Ухвала суду № 49486039, 28.08.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

28.08.2015

Справа № 2-6647/15

760/15619/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2015 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Смарт Груп» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Внутрішня виконавча служба» про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача 21.08.2015 року звернувся з позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за Кредитним договором №74159 від 22.08.2012 року у розмірі 25078,51 грн. та судовий збір у розмірі 250,79 грн.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

Тобто в позовній заяві має містись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки позивачем не викладені обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він обґрунтовує заявлені вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, з зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог або наявність підстав для звільнення від доказування.

Так, в змісті позовної заяви не є викладеними обставини щодо виконання обов'язку первісним кредитором надання відповідачці ОСОБА_2 грошових коштів за Кредитним договором, не зазначено доказів на підтвердження факту їх отримання останньою, не надано належним чином оформлений розрахунок заборгованості за договором із зазначенням періоду нарахування відсотків і комісії та суми основного боргу, яка приймалась представником позивача при визначенні їх розміру, не зазначено підстави відповідальності поручителя, виходячи із дати настання строку основного зобов'язання, визначеної кредитним договором, - 22.08.2013 року і дати укладення договору поруки - 04.09.2014 року.

Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачами, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно викласти вимоги та обставини як правові підстави в обґрунтування пред'явлених позовних вимог, виходячи з правовідносин, що склалися між сторонами, з посиланням на докази в підтвердження кожної обставини на обґрунтування заявлених вимог.

Крім того, позов не відповідає вимогам ч.5 ст. 119 ЦПК України, оскільки належних доказів сплати позивачем судового збору за пред'явлені позовні вимоги до суду не надано.

Згідно із інформаційним листом Державної судової адміністрації України від 10.11.2011 року №12-6621/11 (зі змінами) та постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» документом про сплату судового збору є оригінал платіжного доручення, який має містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір, підписаний уповноваженою посадовою особою банку (контролером) і скріплене печаткою установи банку, із зазначенням прізвища ініціалів такої особи та її посади, з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Натомість до позовної заяви додане платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 250,79 грн., в якому не заповнені усі передбачені графи, а саме відсутні зазначення про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір, а також уповноважених посадових осіб керівника та бухгалтера і якої саме установи, належне посвідчення проведення банком платежу, не завірене печаткою банківської установи.

Таким чином, надане платіжне доручення не може вважатися належними та допустимими доказом сплати позивачем судового збору за пред'явлення позовних вимог до ОСОБА_2 та ТОВ «Внутрішня виконавча служба»

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

За таких обставин в силу ч.1 ст. 121 ЦПК України вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Смарт Груп» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Внутрішня виконавча служба» про стягнення боргу залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання позивачем ухвали, з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: