СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
12 березня 2007 року
Справа № 2-16/16526-2006А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Волкова К.В.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Василевська С.В.
за участю представників сторін:
позивача:не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 21 листопада 2006 року по справі № 2-16/16526-2006А
за позовом Міжнародного молодіжного центру "Гурзуф" санаторно-курортного об'єднання Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби (вул. Набережна ім. О.С. Пушкіна, 7, смт.Гурзуф,98640)
до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, місто Ялта,98600)
про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення та його скасування
ВСТАНОВИВ:
Позивач Міжнародний молодіжний центр «Гурзуф»санаторно - курортного об'єднання Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративною позовом до відповідача Державної податкової інспекції в м. Ялті про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення -рішення №0003072301/0 Державної податкової інспекції в місті Ялті від 15 вересня 2006 року, яким ММЦ «Гурзуф»санаторно - курортного об'єднання Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби визначено податкові зобов'язання, з урахуванням штрафних санкцій за платежем : земельний податок з юридичних осіб - у сумі 80072 грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 21.11.2006 року у справі № 2-16/16526-2006А позов Міжнародного молодіжного центру "Гурзуф" санаторно-курортного об'єднання Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення та його скасування задоволено.
Судом визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0003072301/0 від 15 вересня 2006 року Державної податкової інспекції в м. Ялті, яким ММЦ «Гурзуф»санаторно - курортного об'єднання Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби, визначено зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем земельний податок з юридичних осіб у сумі 80072 грн. Судом стягнуто з Державного бюджету України на користь Міжнародного молодіжного центру «Гурзуф», санаторно - курортного об'єднання Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби 03,40 грн. державного мита.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач є правонаступником ММЦ «Гурзуф», та відповідно отримує всі права та обов'язки які належали раніше Державному підприємству «Гурзуф», також вказує, що позивач повинен був застосовувати ставку земельного податку з функціональним призначенням –комерційне, оскільки об'єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці, якою користується позивач, знаходяться у власності іншої особи і використовується не за цільовим призначенням.
Ухвалою від 26.02.2007 справа була відкладена на 12.03.2007.
Після відкладення слухання справи в судове засідання представники сторін не з'явились, про місце та час судового засідання були повідомлені належним чином. Судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність представників сторін, що не з'явились.
Розпорядженням Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2007 склад судової колегії змінено, суддю Дугаренко О.В. замінено на суддю Волкова К.В.
Розглянувши справу у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 12 вересня 2006 року Державною податковою інспекцією в м. Ялті була здійснена виїзна планова перевірка Міжнародного молодіжного центру «Гурзуф»санаторно - курортного об'єднання Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.06.2006 по результатах перевірки було складено акт № 149/23-0/02704194.
На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення -рішення від 15.09.2006 року за №0003072301/0 яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ММЦ «Гурзуф»санаторно - курортного об'єднання Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 80 072 грн.
З вказаного акту перевірки (а.с.18) слідує, що позивачем задекларований земельний податок в розмірі 69 507,00 грн. Земельний податок розрахований по ставці функціонального використання - обслуговування рекреаційного комплексу, з застосуванням коефіцієнту індексації 1,37.
В ході перевірки був направлений запит до КП БТІ № 14956/10/23-0 від 29.08.2006 року про підтвердження права власності на будівлі та споруди які знаходяться на території ММЦ «Гурзуф»на який була отримана відповідь № 13513/10 від 04.09.2006 року, згідно якого право власності на будівлі та споруди належить ВБФ «Гарант». Відповідач вважає, що оскільки вищевказані об'єкти знаходяться у власності іншого СПД, тобто використовувалися не по цільовому призначенню, підприємство повинно було в наданих розрахунках земельного податку в ДПІ в м. Ялті застосовувати ставку земельного податку з функціональним призначенням - комерційне. Також відповідач вважає, що земельна ділянка яка знаходиться в постійному користуванні ММЦ «Гурзуф»площею 8660, 5 кв.м. та знаходиться під нерухомістю, яка є власністю ВБФ «Гарант»значить, що спірна земельна ділянка знаходиться в другій оціночній зоні та нормативна вартість кв.м. земельної ділянки комерційного призначення є 44370 грн. Ставка земельного податку 1 кв.м. складає 1% від нормативної власності земельної ділянки, при цьому як вважає відповідач у позивача виникає відповідальність по сплаті земельного податку за період з 01.04.2005 року по 30.06.2006 року.
Судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутни, виходячи з наступного:
Згідно зі частинами 1, 4 і 11 статті 7 Закону України «Про плату за землю»№2535-ХП, ставка податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі 1% від їх грошової оцінки. При цьому, передбачена диференціація ставок земельного податку виходя із функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, застосування коефіцієнтів індексації.
Згідно зі статтею 20 Земельного кодексу України (Закон України N2768-III від 25 жовтня 2001), віднесення земель до тієї чи іншої категорії є компетенцією органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Чинним законодавством не передбачено обов'язку платника податків самостійно коригувати визначену в установленому порядку грошову оцінку земельної ділянки. Такі корективи, у тому числі у зв'язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки та необхідності застосування нового коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, можуть бути внесені лише відповідними державними органами. Тому твердження державної податкової інспекції про те, що у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, підприємство зобов'язано застосовувати в обчисленні земельного податку коефіцієнт, який характеризує нове функціональне використання земельної ділянки, не ґрунтується на чинному законодавстві. За своїм змістом таке твердження фактично означає, що підприємство повинно самостійно вносити зміни до акту грошової оцінки земельної ділянки.
Підставою для розрахунку земельного податку є данні державного земельного кадастру про категорії земель, відповідно до «Порядку надання податкового розрахунку земельного податку». Існуючі відомості не змінились та відповідно до даних земельного кадастру коефіцієнт функціонального призначення земель рекреаційного призначення складає 1,37. Функціональне призначення та коефіцієнт на функціональне призначення земельної ділянки не змінювався ні кім.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається незалежно від грошової оцінки земель. Розміри податку на земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим законом.
Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції сплачують земельний податок.
Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство ММЦ «Гурзуф»мало загальнодержавну форму власності на підставі чого, був виданий Державний акт про право постійного користування землею № 002902 II - КМ (а.с.26-28).
Підприємство санаторно - курортного об'єднання всеукраїнської профспілки робітників органів державної податкової служби «ММЦ Гурзуф»має приватну форму власності та може використовуватись землею тільки на умовах оренди або після купівлі земельної ділянки на праві власності.
Рішенням 27 сесії Гурзуфської селищної ради XXXIII скликання від 06.04.2001 року № 226 надано в постійне користування земельну ділянку ДП Міжнародний молодіжний центр «Гурзуф». По протесту прокурора дане рішення скасовано рішенням Гурзуфської селищної Ради 51 сесії 4 скликання від 30.09.2005 №76.
У зв'язку зі зміною організаційно - правової форми та перереєстрацією Державного підприємства ММЦ «Гурзуф» 27.04.2004 року воно виключено з Єдиного Державного реєстру підприємств і організацій України.
Відповідно до п. 3 ч.1 статті 27 Земельного Кодексу України у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації право користування земельною ділянкою припиняється.
Тому, Державний акт №002902 II - КМ про право постійного користування землею не належить Міжнародному молодіжному центру «Гурзуф»санаторно - курортного об'єднання Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби, як правонаступнику ДП ММЦ «Гурзуф». Тим паче, що рішення на підставі якого був виданий вищезгаданий Держакт –скасовано.
Більш того, з наданих додатково документів вбачається, що позивач користується земельною ділянкою без яких-небудь підстав. Відсутній держакт, а також договір оренди земельною ділянкою. Відповідно до матеріалів які містяться в справі з 29.12.2004 весь майновий комплекс ММЦ «Гурзуф” санаторно-курортного об'єднання Всеукраїнського професійного союзу працівників державної податкової служби знаходиться у власності інших осіб, у тому числі до 11.11.2005 у власності ВБФ «Професіонал», а з 11.11.2005 у власності ВБФ «Гарант».
Таким чином, судова колегія вважає за необхідне відзначити, що позивач по справжній справі Міжнародний молодіжний центр «Гурзуф»санаторно - курортного об'єднання Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби не являється власником земельної ділянки, а також орендатором, оскільки відсутній держакт або договір оренди (як вказується вище), а отже відсутній обов'язок сплати податку на землю, а також орендної сплати. Факт користування позивачем спірною ділянкою за період, що перевіряється, не доведений не позивачем не відповідачем.
За наведених обставин постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2006 року у справі № 2-16/16526-2006А прийнята при повному з’ясуванні обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2006 року у справі № 2-16/16526-2006А залишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді К.В. Волков
І.В. Черткова
Судове рішення № 494919, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 19.03.2007. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-16/16526-2006а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: