Ухвала суду № 49489698, 06.05.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

про відмову у прийнятті заяви про порушення

справи про банкрутство

"06" травня 2011 р. Справа № 5023/3372/11

вх. № 3372/11

Суддя Міньковський С.В.

розглянувши заяву Державної податкової інспекції Київського району м. Харкова

про визнання банкрутом – Приватного підприємства "Вітос", м. Харків, код 32676438

ВСТАНОВИВ:

Кредитор - ДПІ у Київському районі м.Харкова звернувся до суду з заявою в порядку ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” про визнання відсутнього боржника - ПП "Вітос" банкрутом на тій підставі, що боржник має податковий борг на суму штрафних санкцій в розмірі 4420,00 грн., податкову звітність не надає більше року.

Розглянувши заяву кредитора і додані до неї документи, суд встановив, що дана заява не підлягає розгляду у господарських судах України, що обґрунтовується наступним.

Відповідно до вимог ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство) заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання грошових зобов’язань.

Разом з тим, як встановлено судом, кредитором до боржника визначено грошове зобов’язання у розмірі 4420,00 грн, що складається із сум штрафних санкцій з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2380,00 грн. за податковим повідомленням - рішенням від 15.06.2010р. № 0004241501/0 та з комунального податку в сумі 2040,00 грн. за податковим повідомленням - рішенням № 15.06.2010р. № 00004251501/0.

Вказані суми штрафних санкцій були нараховані кредитором боржнику на підставі податкових повідомлень-рішень у 2010 р. у відповідності до положень Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”в редакції із змінами та доповненнями від 21.12.2000 р.

За змістом ст. 67 Конституції України, розмір податків і зборів, порядок їх сплати встановлюється законом.

Таким загальним законом, що діяв до 01.01.2011 р. був Закон України “Про систему оподаткування”.

Стаття 2 Закону України “Про систему оподаткування”(далі –Закон) визначала, що під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Ідентичне поняття податку та збору визначено ст. 6 “Податкового Кодексу України”(далі –Кодекс), що почав діяти з 02.01.2011 р.

Відповідно до ст. 1 Закону будь-які податки і збори (обов’язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Податки збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Згідно зі ст.ст. 14, 15 Закону та ст.ст. 9, 10 Кодексу в Україні визначено перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів), що є переліком вичерпним.

Проте, ні раніше діючий Закон України “Про систему оподаткування”, ні “Податковий Кодекс України”не відносить суму штрафів, пені і фінансових санкцій, що сплачуються до бюджетів загальнодержавного та місцевого рівні за порушення податкового законодавства, до категорії податків, зборів (обов’язкових платежів).

Згідно з положеннями Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абз. 7 ст. 1 Закону про банкрутство визначено поняття грошового зобов’язання, яке має суттєві відмінності від поняття “податковий борг”згідно з ст.. 1 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, що діяв до 01.01.2011 р. та від поняття “грошового зобов’язання платників податків”, яке визначено у діючому на цей час п. 14.1.39 ст. 14 Податкового Кодексу України.

Згідно з ст. 1 Закону про банкрутство передбачено, що до складу грошових зобов’язань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф), яка визначена на дату подання заяви до господарського суду.

Крім того, абз. 6 ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитором боржника є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника…., а також органи державної податкової служби, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння... податків, зборів (обов’язкових платежів).

Отже, в зв’язку з тим, що визначені заявником (кредитором) ДПІ в заяві про порушення справи про банкрутство грошові вимоги до боржника складаються лише з сум штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, останні не зараховуються до складу грошових зобов’язань при порушенні справи про банкрутство боржника, і, як наслідок, не можуть покладатися в підставу кредиторських вимог до боржника у відповідності до положень ст.. 1 Закону про банкрутство, оскільки штрафні санкції не є податком, збором (обов’язковим платежем).

У відповідності до п. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч. 2 ст 4-1 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Від так, у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство боржника може бути відмовлено з підстав передбачених ст. 62 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 5, 8, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті заяви кредитора - Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про порушення справи про банкрутство відносно Приватного підприємства "Вітос".

Суддя Міньковський С.В.