Постанова № 49520754, 26.08.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2015 р. Справа№ 925/969/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Чорної Л.В.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача: Добровольский Г.А. - директор, Підліснюк В.Ю. за довіреністю від 18.05.2015;

від відповідача 1: Дудченко С.М. за довіреністю від 24.12.2014;

від відповідача 2: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.06.2015

у справі №925/969/15 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансдизель"

до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", Приватного підприємства "Оскар"

про стягнення 139929,38 грн. заборгованості, інфляційних та річних

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.06.2015 у справі №925/969/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансдизель" до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" та Приватного підприємства "Оскар" задоволено частково.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансдизель" 94959,43грн основного боргу, 41175,17грн інфляційних втрат, 3794,78 грн. - 3% річних та 2798,60грн судового збору.

Припинено провадження стосовно вимог до приватного підприємства "Оскар".

Не погодившись з рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.06.2015, Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 23.06.2015 у справі №925/969/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями визначено склад суду для розгляду справи №925/969/15, головуючий суддя Смірнова Л.Г. судді Чорна Л.В., Кропивна Л.В.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2015, у зв'язку з перебуванням судді ЧорноїЛ.В. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., судді Кропивної Л.В., Жук Г.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2015 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 26.08.2015.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015, у зв'язку з перебуванням судді Жук Г.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., судді Кропивної Л.В., Чорної Л.В.

У судове засідання 26.08.2015 з'явились представники позивача та відповідача 1. Представники відповідача 2 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте представники відповідача 2 не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача 2.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, рішення у даній справі просив скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, рішення суду у даній справі просив залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

12.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансдизель", в особі директора Добровольського Г.А., який діє на підставі Статуту, та приватним акціонерним товариством «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», в особі заступника голови правління Пожарова С.О., який діє на підставі довіреності №87 від 30.10.2012, було укладено договір №12/03 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю запасні частини та комплектуючі до тягового рухомого складу (далі - товар) згідно зі специфікаціями, які є невід'ємними частинами Договору, а Покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки за товар Покупець здійснює поетапно, за кожну партію товару, що буде постачатися Постачальником.

Відповідно до п.4.2. Договору Покупець здійснює оплату по факту поставки окремої партії товару, що оформляється видатковою накладною. Загальний строк оплати не може бути більше 15 банківських днів з дня отримання Покупцем відповідного рахунку-фактури.

Згідно п. 1 специфікації №4 від 20.11.2013 до Договору Постачальник взяв на себе зобов'язання поставити Покупцю товар на загальну суму 157959,43грн.

Відповідно до п. 5.5 та п.5.6 Договору поставка товару здійснюється за адресами місць знаходження відокремлених підрозділів (філій) Покупця, вказаних у додатку №1 Уповноваженими особами Покупця на отримання товару за даним Договором є особи зазначені в Переліку адрес постачання та осіб, уповноважених на приймання ТМЦ (додаток №1).

На виконання взятих на себе зобов'язань за Договором Постачальник здійснив поставку товару Покупцю на загальну суму157959,43 грн, а саме:

25.12.2013 згідно видаткової накладної №РН-0000063 на суму 92659,99грн;

26.12.2013 згідно видаткової накладної №РН-0000065 на суму 6499,44грн;

26.12.2013 згідно видаткової накладної №РН-0000066 на суму 58800грн.

Постачальник взяті на себе зобов'язання за Договором та Специфікацією №4 від 20.11.2013 виконав в повному обсязі. Претензій щодо кількості та якості поставленого товару від Покупця на адресу Постачальника не надходило.

Покупець свої зобов'язання за Договором виконав частково - здійснивши 12.12.2013 часткову попередню оплату за товар по видатковій накладній №РН-0000063 від 25.12.2013 та рахунку-фактури №СФ-000126 від 22.11.2013 - в сумі 63000,00грн.

Невиконання Покупцем взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення Постачальника до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості.

Сторони за договором є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

За правовою природою договір від 12.03.2013 №12/03 є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст. 173 господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно п. 4.1 Договору розрахунки за товар по цьому договору Покупець здійснює поетапно, за кожну партію товару, що буде постачатися Постачальником.

Позивач в період з 25.12.2013 по 26.12.2013 здійснив поставку, а Відповідач 1 прийняв товар - запасні частини та комплектуючі до тягового рухомого складу на загальну суму 157959,43грн, що підтверджується видатковими накладними та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та асортименту отриманого товару не заявлено.

Відповідачем 1 було оплачено 63000,00грн, що підтверджується банківською випискою і проведена оплата врахована позивачем при поданні позовної заяви.

Факт наявності заборгованості підтверджується копією договору, копіями видаткових накладних, копією специфікації. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриманий товар, в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідач 1 суду не подав.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між Позивачем та Відповідачем 1 було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п. 4.2 Договору - Покупець здійснює оплату по факту поставки окремої партії товару, що оформляється видатковою накладною. Загальний строк оплати не може бути більше 15 банківських днів з дня отримання Покупцем відповідного рахунку-фактури.

Суд враховує відсутність претензій відповідача 1 стосовно неналежної поставки товару, недопоставки товару чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач 1 свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У відповідності до п. 3.3 Договору поруки у випадку невиконання (неналежного виконання) Основного зобов'язання Поручитель і боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, при цьому Кредитор має право вимагати від Поручителя виконання як Основного зобов'язання, так і зобов'язання зі сплати неустойки, зобов'язання зі сплати процентів за прострочення виконання.

20.12.2013, з метою забезпечення зобов'язань за Договором поставки №12/03, між ТОВ "Укртрансдизель" та ПП "Оскар" укладено договір поруки №20/12, згідно якого Поручитель (ПП "Оскар") зобов'язується відповідати перед Кредитором (ТОВ "Укртрансдизель") за виконання Боржником (ПрАТ "Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту") своїх грошових зобов'язань, що випливають з договору поставки №12/03, а саме сплатити Кредитору кошти за поставлений товар згідно умов договору поставки.

У відповідності до п. 3.3 Договору поруки у випадку невиконання (неналежного виконання) Основного зобов'язання Поручитель і боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, при цьому Кредитор має право вимагати від Поручителя виконання як Основного зобов'язання, так і зобов'язання зі сплати неустойки, зобов'язання зі сплати процентів за прострочення виконання.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно п. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно п. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Виходячи з вищезазначеного, строк в договорі поруки не визначено, позивач мав можливість протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання пред'явити до поручителя вимогу. Позивач не пред'явив вимогу до поручителя протягом шестимісячного терміну з дня порушення відповідачем основного зобов'язання, тому порука є припиненою в силу п. 4 ст. 559 ЦК України.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтями 32, 33 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 23.06.2015 у справі №925/969/15.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.06.2015 у справі №925/969/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.06.2015 у справі №925/969/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/969/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Чорна

Л.В. Кропивна