Ухвала суду № 49522911, 22.12.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/77/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.12.2014 Справа № 908/3430/14

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши без виклику сторін заяву Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району міста Запоріжжя про видачу ухвали про повернення судового збору

у справі № 908/3430/14

за позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району міста Запоріжжя (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79-А, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача: Державного підприємства “Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код 00698986)

про стягнення заборгованості в сумі 531 376, 32 грн.

ВСТАНОВИВ

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.10.2014р. у справі № 908/3430/14 частково задоволено позов Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району міста Запоріжжя до Державного підприємства “Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” про стягнення заборгованості в сумі 531 376, 32 грн.

Стягнуто з ДП “Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” на користь Концерну “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району міста Запоріжжя 443 311, 09 грн. боргу за отриману теплову енергію в гарячій воді.

Розстрочено виконання рішення суду в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 443 311, 09 грн. строком на 12 місяців.

Стягнуто з ДП “Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” на користь Концерну “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району міста Запоріжжя 12 315, 30 грн. пені, 20 376, 68 грн. - 3 % річних від простроченої суми, 55 365, 22 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 10 627, 53 грн. витрат на судовий збір.

Розстрочено виконання рішення суду в частині стягнення 12 315, 30 грн. пені, 20 376, 68 грн. - 3 % річних від простроченої суми, 55 365, 22 грн. втрат від інфляції грошових коштів строком на 12 місяців.

Повернуто Концерну “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району міста Запоріжжя 692, 83 грн. судового збору, надмірно сплаченого згідно платіжному дорученню № 18652 від 09.09.2014р. на суму 1 827,00 грн. (оригінал платіжного доручення № 18652 від 09.09.2014р. на суму 1 827,00 грн. залучений до матеріалів справи).

В частині стягнення 8, 03 грн. - 3 % річних від простроченої суми в задоволенні позову відмовлено.

14.11.2014р. у зв’язку із поданням Концерном “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району міста Запоріжжя апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 28.10.2014р. у справі № 908/3430/14 справу направлено до Харківського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2014р. у справі № 908/3430/14 апеляційну скаргу повернуто заявнику.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В подальшому Концерн “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району міста Запоріжжя повторно апеляційну скаргу на рішення господарського суду Запорізької області від 28.10.2014р. у справі № 908/3430/14 не подавав.

Таким чином, рішення господарського суду Запорізької області від 28.10.2014р. у справі № 908/3430/14 набрало законної сили 24.11.2014р.

18.12.2014р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява Концерн “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району міста Запоріжжя від 17.12.2014р. № 3352/юр про видачу наказу у справі № 3 908/3430/14 та ухвали про повернення судового збору в сумі 692,83 грн., надмірно сплаченого згідно платіжному дорученню № 18652 від 09.09.2014р. на суму 1 827,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статтею 7 Закону України від 08.07.2011 року № 02/163-48 “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до роз’яснень, що містяться в підпунктах 5.1, 5.2 пункту 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 “Про деякі питання застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, статтею 7 Закону України “Про судовий збір” врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

У її застосуванні господарським судам необхідно мати на увазі, зокрема, таке.

Статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним.

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається:

- в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або

- в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом), або

- в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).

В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до державного бюджету України.

Законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.

Відповідно до Конституції (Основного Закону) України держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання; усі суб’єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій її території; обов’язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п’ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України від 07.07.2010р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів“ судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід’ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов’язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно зі статтею 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.04.1999р. N 606-XIV "Про виконавче провадження", виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у ньому, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законів України, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень судів України відбувається на основі виконавчих документів, які є підставою для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження і проведення виконавчих дій. Такими документами є виконавчі листи, що видаються судами; накази господарських судів; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; інші документи, визначені у частині другій статті 17 Закону N 606-XIV.

У відповідності до п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 “Про судове рішення”, ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом (зокрема, частинами п'ятою та шостою статті 122-11 ГПК).

Отже, в силу приписів ст. 115 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала є підставою для повернення позивачу судового збору.

Також суд звертає увагу заявника на те, що накази на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.10.2014р. у справі № 908/3430/14 були направлені 12.12.2014р. на юридичну адресу Концерну “МТМ” - 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137.

Керуючись ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

На виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.10.2014р. у справі № 908/3430/14 повернути Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ “Державний ощадний банк України”, код МФО 313957, ідентифікаційний код 32121458) 692 (шістсот дев’яносто дві) грн. 83 коп. судового збору, надмірно сплаченого згідно платіжному дорученню № 18652 від 09.09.2014р. на суму 1 827,00 грн. (оригінал платіжного доручення № 18652 від 09.09.2014р. на суму 1 827,00 грн. залучений до матеріалів справи).

Ухвала господарського суду, оскільки інше не встановлено законом, набирає законної сили в день її винесення.

Суддя В.М. Соловйов