Ухвала суду № 49490502, 01.09.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення

справи про банкрутство

"01" вересня 2015 р.

№924/1442/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., розглянувши матеріали

за заявою ліквідатора Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля - Вторкольормет" м. Хмельницький

про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Вторкольормет" м. Хмельницький

ВСТАНОВИВ:

28.08.2015р. на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля - Вторкольормет" про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

До заяви про порушення справи про банкрутство заявником додано: протоколи загальних зборів учасників ТОВ "Поділля - Вторкольормет" №1 від 22.04.2015р. та №2 від 28.08.2015р., рішення від 28.08.2015р., проміжний ліквідаційний баланс від 28.08.2015р., копії витягу з ЄДРПОУ від 13.08.2015р., довідок №499 від 30.07.2015р., №4 від 31.07.2015р., №01-27-441 від 22.07.2015р., №409 від 22.07.2015р., №2220/02-01-15 від 02.07.2015р., №5/52-8945 від 14.08.2015р., №7-18-71 від 17.08.2015р., від 03.08.2015р., інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.08.2015р., повідомлення від 28.08.2015р., від 28.08.2015р., від 19.08.2015р., свідоцтва про державну реєстрацію, постанови від 29.01.2015р., статуту ТОВ "Поділля - Вторкольормет".

Розглянувши матеріали поданої заяви, судом враховується таке:

У відповідності до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 1 статті 2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закону) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону, якщо під час ліквідації боржника не у зв’язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі це є підставою для звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Стаття 95 Закону встановлює особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

За умовами ст. 95 наведеного Закону визначено обов'язок ліквідатора (ліквідаційної комісії) звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Обов’язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до цивільного та господарського законодавства (аналогічна позиція викладена в п. 36.7 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 із змінами та доповненнями).

З огляду на викладене, необхідними передумовами для звернення до суду з заявою на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дотримання боржником ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України.

Зокрема, ст. 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення; учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу, виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи; з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи, комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється; комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи; комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Крім загальних правил щодо порядку припинення юридичних осіб, передбачених статтею 105 Цивільного кодексу України, цей Кодекс встановлює і спеціальні правила порядку ліквідації юридичної особи, які спрямовані на забезпечення прав та інтересів кредиторів.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Частина 7 ст. 111 Цивільного кодексу України визначає, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

На етапі затвердження проміжного ліквідаційного балансу з'ясовуються питання про достатність чи недостатність в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів, у разі достатності яких ліквідаційною комісією здійснюється продаж майна юридичної особи.

За недостатньої вартості майна ліквідаційна комісія має діяти відповідно до правил статті 110 Цивільного кодексу України, яка приписує в цьому випадку здійснювати ліквідацію в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Слід зазначити, що тільки після виявлення всіх кредиторів та оцінки вартості наявного майна боржника у повному обсязі, у встановленому законодавством порядку, у тому числі, з урахуванням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», можливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, а також можливе звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в порядку ст. 95 Закону України.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги Закону про банкрутство, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство є: внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи згідно з вимогами ст. 105 Цивільного кодексу України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування про ліквідацію підприємства, складання проміжного ліквідаційного балансу та оцінка вартості наявного майна боржника, тощо.

Іншою обов'язковою умовою звернення з заявою про банкрутство є дотримання вимог викладених в ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог статті 11 Закону до заяви боржника, в тому числі, додаються: перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора – його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Судом встановлено, що при зверненні до суду ліквідатором не подано: перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора – його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ЦК України та п. 3 Інструкції про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11.08.1994р., необхідним є проведення інвентаризації активів і зобов'язань боржника, докази здійснення якої в доданих матеріалах відсутні.

Судом враховано, що відсутні докази проведення перевірок ТОВ "Поділля - Вторкольормет" із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, де ліквідатор мав би забезпечити своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з вимогами ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд не пізніше п’яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду в тому числі, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі, а також з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Враховуючи, що ліквідатором не додано всіх необхідних доказів дотримання позасудової процедури самоліквідації боржника, яка є обов'язковою передумовою для порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 95 Закону, не додано до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство усіх належним документів визначених ч. 3 ст. 11 Закону, суд вважає за належне заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля - Вторкольормет" про порушення справи про банкрутство повернути без розгляду в порядку ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.

Керуючись ст. ст. 10, 11, абз. 3 ч. 1 ст. 15 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 3 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля - Вторкольормет" про порушення справи про банкрутство повернути без розгляду.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Поділля - Вторкольормет" (м. Хмельницький, вул. Курчатова, 119, код 33663592) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6090,00 грн. сплачений згідно квитанції №1855/з54 від 28.08.2015р. на підставі п.2. ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.11р. № 3674-VI.

Додаток: заява з додатками на 39 аркуші, в тому числі оригінал квитанції №1855/з54 від 28.08.2015р.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. 2 прим. :

1 - для суду,

2 - заявнику - м. Хмельницький вул. Проскурівського підпілля, 61.