Рішення № 49498229, 25.08.2015, Приморський районний суд м. Одеси

25.08.2015

Справа № 522/14293/15-ц

Провадження № 2/522/7755/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.

при секретарі Шеян І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Імексбанк» про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Імексбанк» про стягнення грошових коштів, який обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 03 листопада 2010 року був укладений договір №990230269 банківського рахунку в дол. США, залишок коштів на якому станом на 27 травня 2015 року складає 5413, 37 дол. США. 02 квітня 2015 року позивач звернувся до Банку з вимогою видачі залишку коштів на рахунку, однак відповідач вказані кошти не повернув.

18 жовтня 2012 року на імя позивача був відкритий банківський рахунок № 26204910425007 з метою отримання заробітної плати від ТОВ «ЗЕО» в національній валюті, залишок коштів на якому станом на 27 травня 2015 року складає 36439, 26 грн. 17 січня 2015 року позивач звернувся до Банку з вимогою видачі залишку коштів на рахунку, однак відповідач вказані кошти також не повернув.

Також позивач зазначив, що 15 квітня 2014 року між ним та відповідачем були укладені договори №1000007171, №1000007172, №1000007173 від 15 квітня 2014 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, відповідно до яких він вніс на рахунки відповідача на загальну суму 127087, 00 дол. США строком до 15 квітня 2014 року зі сплатою 12 % річних на вказану суму, а відповідач зобовязався після закінчення строку повернути суми вкладів та нараховані відсотки. Позивач 19 травня 2015 року звернувся до Банку з заявами про стягнення депозитних вкладів. Однак, відповідач свої зобовязання щодо повернення вкладів не виконав, суми вкладів та нарахованих відсотків не повернув, безпідставно продовжує до цього часу користуватись його коштами.

22 травня 2014 року відповідачем для виконання умов договорів за депозитами від 15 квітня 2014 року було відкрито банківський рахунок №26382910425015, залишок коштів на якому станом на 27 травня 2015 року складає 3846, 46 дол. США. 27 травня 2015 року позивач звернувся до Банку з вимогою видачі залишку коштів на рахунку, однак відповідач вказані кошти також не повернув.

ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.

Представник відповідача ПАТ «Імексбанк» у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення представнику Банку судової повістки.

Відповідно дост. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тобто, враховуючи неявку представника відповідача за даною цивільною справою, а також наявність відповідної заяви позивача про винесення заочного рішення, суд вважає можливим розглядати справу в заочному порядку.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

У відповідності до положень ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. За приписами ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Частиною 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Імексбанк» 03 листопада 2010 року був укладений договір №990230269 банківського рахунку в дол. США, залишок коштів на якому станом на 27 травня 2015 року складає 5413, 37 дол. США.

Відповідно до п. 2.3.4 договору Банк зобовязаний виконувати розпорядження позивача грошовою сумою, яка знаходиться на рахунку.

02 квітня 2015 року позивач звернувся до Банку з вимогою видачі залишку коштів на рахунку, однак відповідач вказані кошти не повернув, безпідставно продовжує користуватись вказаними коштами.

Також 18 жовтня 2012 року на імя позивача був відкритий банківський рахунок № 26204910425007 з метою отримання заробітної плати від ТОВ «ЗЕО» в національній валюті, залишок коштів на якому станом на 27 травня 2015 року складає 36439, 26 грн. 17 січня 2015 року позивач звернувся до Банку з вимогою видачі залишку коштів на рахунку, однак відповідач вказані кошти також не повернув, що є порушенням ч. 1 ст. 1066 ЦК України.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з ПАТ «Імексбанк» на користь позивача грошові кошти у розмірі 36439, 26 грн., що розміщені на рахунку № 26204910425007.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає за можливе стягнути з ПАТ «Імексбанк» на користь ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми за період з 17 січня 2015 року по 22 червня 2015 року у розмірі 467, 22 грн., а також суму інфляційних витрат за період з 17 січня 2015 року по 22 червня 2015 року у розмірі 6913, 30 грн.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів», цей закон регулює, зокрема, відносини між споживачами послуг та надавачами послуг різних форм власності.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Таким чином, суд вважає, що послуги відповідача по відкриттю та веденню поточного рахунку ОСОБА_1 є споживчими фінансовими послугами та на них поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Таким чином, у зв'язку із наявним простроченням відповідача по виплаті позивачу грошових коштів з поточного рахунку, відповідач повинен сплатити позивачу також неустойку в розмірі трьох відсотків від суми заборгованості за кожен день прострочення сплати процентів.

Отже, загальний розмір пені у розмірі 3% за кожен день прострочення виплати коштів з поточного рахунку за період з 17 січня 2015 року по 22 червня 2015 року становить 170535, 74 дол. США.

Судом також встановлено, що 15 квітня 2014 року між ОСОБА_1 та відповідачем були укладені договори №1000007171, №1000007172, №1000007173 від 15 квітня 2014 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, відповідно до яких він вніс на рахунки відповідача на загальну суму 127087, 00 дол. США строком до 15 квітня 2014 року зі сплатою 12 % річних на вказану суму, а відповідач зобовязався після закінчення строку повернути суми вкладів та нараховані відсотки.

Відповідно до п. 2.4.4 договорів банківських вкладів банк зобовязується повернути вкладнику суму депозиту з нарахованими відсотками після закінчення терміну дії договору, на першу вимогу вкладника, готівкою або в безготівковій формі за заявою вкладника, шляхом перерахування на поточний рахунок або інший депозитний рахунок, вказаний вкладником.

Позивач 19 травня 2015 року звернувся до Банку з заявами про стягнення депозитних вкладів. Однак, відповідач свої зобовязання щодо повернення вкладів не виконав, суми вкладів та нарахованих відсотків не повернув, безпідставно продовжує до цього часу користуватись його коштами.

Крім того, 22 травня 2014 року відповідачем для виконання умов договорів за депозитами від 15 квітня 2014 року було відкрито банківський рахунок №26382910425015, залишок коштів на якому станом на 27 травня 2015 року складає 3846, 46 дол. США. 27 травня 2015 року позивач звернувся до Банку з вимогою видачі залишку коштів на рахунку, однак відповідач вказані кошти також не повернув.

Згідно до п. 3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 03.12.2003 р. № 516 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 29.12.2003 р. за № 1256/8577, за договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1996 року №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Враховуючи вищевикладені норми, та зважаючи на те, що внесок, який перебуває на вищезазначеному рахунку у відповідача, належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, він має право вимагати від відповідача повернення вказаних грошових коштів, що відповідає ст. 41 Конституції України, ст. ст. 321, 1060 ЦК України.

Постановою Правління НБУ від 26 січня 2015 року №50 «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26 січня 2015 року прийнято рішення №16 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Імексбанк».

Як вбачається з відповідних квитанцій станом на 27 травня 2015 року, на особових рахунках позивача розміщені грошові кошти у розмірі у загальному розмірі 142006, 83 дол. США.

Тому, суд вважає за можливе стягнути з ПАТ «Імексбанк» на користь позивачки грошові кошти у вищевказаному розмірі, а також суму відсотків за ставкою 12 % річних за користування вищевказаними коштами у розмірі 1483, 85 дол. США.

До того ж, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ПАТ «Імексбанк» 3% річних в сумі 415, 23 дол. США згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також 3% пені за період з 19 травня 2015 року по 22 червня 2015 року у розмірі 151556, 67 дол. США у відповідності до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

У звязку з несплатою позивачем судового збору на підставі п. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд на підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України вирішив стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 3654, 00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Виходячи з вищевикладеного, повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши думку представника позивачки, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись постановою Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1996 року №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 15, 16, 526, 530, 625, 1066 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57, 60, 88, 208-209, 212-215, 218, 224-225 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Імексбанк» про стягнення грошових коштів, - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (код ЄДРПОУ 20971504, МФО 328384) на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського рахунку № 26204910425007 від 18 жовтня 2012 року у розмірі 36439 (тридцять шість тисяч чотириста тридцять девять) грн., 3% річних в сумі 467 (чотириста шістдесят сім) грн. 22 коп., 3% пені за період з 17 січня 2015 року по 22 червня 2015 року у розмірі 170535 (сто сімдесят тисяч пятсот тридцять пять) грн. 74 коп., суму інфляційних витрат за період з 17 січня 2015 року по 22 червня 2015 року у розмірі 6913 (шість тисяч девятсот тринадцять) грн. 30 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (код ЄДРПОУ 20971504, МФО 328384) на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського рахунку №990230269 від 03 листопада 2010 року, договорами №1000007171, №1000007172, №1000007173 від 15 квітня 2014 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, договором банківського рахунку №26382910425015 від 22 травня 2014 року у розмірі 142006 (сто сорок дві тисячі шість) дол. США 83 центи, суму відсотків за користування депозитними коштами в розмірі 1483 (одна тисяча чотириста вісімдесят три) дол. США 85 центів, 3% річних в сумі 415 (чотириста п'ятнадцять) дол. США 23 центи, 3% пені за період з 19 травня 2015 року по 22 червня 2015 року у розмірі 151 556 (сто пятдесят одна тисяча пятсот пятдесят шість) дол. США 67 центів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (код ЄДРПОУ 20971504, МФО 328384) в дохід держави суму судового збору у розмірі 3 654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Свячена Ю.Б.