Постанова № 49490695, 01.09.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.09.2015р. справа №908/2079/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів при секретарі судового засідання за участю представників учасників справи: Прокурор від Позивача від Відповідача від Третьої особиПопков Д.О. Радіонова О.О., Стойка О.В. Максимовій О.Ю. Хряк О.О. (службове посвідчення № 028256 від 15.08.2014р.); не з'явився; не з'явився; не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Артемівськ Донецької області на рішення господарського судуЗапорізької областівід09.06.2015р. (повний текст підписано 12.06.2015р.)у справі№ 908/2079/15-г (суддя Ярешко О.В.)за позовомАртемівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради, м.Артемівськ Донецької області до за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаФізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Артемівськ Донецької області Комунального підприємства «Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг», м. Артемівськ Донецької області простягнення заборгованості в сумі 22 487,60грн., розірвання договору оренди та повернення майна вартістю 93 164,00грн.

В С Т А Н О В И В:

Артемівський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради, м. Артемівськ Донецької області (Позивач) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Артемівськ Донецької області (Відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 20393,68 грн., пені в розмірі 1870,38 грн. та 3% річних в сумі 223,54 грн., розірвання договору оренди комунального майна та повернення майна, вартістю 93 164,00грн., що знаходиться на балансі Комунального підприємства «Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг», м. Артемівськ Донецької області.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.06.2015р. у справі №908/2079/15-г позовні вимоги Позивача були задоволені в повному обсязі з мотивів неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди, яке полягало у несвоєчасній сплаті орендних платежів.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове про відмову в повному обсязі у задоволенні позовних вимог Артемівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 22 487,60грн., розірвання договору оренди та повернення майна.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає істотне порушення норм процесуального права, внаслідок чого Відповідач був позбавлений можливості реалізувати своє законне право на судовий захист; недоведеність прокурором порушення інтересів держави, внаслідок чого неправомірно було порушено провадження у справі; неналежність визначення періоду формування стягуваної заборгованості та недоведеність Позивачем належного виконання ним умов договору, а саме п.п.2.1,3.2,4.2.1, а також застосування судом у своєму рішенні звіту про експертну оцінку від 01.07.2014р., строк дії якого на момент розгляду справи взагалі сплив.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: Попков Д.О. (головуючий), Радіонова О.О., Зубченко І.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2015р. порушене апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 01.09.2015р. о 10.00. год.

У зв'язку з відпусткою судді Зубченко І.В. розпорядженням від 31.08.2015р. її у складі судової колегії було замінено на суддю Стойка О.В.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, наголошуючи на законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Представники інших учасників справи в судове засідання 01.09.2015р., попри вжиті апеляційним судом заходи зі своєчасного повідомлення (а.с.а.с.188, 189), не з'явилися, що з урахуванням достатності наявних матеріалів справи та невизнання їх явки обов'язковою, за висновком судової колегії, не перешкоджають розгляду апеляційної скарги по суті та встановленню правової визначеності у спірних правовідносинах у світлі гарантованого ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 1950р. права на розгляд справи впродовж розумного строку.

Клопотання Відповідача про відкладання розгляду справи (а.с.191) через особисту зайнятість та зайнятість представника судом відхиляється як недоведене і необґрунтоване.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи 05.07.2014р. між Управлінням муніципального розвитку Артемівської міської ради (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (Орендар) було укладено Договір № 181/14 оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Артемівська (Договір - а.с.а.с. 15-18), відповідно до п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове та платне користування майно комунальної власності територіальної громади м. Артемівська (нежитлове приміщення), на підставі наказу Управлінням муніципального розвитку Артемівської міської ради від 13.06.2014 р. № 75п (а.с.24) для використання його з метою надання послуг перекладу, загальною площею 148,7 кв.м., яке знаходиться на балансі КП «Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг» та розташоване в АДРЕСА_1, у відповідності з технічним паспортом. Вартість об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України і відповідно до звіту про незалежну оцінку його вартості станом на 01.07.2014 р. становить 93 164,00грн. (п.п. 1.1-1.2).

Відповідно до пункту 2.1 Договору оренди, за користування Об'ємом оренди Орендар сплачує орендну плату (протокол проведення конкурсу на право укладення договорів оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Артемівська від 04.07.2014р.), яка складає 5 978,02грн. в місяць без урахування ПДВ.

