Постанова № 49490741, 26.08.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2015 р. Справа№ 910/3092/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Сичика М.В.

від відповідача: Білічак Х.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015р.

у справі №910/3092/15-г (головуючий суддя Марченко О.В., судді Паламар П.І., Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс»

до Публічного акціонерного товариства «Златобанк»

про зобов'язання укласти договір відступлення права вимоги

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про укладення Договору відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Публічне акціонерне товариство відступить на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» права вимоги за Кредитним договором №255/1/13-KL від 23.09.2013р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фросбі-М», та права вимоги за договорами, які забезпечують виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фросбі-М» зобов'язань за кредитним договором: Договором іпотеки, посвідченим Кирилюком Д.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 23.09.2013р. за реєстровим №3591, який укладений між ПАТ «Златобанк» та ДП «Строй-Маркет Плюс»; Договором іпотеки, посвідченим Кирилюком Д.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 11.10.2013р. за реєстровим №3747, який укладений між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «Дагмар-Інвест», Договором поруки №255/1/13-KL-1 від 23.09.2013р., що укладений між ПАТ «Златобанк» та Компанією «Ансуса Лімітед», а також про стягнення судового збору.

До прийняття рішення по суті ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» подало заяву про збільшення розміру позовних вимог, за якою просить зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір відступлення права вимоги (який підлягає нотаріальному посвідченню), за умовами якого відповідач відступить на користь Товариства право вимоги за Кредитним договором №255/1/13KL, укладеним відповідачем та ТОВ «Фросбі-М», і право вимоги за договорами, які забезпечують виконання ТОВ «Фросбі-М» зобов'язань за Кредитним договором №255/1/13-KL, а саме: Договором іпотеки від 23.09.2013р., укладеним відповідачем і ДП «Строй -Маркет Плюс» та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. за реєстровим №3591; Договором іпотеки від 11.10.2013р., укладеним відповідачем і ТОВ Дагмар-Інвест» та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. за реєстровим №3747; Договором поруки від 23.09.2013р. №255/1/13-KL/Р-1, укладеним відповідачем і Компанією; визнати, що рішення суду є підставою для внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо заміни іпотекодержателя з відповідача на Товариство за вказаними договорами іпотеки.

Господарський суд прийняв дану заяву до розгляду та розцінив її як подання іншого позову, який підлягає розгляду в порядку статті 58 ГПК України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. повністю та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Апелянт зазначає, що в частині укладення договору відступлення відносно боржника ТОВ «Фросбі- М» відповідач ухилявся від укладення договору. Тобто, як вказує скаржник, порушення порядку укладення господарського договору відбулось зі сторони відповідача. Також позивач зазначає, що твердження суду першої інстанції про відсутність законних підставі для захисту порушених прав є порушення судом права позивача на судовий захист. Скаржник вказує на порушення судом першої інстанції ст. 43 ГПК України, у зв'язку з посиланням судом на обставини, встановлені при розгляді іншої справи, рішення по якій не набрало законної сили. Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що він набув прав кредитора відносно боржників ТОВ «Фросбі-М» та ТОВ «Діскавері - Бурове обладнання (Україна) ще до введення тимчасової адміністрації. Наявність куратора НБУ на дату укладення Договору застави є свідченням того, що НБУ надав згоду на укладення Договору застави, а тому, як вказує скаржник, висновок суду про відсутність згоди НБУ на укладення Договору застави та подальшого внесення змін до нього не відповідають фактичним обставинам справи.

Публічне акціонерне товариство «Златобанк» надало до матеріалів справи письмові заперечення на апеляційну скаргу, за якими просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. у справі №910/3092/15-г, рішення суду залишити без змін.

У запереченнях відповідач зазначає, що позивачем не доведено факту того, що він звертався до відповідача з пропозицією укласти договір відступлення прав вимоги та надсилав два підписані з його сторони примірники відповідачеві. Також відповідач вказує про те, що такий спосіб захисту прав як зобов'язання укласти договір не передбачений нормами чинного законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015р. колегією суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Ткаченко Б.О., Зеленін В.О. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» та призначено її до розгляду на 26.08.2015р.

26.08.2105р. від позивача надійшли клопотання про зупинення провадження у справі №910/3092/15-г до розгляду Київським апеляційним господарським судом справи №910/9668/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славінського Валерія Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні інформаційні технології» про визнання договорів недійсними та розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи №826/7339/15 за позовом ТОВ «ФУ «Фактор Плюс» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Златобанк».

Розглянувши дані клопотання в судовому засіданні 26.08.2015р., судова колегія апеляційного господарського суду відмовила в їх задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Частина 1 ст. 79 ГПК України встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд має у кожному конкретному випадку з'ясувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Виходячи з наведеного, судова колегія апеляційного господарського суду відмічає, що дана справа не є пов'язаною зі справою №910/9668/15 та справою №826/7339/15 і обставини, на які посилаються учасники судового процесу, можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

26 грудня 2014р. між Публічним акціонерним товариством «Златобанк», як банком, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні інформаційні технології», як вкладником, був укладений Договір банківського вкладу №82/1/1, за умовами якого вкладник згідно з чинним законодавством України перераховує, а банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) рахунок суму грошових коштів у гривні в розмірі 59 371 916,00 грн.

Згідно з пунктом 1.2. та 1.3. Договору за користування вкладом банк нараховує і сплачує вкладнику проценти по вкладу із розрахунку 18% річних. Строк розміщення вкладу встановлюється з 26.12.2014р. до 14.01.2015р.

26.12.2014р. з метою забезпечення виконання відповідачем умов Договору банківського вкладу банк та вкладник уклали Договір застави майнових прав №82/1/1-S, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В. та зареєстрований в реєстрі за №2315, зі змінами, внесеними Договором про внесення змін від 23.01.2015р., що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 81.

У Договорі застави (зі змінами) відповідач та ТОВ "УНІТ" дійшли згоди, що в якості забезпечення виконання зобов'язань за Договором банківського вкладу Банк передав в заставу вкладнику майнові права за такими кредитними договорами:

- Кредитний договір від 23.09.2013р. №255/1/13-KL, укладений відповідачем та ТОВ "Фросбі-М", за умовами якого ТОВ "Фросбі-М" повинен повернути відповідачу кредит у сумі 2 712 456, 16 доларів США з терміном повернення до 22.09.2015р. та відсотки за користування кредитними коштами в доларах США з розрахунку 14,5% річних, що станом на дату укладання вказаного Договору становлять 25 458, 63 доларів США; зобов'язання, що випливають з Кредитного договору від 26.12.2014р. забезпечуються: Договором іпотеки, укладеним відповідачем та ДП "Строй-маркет плюс", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. 23.09.2013р. за реєстровим № 3591; Договором іпотеки, укладеним відповідачем та ТОВ "Дагмар-Інвест", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. 11.10.2013 за реєстровим № 3747; Договором поруки 23.09.2013, укладеним відповідачем та Компанією;

- Кредитний договір від 28.08.2012р. №196/12-KL, укладений відповідачем і ТОВ "Діскавері-Бурове Обладнання", відповідно до умов якого ТОВ «Діскавері-Бурове Обладнання» повинне повернути відповідачу кредит у сумі 2 400 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення 02.02.2015р. та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в доларах США з розрахунку 15% річних, що станом на дату укладання Договору становлять 83 000,00 доларів США; зобов'язання, що випливають з Кредитного договору від 28.08.2012р. забезпечуються: Договором іпотеки, укладеним відповідачем та ТОВ "Діскавері Завод Бурового Обладнання", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В. 28.08.2012р. за реєстровим № 2184; - Договором застави корпоративних прав (прав на частку в статутному капіталі ТОВ "Діскавері Завод Бурового Обладнання") від 30.08.2012р. б/н.

