Рішення № 49482044, 18.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2015Справа №910/25206/14

За позовом Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" , що виступає на захист майнових прав суб?єкта авторського права Performing Right Society Limited

До Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Студія "1+1" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (ТРК "Студія "1+1")

Третя особа Іноземне підприємство "1+1 Продакшн"

Про стягнення 146 160,00 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Широка С.І. - представник

Від відповідача Фокін С.О. - представник

Від третьої особи Фокін С.О. - представник

Суть спору:

Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав", що виступає на захист майнових прав суб?єкта авторського права Performing Right Society Limited звернулася до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Студія "1+1" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (ТРК "Студія "1+1") про стягнення 146 160,00 грн.

Ухвалою суду від 14.11.2014 порушено провадження по справі № 910/25206/14 та призначено до розгляду на 12.12.2014.

В судове засідання 12.12.2014 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по суті справи.

В судове засідання 12.12.2014 представник відповідача не з'явились, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали не виконав, про місце та час судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно.

Ухвалою від 12.12.2014 розгляд справи відкладено на 20.01.2015.

В судове засідання 20.01.2015 представник позивача з?явився, надав додаткові матеріали по справі.

В судове засідання 20.01.2015 представник відповідача з?явився, надав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, а саме: Іноземне підприємство " 1+1 Продакшн".

Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

За таких обставин, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи № 910/25206/14, суд вважає за доцільне залучити до участі у справі третю особу а, саме: Іноземне підприємство " 1+1 Продакшн".

Ухвалою від 20.01.2015 розгляд справи відкладено на 25.02.2015 та залучено третю особу.

24.02.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

24.02.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про витребування доказів, а саме:витребувати у відповідача запис телевізійного ефіру телеканалу " 1+1", який містить запис телевізійної трансляції випуску передачі "Голос країни-4", яка транслювалась 01. червня 2014 в період з 21 год.01 хв. До 00 год.14 хв. 02 червня 204 року; витребувати у відповідача витяг з журналу обліку телепередач за 01 та 02 червня 2014 року.

В судове засідання 25.02.2015 представник позивача з?явився, підтримав своє клопотання про витребування додаткових доказів.

В судове засідання 25.02.2015 представники відповідача та третьої особи не з?явились.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Суд приходить до висновку про необхідність витребування у відповідача вищезазначені докази.

Ухвалою від 25.02.2015 розгляд справи відкладено на 03.04.2015.

Ухвалою від 08.04.2015 розгляд справи призначено на 12.05.2015.

07.05.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача та третьої особи отримано відзив на позовну заяву та додаткові матеріали по справі.

В судове засідання 12.05.2015 представник позивача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

В судове засідання 12.05.2015 представники відповідача та третьої особи з?явились, надали клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою суду від 12.05.2015 відкладено розгляд справи на 08.07.2015 та продовжено строк розгляду справи.

В судове засідання 08.07.2015 представник позивача з'явився, надав суду письмові пояснення по справі.

В судове засідання 08.07.2015 представник відповідача та третьої особи заявився надав суду додаткові пояснення по справі, клопотання про зобов'язання позивача сплатити судовий збір.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та беручи до уваги висновки зазначені в Постанові Вищого господарського суду України № 910/3310/15-г від 12.05.2015, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання представників відповідача та третьої особи.

В судовому засіданні 08.07.2015 представник відповідача надав суду клопотання про припинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 08.07.2015 відкладено розгляд справи на 18.08.2015.

17.08.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано письмові пояснення по справі та клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів та доказ сплати судового збору.

В судовому засіданні 18.08.2015 представник позивача надав суду усні додаткові пояснення по суті позовних вимог.

В судовому засіданні 18.08.2015 представник відповідача просив суд задовольнити клопотання про припинення провадження у справі оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Представник позивача заперечив проти задоволення вище зазначеного клопотання.

Суд заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача.

