Рішення № 49526193, 02.09.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 157/311/15-ц Провадження № 22-ц/773/1021/15 Головуючий у 1 інстанції: Гончарук О.П. Категорія: 31 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Здрилюк О.І. ,

суддів - Стрільчука В.А., Карпук А.К.,

при секретарі - Шугаловій О.М.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 28 квітня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посилаючись на те, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2013 року, частково скасованим вироком Апеляційного суду Волинської області від 14 травня 2015 року в частині засудження та призначення покарання щодо ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, останні визнані винними у тому, що вони в ніч з 15 на 16 травня 2011 року в м.Камені-Каширському Волинської області з території будинку АДРЕСА_1, зламавши замок дверей та знешкодивши охоронну сигналізацію, шляхом запуску двигуна незаконно заволоділи належним позивачу автомобілем марки ВАЗ-21015 сірого кольору, д.р.н. НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, вартістю 44743 грн. 44 коп.. Крім того, із салону автомобіля таємно викрали належне йому майно на загальну суму 2560 грн., а саме: мобільний телефон марки «Нокіа 6300» вартістю 1000 грн. з сім-картою, на рахунку якої було 30 грн., мобільний телефон марки «Нокіа 6230» вартістю 500 грн. з сім-картою, на рахунку якої було 30 грн., гроші в сумі 1000 грн., спричинивши майнової шкоди на загальну суму 47303 грн. 44 коп., яка на даний час не відшкодована.

Крім майнової шкоди, вказаним злочином йому завдано моральну шкоду, яка полягає у тому, що у зв'язку із викраденням автомобіля він переніс сильний стрес, зник нормальний сон, змінився налагоджений ним спосіб життя. Маючи двох малолітніх дітей, він змушений був вишукувати додаткові засоби для забезпечення себе та сім'ї, економити та заощаджувати на всьому з метою придбання іншого транспортного засобу. Викраденням мобільних телефонів йому завдано дискомфорт у зв'язку із втратою вільного спілкування з різними абонентами при потребі вирішення різного роду питань.

Враховуючи наведене, просив стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 47303 грн. 44 коп. майнової шкоди та 50000 грн. моральної шкоди.

Згідно поданої позивачем заяви ухвалою Камінь-Каширського районного суду від 28 квітня 2015 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди залишено без розгляду (а.с.91).

Виправленим ухвалою Камінь-Каширського районного суду від 02 червня 2015 року рішенням цього ж суду від 28 квітня 2015 року позов задоволено частково (а.с.95-96, 107).

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 47303 грн. 44 коп. майнової та 40000 грн. моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дохід держави по 436 грн. 50 коп. судового збору з кожного.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати.

У проведеному в режимі відеоконференції судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав частково та просить рішення суду першої інстанції в частині відшкодування майнової шкоди залишити без змін, а скасувати в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди. Не заперечив, що позивачу завдана моральна шкода, але не у тому розмірі, який стягнуто судом.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив та просить її відхилити.

Відповідач ОСОБА_3 відмовився брати участь у судовому засіданні. Згідно ч.1 ст.27 ЦПК України брати участь у судовому засіданні - це право особи, а не її обов'язок, а тому розгляд справи проведено без участі цього відповідача.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду в частині визначення розміру моральної шкоди та стягнення судового збору підлягає зміні з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 своїми протиправними діями, які полягали у викраденні належного ОСОБА_1 автомобіля, в салоні якого знаходилися й інші речі, завдали останньому майнову та моральну шкоду.

Такі висновки суду відповідають встановленим у судовому засіданні обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Із матеріалів справи вбачається, що вироком Апеляційного суду Волинської області від 14 травня 2014 року, який набрав законної сили та яким частково скасовано вирок Луцького міськрайонного суду від 20 грудня 2013 року в частині засудження та призначення покарань, відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнано винними та засуджено за вчинення злочинів, у тому числі і за викрадення належного позивачу автомобіля, в салоні якого знаходилися два мобільних телефони із сім-картами та грошові кошти, а всього майна на загальну суму 47303 грн. 44 коп. (а.с.4-50).

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України вирок, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч.1 ст.1167 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Враховуючи наведені правові норми та доведеність вини відповідачів у вчиненні неправомірних дій щодо майна позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність відшкодування відповідачами позивачу солідарно як майнової, так і моральної шкоди.

Також суд вірно визначив розмір відшкодування майнової шкоди, який встановлений вироками судів і повторному доказуванню не підлягає, а відповідачі, в порушення вимог ст.60 ЦПК України, доказів щодо іншого розміру майнової шкоди суду не надали.

Покликання апелянта на те, що ніби-то викрадений автомобіль було позивачу повернуто - не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а вироками судів ці обставини не встановлені.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що визначений судом розмір відшкодування позивачу моральної шкоди підлягає зменшенню, оскільки позивач розрахунку щодо стягнення саме 40000 грн. чи 50000 грн. не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції.

Факт викрадення автомобіля та іншого майна свідчить про душевні страждання, які у зв'язку з цим зазнав позивач та є доказом заподіяння йому моральної шкоди.

Враховуючи характер та обсяг душевних страждань, яких зазнав позивач, необхідність застосування додаткових зусиль для організації свого життя, налаштування нормальних життєвих зв'язків, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, розмір моральної шкоди слід зменшити до 10000 грн., які підлягають стягненню солідарно з обох відповідачів.

Також судом першої інстанції неправильно визначено розмір судового збору, який підлягає стягненню в дохід держави.

Відповідно до вимог п.п.1, 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при задоволенні обох позовних вимог (майнового та немайнового характеру) стягненню підлягає судовий збір у розмірі 716 грн. 63 коп. (473,03 + 243,60), по 358 грн. 32 коп. (716,63 : 2) з кожного відповідача.

Оскільки висновки суду першої інстанції в частині визначення розміру моральної шкоди та стягнення судового збору зроблені з порушенням норм матеріального права, то згідно зі статтею 309 ЦПК України це є підставою для зміни рішення суду в цій частині.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 28 квітня 2015 року в даній справі в частині визначення розміру моральної шкоди та стягнення судового збору змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 10000 грн. (десять тисяч грн.) моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дохід держави по 358 грн. 32 коп. (триста п'ятдесят вісім грн. 32 коп.) судового збору з кожного.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді