Ухвала суду № 494958, 13.03.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

13 березня 2007 року

Справа № 2-19/13448-2006А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Волкова К.В.,

суддів Фенько Т.П.,

Черткової І.В.,

секретар судового засідання Алєєва А.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 18.01.2007 року у справі № 2-19/13448-2006А

за позовом Закритого акціонерного товариства "Кримвтормет" (вул. Суворовський спуск, 5,Сімферополь,95000)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Кримвтормет" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим №0009452301/0 від 28.07.2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 56353,00 грн.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 18.01.2007 року у справі № 2-19/13448-2006А позов задоволено. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що податковий орган неправомірно зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, оскільки позивач мав право на податковий кредит по угодах, які у свою чергу не були визнані недійсними у судовому порядку.

Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що до складу податкового кредиту позивачем необґрунтовано віднесені суми податку на додану вартість, сплачених контрагентам Товариству з обмеженою відповідальністю „Інтермет” та Товариству з обмеженою відповідальністю „Сучасні металургійні системи”, у частині несплати постачальниками позивача податку на додану вартість до бюджету, а тому відсутнє право позивача на бюджетне відшкодування.

У судове засідання 13.03.2007 року представники сторін не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомили.

Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим було проведено додаткову позапланову невиїзну перевірку по Закритому акціонерному товариству "Кримвтормет" з питання взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтермет” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сучасні металургійні системи” за лютий 2006 року. По результатах перевірки податковою інспекцією була складена довідка №170/23-4/00190638 від 18.07.2006 року.

Перевіркою було встановлено, що позивачем було порушено вимоги пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме, було неправомірно заявлена до відшкодування сума податку на додану вартість в лютому 2006 року в сумі 56353,00 грн.

На підставі довідки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №0009452301/0 від 28.07.2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 56353,00 грн.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

Перевіркою було встановлено, що позивач у грудні 2005 року та січні 2006 року здійснював господарські операції з постачальниками Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтермет” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сучасні металургійні системи”.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтермет” позивачу було виписано податкову накладну №403 від 31.12.2005 року, згідно з якою сума податку на додану вартість склала 50000,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Сучасні металургійні системи” позивачу були надані податкові накладні: у грудні 2005 року –№1449 від 07.12.2005 року, №1450 від 08.12.2005 року, №1453 від 14.12.2005 року на загальну суму податку 100000,00 грн.; у січні 2006 року –№61 від 19.01.2006 року, №62 від 23.01.2006 року, №63 від 27.01.2006 року на загальну суму податку 25000,00 грн.

Факт сплати сум податку на додану вартість по вказаних податкових накладних підтверджується виписками банку по рахунках Закритого акціонерного товариства "Кримвтормет" та не оспорюється відповідачем.

У матеріалах справи містяться інформаційні довідки Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва №4071/23-714 від 03.05.2006 року та Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька №12441/7/23-7 від 16.04.2006 року надані на виконання запитів Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим про постачальників позивача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтермет” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні металургійні системи” відповідно –у зв’язку з перевіркою з питання достовірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

На підставі зазначених довідок відповідач у довідці №170/23-4/00190638 від 18.07.2006 року зробив висновок, що оскільки суми податку на додану вартість, сплачених постачальниками позивача до бюджету у грудні 2005 року та січні 2006 року, менш ніж суми сплачені позивачем по податковим накладним, тому у Закритого акціонерного товариства "Кримвтормет" відсутнє право на бюджетне відшкодування у частині несплати постачальниками сум податку на додану вартість до бюджету за відповідні періоди.

Проте, судова колегія з висновками податкової інспекції погодитись не може у зв’язку з наступним.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. А пунктом 1.8 статті 1 встановлено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з інформаційних довідок Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва №4071/23-714 від 03.05.2006 року та Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька №12441/7/23-7 від 16.04.2006 року суми податку на додану вартість, сплачених позивачем по податковим накладним, були включені постачальниками Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтермет” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сучасні металургійні системи” до складу податкових зобов’язань відповідних податкових періодів.

Але з урахуванням вимог підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” постачальниками позивача були розраховані суми податку на додану вартість, які підлягають сплаті до бюджету, та які склали: у Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтермет” –5900,00 грн. у січні 2006 року, у Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні металургійні системи” 11000,00 грн. у грудні 2005 року та 10000,00 грн. у січні 2006 року. При цьому порушень вимог податкового законодавства з боку постачальників щодо формування податкових зобов’язань та податкового кредиту встановлено не було.

Таким чином, судова колегія вважає помилковим висновок податкової інспекції щодо відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування у частині несплати постачальниками сум податку на додану вартість до бюджету за відповідні періоди, оскільки цей висновок суперечить вимогам підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим, та вважає постанову суду першої інстанції такою що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2007 року у справі № 2-19/13448-2006А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.В. Волков

Судді Т.П. Фенько

І.В. Черткова