Постанова № 49490659, 19.08.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.08.2015 р. справа №913/1422/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М.суддівЛомовцевої Н.В. , Скакуна О.А. за участю представників сторін: від позивача:Журавель О.В. - за довіреністю, від відповідача:Рум"янцев О.С. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Харківської області від20.05.2015 року по справі№913/1422/14 за позовомПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м.КиївдоПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", м.Сєвєродонецьк Луганської областіпростягнення 4 387 522,34 грн.

Господарський суд Харківської області (суддя Жигалкін І.П.) рішенням від 20.05.2015р. задовольнив позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ (далі - ПАТ «Укртрансгаз») та стягнув з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", м.Сєвєродонецьк Луганської області (далі - ПАТ «Луганськгаз») загальний борг у розмірі 5 098 927,94 грн., з яких: основний борг в розмірі 2 244 550,52 грн., інфляційні втрати - 1 030,754,01 грн., пеня - 690 446,63 грн., 3% річних - 253 150,21 грн. та 7% штрафу - 880 025,57 грн., а також судовий збір у розмірі 73 080,00 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, доведені відповідними доказами та підтверджені матеріалами справи.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Харківської області від 20.05.2015р. у справі №913/1422/14 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення ним норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що жодної повістки, повідомлення та ухвали про призначення даної справи до розгляду, а також оскарженого рішення не отримував; у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської області змінив юридичну адресу, що відображено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та про що був повідомлений позивач (що підтверджується копією конверту про надіслання позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог на нову адресу відповідача), однак суд першої інстанції це не врахував і не повідомив відповідача про розгляд справи.

Крім того, апелянт вважає, що зобов'язання за спірним договором не підлягає виконанню у зв'язку з настанням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), підтверджених сертифікатом Торгово-промислової палати України від 26.09.2014р. №663.

В судових засіданнях 15.07.2015р. та 19.08.2015р. сторони підтримали свої доводи та заперечення.

До того ж, відповідачем у судовому засіданні 15.07.2015р.заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Апеляційний суд задовольняє вказане клопотання, оскільки заявником належним чином обґрунтовано неможливість подання даних документів до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд встановив наступне.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що його не було повідомлено про прийняття справи до провадження, про час та місце слухання справи, в тому числі і про відновлення справи господарським судом Харківської області.

Як свідчать матеріали справи, ПАТ "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про надання відомостей щодо розгляду справи № 913/1422/14. Ухвалою від 24.03.2015р. справу прийнято до провадження суддею Жигалкіним І.П. та зобов"язано сторони надати всі матеріали по справі, яка розглядалась господарським судом Луганської області, в тому числі зобов"язано позивача надати виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на квітень 2015р. стосовно позивача та відповідача.

Позивачем вимоги суду були виконані (а.с. 27-68).

Ухвалами від 21.04.2015р. та 12.05.2015р. судові засідання відкладались в зв"язку з неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог суду.

Крім того судом винесено окрему ухвалу від 12.05.2015р. з цього приводу.

Відповідно до ст.87 Господарського процесуального кодексу України, ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді. Згідно ст.64 Господарського процесуального кодексу ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що судові акти (ухвали від 24.03.2015р., 21.04.2015р., 12.05.2015р. та оскаржене рішення від 20.05.2015р.) відповідачу по справі господарським судом Харківської області на юридичну адресу, зареєстровану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зокрема: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 87 не надсилалися.

До вказаних судових актів судом першої інстанції були складені акти про неможливість відправлення кореспонденції на стару адресу відповідача у місті Луганську.

Позивачем на виконання вимог ухвали господарського суду Харківської області від 24.03.2015р. було надано суду копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ПАТ «Лугаснькгаз», відповідно до якого місцезнаходженням товариства є: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 87 (а.с. 62). Однак господарський суд Харківської області не врахував дані вищезазначеного витягу щодо нової адреси відповідача (м. Сєвєродонецьк).

До того ж, як встановлено апеляційним судом, позивач направляв заяву про збільшення позовних вимог на правильну адресу відповідача у місті Сєвєродонецьку, що підтверджується наданою апелянтом копією конверту ПАТ «Укртрансгаз», в якому була надіслана вказана заява.

