Ухвала суду № 49480807, 02.09.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 644/3128/13. Головуючий І інст.: - Ізмайлов І.К.

Провадження №22-ц-/790/4233/15. Суддя-доповідач:- Кокоша В.В.

Категорія: трудові.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 вересня 2015 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - Кокоші В.В.,

суддів: - Черкасова В.В., Пономаренко Ю.А.,

при секретарі: - Каплаух Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційні скарги представника Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області - Соляник Ірини Валентинівни, представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Харківської міського управління ГУМВС України в Харківській області, 3-особа: Головне управління державного казначейства України в Харківській області - про стягнення заробітної плати за роботу в понадурочний час, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2012 року ОСОБА_7 звернувся в суд із вказаним позовом, який уточнив у лютому 2015 року в особі свого представника ОСОБА_8

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 26 вересня 1991 року його прийнято на службу в органи внутрішніх справ. З квітня 2010 року по 10 лютого 2011 року він займав посаду старшого інспектора-чергового чергової частини Фрунзенського РВ ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області.

Наказом ГУМВС України в Харківський області від 10 лютого 2011 року №17 о/с його звільнено з посади старшого інспектора-чергового чергової частини Фрунзенського РВ ХМУ ГУ в Харківській області у відставку Збройних сил за ст. 65 п. «А» (за віком) у званні майора міліції.

Починаючи з квітня 2010 року по 10 лютого 2011 року його робота передбачала змінний графік чергування - 24 години після 48 годин перерви, а інколи лише 24 години перерви, в тому числі у святкові та вихідні дні.

Особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ встановлено 41 - годинний робочий тиждень, тобто 164 години на місяць.

За вирахуванням чотирьох годин на відпочинок (дві години у день та дві години вночі) він відпрацював у червні 2010 року 200 годин та недоотримав суму оплати за понадурочну працю 456 грн. 48 коп., у липні 2010 року він відпрацював 200 годин та недоотримав суму оплати за понадурочну працю 406 грн. 08 коп., у серпні 2010 року він відпрацював 213 годин та недоотримав суму оплати за понадурочну працю 552 грн. 72 коп., у вересні 2010 року він відпрацював 187 годин та недоотримав суму оплати за понадурочну працю 259 грн. 44 коп., у грудні 2010 року він відпрацював 220 годин та недоотримав суму оплати за понадурочну працю 631 грн. 68 коп., у січні 2011 року він відпрацював 207 годин та недоотримав суму оплати за понадурочну працю 485 грн. 04 грн., а всього 2791 грн. 44 коп.

Графік чергувань інспекторів-чергових чергової частини Фрунзенського РВ ХМУ ГУ в Харківській області суперечив нормам трудового законодавства, оскільки проміжок часу між робочими змінами відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18 серпня 1992 року №485 «Про заходи щодо подальшого вдосконалення діяльності чергової служби органів внутрішніх справ України» повинен становити не менше 72 годин, і у зв'язку з цим, що він чергував через 30 годин, а не через 72 години, кожного місяця працював понад встановлений законодавством робочий час і понаднормова робота йому не була оплачена.

Вважав, що неправомірними діями та своїм ставленням до нього відповідач спричинив йому моральну шкоду, оскільки не виплатив повністю заробітну плату після звільнення зі служби, що призвело до тяжкого матеріального становища, він змушений був позичати гроші, відсутність коштів на існування родини гнітила його та він не міг у повному обсязі сплачувати комунальні платежі.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_7 просив стягнути з Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області на його користь заробітну плату за роботу в надурочний час за період з липня 2010 року по січень 2011 року в розмірі 2791 грн. 44 коп., моральну шкоду в розмірі 30 000 грн., судовий збір в розмірі 114 грн. 71 коп., витрати на аудиторський звіт в розмірі 500 грн.

Представник Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області в судове засідання не з'явився.

В письмових запереченнях наданих до суду позов не визнав.

При цьому посилався на те, що в аудиторському звіту для проведення розрахунку оплати праці в надурочний час ОСОБА_7 були використані копії табелів обліку робочого часу чергувань працівників чергової частини Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з 1 червня 2010 року по 31 січня 2011 року. Розрахунок оплати праці в надурочний час проведено аудитом на підставі копій листів з інформацією, які не можуть слугувати документами, і аудиторський звіт не може бути взятий судом до уваги як доказ по справі.

При несенні служби понад установлений законодавством робочий час виплата грошового забезпечення проводиться з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням, доплата за службу в нічний час становить 35 % посадового окладу.

Годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу та окладу за спеціальним званням на кількість годин робочого часу в поточному місяці.

Службою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів, підрозділів установ і навчальних закладів внутрішніх справ службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.

Чинним законодавством не передбачено перерахунку окладу грошового забезпечення працівників міліції, залежно від особливостей роботи підрозділу, де вони працюють, і посадовий оклад нараховується не за робочі дні, а за календарні. Тому грошове забезпечення ОСОБА_7 порівняно з працівниками, які працюють у режимі 41-годинного робочого тижня, у зв'язку з подобовим режимом його роботи, збільшується лише на розмір доплати за роботу у нічний час, яка складає 35% від посадового окладу та доплати посадового окладу та окладу за спеціальним званням у святкові дні.

