Вирок № 4949754, 20.02.2009, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 1-10/2009р.

В И Р О К

Іменем України

20 лютого 2009 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І., при секретарях Прищепи О.О., Гапоненко Л.М., Іценко Ю.О., за участю прокурора Луценка М.В., адвокатів ОСОБА_1., ОСОБА_2., представника потерпілих ОСОБА_3., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українця, громадянина України, уродженця с. АДРЕСА_1проживаЯючого: м. АДРЕСА_2, з вищою освітою, одруженого, працюючого начальником стрілецької групи воєнізованої охорони на ст. Прилуки стрілецько-пожежної команди ст. Гребінка, не судимого, -

за ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

08 червня 2005 року близько 09 год. 45 хв. підсудний ОСОБА_4., керуючи автомобілем ВАЗ-21093 д.н.з. НОМЕР_1 і рухаючись по вул. Київській у м. Прилуках в напрямку перехрестя вул. Київської та Переяславської, при виконанні маневру повороту “ліворуч” у порушення вимог п.16.6 ПДР України, виїхавши на зустрічну смугу руху автомобіля “Пежо-504” д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5., зупинився, чим створив аварійну ситуацію для водія останнього, який з метою уникнення зіткнення з автомобілем ВАЗ, змінив напрямок свого руху, виїхав на тротуар, де скоїв наїзд на пішоходів. В результаті ДТП потерпілі-пішоходи отримали різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження, а саме: ОСОБА_6- тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою, як небезпечні для життя та в своїй сукупності тілесні ушкодження призвели до смерті останньої; ОСОБА_7- тяжкі тілесні ушкодження за ознакою як небезпечні для життя; ОСОБА_8та ОСОБА_9- середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалості розладу здоров*я терміном більше 21 дня; ОСОБА_10- легкі тілесні ушкодження.

Підсудний ОСОБА_4. у судовому засіданні своєї вини за пред»явленим обвинуваченням не визнав повністю, як і цивільні позови, оскільки не порушував правил дорожнього руху та не вбачає своєї вини у ДТП. Так пояснив, що 08.06.2005 року, керуючи автомобілем ВАЗ, відключивши коробку передач, котився до перехрестя вул. Київської та Переяславської в м. Прилуки на зелене світло світлофора. Вже на перехресті він увімкнув першу швидкість передач і почав проводити маневр повороту ліворуч на вул. Переяславську. Коли помітив автомобіль ОСОБА_5. натиснув на гальма та відразу зупинився, не переїжджаючи умовну осьову лінію дороги. Авто ОСОБА_5. на великій швидкості проскочив повз нього, а він закінчив маневр повороту, та вже тоді побачив аварію. Учасником ДТП себе не вважає, бо не створював перешкод авто „Пежо” і після повороту заїхав у двори, щоб не заважати руху іншим транспортним засобам. Первинні його пояснення не співпадають з даними, оскільки відразу після аварії він злякався, була дуже нервова обстановка і тому не відразу зорієнтувався у ситуації. Допомогу потерпілим не бажає надавати, оскільки не вбачає своєї вини у ДТП. Винуватцем у ДТП є ОСОБА_5., який керуючи авто з несправними гальмами намагався встигнути „проскочити” перехрестя на зелене світло світлофору та коли побачив що він повертає злякався та не зорієнтувався куди їхати.

У той же час ОСОБА_4. звернувся до суду з письмовою заявою з проханням застосувати до нього Закон України „Про амністію” від 19.04.2007 року та звільнити його від покарання.

У зв”язку з такою позицією підсудного, судом були досліджені та проаналізовані показання, які він давав під час досудового слідства.

Так, у поясненні від 08.06.2005р. ОСОБА_4. вказував: „коли почав проводити поворот вліво, щоб продовжити рух по вул. Переяславській, переїхав осьову вул. Київської та виявив, що по вул. Київській на великій швидкості рухається автомобіль білого кольору. Він миттєво натиснув на гальма і його автомобіль зупинився. Небезпеку для свого руху він виявив на відстані приблизно 15-20 м. Пізніше він від”їхав з місця пригоди на декілька метрів тому, що навіть не зрозумів, що якимось чином може бути причетний до ДТП, оскільки для „Пежо” було достатньо місця для безпечного роз”їзду (а.с.28-29 т.1).

Під час допиту в якості свідка 12.07.2005р. ОСОБА_4., змінив свої покази, вказавши: „що перед перехрестям вул.Київської та Переяславської у нього було зелене світло. До перехрестя він підкочувався оскільки передача була вимкнута. На самому перехресті він увімкнув першу швидкість та поїхав. В зустрічному напрямку, по зустрічній смузі руху, проїздив автомобіль, якої марки пояснити не може. Він пропустив вказаний автомобіль та почав виконувати маневр повороту, який закінчив на умовній осьовій лінії вул.Київської в м.Прилуки, так як виявив що по вулиці Київській на великій швидкості рухається автомобіль білого кольору. Він миттєво натиснув на гальма і так як швидкість його автомобіля була близько 20 км/год, то автомобіль різко зупинився . Автомобіль «Пежо» на великій швидкості , як йому здалося близько 70 км/год навіть не намагаючись гальмувати чи спроби уникнути зіткнення, проїхав на відстані 2 м від крайньої передньої точки його автомобіля та збивши пішоходів, які знаходились на пішохідній доріжці, ударився в світлофорну стійку (а.с.67-68 т.1).

