Постанова № 49491484, 27.08.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2015 р. Справа № 914/4003/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Г.М. Гнатюк

- Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Житлобуддизайн»

на рішення господарського суду Львівської області від 06.05.2015р.

у справі № 914/4003/14

за позовом: ТзОВ «Житлобуддизайн»

до: ПП «ТІМ»

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Сиротяка Ю.Р.

про: визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі від 22.02.2006р. та застосування наслідків його недійсності

З участю представників :

від позивача - Дудяк Р.А. - представник (довіреність №б/н від 17.11.2014р.)

від відповідача - Сколоздра В.Р. - представник (довіреність №б/н від 01.12.2014р.)

від третьої особи - Марушко Н.В. - представник (довіреність №б/н від 19.03.2015р.)

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.05.2015р., головуючий суддя Матвіїв Р.І., судді Мазовіта А.Б., Петрашко М.М., у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Житлобуддизайн» було відмовлено.

З даним рішенням не погодилося ТзОВ «Житлобуддизайн» і оскаржило його апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

ПП «ТІМ» подало відзив на апеляційну скаргу в якому просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням сторін.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2015р. у складі колегії суддів відбулась заміна судді Кравчук Н.М. у зв'язку з відпусткою суддею Данко Л.С.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2015р. у складі колегії суддів відбулась заміна судді Гнатюк Г.М. у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності суддею Марко Р.І.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2015р. у складі колегії суддів відбулась заміна суддів Марко Р.І. та Данко Л.С. суддями Гнатюк Г.М. та Кравчук Н.М.

Приватне підприємство «ТІМ» подало клопотання про призначення технічної експертизи документів вих.№03/07/15 від 03.07.2015 року, в якому просить суд призначити по справі №914/4003/14 судову технічну експертизу протоколу зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" №2/2006 від 14 лютого 2006 року. Запропоновано поставити експерту наступні питання:

- в який час (період часу) виготовлений протокол зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУДДИЗАЙН» №2/2006 від 14 лютого 2006 року? Чи виготовлений протокол зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУДДИЗАЙН» №2/2006 від 14 лютого 2006 року у той час, яким датований - 14 лютого 2006 року?

- в який час (період часу) нанесений відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУДДИЗАЙН» на протокол зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУДДИЗАЙН» №2/2006 від 14 лютого 2006 року? Чи нанесений відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУДДИЗАЙН» у той час, яким датований протокол 14 лютого 2006 року?

- чи нанесено відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУДДИЗАЙН» на протокол зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУДДИЗАЙН» №2/2006 від 14 лютого 2006 року та Договір купівлі-продажу будівлі від 22 лютого 2006 року, укладений між ПП «ТІМ» та ТОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" однією і тією самою печаткою?

07.07.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" подало через канцелярію суду заперечення на клопотання відповідача про призначення технічної експертизи документів, а також клопотання про подання доказів.

У подальшому Приватне підприємство «ТІМ» відкликало своє клопотання про призначення технічної експертизи документів вих.№03/07/15 від 03.07.2015 року, мотивуючи це рішенням власника (засновника) підприємства ОСОБА_6.

У судовому засіданні 25.08.2015р. було оголошено перерву до 27.08.2015р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю, а рішення господарського суду Львівської області від 06.05.2015р. у справі №914/4003/14 - скасувати, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 лютого 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" в особі генерального директора ОСОБА_7 та Приватним підприємством «ТІМ» в особі директора ОСОБА_8 було укладено Договір купівлі-продажу будівлі, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком Юрієм Романовичем, зареєстровано в реєстрі за №645.

Відповідно до пункту 1 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" продало, а Приватне підприємство «ТІМ» купило будівлю корпусу №59 (п'ятдесят дев'ять) під літерою «З-2» загальною площею 3 747,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 45 (сорок п'ять), надалі - «ОБ'ЄКТ».