Згідно із п. 2.3 Договору, розмір оренди на кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця, що визначається Державною службою статистики України.

Пунктом 3.1 Договору оренди визначено, що передача об'єкта оренди здійснюється одночасно з укладенням договору та оформлюється Актом приймання-передачі об'єкта оренди, який підписується між балансоутримувачем і орендарем та затверджується Орендодавцем.

Відповідно до пункту 3.2 Договору оренди, після підписання Договору та прийняття об'єкту оренди за Актом приймання-передачі Орендар здійснює на поточний рахунок балансоутримувача авансовий платіж у розмірі двохкратного платежу за перший місяць оренди, встановленого п. 2.1 Договору. Авансовий платіж зараховується балансоутримувачем у рахунок останніх платежів за оренду.

Пунктом 3.4. Договору встановлено, що в останній день строку оренди, або в день дострокового розірвання Договору Орендар повинен повернути Балансоутримувачу Об'єкт оренди в справному технічному стані, який вважається поверненим з моменту підписання Акта приймання-передачі. При цьому, за умовами п.5.1.2 Договору встановлено, що Орендодавець має право виступати з ініціативою щодо розірвання Договору оренди у разі, зокрема, невнесення Орендарем двох орендних платежів підряд.

Відповідно до п.4.2.1 Договору оренди Орендар зобов'язався здійснити зарахування на поточний рахунок балансоутримувача авансового платежу, передбаченого п. 3.2 Договору у встановлених розмірах після підписання Договору та прийняття Об'єкту оренди за Актом приймання-передачі протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання рахунку на сплату від балансоутримувача. А положення п.4.2.4. Договору встановлює також обов'язок Орендаря своєчасно і в повному обсязі вносити оренду плату, за порушення якого п. 7.2. встановлено відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Строк договору встановлений в п.6.1 і складає 2 роки та 11 місяців з 05.07.2014р. по 04.07.2017р. включно.

На виконання умов Договору 05.07.2014р. між сторонами був укладений Акт приймання-передачі нежитлового приміщення, розташованого в будинку АДРЕСА_1.(а.с.19)

Відповідно до розрахунку (а.с.20) станом на 05.07.2014р. розмір орендної плати за оренду нежитлового приміщення складає 5 978,02грн. на місяць

20.08.2014р. сторонами було укладено Додаткову угоду № 206/14 до Договору оренди (а.с.21), якої сторони погодили у п.1.1 Договору змінити цільове призначення об'єкту оренди з «надання послуг перекладу» на «використання його з метою організації дозвілля дітей в позаурочний час», а п.2.1 вирішили викласти у такій редакції:

« 2.1. За користування Об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Артемівська, затвердженої рішенням Артемівської міської ради № 6/33-581 від 26.12.2012 р. і складає 1024,81 грн. в місяць без урахування ПДВ».

Згідно п.4.2.4 Договору Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Наразі місцевим господарським судом встановлений факт невиконання Відповідачем обов'язків передбачених Договором оренди щодо сплати орендної плати за період з липня 2014р. по грудень 2014р., лютий 2014р. та суми авансового платежу, передбаченого п.3.2, внаслідок чого виникла стягувана заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості та штрафних санкцій за прострочення платежів по орендній платі (а.с. 23) загальний розмір заборгованості за Договором становить 22 487,60грн., з яких 1870,38грн. - пеня, та 223,54грн. - 3% річних, яка наразі не сплачена.

За таких обставин позовні вимоги Артемівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради місцевим судом були задоволені повністю.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне:

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

З огляду на правову природу та змісту укладеного між сторонами договору оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Артемівська №181/14 від 05.07.2014р., статусу об'єкта оренди, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, положеннями Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також відповідними нормами Господарського та Цивільного кодексів України.

Сутність заявленого позову полягає у спонуканні Відповідача до примусового виконання зумовленого вказаним договором обов'язку зі сплати авансового та щомісячних орендних платежів та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді додаткового стягнення пені, 3% річних та розірвання договору з поверненням об'єкту оренди.

Дійсно, укладений між сторонами договір №181/14 від 05.07.2014р. є належною у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, зокрема, права Орендодавця на отримання орендних платежів, що безпосередньо закріплено і в ч.1 ст.283 Господарського кодексу України, ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України та ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Проте, в розглядуваному випадку пріоритетному застосуванню підлягає спеціальні норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», а саме:

ст.1, що визначає:

- період проведення антитерористичної операції, який охоплює визначений місцевим судом період формування стягуваної заборгованості з орендної плати (авансові платежі за своєю природою є також платою за оренду майна);

- територію проведення антитерористичної операції, що визначається населеними пунктами, визначеними у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку.

