Рішення № 49490396, 25.08.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2015 р.Справа № 922/2931/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом ОСОБА_2, м. Дергачі 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватний нотаріус Драгу Юлія Георгіївна, м. Харків до 1) ФО ОСОБА_7, м. Харків 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічний та виробничий комплекс "Енергосталь", м. Харків пророзірвання договору купівлі-продажу частки корпоративних правза участю представників:

позивача - ОСОБА_6, довіреність від 26.05.15р.;

відповідача (ФО ОСОБА_7) - ОСОБА_1, довіреність від 27.01.15р.;

відповідача (ТОВ НТВК "Енергосталь") - Крячко Ю.В., довіреність від 27.01.15р.;

3-я особа - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить розірвати Договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний та виробничий комплекс "Енергосталь" у розмірі 6 %, що складає 3000,00 грн., укладений 26 жовтня 2012 р. між учасниками цього товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_7. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 09.06.15р. залучено до участі у справі в якості співвідповідача - ТОВ "НТВК" Енергосталь".

Ухвалою суду від 15.07.15р. за клопотання позивача залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватного нотаріуса Драгу Юлію Георгіївну.

24.07.15р. представник 3-ї особи надав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що 26.10.2012 року 3-ю особою була засвідчена справжність підпису ОСОБА_2 на заяві про відступлення частини належної їй частки у розмірі 6,0 % статутного капіталу ТОВ "НТВК "Енергосталь", що у грошовому виразі становить 3000,00 грн., ОСОБА_7 та про відсутність майнових, фінансових та інших претензій до ТОВ "НТВК "Енергосталь" і ОСОБА_7 (зареєстровано у реєстрі за № 4569). При цьому, договір купівлі- продажу частки (корпоративних прав) між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 3-ю особою не посвідчувався. В присутності 3-ї особи будь-яких грошових розрахунків за відступлену частку у статутному капіталі товариства (корпоративні права) між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 не здійснювалося та не відомо про те, чи сплатив ОСОБА_7 вартість частки у статутному капіталі товариства, про яку йдеться у вищезазначеній заяві, до підписання ОСОБА_2 цієї заяви або після підписання заяви.

24.07.15р. представник 3-ї особи надав заяву про розгляд справи за відсутності 3-ї особи, яку було задоволено судом ухвалою суду від 27.07.15р.

Представник позивача в судовому засіданні 25.08.15р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача (ФО ОСОБА_7) в судовому засіданні 26.08.15р. проти позову заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача (ТОВ НТВК "Енергосталь") в судовому засіданні 26.08.15р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

3-тя особа в судове засідання 26.08.15р. свого представника не направила.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

26.10.2012 року між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "НТВК "Енергосталь" (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач продає частину належної йому частки - у розмірі 6,0 % статутного капіталу Товариства, що у грошовому виразі становить 3000,00 (три тисячі) грн. 00 коп., а Покупець набуває і зобов'язується сплатити ціну цього договору за вказану частку.

Відповідно до п. 3.1 Договору вартість частини частки, яка передавалася відповідачу, складала 3000,00 (три тисячі) грн., які відповідач мав сплатити у момент підписання Договору.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме договору купівлі-продажу частки від 26.10.12р. даний договір підписано обома сторонами без будь-яких письмових зауважень.

Як вже зазначалось вище, положеннями 3.1. договору купівлі-продажу частки від 26.10.12р. сторони встановили, що покупець сплатив продавцеві ціну частки в розмірі 3000,00 грн. у момент його підписання.

Перехід права власності на частку від продавця до покупця здійснюється з моменту набрання чинності цього договору (п. 2.1. договору), а саме з моменту його підписання сторонами.

Таким чином, в договорі сторони передбачили, що з моментом підписання договору пов`язано як передачу грошових коштів так і перехід права власності на частку.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме договору купівлі-продажу частки від 26.10.12р. даний договір підписано обома сторонами без будь-яких письмових зауважень, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про повне виконання сторонами умов договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Зважаючи на вищенаведене, позивач не довів суду порушення умов спірного договору, а саме пунктів 1.1.,3.1., тобто не надав достатніх доказів, які свідчили б про несплату грошової суми у розмірі 3000,00 грн., тому суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення даного позову.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 525, 526, 530, 598, 629, 651, 655 Цивільного кодексу України; ст. 167 Господарського кодексу України; ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.08.2015 р.

Суддя Л.В. Шарко