В судовому засіданні 18.08.2015 представник відповідача та третьої особи заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.08.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача , суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюванихзаконом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підпунктом «г» частини першої статті 49 Закону встановлено, що організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду в порядку, передбаченому статтею 45 Цивільного процесуального кодексу України, за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У пункті 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» (далі - Постанова № 12) наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Між Performing Right Society Limited. і Організацією 01.08.2006р було укладено договір про взаємне представництво інтересів (надалі - Договір від), за умовами якого:

PRS надає ДО УААСП невиключне право видавати на території, на якій діє остання необхідні дозволи на всі види публічного виконання музичних творів з текстом або без тексту, що охороняються згідно з національним законодавством, двосторонніми угодами та багатосторонніми міжнародними конвенціями в галузі авторського права (копірайт, інтелектуальна власність і т.п.) як тих, що діють нині, так і таких, що будуть прийняті і наберуть чинності під час дії даного договору.

За умовами даного договору термін "публічне виконання" включає будь-які звукові супроводи та виконання, доступні для слухового сприйняття публіки в будь-якому місці на території, на якій діє кожне з договірних товариств, якими б засобами і яким би чином це не досягалось, включаючи як засоби вже відомі і такі, що використовуються, так і ті, що можуть бути винайдені і почати використовуватись в період чинності даного договору. Термін "публічне виконання" включає в себе, зокрема: живе виконання за допомогою інструментів чи голосу; виконання за допомогою інструментів чи голосу; виконання за допомогою механічних засобів, таких як фонографічні записи, магнітні стрічки, магнітні плівки та звукові доріжки (магнітні та інші); таке, що передається засобами проекції (звукові фільми), в передачах організацій мовлення (такі, як радіо і телебачення, передані напряму або ретрансльовані, та ін.), а також за допомогою засобів бездротового прийому (радіо- і телеприймачів, та телепоглинаючих засобів тощо та аналогічних засобів та обладнання і т. ін.)

Відповідно до ст. 2 договору, невиключне право видавати дозволи на виконання, як це передбачено ст. 1, уповноважує кожне товариство в обсязі його повноважень, які випливають з даного договору, а також з його власного статуту та правил, а також національного законодавства країни або країн, у яких діє товариство, зокрема:

- дозволяти або забороняти як від свого імені, так і від імені зацікавленого власника авторського права, публічні виконання творів з репертуару іншого товариства, а також надавати усі необхідні дозволи на такі виконання;

- пред'являти та підтримувати від свого імені, так і від імені зацікавленого власника авторського права будь-які судові позови проти будь-яких фізичних або юридичних осіб, органів виконавчої влади або інших органів, що несуть відповідальність за неправомірне виконання відповідних творів; вести справи, укладати мирові угоди, передавати спори на арбітражний розгляд, звертатися до суду, спеціального чи адміністративного трибуналу.

Даний договір вступає в силу з 01.06.2006 р. та, відповідно до положень статті 14, діє до 31.12.2007 р., якщо тільки його не буде припинено будь-якою із сторін повідомлення рекомендованим листом до закінчення даного періоду (п.1 ст. 13 договору).

Також, до договору про взаємне представництво інтересів укладено додаток І, додаток ІІ, додаткові угоди від 30.12.2006 р., від 01.11.2007 р., від 07.11.2010 р., від 28.04.2012 р., від 20.03.2013 р.

Зокрема, додатковою угодою від 01.11.2007 р., сторони внесли зміни до статті 13 договору та виклали її в наступній редакції:

За умовами дотримання положень статті 14 даний договір продовжує діяти до тих пір, поки його не буде припинено яким-небудь із товариств шляхом надсилання письмового повідомлення не менше ніж за три місяці. Будь-яке з товариств матиме можливість обмежити припинення умов правом на виконання стосовно лише однієї або кількох наступних форм використання; онлайнове та мобільне використання, супутникове сповіщення, кабельна ретрансляція програм, сповіщуваних через супутників.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

