Рішення № 49482575, 27.08.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2015 р. Справа № 911/2777/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України, м. Київ до публічного акціонерного товариства компанія «Ельба», Київська обл., м. Васильківпро стягнення коштів,за участю представників:

позивача:Луковенко Р.Ю., довіреність №19-00018/37651 від 03.06.2015 року;відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2015 року корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України (позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства компанія «Ельба» (відповідач) про стягнення 106 872,00 грн. боргу, 15 368,11 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди нежилих приміщень №178О-3/3 від 01.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2015 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 23.07.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2015 року розгляд справи було відкладено на 27.08.2015 року.

Представник відповідача у судове засідання 27.08.2015 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2013 року між корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України (орендодавець) та публічним акціонерним товариством компанія «Ельба» (орендар) був укладений договір оренди нежилих приміщень №178О-3/3 (договір), згідно п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар зобов'язується прийняти в платне користування нежилі приміщення (далі за текстом - «об'єкт оренди») згідно із переліком наведеним нижче та сплачувати орендодавцеві орендні платежі.

Відповідно до п. 1.1.1. договору, у оренду передається нежиле приміщення: місцезнаходження нежилі приміщення №№1, 2, 3 (групи приміщень №20), №21, №№1, 2, 3, (групи приміщень №22) (в літері А), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 25 (двадцять п'ять), площа нежилих приміщень складає 125,10 (сто двадцять п'ять цілих десять сотих) кв. м., балансова вартість нежилого приміщення становить 2 059 538,08 грн.

Згідно п. 3.1. договору, об'єкт оренди повинен бути переданий орендодавцем та прийнятий орендарем протягом 3-х робочих днів з дати укладання цього договору, що має бути оформлено сторонами актом приймання-передачі.

Пунктом 4.1. договору, в редакції додаткового договору №4 від 29.09.2014 року до договору, встановлено, що строк оренди - з моменту підписання договору до 31 грудня 2014 року.

Орендна плата сплачується орендарем за графіком, встановленим пунктом 5.1. цього договору, в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця, вказаний в пункті 15 договору (п. 5.2. договору).

Відповідно до 5.3. договору, якщо дата орендної плати припадає на вихідний або святковий день, плата проводиться на наступний робочий день, після вихідного чи святкового дня.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу в строкове платне користування об'єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.02.2013 року.

Проте, відповідач свої зобов'язання по орендній платі за договором виконав неналежним чином та не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем по орендній платі.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача по орендній платі за договором становить 106 872,00 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивачем з указаним позовом до суду надано не було.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 106 872,00 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 8.4. договору визначено, що у разі затримки орендних платежів, терміни яких зазначено у п. 5 цього договору, орендар виплачує орендодавцю на його вимогу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені встановив, що заявлений позивачем до стягнення розрахунок пені є арифметично невірним, у зв'язку з чим стягненню підлягає розмір пені, здійснений за розрахунком суду в розмірі 14 732,60 грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату наданих послуг в позові слід відмовити.

Судовий збір, у розмірі 2 432,09 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Ельба» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 22, код 31826636) на користь корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код 34880663) 106 872 (сто шість тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп. основного боргу, 14 732 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять дві) грн. 60 коп. пені, 2 432 (дві тисячі чотириста тридцять дві) грн. 09 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 01.09.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак