Рішення № 49482567, 18.08.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"18" серпня 2015 р. Справа № 911/2048/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Запад», м. Херсондо Приватного акціонерного товариства «Нова лінія», Києво-Святошинський район, смт Чабанипро стягнення 356823,65 грн.за участю представників:

позивача:Саюшкіна Н.І. - дов. від 10.01.2014 відповідачів:Колісник С.Є. - дов. від 08.07.2015 № 103суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Запад» (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Нова лінія» (далі - відповідач) про стягнення 356823,65 грн., з яких 308427,74 грн. інфляційних втрат, 48395,91 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, які виникли з рішення господарського суду Київської області від 07.07.2014 у справі 911/2288/14.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до того, що відповідач намагався належним чином виконати свої грошові зобов'язання у добровільному порядку шляхом здійснення оплати вказаного боргу на рахунок позивача, проте платежі були відхилені з огляду на те, що рахунок позивача закрито, а тому прострочення виконання грошового зобов'язання сталося з вини позивача. З огляду на зазначене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 07.07.2014 у справі 911/2288/14 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Запад» до Приватного акціонерного товариства «Нова лінія» про стягнення заборгованості задоволені повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Нова лінія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Запад» у вигляді основного боргу у сумі 7453378,97 грн., пені у сумі 431932,32 грн., інфляційних втрат у сумі 677534,54 грн. та трьох процентів річних у сумі 82003,70 грн. та судовий збір у сумі 73080,00 грн.

Оскільки судове рішення від 07.07.2014 у справі 911/2288/14 про стягнення з відповідача коштів фактично виконано лише 24.09.2014, позивач звернувся з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та 3% річних за порушення строків виконання грошових зобов'язання, які виникли з рішення господарського суду Київської області від 07.07.2014 у справі 911/2288/14.

Частиною 5 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно п. 5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14, господарським судам необхідно мати на увазі, що за приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак, якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим, відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1 вищевказаної постанови передбачено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з простроченої суми боргу 7453378,97 грн. за період прострочення з 08.07.2014 по 24.09.2014 складають 308427,74 грн., 3 % річних з вказаної простроченої суми боргу за період прострочення з 08.07.2014 по 24.09.2014 складають 48395,91 грн.

Оскільки розмір інфляційних втрат та 3% річних розрахований позивачем з наступного дня після прийняття господарським судом Київської області від 07.07.2014, а не з дати набрання рішення законної сили, то судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних з дати набрання рішенням господарського суду Київської області від 07.07.2014 у справі 911/2288/14 законної сили - 09.09.2014.

Згідно ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Порядок проведення підрахунку інфляційних втрат передбачено листом Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», відповідно до якого розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення сплати заборгованості. Сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом, з врахуванням зазначених вище норм чинного законодавства та встановленого судом початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, яке виникло на підставі рішення господарського суду Київської області від 07.07.2014 у справі 911/2288/14, котре набрала законної сили 09.09.2014, стягненню підлягають інфляційні втрати нараховані на прострочений платіж за період прострочення вересень 2014 року в розмірі 216147,99 грн., 3% річних нараховані на прострочений платіж за період з 10.09.2014 по 24.09.2014 в розмірі 9189,10 грн. В решті вимог щодо заявленої до стягнення суми інфляційних втрат в сумі 92279,75 грн., 3% річних в сумі 39206,81 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

Заперечення відповідача проти позовних вимог з підстав того, що відповідач намагався належним чином виконати свої грошові зобов'язання у добровільному порядку шляхом здійснення оплати вказаного боргу на рахунок позивача, проте платежі були відхилені з огляду на те, що рахунок позивача закрито, а тому прострочення виконання грошового зобов'язання сталося з вини позивача не приймаються судом до уваги при вирішенні спору та відхиляться з огляду на наступне.

Суд ухвалою від 21.07.2015 у даній справі зобов'язував відповідача надати докази перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача та надати суду докази в підтвердження повернення вказаних коштів відповідачу банківською установою в зв'язку з тим, що вказаний рахунок позивача закритий.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, відповідач належних та допустимих доказів перерахування ним грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача та доказів в підтвердження повернення вказаних коштів банківською установою в зв'язку з тим, що вказаний рахунок закритий, не надав.

Крім того, суд зазначає, що в рішенні господарського суду Київської області від 07.07.2014 у справі 911/2288/14, яким стягнути з відповідача заборгованість не зазначались розрахункові рахунки позивача, на які необхідно було перерахувати борг, а тому відповідач не був позбавлений можливості перерахувати кошти на будь-який рахунок позивача, який відкритий останнім в банківських або в інших кредитно-фінансових установах.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 216147,99 грн. та 3% річних в сумі 9189,10 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Нова лінія» (08162, Київська обл., Києво-Святошинський район, смт Чабани, Одеське шосе, 8, ідентифікаційний код 30728887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Запад» (73000, Херсонська обл., м. Херсон, просп. Ушакова, 79, ідентифікаційний код 37049777) 216147 (двісті шістнадцять тисяч сто сорок сім) грн. 99 коп. інфляційних втрат, 9189 (дев'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 10 коп. 3% річних, 4506 (чотири тисячі п'ятсот шість) грн. 74 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 31.08.2015.