Вина ОСОБА_4. у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується зібраними по справі доказами:

Так, потерпіла ОСОБА_9. в суді підтвердила, що 08.06.2005р. близько 10 год., вона збиралася переходити автодорогу вул. Київська зі сторони центрального гастроному та чекала дозволяючого сигналу світлофора. Вона бачила, як авто підсудного перетнув умовну осьову лінію вул. Київської і ОСОБА_5 не міг уникнути зіткнення з автомобілем ОСОБА_4. Через авто підсудного, ОСОБА_5. не міг їхати прямо, без зіткнення. За її участю також було проведено відтворення обстановки та обставин події і складалась схема розташування транспортних засобів. В результаті ДТП вона отримала перелом лівої ноги, численні гематоми і забої, а тому заявляє цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5000 грн. (підтверджуючих документів не має) і 1000 грн. - моральної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_10. в судовому засіданні підтвердила, що 08.06.2005р. на перехресті вул. Київська-Переяславська на правій стороні чекала дозволяючого сигналу світлофора. По автодорозі вул. Київська з боку вул. Вокзальна у бік вул. Переяславська рухався автомобіль ВАЗ червоного кольору, який різко завернув вліво. Вона чула звук гальм, але якого автомобіля не знає. У той момент думала, що ВАЗ проїхало перехрестя. Їх збив жовтий авто „Пежо”, якого повинен був пропустити червоний ВАЗ. Потерпіла приймала участь у відтворенні разом із ОСОБА_9, але конкретне розташування автомобілів сказати не могла. У зв”язку з ДТП вона отримала забої, садна і 10 днів перебувала у лікарні, тому просить відшкодувати 300 грн. моральної шкоди і - 200 грн. матеріальної шкоди (немає підтверджень).

Потерпілий ОСОБА_11. у суді пояснив, що 08.06.2005 року йому повідомили, що син та матір потрапили в ДТП і перебувають в лікарні в тяжкому стані. Пізніше мати померла, а сину 13 років ампутували нижню кінцівку, він є інвалідом дитинства. У всьому винний підсудний ОСОБА_4., який до цього часу не покаявся, жодним чином їм не допоміг. Він разом із своїм представником повністю підтримують змінений позов до ОСОБА_4. на 1251,06 грн. - матеріальної шкоди та 100 000 грн. - моральної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_12. із своїм представником у суді підтримали збільшений позов до ОСОБА_4. в розмірі 90 000 грн. моральної шкоди за інвалідність та втрачене дитинство її сина ОСОБА_7 та смерть свекрухи ОСОБА_6.

Потерпілий ОСОБА_11із своїм представником у суді підтримали збільшений розмір позову до 90 000 грн. моральної шкоди за смерть його дружини та інвалідність онука.

Представник потерпілих ОСОБА_3. в судовому засіданні підтримує збільшені позови своїх довірителів-потерпілих і просить стягнути з підсудного ОСОБА_4. моральну шкоду на користь:

- ОСОБА_11- 80 000 грн. за смерть матері ОСОБА_6. та інвалідність племінника ОСОБА_7;

- ОСОБА_12- 20 000 грн. за смерть свекрухи ОСОБА_6. та інвалідність племінника чоловіка;

- ОСОБА_13- 35 000 грн. за інвалідність онука ОСОБА_7;

- ОСОБА_14- 30 000 грн. за інвалідність онука ОСОБА_7 (а.с.271 т.2, а.с.755 т.3).

Потерпілий ОСОБА_5. в суді підтвердив, що 08.06.2005 року приблизно о 9-30 годині приїхав у м. Прилуки на своєму власному автомобілі марки „Пежо” д.н.з. НОМЕР_2. Під'їжджаючи до перехрестя вулиць Київської та Переяславської бачив, що горить зелене світло світлофора. Коли його автомобіль знаходився на перехресті, підсудний-водій автомобіля ВАЗ-2109 червоного кольору несподівано для нього почав здійснювати маневр повороту ліворуч. ОСОБА_4. своїм автомобілем перетнув умовну осьову лінію і перекривши йому проїзну частину дороги різко загальмувавши, зупинився. З метою уникнути зіткнення з автомобілем, він різко викрутив кермо автомобіля вправо, а потім різко вліво. Відстань була дуже мала і тому він не зміг уникнути зіткнення з пішоходами, які стояли на тротуарі, біля проїзної частини дороги. Стався удар і його автомобіль після зіткнення, зупинився біля світлофорної стійки. Після зіткнення підсудний з”їхав з місця зупинки свого автомобіля та намагався зникнути, заїхавши у двори. На місці де автомобіль ВАЗ різко зупинився (на його смузі руху), він виявив гальмівний слід у вигляді дуги з вул.Київської в напрямку вул. Переяславської. Він стверджує, що перебував у аварійній ситуації, яку створив для нього ОСОБА_4. Якби підсудний не загальмував, то проскочив-би перед його автомобілем. Також він надавав кошти на поховання ОСОБА_6. та лікування хлопчика. Заявлений ним цивільний позов просить залишити без розгляду.

Представник цивільного позивача КП „Міськсвітло” підтримав цивільний позов у розмірі 3162,14 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, пов”язаної з витратами на відновлення двох зламаних світлофорних стійок, обірванням кабелю та інше.

Потерпіла ОСОБА_8. у судовому засіданні підтвердила, що 08.06.2005 року близько 10-ї години коли вона на перехресті вулиць Київської та Переяславської чекала зелене світла для пішоходів щоб продовжити свій рух побачила, що прямо на тротуар заїжджає автомобіль бєжевого кольору. Після цього прийшла до свідомості, коли лежала на проїзній частині та зрозуміла, що той автомобіль скоїв наїзд. У неї був перелом лівої ноги та вивих пальця правої руки, у зв”язку зі стаціонарним лікуванням їй завдана матеріальна шкода - 1500 грн. і моральна шкода, в тому числі і її неповнолітньому сину (з яким вони удвох проживають) - 2500 грн., з яким вони удвох проживають. Як рухалися автомобілі та з чиєї вини сталося ДТП вона не знає.

Із оголошених у суді показів малолітнього потерпілого ОСОБА_7вбачається, що 08.06.05р. він разом з бабусею ОСОБА_6. в центрі міста Прилуки збиралися переходити вул. Київську з боку центрального гастроному та чекали дозволяючого сигналу світлофору. Що було далі він не пам*ятає. До свідомості прийшов у лікарні (а.с 44 т.1).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15. пояснив, що 08.06.2005р. він виходив з міськвиконкому та перед ним опинилось перехрестя вул. Київська та Незалежності. Зі сторони лікарні у напрямку школи № 1 рухався автомобіль-фургон „Пежо”, який з незрозумілих причин поїхав прямо на тротуар, вчинив наїзд на людей. Крім цього автомобіля в районі ДТП інші транспортні засоби в його поле зору не попали.

Свідок ОСОБА_16. у суді пояснив, що 08.06.2005р. працюючи водієм автобуса № 1, по виїзді з „кармана” біля старої поліклініки його не пропустив водій автомобіля „Пежо”, який рухався зі швидкістю близько 50-60 км/год. Пізніше коли під”їхав до перехрестя вул. Київської-Переяславської, то побачив наслідки аварії за участю того автомобіля „Пежо”. Самих обставин ДТП він не бачив.

Свідок ОСОБА_17. у суді підтвердив, що 08.06.2005 року він у складі СОГ виїхав на місце ДТП, що відбулася на перехресті вул.Київська та Переяслівська, при якому автомобіль «Пежо» виїхав на тротуар і збив пішоходів та врізався в світлофорну стійку. Із показів ОСОБА_5а та очевидців ДТП автомобіль ВАЗ, який намагався виконати маневр повороту ліворуч, створив небезпеку для подальшого руху авто „Пежо”.

Свідок ОСОБА_18. у судовому засіданні підтвердив, що 08.06.2005 року коли підходив до перехрестя вул. Київська-Переяславська почув писк гальм і побачив як фургон світлого кольору вдарився у стійку світлофора, а червоний автомобіль стояв поперек дороги, переїхавши осьову лінію. Фургон на тій швидкості, що їхав, не зміг би оминути ВАЗ щоб не сталося аварії.

Свідок ОСОБА_19. у суді підтвердила, що влітку 2005 року чекала дозволяючого сигналу світлофора на перехресті вулиць Київська-Переяславська зі сторони кафе „Малятко”. В цей час вона почула звук гальм червоного авто ВАЗ, який повертав на вул. Переяславську та перекрив перехрестя, а світлий автомобіль-фургон (що перед цим проїхав повз неї) не зміг його об”їхати та наїхав на людей.

Свідок ОСОБА_20. у суді пояснив, що після повернення даної справи на додаткове розслідування така була передана йому. Ним була призначена комісійна авто-технічна та транспортно-трасологічна експертиза, за результатами якої відносно ОСОБА_5а справа була закрита та порушена відносно ОСОБА_4. Слідчі дії по справі ним були проведені згідно норм КПК України.

Свідок ОСОБА_21. в суді підтвердив, що 08.06.2005р. на перехресті вул. Київська- Незалежності в м. Прилуки зі сторони універмагу, чекаючи зелений колір світлофора помітив як червоний авто „Жигулі”, при виконанні лівого повороту на вул. Переяславська перетнув осьову лінію та загальмував, залишивши слід. „Жигулі” перекрив рух авто „Пежо” і для того, щоб не постраждали люди, водію „Пежо” треба було бити у крило авто „Жигулі”.

Свідок ОСОБА_21. у суді пояснив, що бачив лише наслідки ДТП і гальмівний шлях у вигляді дуги в районі осьової лінії (на лівій смузі руху вул. Київської) Працівники міліції об”єктивно вказували про існування гальмівного шляху у ВАЗ і відсутність такого від авто „Пежо”.

Свідок ОСОБА_22. у суді також підтвердив, що влітку 2005 року він доходив до світлофора та почув звук гальм автомобіля ВАЗ червоного кольору, який повертав на вул. Переяславську. Вказаний автомобіль перетнув осьову лінію і перекрив (не повністю) рух для автомобіля типу «пирожок» бєжевого кольору, який при об”їзді справа, наїхавши на бордюр, вилетів на узбіччя та наїхав на людей. Відразу після цього, автомобіль ВАЗ червоного кольору поїхав по вул.Переяславській.

Свідок ОСОБА_23. у судовому засіданні пояснив, що працюючи з ОСОБА_5. від нього дізнався про ДТП. На прохання останнього, приїжджали до ОСОБА_4 (був у лікарні), який на запитання ОСОБА_5а, відповів що він не причетний до ДТП.

Експерт ОСОБА_24. у суді пояснив, що при дачі висновку ним враховувалися всі вихідні дані, які були в матеріалах справи. У даному випадку була небезпека для руху водія „Пежо”, який змінив напрямок свого руху. Зіткнення з людьми можна було б уникнути шляхом зіткнення автомобілів.

Свідок ОСОБА_25. у суді пояснила, що коли чекала щоб перейти дорогу до міської ради, то червоний авто не виїжджав на зустрічну смугу руху, але колеса були повернуті на вул. Переяславську. Вона не може пояснити чому авто „Пежо” виїхав на тротуар, але ОСОБА_4. не заважав, автомобіль якого стояв, а потім поїхав.

Свідок ОСОБА_26. в суді пояснила, на час ДТП вона разом із ОСОБА_25. на перехресті вул. Київської-Переяславської чекала дозволяючого сигналу світлофора. Автомобіль „дев”ятка” червоного кольору не перетинав осьову лінію та вважає, що не заважав руху авто „Пежо”. Вона на знаходить пояснень вчинення ДТП.

Експерт ОСОБА_27. у суді підтвердив, що за його участю була проведена експертиза № 9-К, при якій були враховані всі необхідні дані в дорожній ситуації, при вивченні матеріалів справи. Дії ОСОБА_5а в даній аварійній обстановці правилами дорожнього руху не регламентуються. Він повністю підтримує експертизу, яку проводив разом із експертом ОСОБА_28.

Із оголошених у суді показів свідка ОСОБА_28 вбачається, що про перебіг ДТП він спостерігав пуд кутом свого зору на відстані близько 25-30 м. Авто „Пежо” спочатку їхав прямо”, а потім на перехресті різко змінив напрямок свого руху та в”їхав у світлофорну стійку. Автомобіль червоного кольору не пересікав умовної осьової лінії вул. Київської та не створював перешкод для руху авто ”Пежо” (а.с.69-70 т.1, а.с.310 т.2).

Із оголошених у суді показів свідка ОСОБА_29. вбачається, що 08.06.2005 року близько 10-ї години знаходилась у штабі «Нашої України», що по вул.Київській в м.Прилуки. Приблизно у той час ОСОБА_29. підійшла до вікна, який виходить на вулицю та побачила автомобіль марки ВАЗ-2109 червоного кольору, який почав повертати на вулицю Переяславську і різко зупинився приблизно в центрі перехрестя вулиць Київської та Переяславської, точніше вона вказати не може. По діям водія автомобіля ВАЗ-2109 ОСОБА_29. зрозуміла що він когось пропускає і почала відходити від вікна. Практично зразу ОСОБА_29. почула звук удару і коли повернула голову, то виявила що автомобіль „Пежо" типу „вантажний фургон" ударився у стійку світлофора і знаходиться серед людей, які потребували кваліфікованої медичної допомоги. На самому перехресті дорожньої розмітки не було і тому ОСОБА_29. не може достовірно стверджувати чи наїхав автомобіль ВАЗ-2109 передніми колесами на умовну осьову лінію чи ні, але з впевненістю може сказати, що передньою частиною він знаходився у районі умовної осьової лінії. Після цього ОСОБА_29. зателефонувала у швидку допомогу та повідомила, що сталось ДТП і необхідно терміново надати допомогу потерпілим. Повідомити та показати на місці, як рухався автомобіль ВАЗ та „Пежо" вона не може, оскільки не бачила (а.с. 65-66 т.1).

Із оголошених у суду показів свідка ОСОБА_30. вбачається, що 08.06.2005 року він в складі СОГ виїхав на місце ДТП, що мала місце на перехресті вул.Київська та Переяславська, при якому автомобіль «Пежо» виїхав на тротуар, збив пішоходів та врізався в світлофорну стійку. Заміри він на місці ДТП не проводив, а складав схему. Сліди від колес автомобіля «ПЕЖО» було видно слабо, чи від кочення чи від юзу вони утворилися сказати не може. Сліди були рівні. На запитання чи був гальмівний шлях від автомобіля ВАЗ, він відповів що був дугоподібний слід, але чи належав він автомобілю ВАЗ сказати не може. Виявлені сліди були зафіксовані в схемі (а.с. 42 т.2).

Крім показів самого підсудного, потерпілих та свідків, вина ОСОБА_4. підтверджується наступними матеріалами справи:

З рапортів помічника чергового Прилуцького МРВ УМВС України від 08.06.2005р. вбачається, що на перехресті вулиць Київської-Незалежності в м. Прилуки відбулося ДТП, внаслідок якого потерпілим надавалася медична допомога (а.с. 10-12).

Протоколом огляду місця події від 08 червня 2005 року з фототаблицями та схемою ДТП зафіксовано факт дорожньо-транспортної пригоди за участю водіїв ОСОБА_5. та підсудного (а.с. 14-20 т.1).

Згідно протоколів огляду транспортних засобів від 08.06.2005р. зафіксовані механічні пошкодження автомобіля марки “Пежо-504” д.н.з. НОМЕР_2, яким керував потерпілий ОСОБА_5. та - без пошкоджень автомобіль марки ВАЗ-21093 д.н.з. НОМЕР_1, яким керував підсудний (а.с. 23-24 т.1).

Згідно протоколів медичних оглядів водії ОСОБА_5. і ОСОБА_4. - тверезі (а.с. 25-26 т.1).

Відтворенням обстановки і обставин події (а.с.74-77 т.1)

Протоколами очних ставок між ОСОБА_5. і ОСОБА_4. (а.с.82-83 т.1), між ОСОБА_10. і ОСОБА_4. (а.с.84 т.1), між ОСОБА_10. і ОСОБА_29. (а.с.85 т.1), між ОСОБА_5. і ОСОБА_10. (а.с.86 т.1), між ОСОБА_5. і ОСОБА_29. (а.с.87 т.1), між ОСОБА_5. і ОСОБА_28(а.с.88 т.1)

З висновку судово-медичної експертизи № 205 від 08.08.2005 року вбачається, що у ОСОБА_6мали місце наступні тілесні ушкодження: численні синці на тілі, відкритий вивих правої гомілки з розривом підколінної артерії та вени, відкритий перелом лівого стегна з пошкодженням зв*язок лівого колінного суглобу, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою як небезпечні для життя. Сукупність всіх тілесних ушкоджень призвела до смерті останньої, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2. Безпосередньою причиною смерті явилась гостра печінково-ниркова недостатність, яка виникла на фоні вищевказаних тілесних пошкоджень (а.с. 91-95 т.1).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 274 від 05.04.2006 року вбачається, що ОСОБА_9отримала тілесні ушкодження у вигляді: крайового перелому латерального мищелка великогомілкової кістки зліва, множинні гематоми, забої, садна ніг, що відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров*я терміном більше 21 дня. Вірогідно, що травмуючи сила по відношенню до потерпілого в момент ДТП була направлена зліва на право (а.с.99-100 т.1).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 272 від 05.04.2006р. ОСОБА_10отримала тілесні ушкодження у вигляді: забій лівої половини грудної клітки, зсадина правої гомілки, що відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 104 т.1).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 289 від 10.04.2006р. ОСОБА_8отримала тілесні ушкодження у вигляді: перелому малогомілкової кістки лівої гомілки, забій м*яких тканин нижніх кінцівок, відкритий вивих нігтьової фаланги 1 пальця правої кисті, що відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров*я терміном більше 21 дня (а.с. 108 т.1).