та ст.7 цього Закону, що скасовує орендну плату за користування державним та комунальним майном на вказаний період проведення антитерористичної операції для суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Апеляційний суд наголошує, що спеціальність означених законодавчих приписів по відношенню до приведених вище норм відносно обов'язку сплати орендної плати за користування комунальним майном зумовлена п.3 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VI від 02.09.2014р.

Означений Закон відповідно до п.1 його Прикінцевих та перехідних положень набрав чинності з наступного дня після його опублікування, яке відбулося 14.10.2014р. у «Голосі України» №197 та за своєю сутністю в частині наведених вище норм встановив тимчасове спеціальне право орендарів не здійснювати орендні платежі за користування комунальним майном впродовж відповідного періоду, коло яких (орендарів - суб'єктів означеного спеціального права) визначається суб'єктами господарювання, що здійснюють свою діяльність на території населених пунктів, визначення переліку яких цим Законом доручено Кабінету Міністрів України (абз. 3 п.5 ст.11 Закону).

Таким чином, означене спеціальне право, яке за своєю суттю опосередковує гарантії підприємництва в умова запровадженого особливого режиму антитерористичної операції встановлено і надано безпосередньо спеціальним Законом у відповідності до п.8 ст.92 Конституції України та в силу цієї ж норми Основного Закону не можуть бути скасовані інакше, ніж відповідним Законом або у встановленому таким Законом порядку. В свою чергу, Кабінет Міністрів України зобов'язаний на виконання Закону №1669-VI від 02.09.2014р. лише визначити коло суб'єктів такого спеціального права і це повноваження не може ототожнюватися із запровадження цього права або його зміною/скасуванням.

Прийняттям розпорядження №1053-р від 30.10.2014р. Кабінет Міністрів України виконав покладений на нього обов'язок та опосередковано (за територіальною ознакою) встановив коло суб'єктів, яким, зокрема, Законом України №1669-VI від 02.09.2014р. надане спеціальне право щодо звільнення від орендної плати за користування комунальним майном, що зумовило персональне набуття відповідними суб'єктами означеного тимчасового права з огляду на приписи ч.2 ст.52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» №794-VII від 27.02.2014р.

Оскільки ані Закон України №1669-VI від 02.09.2014р., ані Закон України «Про Кабінет Міністрів України» №794-VII від 27.02.2014р. не передбачають можливості (повноважень) Кабінету Міністрів України шляхом прийняття організаційно-розпорядчого акту (яким є розпорядження згідно із ч.3 ст.49 Закону України №794-VII від 27.02.2014р.) скасування або обмеження у інший спосіб встановленого законами України прав, остільки подальше прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження №1079-р від 05.11.2014р. (незалежно від результатів його оскарження в межах адміністративного судочинства) про зупинення дії розпорядження №1053-р від 30.10.2014р. жодною мірою не впливає на наявність і існування у визначеного на той момент належним чином кола суб'єктів спеціальних прав, передбачених Законом №1669-VI від 02.09.2014р.

Дійсно, в силу ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.3 Закону України №794-VII від 27.02.2014р. Кабінет Міністрів України як орган державної виконавчої влади може здійснювати свої повноваження виключно у визначених Конституцією та законами України межах. При цьому, згідно із ч.1 ст.52 Закону України №794-VII від 27.02.2014р. обов'язкові для виконання розпорядження Урядом видаються виключно на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України. Як зазначалося вище, відсутні норми Конституції або Законів України, які б передбачали право Уряду шляхом прийняття розпоряджень невілювати (скасовувати або обмежувати) встановлені Законом №1669-VI від 02.09.2014р. спеціальні права, які на виконання цього Закону і у встановленому ним порядку були надані відповідному колу суб'єктів, тому у суду в силу вимог ст.8 Конституції України та ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України відсутні підстави для незастосування визначеного розпорядженням КМУ №1053-р від 30.10.2014р. Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція лише з мотивів подальшого прийняття розпорядження №1079-р від 05.11.2014р.

Апеляційним судом також враховується, що зупинення дії актів Уряду в силу п.15 ч.1 ст.106 Конституції України та ч.6 ст.49 Закону України №794-VII від 27.02.2014р. може бути здійснено лише Президентом України.

Між тим, місцевий суд означених норм матеріального права не застосував та всупереч положень ст.8 Конституції України дійшов безпідставного висновку щодо неможливості застосування у розглядуваній справі спеціальних норм ст.7 Закону України №1669-VI від 02.09.2014р. лише з мотивів існування розпорядження №1079-р від 05.11.2014р. та поточної відсутності чинного судового рішення в межах адміністративного судочинства про його незаконність, що призвело до прийняття неправильного рішення у справі.

Дійсно, оскільки з огляду на відомості місця державної реєстрації (а.с.а.с.30, 31) та розташування орендованого майна Відповідач здійснює свою господарську діяльність з користування таким майном комунальної власності на території м. Артемівська Донецької області, який входить до визначеного розпорядженням КМУ №1053-р від 30.10.2014р. відповідного Переліку населених пунктів, а період формування стягуваної заборгованості охоплений періодом, визначеним ст.1 Закону України №1669-VI від 02.09.2014р., остільки в силу ст.7 цього Закону Позивач як Орендодавець не мав захищуваного заявленим Прокурором позовом суб'єктивного права на отримання тимчасово скасованої орендної плати, а у Орендаря, відповідно, не було обов'язку впродовж періоду формування стягуваної заборгованості сплачувати таку орендну плату.

Відсутність суб'єктивного права та кореспондуючого йому обов'язку унеможливлює наявність порушення відповідного грошового зобов'язання з боку Відповідача у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, та застосування визначених позовними вимогами наслідків такого порушення, визначених ст.ст.611, 625 цього Кодексу, а також - підстав для розірвання спірного договору в порядку ст.651 Цивільного кодексу України і повернення об'єкт оренди в силу ст.785 цього Кодексу.

Відтак, за таких обставин дії спеціальної норми ст.7 Закону України №1669-VI від 02.09.2014р. суд в силу ч.1 ст.19 Конституції України та ч.ч.1, 2 ст.14 Цивільного кодексу України не може примушувати Відповідача до виконання необов'язкових для нього дій і застосовувати негативні наслідки невиконання цих дій.

У світлі означеного висновку апеляційного суду, достатнього для скасування переглядуваного рішення в порядку п.4 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України і прийняття нового про відому у задоволені позовних вимог викладені Скаржником доводи щодо неправомірних дій Балансоутримувача, порушення у розрахунках розміру пені чи використання звіту про вартість орендованого майна до уваги не приймаються, оскільки жодною мірою не впливають на встановлену спеціальним Законом відсутність обов'язку здійснювати платежі з тимачосової скасованої орендної плати.

За таких обставин, вимоги апеляційної скарги Відповідача задовольняються у повному обсягу саме з наведених апеляційним судом мотивів, що згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України має наслідком стягнення з Позивача на користь Відповідача витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 19, 92, 115 Конституції України, ст.ст.4, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Артемівськ Донецької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.06.2015р. (повний текст підписано 12.06.2015р.) у справі №908/2079/15-г задовольнити у повному обсягу.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 09.06.2015р. (повний текст підписано 12.06.2015р.) у справі №908/2079/15-г скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення у справі №908/2079/15-г, яким відмовити у повному обсягу у задоволені позовних вимог Артемівський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради, м. Артемівськ Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Артемівськ Донецької області про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 20393,68 грн., пені в розмірі 1870,38 грн. та 3% річних в сумі 223,54 грн., розірвання договору оренди комунального майна №181/14 від 05.07.2014р. та повернення комунального майна - нежитлового приміщення загальною площею 148,7кв.м. і вартістю 93 164,00грн., що знаходиться на балансі Комунального підприємства «Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг», м. Артемівськ Донецької області.

4. Стягнути з Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради (84500, Донецька область, м. Артемівськ, ідентифікаційний код 03364731) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (84500, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2131,5грн.

5. Доручити Господарському суду Запорізької області видати наказ на примусове виконання цієї постанови, оформивши його у відповідності до вимог ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

6. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Д.О. Попков

Судді: О.О. Радіонова

О.В. Стойка

Надруковано: 5 прим.: 1 - прокурору, 2, 3 - сторонам, 4- у справу, 5-ГСЗО, 6-ДАГС