Ухвала суду № 49491067, 12.02.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/2885/15-к

1-кс/760/704/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Демидовська А.І. розглянувши клопотання слідчого СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві Кондратьєвої Н.В. про тимчасовий доступ до речей та документів на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12012110000000101 від 24.11.2012 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2008 до Печерського районного управління міліції в м. Києві надійшла заява ОСОБА_2, про те, що 15.12.2005 у приміщенні ВАТ КБ «Інтербанк» по вул. В. Гетьмана, 27, ОСОБА_3 шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 250 тис. доларів США.

06.06.2008 по вказаній заяві оперуповноважений Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, за відсутністю складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

17.06.2008 прокуратурою Печерського району м. Києва було скасовано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 06.06.2008, та направлено матеріал на додаткову перевірку та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.

19.06.2008 слідчим відділом Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві було порушено кримінальну справу, щодо особи яка 15.12.2005 року, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, шляхом зловживання довірою та обману заволоділа чужим майном, що належить ОСОБА_4, а саме грошовими коштами у сумі 250 тис. доларів США.

Проведеним по справі розслідуванням встановлено, що за пропозицією громадянки ОСОБА_3, яка представилась директором ТОВ «Канрон Україна», ОСОБА_4, будучи директором ТОВ «Будіндустрія», з метою отримання інвестиційних коштів, для будівництва житлових будинків на території України, уклав з АБК «Інтербанк» (МФО 300216), кредитну угоду для отримання грошових коштів в сумі 250 тис. доларів США для забезпечення інвестиційних зобов'язань перед Канадським підприємством «Канрон ЛЛП», при цьому для забезпечення кредиту ОСОБА_4 надав в банківську заставу свою квартиру АДРЕСА_1. Після чого при укладанні кредитного договору № 116/05-1 від 14.12.2005 (справа № 4-1444/100), в присутності керівництва АБК «Інтербанк», та ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 250 тис. доларів США були передані ОСОБА_3, яка ніби то перерахувала їх від імені ОСОБА_4, відповідно генеральної угоди 311005-10/01 за кордон на р/р «Канрон ЛЛП». Однак в подальшому ОСОБА_4 ніяких інвестиційних коштів від Канадського підприємства «Канрон ЛЛП» не отримав, деякий час він особисто сплачував відповідні нараховані проценти за вказаним кредитом, після чого зрозумівши, що ОСОБА_3 шляхом зловживання довірою, заволоділа вказаними коштами звернувся з заявою до органів внутрішніх справ.

24 листопада 2012 року відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_4 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100090007805, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

02.09.2014 кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100090007805 за підслідністю направлено до слідчого відділу Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Допитаний у якості потерпілого ОСОБА_4 показав, що восени 2005 року його знайомий ОСОБА_5, розповів що в нього є знайома - ОСОБА_3, яка залучає великі інвестиції в Україну під будівництво доріг, житлових та нежитлових будівель, та став його (ОСОБА_4.) вмовляти зустрітися з ОСОБА_3, на неодноразові прохання ОСОБА_5, він погодився, та зустрівся з ОСОБА_3 у офісі останньої по АДРЕСА_3 у м. Києві. При зустрічі ОСОБА_3 повідомила йому, що вона є директором ЗАТ «Канрон Україна», та представником канадської фірми «Канрон ЛТД», та може залучити інвестиції у великих грошових коштах, але потрібна певна сума грошей, для оформлення страхування даної інвестиції, так як це вимога закордонних фінансових структур, він з цією пропозицією не погодився. Однак приблизно через місяць ОСОБА_3 повідомила йому, що можна залучити інвестиції і без попередніх пре доплат, на це він погодився, тоді ОСОБА_3 запропонувала зустрітися з керуючим «Інтербанку» - ОСОБА_6, при цьому вона повідомила, що вона будуча власниця цього банку. Приблизно 12-13 грудня 2005 року він за проханням ОСОБА_6 та ОСОБА_3 прибув до «Інтербанку», де у кабінеті останні повідомили йому, що на два тижні можна закласти його квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, та таким чином отримати грошові кошти у кредит, для здійснення відповідного платежу, який підтверджував фінансову спроможність замовника інвестиції. Оскільки необхідно було 250 тис. доларів США, а вартість його квартири складала 125 тис. доларів США, він відповів що не розуміє як в установленому законом порядку можна дати в заставу квартиру меншою вартістю, на що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 запевнили його що вони все зроблять, і тоді він погодився на два тижні закласти свою квартиру. 14 грудня 2005 року він разом зі своїм юристом ОСОБА_9, головним бухгалтером ОСОБА_10 приїхав до «Інтербанку», де їх в кабінеті ОСОБА_6, чекали сам ОСОБА_6, ОСОБА_3, чоловік останньої - ОСОБА_7, після чого до кабінету увійшла незнайома йому дівчина з пакетом у руках, як пояснив ОСОБА_6 у пакеті грошові кошти у сумі 250 тис. доларів, потім дівчина у супроводі ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вийши з кабінету, а він підписав папери, які йому надав ОСОБА_6, після чого вийшовши з банку зателефонував ОСОБА_3, та поцікавився де гроші, на що вона відповіла що везе гроші до іншого банку, щоб перерахувати їх на рахунок закордонної фірми, у зв'язку з тим, що у «Інтербанку» йому ніяких паперів не надали, він попросив ОСОБА_3 зустрітись, та погодилась, і при зустрічі підписала договір займу грошових коштів у сумі 250 тис. доларів, тобто що вона зобов'язується ці кошти. Однак ОСОБА_3 гроші так и не повернула, крім того він не отримав інвестицій, на прохання ОСОБА_3 він деякий час сплачував проценти за кредитом, а вона обіцяла при надходженні інвестицій все йому повернути, а потім взагалі зникла. Кредитної справи «Інтербанку» при укладанні кредитного договору № 116/05-1 від 14.12.2005 (справа № 4-1444/100) він ніколи не бачив, та копії документів не отримував.