З висновку судово-медичної експертизи № 273 від 05.04.2006р. вбачається, що у ОСОБА_7мали місце наступні тілесні ушкодження: «трамватична ампутація лівої гомілки з розможженням м*яких тканин, закритий перелом лівого стегна зі зміщенням, травматично-геморагіний шок 3 ступеня, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою як небезпечні для життя. Дані тілесні ушкодження могли виникнути 08.06.2005р. (а.с.112-113 т.1).

Згідно висновку експертизи № 180-А від 01.08.2005р. технічного стану автомобіля „Пежо-504” вбачається, що рульове управління знаходиться в технічно справному стані. Робоча гальмівна система - в технічно несправному стані, яка заключається в „завоздушенности” гальмівної магістралі та від”єднання гідромагістралі від робочого механізму заднього правого колеса (а.с.119-122 т.1).

Згідно висновку експертизи № 148-А від 01.07.2005р. технічного стану автомобіля „ВАЗ-21093” вбачається, що рульове управління та система працюючих гальм знаходяться в в робочому та технічно справному стані. (а.с.126-127 т.1).

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 406-А від 21.12.2005 року, проведеної експертом НДЕКЦ при УВС у Чернігівській області ОСОБА_24. вбачається, що відповідно до механізму розвитку дорожньо-транспортної ситуа­ції, вказаної в матеріалах справи, а також враховуючи первинні пока­зи водія ОСОБА_4. від 8.0б.2005р. та покази водія ОСОБА_5., з технічної точки зору гальмівний шлях, зазначений на схемі до протоколу ОМП під № 6, міг належати автомобілю ВАЗ-2109 під керуван­ням ОСОБА_4.

Разом з тим, так як автомобіль ВАЗ-2109 на схемі до протоколу ОМП не відображений, а також відсутні розмірні характеристики та ма­люнок протектора самого гальмівного шляху, то ідентифікувати даний слід і категорично встановити, чи належить зафіксований слід гальму­вання вказаному автомобілю ВАЗ-2109 експертним шляхом не є можливим.

Покази водія автомобіля Пежо-504 ОСОБА_5. в тій частині, що, в той момент, коли автомобіль ВАЗ-2109 при виконанні маневру лі­вого повороту перетнув умовну осьову вул. Київська, перекривши смугу руху автомобілю Пежо, і зупинився на відстані близько 1.7м від ліво­го переднього колеса до краю проїзної частини вул.Київська і на від­стані 3.5м до лівого, по ходу руху а/м ВАЗ-2109, краю проїзної час­тини вул.Переяславська, автомобіль Пежо-504 знаходився на відстані 1.85м від найближчого по ходу його руху краю проїзної частини вул. Переяславська, розташовуючись при цьому на відстані 2.9м від правого краю проїзної частини вул.Київська, суперечать слідовій ін­формації про траєкторію руху а/м Пежо до зіткнення із стовпом, зафі­ксованій в схемі ДТП і фотознімках до огляду місця пригоди, і є тех­нічно неспроможними.

Покази водія а/м Пежо-504 в тій частині, що він знаходився на відстані 9.6м від осі передніх коліс до краю проїзної частини вул.Переяславська, а автомобіль ВАЗ-2109 на відстані 16.2м від осі передніх коліс до іншого краю проїзної частини вул.Переяславська, з урахуванням вказаних швидкостей руху а/м Пежо 50 - 55км/год і авто­мобіля ВАЗ-2109 40 км/ч теж є технічно неспроможними.

Враховуючи слідову інформацію, зафіксовану в схемі ДТП і фото­знімках до огляду місця пригоди, щодо розташування слідів гальмуван­ня і траєкторії руху а/м Пежо до зіткнення із стовпом під невеликим кутом до проїзної частини (що відповідає також показам водія Дебеленко від 12.07.2005р. про траєкторію руху а/м Пежо на перехресті) по­кази водія автомобіля Пежо-504 ОСОБА_5. в тій частині, що в той момент, коли автомобіль ВАЗ-2109 при виконанні маневру лівого повороту перетнув умовну осьову вул. Київська, перекривши смугу руху автомобілю Пежо, і зупинився на відстані близько 1.7м від лівого пе­реднього колеса до краю проїзної частини вул.Київська і на відстані 3.5м до лівого, по ходу руху а/м ВАЗ-2109, краю проїзної частини вул.Переяславська, автомобіль Пежо-504 знаходився на відстані 1.85м від найближчого по ходу його руху краю проїзної частини вул.Переяславська, розташовуючись при цьому по траєкторії зафіксова­них на місці ДТП слідів гальмування а/м Пежо-504 (а не на відстані 2.9м - див. масштабну схему ДТП), відповідають слідовій інформації, зафіксованій в схемі ДТП і фотознімках до огляду місця пригоди про траєкторію руху а/м до зіткнення із стовпом і можуть бути технічно спроможними.

Перша ситуація розвитку ДТП по версії водія автомобіля ВАЗ-2109 ОСОБА_4.

