Рішення № 49524051, 19.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2015Справа №910/10493/14За позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія

"Одесаобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "Київ"

про розірвання договору та стягнення 1 918 421,70 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Хомич Р.В., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "Київ" про розірвання договору та стягнення 2 158 421,70 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/10493/14.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.07.2014 р. розгляд справи № 910/10493/14 відкладено на 15.07.2014 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.07.2014 р. продовжено строк у розгляді справи № 910/10493/14 на 15 днів та оголошено перерву до 05.08.2014 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.08.2014 р. оголошено перерву на 14.08.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2014 р. у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено до надання висновків судової будівельно-технічної експертизи, призначеної у справі.

11.09.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2014 р. провадження у справі було поновлено, клопотання експерта задоволено, зобов'язано сторін до 01.10.2014 р. надати до господарського суду міста Києва документи витребувані експертом за переліком зазначеним в ухвалі та забезпечити безперешкодний доступ до об'єкта дослідження та погодити дату обстеження об'єкту дослідження з експертом. Цією ж ухвалою провадження у справі було зупинено до надання висновків судової будівельно-технічної експертизи призначеної у справі.

14.10.2014 р. супровідним листом вих. № 06-37.1/41 від 10.10.2014 р. господарським судом міста Києва на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз було направлено додаткові документи, надані на виконання вимог ухвали суду від 22.09.2014р.

15.10.2014 р. супровідним листом вих. № 06 - 37.1/4 від 15.10.2014 р. господарським судом міста Києва на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз було направлено додаткові документи, надані на виконання вимог ухвали суду від 22.09.2014р.

20.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення № 4477 про неможливість надання висновку за матеріалами справи № 910/10493/14 та матеріали справи в двох томах.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2014 р. провадження у справі було поновлено, призначено розгляд справи на 04.11.2014 р.

27.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва позивачем подано лист від 23.10.2014 р. вих. № 21/902.

04.11.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог.

Відповідачем 04.11.2014 через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано клопотання (повторне) про призначення будівельно-технічної експертизи.

В судове засідання 04.11.2014 р. представники сторін з'явились, надали суду усні пояснення по суті справи, представником позивача підтримано подану заяву про зменшення позовних вимог, представником відповідача підтримано клопотання про призначення експертизи по справі.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення судової експертизи, суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню як обґрунтоване.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2014 р. було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі № 910/10493/14 зупинено.

21.05.2015 р. до господарського суду міста Києва з Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріали справи № 910/10493/14 без висновку експерта.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва № 04-23/495 від 21.05.2015 р., у зв'язку з припиненням повноважень судді Бондаренко Г.П., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/10493/14, за результатом якого справу № 910/10493/14 передано на розгляд судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2015 р. справа № 910/10493/14 була прийнята до провадження суддею Нечаєм О.В., провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 24.06.2015 р.

У судове засідання 24.06.2015 р. представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 24.06.2015 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 02.06.2015 р., розгляд справи було відкладено на 05.08.2015 р.

У судове засідання 05.08.2015 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про продовження строків розгляду справи, представник відповідача не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні 05.08.2015 р. клопотання представника позивача про продовження строків розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду справи.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 05.08.2015 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 02.06.2015 р., розгляд справи було відкладено на 19.08.2015 р.

13.08.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про зменшення розміру позовних вимог.

Зі змісту поданої представником позивача заяви про зменшення розміру позовних вимог вбачається, що зазначена заява за своїм змістом є заявою про одночасну зміну предмета і підстав позову.

Розглянувши заяву представника позивача про міну предмета та підстав позову, суд дійшов висновку про неможливість її прийняття, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з частинами 4, 5 та 6 п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні вищезазначеної заяви позивача.

Представник позивача у судове засідання 19.08.2015 р. з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

У судове засідання 19.08.2015 р. представник відповідача не з'явився.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "Київ" (далі - виконавець, відповідач) було укладено Договір підряду в капітальному будівництві (будівельного підряду) № 07/03/07 (далі - Договір), відповідно до умов якого, підрядник зобов'язується своїми силами, засобами, у встановлений строк та відповідно до проектно-кошторисної документації та завдання замовника виконати комплекс будівельно-монтажних робіт - «Реконструкція з розширенням спортзали, інв. № 18309078 регіонального спеціалізованого учбово-тренувального центру по вул. Касьяненка, 12 у с. Ліски, Комінтернівського району Одеської області», а замовник прийняти належним чином виконані роботи та оплатити її вартість на умовах цього Договору.

Пунктом 7.4 Договору узгоджено, що замовник має право розірвати цей Договір, надіславши підряднику повідомлення рекомендованим листом або нарочним під розпис: якщо підрядник зі своє вини допустив відставання темпів виконання робіт від передбачених графіком на 30 календарних днів.

Згідно з п. 7.6 Договору у разі, якщо рішення про розірвання Договору приймається відповідно до умов п.п. 7.4, 7.5 цього Договору, Договір вважається розірваним з моменту одержання іншою стороною повідомлення про таке рішення. В усіх інших випадках розірвання Договору оформлюється додатковою угодою Сторін.

Відповідач у своєму відзиві не заперечує проти розірвання Договору.

Частиною 2 ст. 849 ЦК України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Судом встановлено, що Договір є розірваним, оскільки позивачем було направлено відповідачу Лист-повідомлення про розірвання Договору № 03/08-2979 від 24.12.2014 р. в зв'язку з тим, що відповідачем допущено відставання темпів виконання робіт від передбачених графіком більше ніж на 30 календарних днів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Окрім того, позивачем була заявлена вимога про повернення суми різниці між вартістю оплачених замовником робіт та вартістю фактично виконаних підрядником робіт за Договором (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) в розмірі 1 918 421,70 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору договірна ціна всього комплексу робіт за цим Договором визначається згідно ДБН Д.1.1.-1-2000 із змінами та доповненням на основі твердого кошторису (Додаток № 1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною) та шляхом проведення тендерних процедур закупівлі і складає 13 525 655,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 2 254 275,84 грн.

25.01.2013 р. сторонами було укладено Додаткову угоду № 04/25/01 до Договору, якою зокрема, сторонами було викладено п. 4.1 Договору в наступній редакції: «До початку виконання робіт замовник перераховує підряднику авансовий платіж розмірі 50 % від Договірної ціни, що складає 6 762 827,50 грн., в т.ч. 20 % ПДВ - 1 127 137,92 грн.

В якості доказів перерахування позивачем на рахунок відповідача оплати за Договором в розмірі 12 011 801,50 грн., останнім надано копії платіжних доручень № 18125 від 19.09.2012 р. на суму 300 000,00 грн., № 18178 від 20.09.2012 р. на суму 1 500 000,00 грн., № 18392 від 21.09.2012 р. на суму 2 257 696,50 грн., № 1229 від 01.02.2013 р. на суму 2 000 000,00 грн., № 589 від 26.02.2013 р. на суму 200 000,00 грн., № 1064 від 13.03.2013 р. на суму 50 000,00 грн., № 1219 від 18.03.2013 р. на суму 455 131,00 грн., № 3780 від 20.03.2013 р. на суму 737 000,00 грн., № 1942 від 10.04.2013 р. на суму 50 000,00 грн., № 1991 від 12.04.2013 р. на суму 100 000,00 грн., № 2542 від 24.04.2013 р. на суму 100 000,00 грн., № 2643 від 25.04.2013 р. на суму 200 000,00 грн., № 2749 від 26.04.2013 р. на суму 200 000,00 грн., № 2779 від 29.04.2013 р. на суму 200 000,00 грн., № 5994 від 30.04.2013 р. на суму 1 611 974,00 грн., № 3583 від 29.05.2012 р. на суму 1 290 000,00 грн., № 4649 від 25.06.2013 р. на суму 160 000,00 грн. та № 6355 від 03.09.2013 р. на суму 500 000,00 грн. Даний факт також підтверджується відповідачем.

Підрядник зобов'язаний протягом 10 днів після розірвання Договору передати замовнику за актом будівельний майданчик, виконані роботи, належні (необхідні) замовнику матеріали, устаткування, проектно-кошторисну документацію. Замовник оплатить підряднику протягом 10 банківських днів після підписання акта вартість прийнятих робіт, матеріалів, устаткування, інших матеріальних ресурсів, не оплачених на момент їх прийняття. У разі, якщо сума авансу буде більшою ніж вартість фактично виконаних робіт, підрядник зобов'язаний також повернути замовнику у той же термін різницю між авансом та фактично виконаними та прийнятими роботами (п. 7.7 Договору).

З відзиву відповідача на позовну заяву, зокрема, вбачається, що відповідач заперечує проти зазначеного позивачем розміру різниці між фактично виконаними та прийнятими позивачем роботами за Договором та сумою оплачених робіт, оскільки, на його думку, ним було виконано більший обсяг робіт, що не враховано позивачем.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача, оскільки відповідачем не було надано суду жодного належного доказу на підтвердження своїх доводів щодо виконання робіт на більшу вартість, а ніж ту, яку зазначив позивач у своїй позовній заяві (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Таким чином, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів на підтвердження виконання відповідачем робіт на меншу вартість, ніж сума авансу, сплаченого позивачем відповідачу за Договором, враховуючи те, що відповідач отримав від позивача оплату за Договором в сумі 12 011 801,50 грн., а також Лист-повідомлення про розірвання Договору № 03/08-2979 від 24.12.2014 р., відповідач протягом 10 банківських днів з дати розірвання Договору був зобов'язаний повернути позивачу вищевказану різницю між сумою попередньої оплати та вартістю фактично виконаних робіт, як це передбачено п. 7.7 Договору, оскільки у справі відсутні Акти прийому-передачі виконаних робіт за Договором на більшу суму, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача різниці між обсягом оплачених позивачем робіт та вартістю фактично виконаних відповідачем робіт за Договором в сумі 1 918 421,70 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про розірвання Договору, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки судом встановлено, що Договір було розірвано в односторонньому порядку, враховуючи викладені вище обставини та п. 7.4 Договору, після подання позивачем даної позовної заяви до господарського суду міста Києва та, відповідно, порушення провадження у даній справі, то позов в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 80, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/10493/14 в частині розірвання Договору підряду в капітальному будівництві (будівельного підряду) № 07/03/07 від 03.07.2012 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "Київ", припинити.

2. В іншій частині позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "Київ" (69041, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Ризька, будинок 5, квартира 46; ідентифікаційний код: 37378790) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65031, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Миколи Боровського, будинок 28 "Б; ідентифікаційний код: 00131713) різницю між обсягом оплачених замовником робіт та вартістю фактично виконаних робіт в сумі 1 918 421 (один мільйон дев'ятсот вісімнадцять тисяч чотириста двадцять одна) грн. 70 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 38 368 (тридцять вісім тисяч триста шістдесят вісім) грн. 43 коп.

Повне рішення складено 25.08.2015 р.

Суддя О.В. Нечай