Постанова № 49501289, 27.08.2015, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2324/15-а

Провадження № 2-а/577/56/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" серпня 2015 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Буток Т.А.

при секретарі Лошкарьовій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі щодо утримання з його пенсії сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі повернути йому незаконно утримані суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору та припинити їх подальше утримання. Свої вимоги обгрунтовує тим, що він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі з 20.10.2001 року та отримує пенсію відповідно до ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру. За лютий 2015 року він отримав пенсію у сумі, меншій від призначеного розміру пенсії. 06.03.2015 року звернувся до відповідача для з'ясування підстав виплати пенсії у меншому розмірі. 24.03.2015 року отримав від управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі відповідь, з якої вбачається, що відповідно до Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи внесено зміни до цього кодексу в частині оподаткування пенсійних виплат, при нарахуванні та виплаті пенсії управлінням Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі утримано з належної до виплати суми пенсії податок на доходи фізичних осіб у сумі 463 грн.33 коп. та військовий збір у сумі 46 грн. 33 коп. Аналогічні утримання проведено з пенсії за березень та квітень 2015 року. Вважаючи такі дії відповідача незаконними, 06.04.2015 року він звернувся до відповідача з заявою про припинення незаконного утримання податку на доходи фізичних осіб, військового збору та повернення раніше утриманих сум з пенсії. Проте, у задоволенні його заяви було відмовлено, про що відповідач повідомив листом від 15.04.2015 року. Вважає, що дії відповідача є протиправними та необгрунтованими, оскільки управлінням Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі порушено вимоги закону про те, що згідно з чинним законодавством на час призначення йому пенсії 20.10.2001 року пенсії оподаткуванню не підлягали. Відповідач також не враховує, що зміни до Податкового кодесу України щодо оподаткування пенсійних виплат внесені значно пізніше часу призначення йому пенсії. Своїми діями відповідач грубо порушує положення Конституції України, норми якої є нормами прямої дії. При утриманні з його пенсії податку на доходи фізичних осіб та військового збору, відповідачем не взято до уваги положення ст. 58 Конституції України, відповідно до яких закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. П.5 Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 року № 1-зп зазначає, що закріплений названою вище конституційною нормою принцип є одним із найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набрання законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Крім того, відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права та свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Проте, не зважаючи на це, управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі, стягнувши суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, безпідставно зменшило належну йому до виплати пенсію, чим фактично допустило звуження обсягу його права на соціальний захист, гарантованого ст. 46 Конституції України. Таким чином, вважає, що податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, які запроваджені Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи можуть утримуватися лише з сум тих пенсій, що будуть призначені особам після набрання чинності вказаним Законом. Поширення ж дії цього Закону на відносини, що виникли до його вступу у законну силу, є протиправним.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача: управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні позовних відмовити, при винесенні судового рішення просить врахувати письмові заперечення.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 20.10.2001 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в в м. Конотопі та Конотопському районі та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Відповідач на звернення позивача з приводу зменшення виплати розміру пенсії не провів перерахунок пенсії з виключенням утримання податку та військового збору (а.с.8). У своїй відповіді відповідач посилаючись на зміни у законодавстві щодо оподаткування та відрахування з пенсії податку та військового збору, зазначив, що розмір пенсії позивача станом на 01.02.2015 року складав 6 742 грн. 89 коп., а тому з огляду на зміни у законодавстві, пенсія позивача в частині її перевищення підлягає оподаткуванню та стягується військовий збір. Сума утриманого податку та військового збору складає відповідно 463 грн. 33 коп. та 46 грн. 33 коп.

З матеріалів особової пенсійної справи, оглянутої в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 дійсно отримував пенсію у розмірі 6 742 грн. 89 коп., з яких: основний розмір пенсії 6 595 грн.79 коп., сума індексації пенсії 147 грн.10 коп. З нарахованого розміру пенсії позивача: з лютого по березень 2015 року утримано податку на доходи фізичних осіб у розмірі по 463 грн. 33 коп. та по 46 грн. 33 коп. військового збору, в квітні 2015 року утримано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 311 грн. 62 коп. та 31 грн. 16 коп. військового збору (оскільки розмір пенсії позивачу був зменшений до 85% як працюючому пенсіонеру).

Так, відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Разом з тим, відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковим Кодексом України та Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII від 28.12.2014 року встановлено, що особи, з яких удержується податок на доходи фізичних осіб, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, тобто фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Об'єктом оподаткування збору є доходи, визначені п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України, тобто доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п. п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового Кодексу України та Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» № 80 від 28.12.2014 року, встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня 1218 грн., а тому згідно з Податковим Кодексом України та Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", базою оподаткування у 2015 році, є суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині, що перевищує 3654 грн. на місяць (1218,00 грн. х 3).

Крім того, до завершення реформи Збройних сил України були внесені зміни до Перехідних положень Податкового Кодексу України, якими встановлюється військовий збір.

Чинним законодавством України встановлено, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового Кодексу України, а саме - фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування військового збору є доходи, визначені ст. 163 Податкового Кодексу України, тобто доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), тобто, із сум пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині, що перевищує 3654 грн. сплачується військовий збір.

Суд вважає, що оскільки положення Податкового Кодексу України в частині оподаткування пенсії набрали чинності 01.01.2015 року, станом на час звернення до суду не визнанні у встановленому порядку такими, що не відповідають Конституції України, не скасовані, то управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі діяло відповідно до норм чинного законодавства.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.

Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 03.06.2014 року у справі ОСОБА_3 Проти України зазначив, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в ч.3 ст. 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме ст. 21 Конституції України.

Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2015 становить 949 грн.

За таких обставин суд вважає, що права позивача не було порушено і у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за їх необґрунтованістю.

Керуючись ст. 3, 8, 19, 22, 58, 152 Конституції України, Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про Державний бюджет на 2015 рік", Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", Податковим Кодексом України, ст.ст. 3, 10, 69-71, 158-161 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання до вчинення дій відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя: ОСОБА_4