Перед укладенням Договору були скликані і проведені збори учасників ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН", на яких вирішувалося питання продажу вищезазначеного нерухомого майна. Зокрема, з протоколу №2/2006 зборів учасників ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" від 14.02.2006 року вбачається, що на них вирішувалося питання продажу корпусу №59 під літерою «З-2» загальною площею 3 747,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Акад. А.Сахарова, 45, а також надання повноважень директору Товариства щодо продажу корпусу будівлі №59, укладання та підписання нотаріальних договорів, пов'язаних із цим продажем.

Зборами учасників ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" заслухано одного із учасників Товариства ОСОБА_9, який запропонував продати Товариству з обмеженою відповідальністю «ТІМ» приміщення корпусу №59 під літерою «З-2» загальною площею 3 747,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Акад. А.Сахарова, 45 за ціною 3 903 000,00 грн., включаючи ПДВ - 650 500,00 грн.

Зборами учасників ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" вирішено продати Товариству з обмеженою відповідальністю «ТІМ» приміщення корпусу №59 під літерою «З-2» загальною площею 3 747,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Акад. А.Сахарова, 45 за ціною 3 903 000,00 грн., включаючи ПДВ - 650 500,00 грн.

Зборами учасників ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" також заслухано одного із учасників Товариства ОСОБА_10, яка запропонувала надати ОСОБА_7 - директору ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" - всі повноваження щодо продажу корпусу будівлі №59, укладати та підписувати нотаріальні договори, пов'язані із цим продажем.

Зборами учасників ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" вирішено надати ОСОБА_7 - директору ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" - всі повноваження щодо продажу корпусу будівлі №59, укладати та підписувати нотаріальні договори, пов'язані із цим продажем.

ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" звернулося з позовом до ПП "ТІМ" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Сиротяка Юрія Романовича про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі від 22.02.2006 року та проханням застосувати правові наслідки недійсності правочину шляхом повернення ПП «ТІМ» Товариству з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" будівлі корпусу №59 (п'ятдесят дев'ять) під літерою «З-2» загальною площею 3 747,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 45 (сорок п'ять), і повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" Приватному підприємству «ТІМ» оплачених коштів.

В якості однієї з підстав позову позивач вказав ту обставину, що незважаючи на вказане рішення зборів учасників ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН", оформлене протоколом №2/2006 від 14.02.2006 року, директор товариства ОСОБА_7 продав спірні приміщення не Товариству з обмеженою відповідальністю «ТІМ», а Приватному підприємству «ТІМ», тобто сторонній юридичній особі. Тим самим директор ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" ОСОБА_7 не виконав рішення зборів учасників Товариства, оформлене протоколом №2/2006 від 14.02.2006 року.

Суд першої інстанції відмовив в задоволені заявлених позовних вимог. Однак, з таким висновком апеляційний суд не може погодитись з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю і приватне підприємство - це різні організаційно-правові форми господарювання юридичних осіб. Так, стаття 83 Цивільного кодексу України (в редакції, діючій на час виникнення спірних правовідносин), яка називається «Організаційно-правові форми юридичних осіб», передбачає, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Згідно п.п.2.1 п.2 розділу 2 Класифікації організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004 Державного Класифікатора України, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року №97, чинного з 01.06.2004 року, організаційно-правова форма господарювання - форма здійснювання господарської (зокрема підприємницької) діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності по зобов'язаннях підприємства (організації), порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо.

Відповідно до частини 1 статті 63 Господарського кодексу України (в редакції, діючій на час виникнення спірних правовідносин) приватне підприємство - це підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).

Підпункт 3.1.2 пункту 3.1 розділу 3 Класифікації передбачає, що приватне підприємство - підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи [3, ст. 63].

Приписами статті 140 ЦК України визначено, що товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.

Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

Найменування товариства з обмеженою відповідальністю має містити найменування товариства, а також слова "товариство з обмеженою відповідальністю".

У статті 50 закону України «Про господарські товариства» (в редакції, діючій на час виникнення спірних правовідносин) вказано: товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

У випадках, передбачених установчими документами, учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язаннями товариства також у межах невнесеної частини вкладу.

Підпункт 3.2.2 пункту 3.2 розділу 3 Класифікації встановлює, що товариство з обмеженою відповідальністю - господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів [2, ст. 140]; [4, ст. 50].

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Приписами частини 3 статті 62 Закону України «Про господарські товариства» дирекція (директор) підзвітна зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства.

Згідно частини 1 статті 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

У частині 2 статті 145 ЦК України вказано, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства.

Відповідно до статті 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Як вказано у листі Верховного Суду України від 24.11.2008р. (Узагальнення, Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними) воля особи до вчинення правочину і результат правочину не узгоджуються в разі помилки, якщо вона має істотне значення. Отже, такими є помилки щодо правової природи правочину, його змісту, предмета, ціни, сторони, якості об'єкта тощо. Істотною може вважатись помилка, наслідки якої взагалі неможливо усунути або для їх усунення стороні, яка помилилася, необхідно здійснити значні витрати. Найчастіше хибне сприйняття стосується правової природи та предмета правочину, що може виникнути при визначенні тотожності предмета або його якості.

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати або, навпаки, бути відсутніми саме на момент вчинення правочину. Сторона на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка насправді мала місце, тобто надати докази, які б свідчили про її помилку щодо істотних обставин правочину.

Згідно частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суд першої інстанції помилково визнав, що в протоколі зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" №2/2006 від 14 лютого 2006 року була допущена технічна описка в найменуванні Продавця: замість Приватного підприємства «ТІМ» вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІМ». Зокрема, суд першої інстанції обґрунтовує це тим, що директор ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" ОСОБА_7 на момент підписання спірного договору був учасником Товариства з часткою в статутному капіталі 82,6%. Відтак, загальні збори учасників ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" не могли бути проведені без його участі, і саме його голос мав вирішальне значення для кворуму та прийняття рішення зборами учасників Товариства. Тому, директор ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" ОСОБА_7 свідомо підписував Договір купівлі-продажу будівлі від 22 лютого 2006 року саме з Приватним підприємством «ТІМ» (Покупець), а не з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІМ».

Однак, з протоколу зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" №2/2006 від 14 лютого 2006 року слідує, що всі учасники ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" одноголосно, без жодних зауважень, заперечень, окремих думок проголосували за продаж саме Товариству з обмеженою відповідальністю «ТІМ», а не Приватному підприємству «ТІМ» приміщення корпусу №59 під літерою «З-2» загальною площею 3 747,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Акад. А.Сахарова, 45 за ціною 3 903 000,00 грн., включаючи ПДВ - 650 500,00 грн.

Таким чином, очевидно, що волевиявлення всіх учасників продавця, в тому числі і ОСОБА_7, як мажоритарного учасника ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" з часткою в статутному капіталі 82,6%, було спрямоване на продаж згаданого нерухомого майна Товариству з обмеженою відповідальністю «ТІМ», а не Приватному підприємству «ТІМ». У протилежному випадку останній або не брав би участі в голосуванні, або проголосував би проти, чи утримався би від голосування по даному питанню порядку денного.

Жодних доказів насильства, погроз, підкупу, обману чи іншого незаконного впливу на волю учасників ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" при голосуванні за продаж приміщення корпусу №59 під літерою «З-2» загальною площею 3 747,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Акад. А.Сахарова, 45 за ціною 3 903 000,00 грн., включаючи ПДВ - 650 500,00 грн., відповідачем і третьою особою суду не надано і в матеріалах справи таких доказів немає.

Разом з тим, незважаючи на рішення зборів учасників ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН", оформлене протоколом №2/2006 від 14.02.2006 року, директор Товариства ОСОБА_7 продав спірні приміщення не Товариству з обмеженою відповідальністю «ТІМ», а Приватному підприємству «ТІМ», тобто сторонній юридичній особі.

Тобто, директор ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" ОСОБА_7 не виконав рішення зборів учасників Товариства, оформлене протоколом №2/2006 від 14.02.2006 року, чим порушив приписи статей 50, 58, 62 Закону України «Про господарські товариства», статей 83, 140, 145 ЦК України, статті 63 ГК України.

Господарський суд Львівської області в рішенні від 06 травня 2015 року вказав про неможливість застосування правових наслідків недійсності правочину шляхом повернення Приватним підприємством «ТІМ» Товариству з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" будівлі корпусу №59 (п'ятдесят дев'ять) під літерою «З-2» загальною площею 3 747,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 45 (сорок п'ять), і повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" Приватному підприємству «ТІМ» оплачених коштів. Так як станом на час прийняття рішення від 06 травня 2015 року такого об'єкта як будівля корпусу №59 (п'ятдесят дев'ять) під літерою «З-2» загальною площею 3 747,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 45 (сорок п'ять), не існує, а існує торговельний центр за тією ж адресою площею 3 949,9 кв.м., тобто зовсім інший об'єкт, тому суд не може застосувати правові наслідки недійсності правочину шляхом повернення Приватним підприємством «ТІМ» Товариству з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" будівлі корпусу №59 (п'ятдесят дев'ять) під літерою «З-2» загальною площею 3 747,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 45 (сорок п'ять), і повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" Приватному підприємству «ТІМ» оплачених коштів (двостороння реституція).

При цьому, господарський суд Львівської області не надав належної правової оцінки тому факту, що в матеріалах справи знаходяться два технічні паспорти, складені 05 липня 2011 року Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

Один з них оформлений на торговий центр літ. «З-2» за адресою: м. Львів, вул. Сахарова, 45, загальною площею 3 861,70 кв.м., другий - на будівлю компресорної літ. «ЗІ-1» за адресою: м.Львів, вул. Сахарова, 45, загальною площею 88,2 кв.м.

В результаті підрахунку обох площ сумарна площа становитиме 3 949,9 кв.м., тобто це і є площа «так званого» нового об'єкта. Насправді, жодного нового об'єкта не існує в натурі, оскільки існує реконструйована будівля корпусу №59 під літерою «З-2» загальною площею 3 861,70 кв.м. за адресою: м.Львів, вул. Сахарова, 45, і новозбудована будівля компресорної літ. «ЗІ-1» за адресою: м.Львів, вул. Сахарова, 45, загальною площею 88,2 кв.м.

Вказане засвідчується також декларацією про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 22.06.2011 року за №ЛВ 08311008534, і декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 06.07.2011 року за №ЛВ НОМЕР_1.

В обох згаданих деклараціях йдеться про реконструкцію приміщень в м. Львові на вул. Сахарова, 45 під торгівельний центр. До того ж, з тексту обох декларацій видно, що реконструкція не зачепила несучих, огороджувальних конструкцій, покрівлі, вікон та дверей. Так, в обох деклараціях зазначено: несучі конструкції - фундаменти - стрічкові бетонні. Стіни - зовнішні цегляні. Огороджувальні конструкції - перекриття - залізобетонні плити, монолітне, залізобетонне. Покрівля - мягка рулонна. Вікна, двері - металопластикові.

З декларації про готовність об'єкта до експлуатації вбачається, що вся реконструкція зводиться до проведення будівельних робіт з влаштування в цокольному поверсі технологічних приміщень торгівельного центру, на першому та другому поверхах розташовано торгові площі торгівельного центру.

Вищесказане підтверджується й рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №14188562 від 03 липня 2014 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Гаталяк Оксани Григорівни. У вказаному рішенні державний реєстратор встановив, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації подана на реконструйовані приміщення площею 3 949,9 кв.м., а технічний паспорт - на реконструйований об'єкт літ. З-2 містить площу 3 861,7 кв.м. Крім того, будівля компресорної площею 88,2 кв.м. - новозбудована.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що позивач у поясненнях від « 20» лютого 2015 року додатково надав суду належним чином засвідчену копію Договору оренди від 21.10.2006 року (із наступними змінами), укладеного між Приватним підприємством «ТІМ» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Господарник" (орендар), посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Луцевич Маряною Дмитрівною, зареєстрованого в реєстрі за №2857.

Предметом договору виступає будівля корпусу №59 (п'ятдесят дев'ять) під літерою «З-2» загальною площею 3 747,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 45 (сорок п'ять).

У той же час відповідач, незважаючи на декларацію про початок виконання будівельних робіт від 22.06.2011 року №ЛВ 08311008534 і декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 06.07.2011 року №ЛВ 1431101348, а також Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.08.2014 року, видане Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції, до цього часу не вніс зміни у предмет договору оренди від 21.10.2006 року (із наступними змінами) №2857.

Таким чином, відповідач, отримуючи орендну плату за будівлю корпусу №59 (п'ятдесят дев'ять) під літерою «З-2» загальною площею 3 747,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 45 (сорок п'ять), одночасно стверджує, що такого об'єкта немає в натурі.

Згідно листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.08.2012 р. №7/17-12928 «Щодо віднесення окремих об'єктів соціальної сфери до об'єктів реконструкції та капітального ремонту» за визначенням, наведеним у державних будівельних нормах ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", реконструкція - перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

У листі від 04.03.2011 р. №22-23/185/0/7-11 «Щодо надання роз'яснень з визначення термінів: "реконструкція", "капітальний ремонт", "перепланування"» Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України повідомляє, що "Реконструкція - перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри)."

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України в роз'ясненні від 01.07.2006 року «Щодо трактування понять "реконструкція приміщень" та "прибудова"» зазначає, що Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76 та зареєстрованих у Мін'юсті 25.08.2005 за N 927/11207, дано наступне визначення: "Реконструкція житлового будинку - комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог".

Таким чином, як будівля корпусу №59 (п'ятдесят дев'ять) під літерою «З-2» загальною площею 3 747,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 45 (сорок п'ять), так і торгівельний центр площею 3 949,9 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 45 (сорок п'ять) у своїй основі є нежитловим приміщеннями.

На думку суду апеляційної інстанції, висновок №1418/1441 інженерно-технічного дослідження по заяві Приватного підприємства «ТІМ» від 24.04.2015 року, складений Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення будівельно-технічного дослідження торгівельного центру загальною площею 3 949,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 45 (сорок п'ять), не може підтверджувати обгрунтованість доводів ПП «ТІМ». Адже, Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998р. №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 січня 2013 р. за №1/22533, розрізняє поняття «судова експертиза» та «експертне дослідження».

Відповідно до підпункту 1.8 пункту 1 згаданої Інструкції підставою для проведення експертиз відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або письмове звернення потерпілого чи сторони захисту кримінального провадження (далі - документ про призначення експертизи (залучення експерта)), у якому обов'язково зазначаються реквізити, перелік питань, поставлених експерту, а також об'єкти, що підлягають дослідженню.

Підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

Крім того, як вбачається з підпунктів 4.14, 4.21 пункту 4 Інструкції експерт при дачі висновку по судовій експертизі попереджається про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України.

У той же час, згідно підпункту 4.23 пункту 4 Інструкції експертні дослідження виконуються в порядку, передбаченому для проведення експертиз. Хід і результати таких досліджень викладаються у висновку експертного дослідження.

Висновок експертного дослідження складається за структурою та змістом висновку експерта, за такими винятками:

- у вступній частині висновку зазначається, хто і коли звернувся до установи чи безпосередньо до експерта із замовленням про проведення дослідження;

- опускається запис, який стосується відповідальності особи, що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку.

Приписами статті 32 ГПК України регламентовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

У статті 41 ГПК України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.

Згідно статті 42 ГПК України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.

При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Отже, зважаючи на предмет даного спору, джерелом доказів у даному процесі може бути лише висновок судового експерта, а не висновок спеціаліста.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставним покликання суду першої інстанції на постанову Верховного суду України від 19 серпня 2014 року по справі № 3-59гс14. Так, предметом розгляду у наведеній справі є визнання недійсними біржових договорів (угод) купівлі-продажу транспортних засобів у зв'язку з підписанням цих договорів особою, яка не мала відповідних повноважень, із застосуванням судами статті 241 ЦК України (перевищення повноважень).

У даній же справі підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі від 22 лютого 2006 року є помилка щодо сторони правочину, відповідно до норми статті 229 ЦК України , а також невиконання директором ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" ОСОБА_7 рішення зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №2/2006 від 14.02.2006 року, в порушення статей 50, 58, 62 Закону України «Про господарські товариства», статей 83, 140, 145 ЦК України, статті 63 ГК України.