Крім того, судом першої інстанції розміщено повідомлення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» лише щодо двох прийнятих ним судових актів, а саме про відкладення розгляду справи на 12.05.2015р. та на 20.05.2015р. При цьому, повідомлення про відкладення розгляду справи на 20.05.2015р. дійсно розміщено на офіційному веб-порталі лише 19.05.2015р., тобто за день до судового розгляду, на якому було ухвалене оскаржене рішення, що позбавило відповідача часу для підготовки відзиву на позовну заяву та забезпечення явки уповноваженого представника Товариства у судове засідання.

Зазначений порядок повідомлення сторони про час та місце судового засідання встановлений для сторін, місцезнаходження яких - територія проведення АТО і не може застосовуватись до інших осіб, порядок повідомлення яких регулюється частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінивши вищевказані обставини в сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про неналежне повідомлення відповідача про час і місце засідання суду, а також безпідставність посилань в рішенні суду першої інстанції на належне повідомлення відповідача та надсилання процесуальних документів на юридичну адресу підприємства.

Відповідно до положень ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з ч. 1 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

На підставі частин першої і другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами, зокрема, мають право брати участь в судових засіданнях, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу.

Згідно пункту 2 частини третьої статті 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленою належним чином про час і місце засідання суду.

За таких обставин колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що справу розглянуто місцевим господарським судом за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце судового засідання, а тому рішення господарського суду Харківської області від 20.05.2015р. у справі №913/1422/14 підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Оскільки рішення господарського суду Харківської області від 20.05.2015р. скасовано на підставі пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу, то апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

ПАТ «Укртрансгаз» звернулось до господарського суду Луганської області про стягнення з ПАТ «Луганськгаз» боргу в розмірі 2 417 187,52 грн., інфляційних втрат в сумі 250 565,14 грн., пені в розмірі 655 081,01 грн., 7% штрафу в сумі 880 025,57 грн., 3% річних в розмірі 184 663,10 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати транспортованого газу за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011060/Н28 від 27.09.2011р.

Господарським судом Луганської області за вказаною позовною заявою було порушено провадження у справі. Господарський суд Харківської області ухвалою від 24.03.2015р. прийняв справу №913/1422/14 до свого провадження та призначив її до розгляду на підставі частини 1 статті 1 закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».

Заявою від 06.05.2015р. позивач збільшив розмір позовних вимог у зв'язку з тим, що у позові надано розрахунок боргу на 01.05.2014р., а з дати порушення провадження у справі до прийняття справи господарським судом Харківської області відповідач борг в повному обсязі не погасив , а оплатив лише 172 636 грн. Дана заява була прийнята господарським судом Харківської області до розгляду на підставі ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2011р. між Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Газотранспортне підприємство) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (Замовник) було укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011060/Н28 (далі - Договір), відповідно до умов якого Газотранспортне підприємство зобов'язалось надати Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу Замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі - ГРС), а Замовник зобов'язався сплатити за транспортування газу плату у розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами цього Договору (п. 1.1 Договору).

Послуги з транспортування газу магістральними газопроводами оформляються сторонами актами наданих послуг по транспортуванню газу, які є підставою для проведення остаточних розрахунків (п.п. 3.1 та 3.4 Договору в редакції додаткової угоди №2 від 17.01.2013р.).

Відповідно до п. 5.4. Договору в редакції додаткової угоди №2 від 17.01.2013р. вартість фактично наданих послуг за звітний місяць визначається на підставі акту наданих послуг.

Згідно з п. 5.5. Договору в редакції додаткової угоди №2 від 17.01.2013р. оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, в якому буде здійснюватися транспортування газу.

Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 13.06.2012р. №360-р. та наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про реорганізацію Дочірньої компанії Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 18.07.2012р. №530 було припинено діяльність ДК «Укртрансгаз», внаслідок реорганізації ДК «Укртрансгаз» шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз». Відповідно до п. 1.2. статуту Публічне акціонерне товариство «Уктрансгаз» є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», в тому числі і за спірним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору позивач за січень-грудень 2013 року транспортував відповідачу природний газ на загальну суму 22 450 618,01 грн., що підтверджується відповідними актами наданих послуг (а.с44-55).

ПАТ «Луганськгаз» свого обов'язку з оплати природного газу своєчасно не виконало, на час ухвалення рішення суду першої інстанції оплатило лише 20 206 066,49 грн, решта боргу залишилась несплаченою. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з ПАТ «Луганськгаз» борг в розмірі 2 244 550,52 грн.

На час розгляду справи в суді апеляційної інстанції основний борг за спірним договором погашений в повному обсязі, що підтверджується Спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за природний газ №1425/у за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.06.2015р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 та не спростовується позивачем.

У зв'язку з тим, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню внаслідок порушення норм процесуального права і апеляційний суд розглядає справу в повному обсязі спочатку, то колегія суддів, враховуючи погашення основного боргу після ухвалення рішення суду першої інстанції, дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача боргу в сумі 2 244 550,52 грн.

Позивач, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), на прострочену суму боргу нарахував 3% річних в сумі 253 150,21 грн. та інфляційні витрати в сумі 1 030 754,01 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний суд, перевіривши розрахунок 3% річних, заявлених позивачем, дійшов висновку, що задоволенню підлягають вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 253 150,21 грн.

У зв'язку з тим, що позивачем до суми інфляційних втрат безпідставно включено 26 406,27 грн., які нараховані за періоди прострочення менше 15 днів, колегія суддів апеляційного суду, зробивши перерахунок суми інфляційних втрат, дійшла висновку, що стягненню підлягають інфляційні витрати у розмірі 1 004 347,74 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з ПАТ «Луганськгаз» 7% штрафу від суми боргу в розмірі 880 025,57 грн., посилаючись на п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Апеляційний суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині, оскільки відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної у постанові від 04.02.2014р. №3-1гс14, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

По даній справі має місце порушення зобов'язання з оплати транспортованого за договором природного газу яке за своєю правовою природою є грошовим зобов'язанням, а отже застосування зазначеної норми щодо 7% штрафу є безпідставним.

Відповідно до пункту 7.3 Договору в редакції додаткової угоди №2 від 17.01.2013р. Замовник має сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, апеляційний суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим і арифметично вірним.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на неможливість належного виконання зобов'язань за спірним договором внаслідок настання обставин непереборної сили у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської області, посилаючись на сертифікат Торгово-промислової палати України №663 від 26.09.2014р.

Відповідач вважає, що зазначені обставини непереборної сили є підставою для звільнення його відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011060/Н28 від 27.09.2011р.

Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов"язання визначені у ст. 617 ЦК України.

Так, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 2 ст. 218 ГК України також визначено, що не вважаються такими обставинами (дією непереборної сили), зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відсутність коштів у боржника взагалі не вважається неможливістю виконання грошового зобов"язання, яке б звільняло його від відповідальності. Про це прямо зазначено в ч. 1 ст. 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов"язання.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішення суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Як необхідність використання права на зменшення розміру фінансових санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Враховуючи відсутності основного боргу за спірним договором, недоведеність позивачем збитків (їх розмір) від несвоєчасної оплати поставленого за спірним договором товару, а також проведення антитерористичної операції на території Луганської області, де ПАТ "Луганськгаз" провадить свою господарську діяльність, що підтверджується Сертифікатом Торгово-промислової палати України від 26.09.2014р. № 663 апеляційний суд дійшов висновку про зменшення розміру штрафних санкцій на 90% від заявленої суми.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають штрафні санкції (пеня) в сумі 69 044,66 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", м.Сєвєродонецьк Луганської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.05.2015р. по справі №913/1422/14 скасувати.

Прийняте нове рішення у справі №913/1422/14.

Позов Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ про стягнення 5 098 927,94 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 87, код ЄДРПОУ 05451150) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) інфляційні втрати в розмірі 1 004 347,74 грн., пеню в сумі 69 044,66 грн., 3% річних в розмірі 253 150,21 грн. та 29 918,77 грн. судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 87, код ЄДРПОУ 05451150) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 22 580,62 грн.

Суду першої інстанції видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: Н.В. Ломовцева

О.А. Скакун

Надруковано 5 прим.:

1 позивачу

1 відповідачу

1 у справу

1 ДАГС 1г/с Харківської обл.