Рішення № 49488569, 26.08.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" серпня 2015 р.

Справа № 916/2670/15

За позовом: Приватного акціонерного товариства „Агрохімцентр” (02090, м. Київ, вул. Лобачевского, 23/4 Б, код ЄДРПОУ 23497084)

до Фермерського господарства „Олександр” (67331, Одеська обл., Березівський р-н, с. Шевченкове, вул. Степова, 11, код ЄДРПОУ 25024817)

про стягнення штрафу за Договором поставки від 18.04.2013 № 38-Н у розмірі 60 260,00 грн.

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача – не з`явився;

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство „Агрохімцентр” (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Фермерського господарства „Олександр” (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки від 18.04.2013 № 38-Н у розмірі 176 560,00 грн., з якої 116 300,00 грн. – сума основного боргу, 60 260,00 грн. - штраф.

Ухвалою суду від 02.07.2015 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 21.07.2015.

Ухвалою суду від 21.07.2015 відкладено розгляд справи на 26.08.2015.

Ухвалою суду від 26.08.2015 припинено провадження у справі №916/2670/15 за позовом Приватного акціонерного товариства „Агрохімцентр” до Фермерського господарства „Олександр” про сягнення заборгованості за Договором поставки від 18.04.2013 № 38-Н в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 116 300,00 грн.

Позивач не забезпечив явку свого повноважного представника у судове засідання, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 03.08.2015 №33762/15 (а.с. 63).

Позовні вимоги, із посиланням на статті 11, 207, 509, 525, 526, 549, 655, 712 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням Відповідачем умов Договору поставки 18.04.2013 № 38-Н, щодо оплати поставленого товару.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 03.06.2015 № 33751/15 (а.с. 62). Вимоги ухвали суду від 02.07.2015 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив.

Справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

в с т а н о в и в :

18.04.2013 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки № 38-Н /а.с. 10/.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 2.5, 2.6 Договору поставки від 18.04.2013 № 38-Н продавець (Позивач) зобов’язався на платній основі передати у власність покупця (Відповідача) мінеральні добрива, засоби захисту рослин та насіння, а покупець зобов’язався прийняти товар і сплатити на користь продавця його вартість. Найменування товару, асортимент, кількість, ціна за одиницю, умови оплати, порядок і строки поставки й оплати товару, базис поставки та інші погоджені сторонами умови, визначаються в специфікаціях до договору, які погоджуються сторонами. Покупець здійснює оплату товару, шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на банківський рахунок продавця. Вартість товару сплачується покупцем в межах строків, встановлених сторонами в специфікаціях до цього договору. Строк оплати товару за кожною окремою специфікацією починає відраховуватись з дати отримання покупцем товару за цією специфікацією.

Згідно із Специфікацією від 18.04.2013 № 1 до Договору поставки загальна вартість партії товару становить 301 300,00 грн., яку Відповідач повинен оплатити до 01.10.2013 в розмірі 100% від загальної вартості товару /а.с. 11/.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частинами першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Позивачем поставлено Відповідачу товар на загальну суму 301 300,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 18.04.2013 № Аг-0000430 (а.с. 12).

Відповідач частково сплатив за поставлений товар у сумі 185 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку Позивача (а.с. 14-16) та платіжними дорученнями, а саме:

50 000,00 грн. – 04.10.2013;

15 000,00 грн. – 14.10.2013;

80 000,00 грн. – 06.11.2013;

20 000,00 грн. – платіжне доручення від 02.09.2014 № 334 (а.с. 17);

10 000,00 грн. – платіжне доручення від 02.10.2014 № 359 (а.с. 18);

10 000,00 грн. – платіжне доручення від 31.10.2014 № 378 (а.с. 8).

Отже, сума боргу відповідача за Договором поставки від 18.04.2013 № 38-Н складає 116 300,00 грн. (301 300,00 – 185 000,00 грн. = 116 300,00).

Окрім того, після порушення провадження у справі ФГ „Олександр” здійснило оплату за насіння соняшнику згідно Договору поставки від 18.04.2013 № 38-Н у розмірі 116 300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.07.2015 № 63 /а.с. 57/.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.2 Договору поставки від 18.04.2013 № 38-Н продавець має право, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті, у встановлені договором строки нарахувати покупцю штраф в розмірі 20 % від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення.

Судом встановлено, що сума штрафу складає 60 260,00 грн., яка розраховується наступним чином: (301 300,00 Х 20% = 60 260,00).

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про стягнення з Відповідача штрафу за Договором поставки від 18.04.2013 № 38-Н у розмірі 60 260,00 грн.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 31 серпня 2015 р.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтями 549, 629, частиною першою статті 692, частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фермерського господарства „Олександр” (67331, Одеська обл., Березівський р-н, с. Шевченкове, вул. Степова, 11, код ЄДРПОУ 25024817) на користь Приватного акціонерного товариства „Агрохімцентр” (02090, м. Київ, вул. Лобачевского, 23/4 Б, код ЄДРПОУ 23497084) 60 260,00 грн. (шістдесят тисяч двісті шістдесят гривень 00 коп.) - штраф за Договором поставки від 18.04.2013 № 38-Н.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Шаратов