З виписок із системи IPI про приналежність автора до членів іноземної авторсько-правової організації, яка управляє майновими правами авторів на колективній основі, вбачається таке:

"Don`t stop me now", автор тексту та автор музики: Mercury Frederick, виконавець: Queen;

"Can you feel the love tonight", автор тексту: Rice Tim, автор музики: John Elton, виконавець: Elton John;

"Unintended" автор тексту та автор музики: Bellamy, виконавець :Мuse;

"Isabel", автор тексту та автор музики: Romdhase Andreas Jonas Sammy, виконавець: ІL DIVO;

"Impossible" автор тексту та автор музики: Birgisson Arnthor та Wroldsen Ina Christine; виконавець James Arthur;

Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

У пункті 28 Постанови № 12 зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

Згідно зі статтею 1 Закону публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Судом у розгляді даної справи встановлено, що: 01.06.2014 представником Організації Шульгою Андрієм Анатолійовичем в присутності громадян: Бугаєнко І.В. та Теплюк Н.Ю. у м. Києві складено Акт, відповідно до якого в період з 21 год. 01 хв. до 00 год. 14 хв. здійснювалась фіксація використання (публічного сповіщення) творів

"Don`t stop me now", автор тексту та автор музики: Mercury Frederick, виконавець: Queen;

"Can you feel the love tonight", автор тексту: Rice Tim, автор музики: John Elton, виконавець: Elton John;

"Unintended" автор тексту та автор музики: Bellamy, виконавець :Мuse;

"Isabel", автор тексту та автор музики: Romdhase Andreas Jonas Sammy, виконавець: ІL DIVO;

"Impossible" автор тексту та автор музики: Birgisson Arnthor та Wroldsen Ina Christine; виконавець James Arthur , які використовувалися Студією « 1+1».

Відповідач заперечував проти прийняття судом Акта як доказу, зазначаючи про те, що позивач не наділений правом, зокрема, обліку та фіксування телерадіопередач, складання ефірних довідок та здійснення контролю та нагляду за дотриманням законодавства у сфері телерадіомовлення в розумінні Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 № 450) надано право представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

Судом встановлено, що між ІП « 1+1 Продакшн» (виробник) та Студією « 1+1» (замовник) було укладено Договір від 01.08.2013, відповідно до якого:

- на умовах та в порядку, передбачених зазначеним Договором, замовник доручає, виробник бере на себе зобов'язання з виробництва передачі на основі формату та подальшої передачі (відступлення) виключних майнових авторських прав на передачу (пункт 2.1 Договору);

- виробник зобов'язується в порядку, передбаченому законодавством України, придбати майнові права авторів, твори яких (як існували раніше, так і створені в процесі роботи над передачею і рекламними матеріалами) увійдуть як складова частина в передачу та/або та рекламні матеріали (підпункт 4.4.2 пункт 4.4 Договору);

- Договір набирає чинності від дати його підписання, вказаної на першому аркуші Договор, та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за Договором, а в частині реалізації замовником виключних майнових прав на передачу та рекламні матеріали - протягом всього строку охорони таких майнових прав (пункт 10.1 Договору).

Відповідно до частин другої-третьої статті 17 Закону:

- якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору;

- автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.

Правовий аналіз наведених приписів свідчить про те, що власник майнових авторських прав на спірні твори (яким не являється позивач) не має права заперечувати проти їх використання у складі іншого аудіовізуального твору лише тоді, коли включення цих творів до складу іншого відбулося з дозволу правовласника, оформленого належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що ІП « 1+1 Продакшн» було укладено ліцензійні договори, які стосуються отримання ІП « 1+1 Продакшн» невиключних майнових прав на використання товарів з каталогів правовласників.

01.02.2015 ІП « 1+1 Продакшн» (компанія) та ПП «Світова музика» (правовласник) укладено Ліцензійний договір №01/02/14 (надалі - Ліцензійний договір «Світова музика»), за умовами якого: правовласник надає компанії на умовах, визначених цим Ліцензійним договором, дозвіл на використання творів з каталогу правовласника у передачах, а компанія зобов'язується виплатити винагороду (роялті) правовласнику за надання дозволу на використання творів відповідно до умов Ліцензійного договору (пункт 2.1 Ліцензійного договору «Світова музика»); термін дії дозволу на використання Творів з каталогу правовланика Компанією встановлений відповідно до п. 1.4. вище, тобто з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 року. (пункт 2.2. Ліцензійного договору «Світова музика»); Компанія не має право передавати третім особам Дозвіл на використання Творів, одержаних за цим Договором окрім випадків телевізійного ефіру на телеканалі «Студія « 1+1», та публічного сповіщення на вказаному телеканалі (пункт 2.4. Ліцензійного договору «Світова музика»); Ліцензійний договір від 01.02.2014 набирає чинності з 01.01.2014 і діє до 31.12.2014 (пункт 5.1 Ліцензійного договору від 11.02.2015).

Також, між ІП « 1+1 Продакшн» (ліцензіат) та ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» (ліцензіар) укладено Ліцензійний договір від 01.07.2014 №WMU-01072014/01-д (надалі - Ліцензійний договір «Ворнер Мьюзік Україна»), за умовами якого: ліцензіар передає ліцензіату невиключні права (авторські та/або суміжні) на використання музичних творів (твори) та/або фонограм, які зазначені в додатку до Ліцензійного договору, який є невід'ємною його частиною, способами, вказаними в пункті 1.2 Ліцензійного договору, та в обсязі, вказаному в пункті 1.3 Ліцензійного договору (ліцензійні права), а ліцензіат зобов'язується використовувати твори/фонограми відповідно до умов Ліцензійного договору та виплачувати ліцензіару винагороду за використання ліцензійними правами в розмірі вказаному в Ліцензійному договорі та додатку до нього. Ліцензійні права, вказаних в Ліцензійному договорі надаються ліцензіаром ліцензіату без передачі права власності, володіння, відчуження або будь-якого іншого розпорядження такими творами/фонограмами (пункт 1.1 Ліцензійний договір «Ворнер Мьюзік Україна»); ліцензіат має право передавати (субліцензувати) ліцензійне право на використання творів/фонограм, отриманих за Ліцензійним договором, третім особам, які здійснюють виробництво телепередач для наступного включення в ефір телевізійних каналів «ТЕТ», « 2+2», « 1+1», «Плюс Плюс», «Бигуди», «УНИАН» (пункт 1.5 Ліцензійний договір «Ворнер Мьюзік Україна»); Ліцензійний договір набирає чинності з моменту підписання представниками та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2015, але не може бути припинений раніше виконання сторонами своїх зобов'язань за Ліцензійним договором. Умови та/або положення Ліцензійного договору поширюються на відносини сторін, які виникли раніше, а саме 01.04.2015. Продовження строку дії Ліцензійного договору оформлюються додатковою угодою до нього або окремим договором та підписується сторонами (пункт 11.1 Ліцензійний договір «Ворнер Мьюзік Україна»).

01.05.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Медіа Груп" було укладено договір № 010511 про розповсюдження реклами, відповідно до умов якого на умовах та в порядку, передбачених Договором та Додатками до нього , телекомпанія на замовлення агентства надає йому плату за рекламні послуги.

В свою чергу ТОВ «Глобал Медіа Груп», як вбачається із матеріалів справи, замовляло рекламні послуги на підставі договору №00626-2014-С від 11.03.2014 р., укладеного із ТОВ «Карлсберг Україна» (Рекламодавець).

Відповідно до п. 3.1.2. d.. ТОВ «Карлсберг Україна» на підтвердження отриманих прав включення та сповіщення Музикального твору "Don`t stop me now", автор тексту та автор музики: Mercury Frederick, виконавець: Queen було надано музичну довідку копія наявна в матеріалах справи.

Посилання позивача на те, що приписи Ліцензійного договору «Ворнер Мьюзік Україна» щодо поширення його умов на правовідносини сторін з 01.01.2014 (частина третя статті 631 ЦК України) суперечить припису статті 31 Закону та статті 1109 ЦК України не може братися судом до уваги, адже а ні стаття 31 Закону, а ні стаття 1109 ЦК України не містить заборони та/або обмеження щодо застосування до ліцензійних договорів приписів частини 3 статті 631 ЦК України

Твердження Організації про те, що Студією « 1+1» та ІП « 1+1 Продакшн» не подано доказів укладення ПП «Світова музика» та ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» відповідних правочинів з авторами є безпідставними, оскільки судом враховано те, що Ліцензійний договір «Світова музика» та Ліцензійний договір «Ворнер мьюзік Україна» є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавався (стаття 204 ЦК України - презумпція правомірності правочину).

Також твердження позивача щодо нікчемності зазначених Ліцензійних договорів є не обґрунтованим та не законним, тому що не відповідає приписам статті 215 ЦК України, а отже також не може братися судом до уваги.

Сповіщення аудіовізуального твору «Голос країни - 4» відповідачем здійснювалось на цілком законних підставах на основі договору із ІП « 1+1 Продакшн» від 01.08.2013 року «Про виробництво аудіовізуального твору та передачі (відступленню) майнових прав».

Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Тобто, публічне сповіщення музичного твору як складової частини аудіовізуального твору, під час правомірного публічного сповіщення останнього, є також цілком правомірним.

Сповіщення творів, що увійшли як складова частина до цілісного аудіовізуального твору, право на сповіщення якого отримано на законних підставах, за своєю суттю не може вважатись бездоговірним використанням твору.

Як наслідок, публічне сповіщення музичного твору у складі аудіовізуального твору не потребує додаткового дозволу суб'єкта авторських прав. У такому разі особа, яка здійснює таке публічне сповіщення має лише сплатити справедливу авторську винагороду. У разі відсутності договору з організацією колективного управління розмір справедливої авторської винагороди визначається відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 року № 72 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав».

Судом встановлено, що відповідач не відмовляється від сплатити авторам справедливої винагороди за публічне сповіщення їх творів, але в узгодженому сторонами розмірі, розрахованому згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав».

Таким чином, твердження позивача щодо незаконного використання відповідачем музичних творів не знаходить свого підтвердження наявними у матеріалах справи. Тобто позивач має право на стягнення справедливої авторської винагороди, а не стягнення компенсації.

Відносно зазначеного позивачем стосовно публічного сповіщення музичного твору "Don`t stop me now", автор тексту та автор музики: Mercury Frederick, виконавець: Queen під час трансляції рекламного роліку "Балтика 7" потрібно зазначити наступне.

Відповідачем надано договір №010511 від 01.05.2011 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Медіа Груп" було, відповідно до умов якого на умовах та в порядку, передбачених Договором та Додатками до нього , телекомпанія на замовлення агентства надає йому плату за рекламні послуги.

В свою чергу ТОВ «Глобал Медіа Груп», як вбачається із матеріалів справи, замовляло рекламні послуги на підставі договору №00626-2014-С від 11.03.2014 р., укладеного із ТОВ «Карлсберг Україна» (Рекламодавець).

Відповідно до п. 3.1.2. d.. ТОВ «Карлсберг Україна» на підтвердження отриманих прав включення та сповіщення Музикального твору "Don`t stop me now", автор тексту та автор музики: Mercury Frederick, виконавець: Queen було надано музичну довідку копія наявна в матеріалах справи.

Відповідно до приписів ст.. 27 ЗУ "Про рекламу" відповідальність за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами несе рекламодавець.

Враховуючи вище зазначене суд приходить до висновку про відсутність прав у позивача вимагати винагороду у відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на позивача

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.08.2015

Суддя Л.В. Прокопенко