При вказаній версії розвитку дорожньо-транспортної пригоди у вказаних обставинах місця пригоди, якщо а/м ВАЗ-2109 не перетинав осьової і не виїздив на смугу руху а/м Пежо, небезпеки для руху во­дія а/м Пежо-504 не існувало і водій ОСОБА_5., при виконанні вимог п.1.2.; п.11.1.; п.10.1.; п.11.13. Правил дорожнього руху, мав технічну можливість своїми односторонніми діями уникнути зіткнення з пішоходами, які знаходились на тротуарі за межами проїзної частини (навіть без застосування гальмування незалежно від несправності га­льмівної системи).

В даній ситуації досліджувати можливість водію а/м Пежо уникну­ти наїзду на пішоходів шляхом екстреного гальмування немає сенсу по причині вказаній в дослідницькій частині висновку. Крім того, в на­даних на дослідження матеріалах крим. справи не міститься даних про момент виникнення небезпеки для руху водію а/м Пежо при розвитку до­рожньо-транспортної ситуації за версією водія а/м ВАЗ-2109 ОСОБА_4.

Друга ситуація розвитку ДТП по версії водія автомобіля Пежо-504 ОСОБА_5.

Враховуючи покази водія ОСОБА_5. в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Пежо-504 ОСОБА_5. не мав технічної можливості шляхом екстреного гальмування попередити зітк­нення з автомобілем ВАЗ-2109 з моменту виникнення небезпеки для руху - початку маневру а/м ВАЗ-2109, як при справній так і при несправній гальмівній системі а/м Пежо. Тобто, в даній ситуації, враховуючи зу­пинку автомобіля ВАЗ-2109 і неможливість шляхом гальмування запобіг­ти зіткненню т/з, застосування водієм а/м Пежо-504 ОСОБА_5. маневру, з метою запобігти зіткненню, є виправданим з технічної точ­ки зору.

Враховуючи покази водія ОСОБА_5., в обставинах місця при­годи водій автомобіля Пежо-504 ОСОБА_5. не мав технічної можли­вості своїми односторонніми діями шляхом застосування екстреного гальмування уникнути наїзду на пішоходів, з моменту виникнення небез­пеки для руху після моменту зупинки автомобіля ВАЗ-2109 коли водій ОСОБА_5. міг з технічної точки зору відповідно реагувати на ви­никнення нової небезпеки у вигляді перебуваючих на тротуарі пішохо­дів, як при технічно справній гальмівній системі, так і при несправ­ній гальмівній системі правого заднього колеса а/м Пежо.

Перша ситуація розвитку ДТП по версії водія автомобіля ВАЗ-2109 ОСОБА_4.

При вказаній версії розвитку дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Пежо-504 ОСОБА_5. повинен був рухатись в межах своєї смуги руху, по проїзній частині вул.Київська у відповідності до вимог п.1.2.; п.11.1. Правил дорожнього руху, не змінювати напря­мок свого руху у відповідності до вимог п.10.1. ПДР і не виїжджати за межі проїзної частини, оскільки згідно вимог п.11.13. рух транс­портних засобів по тротуарах забороняється.

Дії водія автомобіля Пежо-504 ОСОБА_5., при розвитку до­рожньо-транспортної ситуації за версією водія а/м ВАЗ-2109 ОСОБА_4., з технічної точки зору не відповідали вимогам вказаних пунктів ПДР і знаходяться в причинному зв'язку з ДТП.

При цьому, керуючись ст.200 КПК України, експерт вважає за не­обхідне звернути увагу слідства на те, що при вказаній версії розвитку дорожньо-транспортної ситуації, з технічної точки зору маневр автомобіля Пежо-504 вправо, з виїздом за межі смуги руху, при відсу­тності небезпеки для руху є незрозумілим і технічно нічим не зумов­лений (рульова система а/м на момент ДТП знаходилась в технічно справному стані). Окрім того, відповідно до первинних показів водія автомобіля ВАЗ-2109 ОСОБА_4., даних 8.0б.2005р., випливає, що він перетнув осьову проїзної частини вул.Київська і зупинився на відстані близько 3-х метрів до перехрестя з вул.Переяславською, тоб­то створював небезпеку для руху водію а/м Пежо-504.

Друга ситуація розвитку ДТП по версії водія автомобіля Пежо-504 ОСОБА_5.

В даній дорожньо-транспортній ситуації з моменту початку маневру автомобіля ВАЗ-2109 для водія а/м Пежо виникає небезпека для руху і водій автомобіля Пежо ОСОБА_5. повинен діяти у відповідності до вимог п.12.3. Правил дорожнього руху.

В момент зупинки а/м ВАЗ-2109 для водія ОСОБА_5. виникла ще одна небезпека для руху у вигляді пішоходів, які знаходились на тротуарі на траєкторії руху а/м Пежо, і з моменту виникнення вказа­ної небезпеки водій автомобіля Пежо-504 ОСОБА_5. повинен керу­ватися також вимогами п.12.3. ПДР.

Дії водія а/м Пежо ОСОБА_5. в даній ситуації відповідали вимогам п.12.3.ПДР і з технічної точки зору причинного зв"язку з ви­никненням ДТП в діях водія ОСОБА_5. не вбачається.

В обставинах місця пригоди при розвитку дорожньо-транспортної ситуації за версією водія а/м Пежо ОСОБА_5., дії водія автомобіля ВАЗ-2109 ОСОБА_4 , щодо невиконання вимог п.10.1.; біля ВАЗ-2109 ОСОБА_4., щодо невиконання вимог п.10.1.; п-16.6.; П.1.5.ПДР знаходяться у причинному зв"язку з негативними наслідками даної ДТП і виникненням ДТП, оскільки послужили причиною і зумовили виникнення аварійної ситуації, внаслідок якої водій а/м Пежо ОСОБА_5. екстреним гальмуванням не мав технічної можливос­ті попередити зіткнення т/з і з метою запобігання зіткнення автомо­білів змушений був маневрувати і не мав технічної можливості своїми односторонніми діями попередити наїзд на пішоходів з моменту виник­нення небезпеки для руху (а.с.132-142 т.1).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18.06.2007р. та схемою до такого зі свідком ОСОБА_21. (а.с. 411-412 т.2).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18.06.2007р. та схемою до такого зі свідком ОСОБА_28. (а.с. 413-414 т.2).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18.06.2007р. та схемою до такого з ОСОБА_5. (а.с. 415-416 т.2).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18.06.2007р. та схемою до такого з ОСОБА_4. (а.с. 417-418 т.2)

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18.06.2007р. та схемою до такого з потерпілим ОСОБА_9. (а.с. 419-420 т.2).

Протоколом огляду місця події та схемою до такого від 13.07.2007р. (а.с. 430-431 т.2).

Згідно висновку судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 795/796К від 02.08.2007 року вбачається, що встановити експертним шляхом належність сліду гальмування , позначеного на схемі до протоколу огляду місця пригод цифрою «6» як автомобілю ВАЗ так і іншим транспортним засобам неможливо із за відсутності достатніх вихідних даних. Однак не виключається можливість що даний слід може належати автомобілю ВАЗ під керуванням ОСОБА_4.

Згідно свідчень ОСОБА_5., ОСОБА_21. та ОСОБА_9., дії водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_4. з технічної точки зору створювали небезпеку для прямолінійного руху автомобіля ПЕЖО під керуванням ОСОБА_5.;

Згідно свідчень ОСОБА_4. та ОСОБА_28., дії водія автомобіля ВАЗ з технічної точки зору не створювали небезпеки для прямолінійного руху автомобіля ПЕЖО під керуванням ОСОБА_5.;

Згідно свідчень ОСОБА_5., ОСОБА_21., водій технічно справного автомобіля ПЕЖО не мав технічної можливості шляхом застосування екстреного гальмування керованого автомобіля з моменту виникнення небезпеки для руху, уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ. За тих же умов, при несправній гальмівній системі ОСОБА_5., не мав технічної можливості шляхом застосування екстреного гальмування керованого автомобіля з моменту виникнення небезпеки для руху, уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ.

Після роз'їзду з автомобілем ВАЗ, ОСОБА_5. не мав технічної можливості шляхом застосування екстреного гальмування технічно справного автомобіля ПЕЖО уникнути наїзду на пішоходів.

При технічно несправній гальмівній системі, за прийнятих обставин виникнення небезпеки для руху, водій ОСОБА_5. не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ шляхом екстреного гальмування. За тих же умов, після роз'їзду з автомобілем ВАЗ, ОСОБА_5. не мав технічної можливості шляхом застосування екстреного гальмування уникнути наїзду на пішоходів;

Визначити технічну можливість у ОСОБА_5. уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ та наїзду на пішоходів шляхом застосування екстреного гальмування з моменту настання небезпеки для руху, згідно свідчень ОСОБА_9., в рамках даного дослідження неможливо із-за недостатності вихідних даних;

Питання щодо можливості у водія ОСОБА_5. уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ та наїзду на пішоходів шляхом застосування екстреного гальмування з моменту настання небезпеки для руху, згідно свідчень ОСОБА_4. та ОСОБА_28. в рамках даного дослідження не розв'язувалось, оскільки з технічної точки зору для водія ОСОБА_5. небезпека (перешкода) для його руху не виникає;

З технічної точки зору в даній дорожній обстановці ОСОБА_5., згідно свідчень самого ОСОБА_5. та свідків ОСОБА_21., ОСОБА_9 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.3, з урахуванням п.31.4.1 ПДР України (стосовно справності гальмівної системи). Дії ОСОБА_5. в частині застосування ним маневру зміни смуги руху замість гальмування з технічної точки зору виправдані, оскільки з моменту виникнення небезпеки для руху він знаходився в аварійній обстановці, коли дії водія Правилами дорожнього руху не регламентуються;

В даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ ОСОБА_4. повинен був діяти у відповідності з вимогами п.16.6,1.10 ПДР. З технічної точки зору дії ОСОБА_4. не відповідають вимогам п.16.6,1.10 ПДР. Невідповідність дій ОСОБА_4. вимогам п.16.6,1.10 ПДР в даній дорожній обстановці з технічної точки зору є необхідними умовами та причиною виникнення аварійної обстановки.

Встановлення причинного зв'язку між діями ОСОБА_4 . та наслідками, що настали, має правовий характер та виходить за межі повноважень експерта авто техніка (а.с. 448-458 т.2)

Протоколами відтворення обстановки та обставин події зі складеними схемами від 12.12.2007р. проведені за участю свідків ОСОБА_26., ОСОБА_19., ОСОБА_8., (а.с. 483-497 т.2).

Згідно висновку комісійної судово-автотехічної та транспортно-трасологічної експертизи № 9-К від 03.03.2008 року вбачається, що в даній дорожній обстановці, водій автомобіля Пежо-504 ОСОБА_5. з технічної точки зору повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.3 ПДР, тобто застосувати екстрене гальмування керованого автомобіля. Разом з тим, застосування водієм автомобіля Пежо маневру зміни смуги руху з метою уникнення зіткнення з автомобілем ВАЗ, враховуючи вимоги п.2.14.е) ПДР, технічно виправдане, оскільки він (ОСОБА_5.) з моменту виникнення небезпеки для руху знаходиться в аварійній обстановці і його дії Правилами дорожнього руху не регламентуються. Підстав технічного характеру вважати дії водія ОСОБА_5. не відповідаючими вимогам п.12.3. ПДР не вбачається.

У даній дорожній обстановці, водій автомобіля ВАЗ ОСОБА_4. при виконанні маневру лівого повороту повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 16.6. Правил дорожнього руху. Дії водія ОСОБА_4. з технічної точки зору не відповідають вимогам п.16.6. ПДР. Невідповідність дій водія ОСОБА_4. технічним вимогам п.16.6. ПДР в даній дорожній обстановці є необхідними умовами та причиною виникнення аварійної обстановки (а.с. 504-517 т.3).

Проаналізувавши докази по справі, суд дійшов висновку, що вони повністю узгоджуються між собою та викривають підсудного в інкримінованому йому злочині. Позицію підсудного щодо невизнання своєї вини суд розцінює, як спробу уникнути відповідальність за вчинений злочин і наслідки такого. Його первинні пояснення на досудовому слідстві суд вважає достовірними, здобутими в установленому законом порядку та поряд з іншими доказами в сукупності, відтворюють дійсну картину дорожньо-транспортної пригоди, винним у якій, є власне підсудний ОСОБА_4.. Отже дії ОСОБА_4., що призвели до створення аварійної обстановки для водія ОСОБА_5. перебувають в причинному зв*язку з наслідками ДТП .

Оцінюючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4. необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження та смерть потерпілого.

Обставин які б пом”якшували та обтяжували покарання підсудного судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є необережним тяжким злочином; особу винного, як таку, що займається суспільно-корисною працею та позитивно характеризується за місцем роботи та проживання (а.с. 531-532 т.3), вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с. 529 т.3), має сім”ю, хворобливий стан здоров”я (а.с. ).

 Враховуючи вищевикладені обставини суд вважає, що необхідна і достатня для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів міра покарання повинна бути обрана у межах санкції інкримінованої статті у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_4. має дочку ОСОБА_31, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, та який не позбавлений відносно неї батьківських прав (а.с. т.3).

Враховуючи заяву підсудного про застосування амністії, те що він вчинив необережний злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленні волі не більше на строк не більше восьми років; на день набрання чинності Законом України „Про амністію” від 19.04.2007р. підсудний мав неповнолітню дитину, а тому на нього поширюється п.б) ст.1 даного закону.

Цивільні позови потерпілих щодо відшкодування їм матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню в межах доведеності письмовими доказами. Так на користь: ОСОБА_8- 226,14 грн., ОСОБА_11- 48,21 грн.. У решті в задоволенні їх позовів у цій частині - відмовити за недоведеністю. Цивільний позов КП „Міськсвітло” задовольнити повністю в розмірі 3162,14 грн. Також через недоведеність відмовити у позовах про стягнення матеріальної шкоди ОСОБА_10. та ОСОБА_9..

Цивільні позови потерпілих у частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню, оскільки даний злочин та його наслідки призвели до тяжких фізичних і моральних страждань потерпілих. З врахуванням глибини, тривалості душевних травм потерпілих, виходячи з принципів виваженості, розумності та справедливості суд визначає слідуючи розміри моральної шкоди: ОСОБА_9 . - 1000 грн., ОСОБА_8. - 2000 грн., ОСОБА_11. - 80000 грн., ОСОБА_10. - 300 грн., ОСОБА_11- 70000 грн., ОСОБА_12. - 50000 грн., ОСОБА_11. - 60000 грн.

Згідно вимог ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України заподіяна шкода відшкодовується винною особою, тобто підсудним ОСОБА_4.

У позовах ОСОБА_14., ОСОБА_13. і ОСОБА_12. в частині відшкодування моральної шкоди відмовити у зв”язку з відсутністю правових підстав.

Цивільний позов прокурора, в інтересах Прилуцької міської лікарні № 1, пов”язаний з витратами закладу охорони здоров”я на лікування потерпілих ОСОБА_7ОСОБА_8., ОСОБА_10., ОСОБА_6., також підлягає до задоволення згідно вимог ст.93-1 КПК України, ст.1206 ЦК України, зі стягненням з підсудного - 2577, 31 (а.с. 663-664 т.3).

Судові витрати по справі в частині проведення судових експертиз становлять 5978,88грн., які згідно вимог ст.93 КПК України покладаються на засудженого.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним за ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки.

На підставі п.б) ст.1 Закону України „Про амністію” від 19 квітня 2007 року звільнити ОСОБА_4 від основного покарання у виді позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілих:

- ОСОБА_10- 300 грн. моральної шкоди. У відшкодуванні матеріальної шкоди - відмовити через недоведеність;

- ОСОБА_8- 226,14 грн. - в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн. у рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

- ОСОБА_11- 48,21 грн. - в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 80000 грн. у рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

- ОСОБА_11- 70000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

- ОСОБА_10- 300 грн. у рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

- ОСОБА_9 - 1000 грн. у рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

- ОСОБА_12- 50 000 грн. у рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

- ОСОБА_11- 60 000 грн. у рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Позов Прилуцького міжрайонного прокурора задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави, в особі Прилуцької міської лікарні № 1, р/р 354290113578 в ГУДК України в Чернігівській області, МФО 853592, код 34549336 - 2577 грн. 31 коп. в рахунок відшкодування витрат за лікування потерпілих.

Цивільний позов Комунального підприємства „Місксвітло” задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства „Місксвітло” - 3162,14 грн. матеріальної шкоди.

У позовах ОСОБА_14., ОСОБА_13. і ОСОБА_12. в частині відшкодування моральної шкоди відмовити у зв”язку з відсутністю правових підстав.

Цивільний позов ОСОБА_5 - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави - 5978,88 грн. - витрат, пов”язаних з проведенням судових експертиз.

Речові докази по справі: автомобіль марки „ВАЗ-21093” д.н.з. НОМЕР_1 залишити в законному розпорядженні та користуванні ОСОБА_4.; автомобіль марки „Пежо-504”- в законному розпорядженні та користуванні ОСОБА_5.

Міру запобіжного заходу засудженому залишити попередню - підписка про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення даного вироку.

Головуючий: О.Ільченко