26.01.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні інформаційні технології», як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс», як новим кредитором, укладений Договір відступлення права вимоги №26/01-15/1, згідно з яким первісний кредитор відступає новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за Договором банківського вкладу №82/1/1 від 26.12.2014р., укладеним між первісним кредитором та Публічним акціонерним товариством «Златобанк».

Згідно з п. 1.3. Договору відступлення права вимоги за цим Договором до нового кредитора переходить право вимагати від боржника належного та реального виконання обов'язків за Договором банківського вкладу, а саме повернення боржником - ПАТ «Златобанк», суми депозиту в розмірі 59 371 916,00 грн., повернення нарахованих процентів на суму депозиту.

31.01.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні інформаційні технології», як первісним заставодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс», як новим заставодержателем, укладено Договір відступлення права вимоги за Договором застави майнових прав №81/1/1-S, посвідченого 26.12.2014р. Джуринською Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 2315.

За умовами Договору відступлення права вимоги від 31.01.2015р. первісний заставодержатель відступає новому заставодержателю своє право вимоги за Договором застави майнових прав №82/1/1-S від 26.12.2014р. зі змінами, внесеними згідно Договором про внесення змін і доповнень до Договору застави майнових прав №82/1/1-S, який забезпечує виконання умов Договору банківського вкладу №82/1/1 від 26.12.2014р. Договір відступлення права вимоги від 31.01.2015р. посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В. 31.01.2015р. та зареєстрований в реєстрі за №211.

Згідно з п. 1.2. Договору відступлення права вимоги від 31.01.2015р. цей Договір укладено у зв'язку з укладенням 26.01.2015р. між новим заставодержателем та первісним заставодержателем Договору відступлення права вимоги №26/01-15/1 за Договором банківського вкладу №82/1/1 від 26.12.2014р.

В статті 2 Договору відступлення права вимоги від 31.01.2015р. моментом переходу права вимоги первісного заставодержателя за Договором застави є момент підписання цього Договору та його нотаріального посвідчення. За цим Договором до нового заставодержателя переходять всі без винятку права та обов'язки первісного заставодержателя, передбачені чинним законодавством України та Договором застави. З моменту набуття новим заставодержателем права вимога до заставодавця застава майна за Договором застави зберігає силу в зв'язку з відступленням первісним заставодержателем новому заставодержателю права вимоги до боржника. З моменту набуття новим заставодержателем права вимоги до заставодавця заява про вилучення обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна у зв'язку з виконанням боржником забезпечених заставою зобов'язань та припиненням Договору застави (або з інших причин на розсуд нового заставодержателя) може бути подана лише новим заставодержателем. Інші заяви є недійсними та такими, що не підлягають виконанню. В день укладення цього Договору за заявою первісного заставодержателя здійснюється заміна особи заставодержателя з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні інформаційні технології» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» шляхом внесення інформації про заміну кредитора (заставодержателя), яка підлягає реєстрації і Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Частиною першою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У статті 512 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

04.02.2015р. позивачем та відповідачем укладено Договір відступлення права вимоги, за умовами якого Банк відступив Товариству, а Товариство шляхом часткового задоволення своїх прав як заставодержателя згідно з умовами Договору застави прийняло належне відповідачу право вимоги на предмет застави, передбачене підпунктом 1.1.2 пункту 1.1 Договору застави, а саме право вимоги за Кредитним договором від 28.08.2012р. №196/12-KL, укладеним відповідачем та ТОВ "Діскавері-бурове обладнання (Україна)" разом із змінами до нього.

Крім того, Банк відступив Товариству право вимоги за договорами забезпечення, якими забезпечується виконання умов вказаного Кредитного договору.

