Рішення № 49482562, 27.08.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2015 р. Справа № 911/2797/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний комплекс «Пересвіт», м. Черкасидо публічного акціонерного товариства по газопостачанню зрідженим газом «Київпропангаз», Київська обл., с. Новосілкипро стягнення коштів,за участю представників:

позивача:Забара Б.І., довіреність №010615-1 від 01.06.2015 року;відповідача:Ясінський А.М., керівник; Бенца Я.В., довіреність №21/04 від 22.04.2015 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронний комплекс «Пересвіт» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню зрідженим газом «Київпропангаз» (відповідач) про стягнення 11 663,70 грн., основного боргу, 5 389,10 грн. штрафу, 2 955,62 грн. пені, 4 398,95 грн. інфляційної складової боргу, 171,30 грн. 3% річних з урахуванням поданих уточнених розрахунків, у зв'язку у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №КМ-16 про надання охоронних послуг від 01.10.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2015 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 23.07.2015 року.

23.07.2015 року через відділ діловодства господарського суду Київської області відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову позивача.

У судовому засіданні 23.07.2015 року оголошувалася перерва на 27.08.2015 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронний комплекс «Пересвіт» (виконавець) та публічним акціонерним товариством по газопостачанню зрідженим газом «Київпропангаз» (замовник) був укладений договір №КМ-16 про надання охоронних послуг (договір), згідно п. 1.1. якого, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з охорони приміщень, матеріальних цінностей, транспорту, персоналу та внутрішньої території замовника відповідно до даного договору, які розташовані за адресою: 03027, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Новосілки, вул. Васильківська, 2а (надалі - об'єкт) та зобов'язання з організації технічного, методичного та інформаційно-консультативного забезпечення безпеки об'єкта на умовах і в порядку, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору, замовник зобов'язується своєчасно приймати, а також своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані послуги.

Згідно п. 5.1. договору, фактичне надання виконавцем послуг (виконання робіт) фіксується сторонами у двосторонньому акті прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг), який складається та узгоджується не пізніше останнього числа звітного місяця.

Оплата послуг проводиться замовником щомісяця протягом 10 календарних днів після підписання сторонами акта прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг) шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок виконавця (п. 5.2. договору).

Пунктом 5.3. договору, встановлено, що у випадку відсутності вмотивованих зауважень замовника, викладених письмово та направлених виконавцю не пізніше останнього числа звітного місяця, акт прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг), складений виконавцем і ним підписаний, вважається таким, що підписаний також і замовником та є підставою для оплати замовником наданих послуг.

Даний договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року (п. 9.1 договору).

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач на виконання вимог договору, надав послуг по забезпеченню безпеки в період з листопада 2014 року по грудень 2014 року на загальну суму 17 963,70 грн., що підтверджується актами надання послуг, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Як вказує позивач, відповідач належним чином не виконав зобов'язань за договором щодо повної оплати наданих послуг, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 11 663,70 грн. за актом надання послуг від 30.11.2014 року №101 за листопад 2014 року на суму 2 700,00 грн. та актом про надання послуг від 31.12.2014 року за грудень 2014 року на суму 8 963,70 грн.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні докази сплати відповідачем заборгованості за договором про надання послуг по забезпеченню безпеки №КМ-16 від 01.10.2014 року у розмірі 11 663 70 грн.

Відповідно до п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 11 663,70 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Відповідно до п. 6.5. договору, у випадку прострочення оплати наданих послуг замовник виплачує виконавцю штраф у розмірі тридцять відсотків від суми кожного простроченого платежу незалежно від дати наступного його погашення.

Таким чином, позов в частині стягнення штрафу в розмірі 5 389,10 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг за договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (п.1). Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (п.2).

З матеріалів справи не вбачається, що між сторонами у справі було укладено якийсь письмовий правочин (договір) щодо встановлення неустойки за несвоєчасну оплату поставленого товару. Позивачем не наведено норму законодавства якою встановлений обов'язок відповідача сплачувати пеню за вчинення відповідного порушення. Тому суд не визнає вимогу позивача щодо стягнення пені законною та обґрунтованою, а відтак не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 171,30 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати переданого товару за договором, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України підлягає задоволенню частково в розмірі 2 637,73 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору, в іншій частині вимоги про стягнення інфляційних втрат слід відмовити.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1 476,33 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» станом на 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв поданих у 2015 році в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 827,00 грн. та не більше 73 080,00 грн.

Оскільки позивачем пред'явлено позовну вимоги про стягнення 24 578,67 грн. з урахуванням, то судовий збір мав бути сплачений в розмірі 1 827,00 грн.

Проте, позивачем подане платіжне доручення №318 від 17.03.2015 року на суму 2 067,00 грн., з якого вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 2 067,00 грн., тобто у більшому розмірі ніж передбачено законом.

Пункт 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин зайве сплачений судовий збір в сумі 240,00 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, шляхом винесення в порядку ст.7 Закону України «Про судовий збір» відповідної ухвали.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню зрідженим газом «Київпропангаз» (03027, Київська обл., с. Новосілки, вул. Васильківська, буд. 2-А, код 05457000) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний комплекс «Пересвіт» (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, бул. Шевченка, буд. 419, кв. 13, код 38595103) 11 663 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 00 коп. основного боргу, 5 389 (п'ять тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 10 коп. штрафу, 2 637 (дві тисячі шістсот тридцять сім) грн. 73 коп. інфляційної складової боргу, 171 (сто сімдесят одну) грн. 30 коп. 3% річних, 1 476 (одну тисячу чотириста сімдесят шість) грн. 33 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 01.09.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак