Постанова № 49493096, 01.09.2015, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3194/15-а

ПОСТАНОВА

іменем України

"01" вересня 2015 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Вуїва О.В.,

при секретарі Заблоцькій М.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАЇ УМВС України в Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову зазначав, що 05 серпня 2015 року інспектор ДПС ГДПС з обслуговування м. Кам'янець-Подільський ОСОБА_2 склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно протоколу 05 серпня 2015 року о 08 годині 50 хвилин в м. Вознесенську Миколаївської області на вул. Жовтневої революції позивач, керуючи автомобілем «ГАЗ-3110», реєстр. номер НОМЕР_1, виїжджаючи із території АЗС WOG, перетнув вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки (п. 1.1 глави 34 ПДР України), чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

На підставі протоколу інспектором в цей же день було винесено постанову, якою ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Позивач вважав, що постанова винесена безпідставно та з процесуальними порушеннями, а саме з підстав:

1)відсутності правопорушення взагалі, оскільки під час виїзду з території АЗС він перетнув переривчасту, а не суцільну лінію розмітки, як зазначено в протоколі та постанові;

2)наявності грубих процесуальних порушень під час фіксування правопорушення (працівник ДАЇ не представився, в протоколі неправильно зазначено прізвище позивача, а також марка автомобіля, якою останній керував).

Виходячи з цих обставин ОСОБА_1 просив про визнання незаконною та скасування оскаржуваної постанови.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки не відомі. Клопотання та заяви до суду не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття представника відповідача субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали судової справи та матеріали адміністративної справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до протоколу серії АП1 № 414533 та постанови ПС2 № 077429 05 серпня 2015 року о 08 годині 50 хвилин в м. Вознесенську Миколаївської області на вул. Жовтневої революції ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ГАЗ-3110», реєстр. номер НОМЕР_1, виїжджаючи із території АЗС WOG, перетнув вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки (п. 1.1 глави 34 ПДР України), чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності правопорушення, його посилання на те, що під час виїзду з території АЗС він перетнув переривчасту, а не суцільну лінію розмітки, як зазначено в протоколі та постанові, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки повністю спростовуються як протоколом в якому ОСОБА_1 визнав факт порушення, так і наданою позивачем фототаблицею ділянки дороги на якому сталося порушення з якої вбачається, що смуги для руху протилежних напрямків розділені суцільною лінією розмітки.

Проте судом встановлено, що протокол складений, а подальший розгляд посадовою особою адміністративної справи та фіксування його результатів в оскаржуваній постанові відбувався з порушенням ст.ст. 256, 278-280, 283 КУпАП, положень Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України №950 від 04 жовтня 2013 року, зокрема належним чином не було встановлено особу правопорушника, обставини правопорушення, що призвело до складання протоколу відносно сторонньої особи, а саме Ходзинського, а не відносно порушника (ОСОБА_1); не було проведено належну перевірку цих обставин (правильність складання протоколу) під час підготовки адміністративної справи до розгляду, так і під час самого розгляду, що призвело до винесення незаконної постанови.

Тобто, вказані обставини свідчать про те, що оскаржувана постанова винесена не відносно порушника, що є незаконним, в подальшому ця обставина призведе до неможливості її виконання.

Решта зазначених позивачем обставин не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не є підставами для скасування постанови.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 162 КАС України адміністративному суду надано повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком цієї статті), яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За встановлених судом обставин (наявністю грубих процесуальних порушень під час оформлення, розгляду адміністративної справи посадовою особою Державтоінспекції, фіксування її результатів) постанова про адміністративне правопорушення підлягає визнанню незаконною та скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 158-163, 167, 171-2КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.

Постанову серії ПС2 № 077429 від 05 серпня 2015 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_3 визнати незаконною та скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: О.В. Вуїв