В результаті наведеного було частково задоволено вимоги позивача в сумі 40 522 415, 26 грн.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір відступлення права вимоги (який підлягає нотаріальному посвідченню), за умовами якого відповідач відступить на користь Товариства право вимоги за Кредитним договором № 255/1/13-KL, укладеним відповідачем та ТОВ "Фросбі-М", і право вимоги за договорами, які забезпечують виконання ТОВ "Фросбі-М" зобов'язань за Кредитним договором № 255/1/13-KL, а саме: Договором іпотеки від 23.09.2013р., укладеним відповідачем та ДП "Строй-Маркет Плюс" та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. за реєстровим №3591; Договором іпотеки від 11.10.2013р., укладеним відповідачем і ТОВ "Дагмар-Інвест" та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. за реєстровим №3747; Договором поруки від 23.09.2013р. №255/1/13-КL/Р-1, укладеним відповідачем і Компанією; визнання, що рішення суду є підставою для внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо заміни іпотекодержателя з відповідача на позивача за вказаними договорами іпотеки.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України розкриває сутність свободи договору, за якою сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 184 Господарського кодексу України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Отже, при укладенні договору на основі вільного волевиявлення сторони повинні керуватися загальним порядком укладення договорів, встановленим ст. 181 Господарського кодексу України.

Загальний порядок укладення господарських договорів, який визначений ст. 181 Господарського кодексу України, передбачає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо не це є згода другої сторони.

Частина 1 статті 187 Господарського кодексу України встановлює, що спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Таким чином, на стадії укладення господарського договору можливе виникнення ситуації, в якій сторонам після прийняття всіх заходів щодо врегулювання розбіжностей не вдається достягнути згоди за окремими умовами договору і ряд розбіжностей залишаються неврегульованими. Ця ситуація має назву переддоговірного спору. При укладенні договору, якщо він заснований на держзамовленні, чи його укладення є обов'язковим для сторін на підставі закону, а також в тому випадку якщо сторона - виконавець по договору - визнана монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг) та в інших випадках, встановлених законом, сторона, яка отримала протокол розбіжностей, має право в двадцятиденний термін з моменту отримання протоколу розбіжностей передати на розгляд суду неврегульовані розбіжності. Стосовно можливості передачі на розгляд суду переддоговірних спорів, що виникли на стадії укладення інших договорів, законодавцем визначено умову, в залежність від якої ставиться можливість передачі на розгляд суду неврегульованих сторонами розбіжностей. Передати на розгляд суду переддоговірний спір сторона, яка отримала протокол розбіжностей, може лише у випадку отримання згоди на це іншої сторони. Це правило не розповсюджується на переддоговірні спори у випадках, коли сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Судова колегія апеляційного господарського суду відмічає, що матеріали справи не містять доказів того, що позивачем було дотримано загальний порядок укладений господарських договорів, передбачених ст. 181 Господарського кодексу України, тобто направлення відповідачеві проекту договору та узгодження сторонами умов договору, що свідчить передчасність відповідного позову. Крім того слід відмітити, що навіть при дотриманні умов 181 Господарського кодексу України, в даному випадку, оскільки договір, який бажає укласти позивач, не заснований на держзамовленні, а також чинне законодавство України не містить такої норми, відповідно до якої договір про відступлення права вимоги є обов'язковим для укладення, спір про щодо укладення договору може бути переданий на розгляд суду тільки у випадку отримання згоди на це іншої сторони. Тобто має бути дотриманий принцип вільного волевиявлення сторін на укладення договору.

З огляду на наведене підстав для задоволення позовних вимог і зобов'язання відповідача укласти договір відступлення права вимоги немає.

Стосовно вимоги про визнання того, що таке рішення є підставою для внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо заміни іпотекодержателя з банку на товариства, то слід зазначити, що вказана вимога є похідною від основної, яка судом незадоволена.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. у справі №910/3092/15-г залишити без змін.

3. Справу №910/3092/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді В.О. Зеленін

Б.О. Ткаченко