Ухвала суду № 49506420, 01.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,

суддів: Мазурик О.Ф., Левенця Б.Б.

при секретарі: Богацькій М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», поданою через представника Гнапа Олександра Олександровича, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 липня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

у лютому 2014 року ПАТ «Родовід Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просило стягнути солідарно з останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 16 713, 64 доларів США та 131 955, 52 грн., посилаючись на те, що позичальник не виконує взяті на себе зобов`язання щодо погашення заборгованості та сплати процентів.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 14.07.2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитом в розмірі 11 504, 60 доларів США, заборгованість за процентами за період з 05.03.2011 року по 05.03.2014 року в розмірі 4 507, 34 доларів США, пеню за період з 11.02.2013 року по 11.02.2014 року в розмірі 45 185, 86 грн. та 3 % річних за період з 11.02.2011 року по 11.02.2014 року в розмірі 9 752, 21 грн.. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Справа № 756/6389/14-ц Апеляційне провадження № 22-ц-796/11205/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Яценко Н.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.Не погоджуючись з даним рішенням суду, ПАТ «Родовід Банк» через представника подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, вважає, що підстави для застосування позовної давності відсутні. Судом порушено вимоги ст.ст. 610,611, ч. 1 ст. 1050 ЦК України. Крім того, судом не наведено мотивів розрахунку заборгованості та не враховано, що відповідач систематично не виконував умови договору та будь - яких доказів погіршення свого матеріального становища не надав.

У судовому засіданні представник апелянта Смик Д.П. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомив, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у його відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.03.2007 року між ВАТ «Родовід Банк», найменування якого змінено на ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 28.4.1/АА-089.07.02, за умовами якого останньому було відкрито не відновлювану кредитну лінію в розмірі 26 060 доларів США, зі сплатою 13 % річних строком до 05.03.2014 року.

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, що підтверджується заявою на видачу готівки № 283-5 від 05.03.2007 року.

Відповідач зобов`язання за договором не виконав внаслідок чого виникла заборгованість, яка за розрахунком банку складається із заборгованості за кредитом 11 504,60 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом 5 209,04 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту 118 303,41 грн., трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості 13 652,11 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, виходив з того, що банк виконав взяті на себе зобов'язання, а позичальник належним чином умови договору не виконав. Разом з тим, оскільки відповідачем заявлено про застосування позовної давності розмір заборгованості за кредитом та процентами стягнуто у межах трирічного строку позовної давності, а пеню у межах річного строку позовної давності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим у справі обставинам та нормам матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно з п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). У випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 року № 6-116 цс 13.

Пунктом 3.1 кредитного договору передбачено щомісячне погашення кредиту та сплата відсотків. Відповідач припинив виконувати умови договору щодо щомісячного погашення кредиту та сплати відсотків з жовтня 2010 року. Позивач звернувся до суду з позовом у лютому 2014 року.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, нарахованими по 11.02.2013 року, а по пені - по 11.02.2013 року суд першої інстанції правильно виходив з того, що строк давності за цими вимогами сплив, а відповідач подав заяву про застування позовної давності.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що у даному випадку початком перебігу позовної давності є момент прострочення сплати позичальником визначених договором щомісячних платежів, а не кінцевий строк кредитного договору та правильно визначив строк давності як кредитиної заборгованості, так і штрафних санкцій.

Таким чином, висновки суду про стягнення заборгованості по кредиту, процентам за користування кредитом та пені у межах позовної давності відповідають встановленим обставинам та нормам матеріального права.

Розмір заборгованості у межах позовної давності визначено за розрахунком заборгованості наданим самим же банком та такий розмір апелянтом не спростовано.

Будь -яких розрахунків у межах строку позовної давності апелянт не надав. Судом було роз'яснено стороні її право на подачу клопотання про призначення судової бухгалтерсько - економічної експертизи, проте від проведення такої експертизи чи надання іншого розрахунку представник апелянта відмовилась.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий

Судді