За таких обставин справи апеляційний суд приходить до висновку про наявність правових підстав, передбачених ст. 203, 215, 216, 229 ЦК України для задоволення заявлених позовних вимог.

Позивач-апелянт - ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" довідалося про незаконність договору купівлі-продажу будівлі від 22.02.2006 року лише 03.11.2014 року. Так, 31 жовтня 2014 року за №14151050010005826 було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН", в результаті чого у позивача змінився склад учасників та виконавчий орган товариства.

Рішенням загальних зборів учасників ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" від 03.11.2014р., протокол №2 було визнано, що директор даного товариства ОСОБА_7 не виконав рішення зборів учасників товариства яке оформлене протоколом №2/2006 від 14.02.2006р., оскільки продав нерухомість не ТзОВ «ТІМ» як зазначено в протоколі, а ПП «ТІМ», тобто зовсім іншій юридичній особі.

Виходячи з наведеного, загальні збори учасників ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" вирішили подати у відповідний суд позовну заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі від 22.02.2006 року і повернути у власність ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" нежитлове приміщення - корпус №59 під літерою «З-2» загальною площею 3747,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул.. Акад. А.Сахарова, 45. Загальні збори учасників ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" також прийняли рішення уповноважити директора товариства ОСОБА_13 підготувати і подати в суд необхідні для цього документи (протокол №2 загальних зборів учасників ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" від 03.11.2014 року). (Том 1, а.с. 30).

Згідно ст.. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Відповідно до чинної редакції статуту ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН", пункт 14.1 вищим органом товариства є збори учасників. До виключної компетенції зборів товариства належить затвердження угод, укладених на суму, що перевищує 100 мінімальних заробітних плат. Згідно п. 14.7 статуту дії вчинені директором з перевищенням наданих йому повноважень, не породжують правових наслідків для товариства (т.1, а.с. 26-27).

Діючи відповідно до вимог закону та статуту загальні збори учасників ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" лише 03.11.2014 року виявили факт відчуження нерухомого майна товариства попереднім директором з перевищенням наданих йому повноважень.

За таких обставин справи апеляційний суд приходить до висновку, що новим виконавчим органам та учасникам ТзОВ "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН", що підтверджується проведенням державної реєстрації змін до установчих документів даної юридичної особи від 31.10.2014 року, не могло бути відомо про обставини вчинення попереднім директором договору купівлі-продажу будівлі від 22 лютого 2006 року, а тому позивачем-апелянтом не пропущено строку позовної давності для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного прави або інтересу.

Відповідно апеляційний суд не вбачає підстав для застосування позовної давності, заявленої відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 06.05.2015р. по справі №914/4003/14 винесене з неповним дослідженням фактичних обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід скасувати.

Апеляційний суд постановляє нове рішення, яким повністю задовольняє заявлені позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 101,103,104,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ТзОВ «Житлобуддизайн» задовольнити повністю.

Рішення господарського суду Львівської області від 06.05.2015 року у справі №914/4003/14 скасувати.

Постановити нове рішення, яким позовні вимоги ТзОВ «Житлобуддизайн» задовольнити повністю.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу будівлі від 22 лютого 2006 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" в особі генерального директора ОСОБА_7 та Приватним підприємством «ТІМ» в особі директора ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком Юрієм Романовичем і зареєстрований в реєстрі за №645.

Застосувати правові наслідки недійсності правочину шляхом повернення Приватним підприємством «ТІМ» Товариству з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" будівлі корпусу №59 (п'ятдесят дев'ять) під літерою «З-2» загальною площею 3747,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 45 (сорок п'ять), і повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУДДИЗАЙН" Приватному підприємству «ТІМ» оплачених коштів.

Судові витрати покласти на відповідача. Стягнути з ПП «ТІМ» на користь ТзОВ «Житлобуддизайн» 37149 грн. в повернення судового збору за подання апеляційної скарги та 74298 грн. судового збору при поданні позовної заяви.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Г.М. Гнатюк

Н.М. Кравчук

«Повний текст постанови виготовлено 01.09.2015р.»