Ухвала суду № 49523064, 28.08.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/123/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.08.2015 Справа № 908/4730/15

Суддя Корсун В.Л. розглянувши заяву заступника прокурора прокуратури Запорізької області про забезпечення позову

за позовною заявою: заступника прокурора прокуратури Запорізької області, 69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, 69059, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, 71130, Запорізька область, Бердянський район, с. Берестове, вул. Миру, 262

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держземагенства у Запорізькій області, 69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 15

про визнання недійсним та скасування наказу

без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

28.08.15 до господарського суду Запорізької області звернувся заступник прокурора прокуратури Запорізької області з позовною завою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 23.01.14 № ЗП/2320681000:03:007/00000142.

У відповідності до ст. 21 ГПК України, 28.08.15 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено вищевказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 28.08.15 судом порушено провадження у справі № 908/4730/15, якій присвоєно номер провадження 17/123/15, залучено до участі у справі в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (71130, Запорізька область, Бердянський район, с. Берестове, вул. Миру, 262) та в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держземагенства у Запорізькій області (69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 15). У сторін та третіх осіб витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 30.09.15.

В прохальній частині позовної заяви заступник прокурора прокуратури Запорізької області просить суд забезпечити позов шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області до вирішення справи по суті приймати наказ про затвердження розробленого ОСОБА_1 проекту землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки площею 78,9 га сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Берестівської сільської ради Бердянського району Запорізької області шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Розглянувши вказану заяву суд дійшов до висновку про те, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (ч. 1). Про забезпечення позову виноситься ухвала (ч. 2). Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено (ч. 3). Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами (ч. 9).Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом (ч. 11).

Згідно із п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову (із відповідними змінами), у відповідності із ст. 66 ГПК України, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також ін. учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України закріплено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Із змісту наведеної вище заяви заступника прокурора прокуратури Запорізької області про забезпечення позову вбачається, що підставою для такого забезпечення, на думку заявника, є те, що існує загроза передачі в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 78,9 га державної власності в порушення ч. 2 ст. 124 ЗК України шляхом затвердження відповідачем розробленого ОСОБА_1 на підставі оскаржуваного наказу проекту землеустрою та укладення у подальшому договору оренди земельної ділянки, що у свою чергу, ускладнить виконання рішення у справі та призведе до необхідності повторного звернення прокурора до суду із заявою про захист інтересів держави.

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та ін. особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За змістом ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (ч. 2).

Згідно з вимогами ст. 33 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та ін. учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ін. засобами доказування.

Разом з тим, як встановлено судом, заступником прокурора прокуратури Запорізької області жодних доказів на підтвердження викладених у своїй заяві про забезпечення позову обставин не надано, а саме: не надано доказів які б підтверджували вчинення відповідачем дій, спрямованих на затвердження відповідачем розробленого ОСОБА_1 на підставі оскаржуваного наказу проекту землеустрою та укладення договору оренди щодо спірної земельної ділянки.

Саме ж посилання заступника прокурора прокуратури Запорізької області на існуючу загрозу вчинення відповідачем таких дій без надання відповідних доказів не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що як зазначалось вище, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими повязується застосування певного виду забезпечення позову, а також не надання заявником (заступником прокурора прокуратури Запорізької області) доказів, які б підтверджували про вчинення відповідачем дій, спрямованих на затвердження розробленого ОСОБА_1 на підставі оскаржуваного наказу проекту землеустрою та укладення договору оренди щодо спірної земельної ділянки, суд дійшов висновку про відсутність, станом на час розгляду вказаної заяви, правових підстав для забезпечення позову у справі № 908/4730/15.

А тому, як наслідок, у задоволенні заяви заступника прокурора прокуратури Запорізької області про забезпечення позову судом відмовляється через недоведеність.

Керуючись ст. ст. 45, 22, 29, 33, 34, 66, 67, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви заступника прокурора прокуратури Запорізької області про забезпечення позову у справі № 908/4730/15.

Екземпляр ухвали надіслати сторонам у справі та третім особам.

Суддя В.Л. Корсун