В ході допиту слідчим було надано потерпілому ОСОБА_4 для огляду та ознайомлення копії Кредитної справи «Інтербанку» при укладанні кредитного договору № 116/05-1 від 14.12.2005 (справа № 4-1444/100), після перегляду наданих документів потерпілий ОСОБА_4 показав, що у договорі майнового страхування № 006 від 30 січня 2008 року, у договорі майнового страхування № 294 від 28 вересня 2007 року та у примірнику № 1 про видачу готівки № 1 - підпис виконано не їм, на 1-му листі кредитного договору № 116/05-1 від 14 грудня 2005 року - схожий на його підпис, однак у нього виникають сумніви що підпис виконано саме їм; на додатковій угоді № 2 до кредитного договору № 116/05-1 від 14 грудня 2005 року підпис від імені його дружини ОСОБА_2 виконано не дружиною.

Згідно довідки № 138/140 від 19.04.2011 наданої керівництвом ПАТ КБ «Інтербанк», зазначено, що 08 квітня 2011 року ПАТ КБ «Інтербанк» отримало постанову Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2010 року про розкриття банківської таємниці та проведення виїмки кредитної справи № 116/05-1 від 14.12.2005 року, утвореної у зв'язку з укладанням між ОСОБА_4 та АКБ «Інтербанк» кредитного договору № 116/05-1 від 14.12.2005 (справа № 4-1444/10), однак у зв'язку з тим що між ПАТ КБ «Інтербанк» та адвокатом ОСОБА_8 укладений договір про надання юридичних послуг від 04.04.2011, згідно АКТу прийому передачі документів вказана справа передана адвокату, тому вони не можуть виконати ухвалу суду та надати оригінали справи.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що він дійсно укладав договір про надання юридичних послуг з ПАТ КБ «Інтербанк», однак у 2011 року за ініціативою АКБ «Інтербанк» вказаний договір було розірвано, всі документи, що надавалися фінансовою установою їм було повернуто до ПАТ КБ «Інтербанк», в тому числі і документи щодо кредитного договору № 116/05-1 від 14.12.2005 (справа № 4-1444/10).

Виходячи з того, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що інформація, а саме кредитний договір № 116/05-1 від 14.12.2005 та справа № 4-1444/10, можуть знаходитись у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Інтербанк» (МФО 300216, код ЄДРПОУ 14358604), який розташовано за адресою: 03156, м. Київ, вул. В. Гетьмана, 27, вилучення оригіналів документів справи № 4-1444/10 по кредитному договору № 116/05-1 від 14.12.2005 для кримінального провадження буде мати доказове значення.

З метою встановлення осіб, причетних до шахрайських дій при укладанні кредитного договору виникла необхідність в отриманні тимчасового доступу до оригіналів документів справи № 4-1444/10 по кредитному договору № 116/05-1 від 14.12.2005, що зберігаються в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Інтербанк» (МФО 300216, код ЄДРПОУ 14358604), який розташовано за адресою: 03156, м. Київ, вул. В. Гетьмана, 27, які мають значення речових доказів по кримінальному провадженню, з можливістю вилучення їх оригіналів для забезпечення в подальшому проведення почеркознавчої та техніко-криміналістичної експертиз.

Встановлено, що проведення судових експертиз та досліджень рукописних записів та підписів відбувається лише шляхом дослідження оригіналів документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 КПК України, після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, за винятком випадку, встановленого частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України, якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

Вважаю за можливе розглянути клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, до яких просить надати доступ слідчий.

Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, прихожу до висновку про необхідність задоволення даного клопотання, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 5, 6 частини 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів і тимчасове вилучення майна.

Згідно ч. 2 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Згідно ч. 7 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Враховуючи викладене, перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, прихожу до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про тимчасовий доступ до документів, оскільки вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказана інформація має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 159-164, 166, 309, 369-372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Надати дозвіл на отримання та вилучення інформації, в частині надання слідчому СВ Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві Кондратьєвій Наталі Вікторівні, оригіналів документів справи № 4-1444/10 по кредитному договору № 116/05-1 від 14.12.2005, що зберігаються в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Інтербанк» (МФО 300216, код ЄДРПОУ 14358604), який розташовано за адресою: 03156, м. Київ, вул. В. Гетьмана, 27, які мають значення речових доказів по кримінальному провадженню, з можливістю вилучення їх оригіналів для забезпечення в подальшому проведення почеркознавчої та техніко-криміналістичної експертиз.

Зобов'язати керівництво Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Інтербанк» надати означені документи у оригіналах слідчому СВ Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві Кондратьєвій Наталі Вікторівні.

Документи надати в оригіналах і повному обсязі.

Ухвала діє протягом одного місяця з дня її постановлення.

У разі відмови виконувати ухвалу слідчий суддя має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя А.І. Демидовська