29 січня 2009 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Хайкіна В.М.
при секретарі Орловій І.С.
з участю судового розпорядника Акіншиной Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюм
ВСТАНОВИВ:
Позивач в вересні 2008 року, звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по кредитному договору, пояснивши в заяві, що 28 вересня 2007 року між Кредитною спілкою «Ізюм» та ОСОБА_1 (надалі відповідач), був укладений кредитний договір про надання кредиту, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 7419 грн. на придбання побутової техніки та товарів в кредит, згідно кредитного договору НОМЕР_1 від 28.09.2007 р. Згідно договору відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 36 відсотків річних, згідно з графіком погашення кредиту, наведеним в договорі, який є не від'ємною його частиною. В зв'язку з не виконанням зобов'язань, боржнику були нараховані підвищені відсотки згідно п.п.3.3 Договору кредиту по 0,3 % в день від суми кредиту з 18.10.2007 року по 28.09.2008 року за 346 днів: 7419,00 грн. х 0,3 % 346=7701,96 грн.
Сума боргу за договором кредиту станом на 28 вересня 2008 року становить 15120,96 грн. Просить суд позов задовольнити.
Крім цього позивач просив стягнути на його користь з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом цієї справи, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
В судовому засіданні представник позивача змінив свої позовні вимоги в частині суми заборгованості, пояснивши, що станом на 29 січня 2009 року, тобто на час судового розгляду справи по суті, сума заборгованості складає 19684,26 грн.. В іншому позов підтримав в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать розписки про одержання судових повісток, оголошення у засобах масової інформації про час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, заслухавши показання сторони, перевіривши матеріали справи, вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини::
- відповідно до укладеного договору від 28.09.2007 року між ОСОБА_1та Кредитною спілкою «Ізюм» був укладений кредитний договір НОМЕР_1 від 28.09.2007 року, відповідно до п.1.1, якого позивач зобов'язався надати відповідачу грошові кошти у розмірі 7419,00 грн., на споживчі цілі на строк з 28.09.2007 року по 28.09.2008 року, а відповідач, зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 36 відсотків річних.
- повернення кредиту здійснюється відповідачем, згідно з графіком погашення кредиту, який є невід'ємною його частиною.
- в порушення п.1.1 Договору, відповідачем не сплачені грошові кошти, згідно з графіком погашення кредиту. Так станом на 29.01.2009 р., прострочена згідно графіку повернення кредиту сума заборгованості, та нараховані відсотки згідно п.3.3 Договору кредиту становить 19684,26 грн.
Ст.526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо встановлено договором або законом, або розірвання договору: заміна умов зобов'язання: сплата неустойки: відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової часини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.
За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214,215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст.526,611,1054 ЦК України суд,-
ВИРІШИВ:
Позов Кредитної спілки «Ізюм» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості по кредитному договору задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 19.05.1997 року Ізюмським МРВ ГУМВС України в Харківській області, НОМЕР_3, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Кредитної спілки «Ізюм», ЄДРПОУ 25864954 п/р 26504301760411 у ПІБ м. Ізюм МФО351492 заборгованість по кредитному договору НОМЕР_1 від 28.09.2007 року в розмірі 19684 грн. (дев'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 26 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Ізюм», витрати по сплаті держмита в розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Головуючий:
Судове рішення № 4951437, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 29.01.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-90/2009. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: