Постанова № 49491053, 05.01.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-а-88/15

760/13202/14а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2015 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до відповідача та просив визнати протиправними дії (бездіяльність) Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати йому грошової допомоги при звільненні передбаченої ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»; зобов'язати Міністерство оборони України донарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу при звільненні з включенням до грошового забезпечення сороковідсоткової щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям згідно Постанови КМ України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням раніше виплачених сум.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він проходив службу в Збройних Силах України з на посаді начальника відділу організаційно-планового та автоматизованих систем управління управління організаційно-планового та мобілізаційно-течнічної роботи Центрального управління військових сполучень Збройних Сил України, календарна вислуга років складає 30 років. Наказом Міністра оборони України від 14 грудня 2013 року № 401 позивач був звільнений з військової служби, а наказом начальника управління військових сполучень Збройних Сил України від 20.12.2013 № 180 був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. На час звільнення з військової служби розмір грошового забезпечення позивача за останньою штатною посадою в Міністерстві оборони України складав 8293,74 грн та включав у себе наступні окремі види забезпечення: посадовий оклад - 1500,00 грн.; оклад за військовим званням - 135,00 грн.; надбавка за вислугу років (40%) - 654,00 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань (90%) - 2060,10 грн.; надбавка за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці (10%) - 225,00 грн.; премія (90%) - 1350,00 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода (40%) - 2369,64 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Мністрів України від 17.07.1992 року № 393 та відповідно до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», було виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у запас, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 30 років. Вихідна допомога була виплачена позивачу в розмірі 88861,50 грн. Розрахунок допомоги було здійснено виходячи з грошового забезпечення, до якого не було включено щомісячну додаткову грошову винагороду, яка була введена Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з 1 вересня 2013 року - у розмірі, 40 % місячного грошового забезпечення. На день звільнення позивач отримував допомогу у розмірі 40% від місячного грошового забезпечення. Отже, розмір грошової допомоги при звільнені повинен був становити 124406,10 грн. В 2014 році позивач звернувся з листом до МО України, в якому просив здійснити перерахунок грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям, згідно Постанови КМУ № 889. 20.05.2014 відповіддю на його звернення Фінансове управління Генерального штабу ЗС України повідомило, про те, що перерахунок грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 40% не може бути задоволений, так як щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення. Таким чином вважає, що дії відповідача, які полягали в невключені до розміру грошового забезпечення, який було використано при розрахунку грошової допомоги при звільненні щомісячної додаткової грошової винагороди, є неправомірними.

Представник відповідача надав до суду запереченння, згідно яких вбачається, що проти задоволення позову він заперечує. Зазначає, що підстав для проведення перерахунку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» № 499 від 28 травня 2008 року відсутні, оскільки позивачу вже була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, чинного на момент отримання інвалідності та виплати грошових коштів.

Крім того відповідач зазначає, що адміністративний позов пред'явлено з порушенням строків, визначених діючим законодавством.Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків: не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого ч. 3 цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Згідно ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, прихожу до наступного.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах України на посаді начальника відділу організаційно-планового та автоматизованих систем управління управління організаційно-планового та мобілізаційно-течнічної роботи Центрального управління військових сполучень Збройних Сил України, календарна вислуга років складає 30 років.

Наказом Міністра оборони України від 14 грудня 2013 року № 401 позивач був звільнений з військової служби, а наказом начальника управління військових сполучень Збройних Сил України від 20.12.2013 № 180 був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

На час звільнення з військової служби розмір грошового забезпечення позивача за останньою штатною посадою в Міністерстві оборони України складав 8293,74 грн та включав у себе наступні окремі види забезпечення: посадовий оклад - 1500,00 грн.; оклад за військовим званням - 135,00 грн.; надбавка за вислугу років (40%) - 654,00 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань (90%) - 2060,10 грн.; надбавка за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці (10%) - 225,00 грн.; премія (90%) - 1350,00 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода (40%) - 2369,64 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Мністрів України від 17.07.1992 року № 393 та відповідно до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», було виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у запас, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 30 років.

Вихідна допомога була виплачена позивачу в розмірі 88861,50 грн.

Розрахунок допомоги було здійснено виходячи з грошового забезпечення, до якого не було включено щомісячну додаткову грошову винагороду, яка була введена Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з 1 вересня 2013 року - у розмірі, 40 % місячного грошового забезпечення.

Згідно відповіді Фінансового управління Генерального штабу ЗС України №305/1062 від 20.05.2014 перерахунок грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 40% не може бути задоволений, так як щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення.

Позивач вважає своє право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні порушеним, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду, на що слід зазначити наступне.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку з виплатою позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, розрахованої з грошового забезпечення без урахування сороковідсоткової щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ міністерства внутрішніх справ».

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначає Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною 2 ст.15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Складові грошового забезпечення визначено ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з якою до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ міністерства внутрішніх справ» була введена для військовослужбовців, щомісячна додаткова грошова винагорода. Відповідно до її положень з 1 вересня 2013 року військовослужбовцям Збройних Сил, установлено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує 40% місячного грошового забезпечення.

Таким чином, грошова винагорода є місячним видом грошового забезпечення, який виплачується усім військовослужбовцям відповідної категорії, до якої відноситься позивач, у розмірі встановленому Міністром оборони України.

Наведені ознаки цієї виплати відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, визначених ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

При визначенні сум, що входять до складу грошового забезпечення як розрахункової суми грошової допомоги, слід керуватися положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У відповідності до ч.2 ст.9 цього Закону, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

З урахуванням викладеного, прихожу до висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди позивача є протиправними.

Виходячи з аналізу встановлених обставин справи та на підставі наведених норм законодавства прихожу до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ міністерства внутрішніх справ», ст.ст. 9, 11, 69-71, 86, 99, 158-163, 183-2, 254 КАС України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».

Зобов'язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення сороковідсоткової щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям згідноПостанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» з урахуванням раніше виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя - Г.О. Козленко