Постанова № 49521434, 26.08.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2015 р. Справа№ 910/11384/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Чорної Л.В.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача: Решитова Е.В. за довіреністю від 30.12.2014

від відповідача: Ковригін О.В. за довіреністю від 26.12.2014

Розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2015

у справі №910/11384/15 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про стягнення 5319,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 у справі №910/11384/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено частково.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 3740грн заборгованості за договором, 673грн 20коп пені, 261грн 80коп штрафу, 336грн 91коп трьох відсотків річних, 307грн 94коп інфляційних втрат та 1827грн витрат на сплату судового збору.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2015, Дочірне підприємство "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 у справі №910/11384/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями визначено склад суду для розгляду справи №910/11384/15, головуючий суддя Смірнова Л.Г. судді Чорна Л.В., Кропивна Л.В.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015, у зв'язку з перебуванням судді ЧорноїЛ.В. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., судді Кропивної Л.В., Жук Г.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 26.08.2015.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015, у зв'язку з перебуванням судді Жук Г.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., судді Кропивної Л.В., Чорної Л.В.

У судове засідання 26.08.2015 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, рішення у даній справі просив скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, рішення суду у даній справі просив залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

03.10.2010 між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Продавець) та ДП "Укравтогаз" (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №271-к/110-234-у, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався продати, а Покупець прийняти і оплатити запасні частини і матеріали - Продукцію відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18.07.2012 № 530 "Про реорганізацію Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та пункту 1.2 статуту ПАТ "Укртрансгаз", останнє є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Дочірньої компанії "Укртрансгаз".

Згідно Специфікації (додаток № 1 до Договору), підписаної сторонами Продавець зобов'язався продати товар на загальну суму 3740 грн.

На виконання договору позивачем було передано відповідачу товар у кількості , визначеної Специфікацією на суму 3740 грн., що підтверджується накладними-вимогами від 13.10.2010 №01/10-2019, № 12/10-2002, №13/10-2027.

Даний товар був прийнятий відповідачем. Претензій по кількості, асортименту та якості вказаного товару відповідачем висловлено не було. Зворотного матеріали справи не містять. Даний факт представниками сторін у судовому засіданні не оспорювався.

Згідно з пунктом 3.5 Договору покупець здійснює 100% оплату вартості продукції протягом 5 днів після отримання рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Відповідно до ст. 655 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором щодо оплати поставленого товару.

Відповідно до наданих позивачем актів звірки взаємних розрахунків між РВУ "Київавтогаз" ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз" станом на 30.06.2012, 30.09.2012 та 31.12.2012 у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість розмірі 1091584,19 грн. Згідно наданої позивачем довідки станом на 02.03.2015 року вказана заборгованість є непогашеною та включає в себе, в тому числі заборгованість відповідача за договором №271-к/110-234-у від 13.10.2010.

Вказані акти звірки від імені РВУ "Київавтогаз" ДП "Укравтогаз" підписані головним бухгалтером останнього Погребною М.А.

Відповідач, не заперечуючи щодо наявності непогашеної заборгованості за Договором, просить суд відмовити у позові за пропуском строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Відповідно до положень статті 256, частини 4 статті 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а її перебіг за зобов'язаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 ЦК України).

За встановлених судом обставин, перебіг позовної давності за Договором розпочався з 19.10.2010.

Відповідно до частини 1 статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина 3 статті 264 ЦК України).

Позивач зазначив, що підписання та скріплення печатками уповноваженими представниками сторін згаданих актів звірки є саме тими діями, які свідчать про визнання боргу відповідачем, у зв'язку з чим перебіг позовної давності переривався.

Проте, відповідач зауважив, що вказані акти підписані головними бухгалтерами сторін, які не є уповноваженими особами, а тому, на думку відповідача, перебіг позовної давності не переривався.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на те, що відповідно до частини 7 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на головного бухгалтера (особу, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства) покладено здійснення, зокрема, таких функцій як організація контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій та забезпечення перевірки стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Згідно з пунктом 4 Посадової інструкції головного бухгалтера регіонального виробничого управління "Київавтогаз" ДК "Укравтогаз" головним завданням головного бухгалтера є організація та забезпечення ведення бухгалтерського обліку в Управлінні. А відповідно до пункту 5.2 цієї Посадової інструкції головний бухгалтер має право в межах своєї компетенції підписувати та візувати документи.

Таким чином, відповідач уповноважив головного бухгалтера на ведення бухгалтерського обліку та, зокрема, на підписання актів звірки. А отже вчинення таких дій бухгалтером відповідача у господарських (цивільних) правовідносинах розцінюється як вчинення дій уповноваженим представником юридичної особи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ведення бухгалтерського обліку підприємства покладається саме на головного бухгалтера, яким зі сторони відповідача, зокрема, були підписані акти звірки станом на 30.06.2012, 30.09.2012 та 31.12.2012, і який і є тією уповноваженою особою, дії якої свідчать про визнання відповідачем боргу та переривання перебігу позовної давності, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що перебіг позовної давності переривався відповідно 30.06.2012, 30.09.2012 та 31.12.2012.

Крім того, суд зазначає, що вказані акти звірки підписані в межах трирічного строку позовної давності.

За таких обставин, враховуючи положення частини 3 статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності для захисту позивачем своїх порушених прав розпочався заново з 31.12.2012. За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду в межах загального строку позовної давності.

Враховуючи те, що відповідачем визнано суму заборгованості за договором, позовні вимоги в частині стягнення 3740 грн. основної заборгованості за договором поставки підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені та штрафу колегія суддів апеляційного господарського суду вказує наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно із ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З п.2.1 Постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" вбачається, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Тобто, пеня стягується тільки у тому разі, коли її розмір визначено в договорі.

Договір №271-к/110-234-у, який укладений між сторонами даного спору не містить умов, які б регулювали питання щодо відповідальності сторін за порушення строків оплати, а тому правові підстави для стягнення суми штрафу та пені відсутні.

У п.2.2 Постанови №14 від 17.12.2013 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, застосовується за допущене прострочення виконання лише не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Отже вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу є необґрунтованими, оскільки ст. 231 ГК України виключає можливість застосування до даних правовідносин такого виду відповідальності.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 у даній справі.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 у справі №910/11384/15 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 у справі №910/11384/15 змінити.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 у справі №910/11384/15 викласти в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 2; ідентифікаційний код 36265925) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801) 3740 (три тисячi сімсот сорок) грн. заборгованості за договором, 336 (триста тридцять шість) грн. 91 коп. трьох відсотків річних, 307 (триста сім) грн. 94 коп. інфляційних втрат та 1505 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 89коп витрат на сплату судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801) на користь Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 2; ідентифікаційний код 36265925) 160 (сто шістдесят) грн 55коп судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови.

6. Матеріали справи №910/11384/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Чорна

Л.В. Кропивна