 24.07.2015 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 04.08.2015року.

В судове засідання 04.08.2015р. з'явився представник відповідача, через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому просив суд зменшити розмір пені та розстрочити сплату 3% річних та додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції. Пояснив, що фінансування установи проводиться із державного бюджету та не в повній мірі забезпечує усі необхідні для її нормального функціонування видатки, а встановлення тарифу в 4 рази більшого від передбаченого у кошторисі установи на 2015 рік спричинило несвоєчасну оплату отриманої енергії.

Позивач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.

Враховуючи неявку представника позивача в судове засідання, клопотання позивача про відкладення, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 18.08.2015р.

В судове засідання 18.08.2015р. з'явилися представники сторін, надали пояснення по суті предмету спору.

Представник позивача пояснив, що 28.12.2007р. між ВАТ "Львівобленерго" та Личаківською виправною колонією №30 було укладено договір про постачання електричної енергії №90473, за умовами якого позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію в обсязі передбаченому договором, а відповідач зобов'язався оплачувати спожиту ним електричну енергію шляхом перерахування належних до сплати сум у встановлені договором терміни. Однак відповідач в порушення умов договору не здійснював вчасно оплати за поставлену йому електричну енергію та за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

За неналежне виконання договірних зобов'язань відповідачу нараховано 134,91 грн. пені, 447,14 грн. 3% річних та 2 748,86 грн. інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково в частині стягнення 440,39 грн. - 3% річних та 2690,61 грн. - інфляційних втрат.

Решту позовних вимог в частині стягнення 134,91 грн. пені, 6,75 грн. 3 % річних та 58,25 грн. інфляційних втрат нарахованих за травень 2015 р. заперечив, оскільки згідно п. 1.2 додаткової угоди укладеної між сторонами 31.07.2015р. до договору №90473, заборгованість Личаківської виправної колонії №30, що виникла з квітня 2015р. внаслідок підвищення тарифів станом на 31.07.2015р. відсутня. Копію угоди долучив до справи.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 02.09.2015р.

В судове засідання 02.09.2015р. з'явилися представники сторін.

Представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в якій просив суд стягнути з відповідача 440,40 грн. 3% річних та 2 690,63 грн. інфляційних нарахувань.

Зменшення позовних вимог обґрунтував тим, що згідно умов додаткової угоди укладеної між сторонами 31.07.2015р. до договору №90473, заборгованість Личаківської виправної колонії №30, що виникла з квітня 2015р. внаслідок підвищення тарифів станом на 31.07.2015р. відсутня

Відповідач проти зменшених позовних вимог не заперечив, просив суд розстрочити сплату 3% річних та інфляційних втрат до 31.12.2015р.

Представник позивача заперечив проти розстрочення сплати 3% річних та інфляційних втрат.

Спір розглядається в межах зменшених позовних вимог.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

28 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго» (постачальник) та Личаківської виправної колонії №30 Управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №90473 за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товраиства» Відкрите акціонерне товариство «Львівобленерго» було перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго", що підтверджується витягом з ЄДР ЮО та ФОП та витягом із Статтуту ПАТ «Львівобленерго» затвердженого загальними зборами акціонерів 20.03.2014р.

Відповідно до п. 2.3.3 договору, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №9 « Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Відповідно до п.п.4, 6додатку №2 до договору, Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначених за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в порушення умов договору несвоєчасно здійснював оплати за поставлену йому електричну енергію та за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Представник відповідача в судових засіданнях визнав факт прострочення оплати отриманої електричної енергії та пояснив, що несвоєчасна оплата спричинена встановленням тарифу на електричну енергію в 4 рази більшого від передбаченого у кошторисі установи на 2015 рік.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань,позивач просить суд стягнути з відповідача 440,40 грн. 3% річних та 2 690,63 грн. інфляційних нарахувань.

У доповненнях до відзиву від 17.08.15р. відповідач визнав позов в частині стягнення 440,39 грн. - 3% річних та 2690,61 грн. - інфляційних втрат.

Судом проведено перевірку правильності нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що зменшені позовні вимоги підлягають до задоволення повністю в сумі 3131,03 грн. з яких: 440,40 грн. 3% річних та 2 690,63 грн. інфляційних нарахувань.

Щодо заяви відповідача про розстрочення сплати 3% річних та інфляційних втрат до 31.12.2015р., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 17.10.2012 № 9, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування поданої заяви, позивач надає суду звіт про заборгованість за бюджетними коштами на 01.07.2015р. та кошторис на 2015р. Однак дані документи не підтверджують наявність виняткових обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду, зокрема не підтверджують скрутне матеріальне становище відповідача чи можливість його банкрутства у разі виконання рішення суду.

Представник позивача заперечив проти розстрочення виконання рішення суду мотивуючи це тим, що сума боргу є незначною та не матиме негативних наслідків для відповідача.

З огляду на викладене, суд вважає, що заява відповідача про розстрочення виконання рішення суду не підлягає до задоволення.

Суд звертає увагу відповідача на те, що він за наявності відповідних обставин матиме право звернутися із заявою про розстрочку виконання рішення суду після набрання рішенням законної сили.

Витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача в сумі 1827,00 грн.

Керуючись ст.ст.526,625 ЦК України, ст.ст.28, 33, 43, 44, 48, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Личаківської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№30) (79039, м.Львів, вул. Шевченка,156, Ідентифікаційний код 08563932) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, Ідентифікаційний номер: 00131587) - 440,40 грн. 3% річних, 2 690,63 грн. інфляційних нарахувань та 1827,00 судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повне рішення складено 02.09.2015р.

Суддя Запотічняк О.Д.