Отже, кількість фактично відпрацьованих годин під час чергування позивачем та тривалість робочого часу для осіб рядового і начальницького складу повинна обраховуватись наступним чином: якщо за місяць позивач чергував 10 діб, а кожне добове чергування становить 24 години, за відрахуванням 4 годин, які надаються для відпочинку і не враховуються в робочий час, то фактично за місяць чергування становлять 200 годин. При цьому, нічні 60 годин оплачуються у збільшеному від посадового окладу розмірі, тому не можуть оплачуватись ще як і понаднормові (200 - 60 =140). Отже, чергуючи за місяць 10 діб позивач відпрацював 140 годин, за які йому було нараховане та виплачене грошове забезпечення за займаною посадою, а для осіб рядового і начальницького складу встановлений 41- годинний робочий тиждень, тобто за місяць це 164 години.

Вважав, що підстав для виплати грошового забезпечення ОСОБА_7 за несення служби понад встановлений законодавством робочий час та відшкодування моральної шкоди відсутні, оскільки ніяких понад нормованих чергувань він не здійснював.

Представник Головного управління державного казначейства України в Харківської області в судове засідання не з'явився.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області - Соляник І.В., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та закрити провадження у справі.

В апеляційній сказі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8, посилаючись на невідповідність висновків суду обставина справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, грошове забезпечення ОСОБА_7 під час проходження ним служби в органах внутрішніх справи за період з червня 2010 року по січень 2011 року включно, сплачувалося відповідачем у відповідності до діючого законодавства.

Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу УВС України Харківської області від 11 жовтня 1991 року №44 о/с ОСОБА_7 прийнято на службу в ограни внутрішніх справ з 26 вересня 1991 року( а. с. 10).

Наказом ГУМВС України в Харківський області від 10 лютого 2011 року №17 о/с згідно з положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено старшого інспектора-чергового чергової частини Фрунзенського РВ ХМУ ГУ в Харківський області майора міліції ОСОБА_7 у відставку Збройних сил за ст. 65 п. «А» (за віком) (а. с. 9).

Згідно ст. 22 Закону України «Про міліцію» для працівників міліції встановлюється 41-годинний робочий тиждень.

Відповідно до ст. 21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 29 липня 1991 року №114, для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дня. Оплата праці в надурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.

Згідно пункту 1.5. Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом МВС України від 28 квітня 2009 року №181 (зі змінами та доповненнями), працівники чергової частини несуть службу у форменому одязі встановленого зразка. Їх робота організовується в чотири зміни тривалістю 24 години кожна. Особам добового наряду під час чергування надаються по черзі перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку загальною тривалістю до чотирьох годин, у тому числі до двох годин у денний і двох годин у нічний час.

Пунктом 1.6. зазначеної Інструкції передбачено, що при тимчасовій неможливості забезпечити чотиризмінну роботу чергової частини (при некомплекті, у разі хвороб, відпусток чи з інших причин) штатним працівникам чергових частин, а також підмінним черговим може надаватися відпочинок тривалістю 48 годин.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 7 липня 2007 року №1294, а також додатку №22 до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України 31 грудня 2007 року №499, доплата за службу в нічний час становить 35 відсотків посадового окладу.

Відповідно до п. 3.7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України 31 грудня 2007 року №499, компенсація за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні здійснюється таким чином:

3.7.1. При залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до несення служби понад установлений законодавством робочий час виплата грошового забезпечення проводиться з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням. 3.7.2. Годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу та окладу за спеціальним званням на кількість годин робочого часу в поточному місяці. При цьому понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.

3.7.3. Служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулів не допускається.

3.7.4. Підставою для залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: а) письмові накази керівників органів внутрішніх справ; б) графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ.

3.7.5. Облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов'язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин.

3.7.6. Службою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів, підрозділів установ і навчальних закладів внутрішніх справ службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00. Особам, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в робочий час. Особам добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі), яка не враховується в робочий час.

Із розрахунку представника Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області, наведеного у письмових запереченнях на уточнені позовні вимоги вбачається, що у червні 2010 року позивач здійснив 10 чергувань по 20 годин кожне, тобто чергував 200 год. З них служба у нічний час становила 60 год., які не можуть оплачуватися як понаднормові, оскільки вони вже оплачені позивачу у збільшеному від посадового окладу розмірі, що підтверджується довідкою про грошове забезпечення ОСОБА_7

У липні 2010 року позивач здійснив 10 чергувань по 20 годин кожне, тобто чергував 200 год. З них служба у нічний час становила 60 год., які не можуть оплачуватися як понаднормові, оскільки вони вже оплачені позивачу у збільшеному від посадового окладу розмірі, що підтверджується довідкою про грошове забезпечення ОСОБА_7

У серпні 2010 року позивач здійснив 11 чергувань по 20 годин кожне, тобто чергував 220 год. З них служба у нічний час становила 62 год., які не можуть оплачуватися як понаднормові, оскільки вони вже оплачені позивачу у збільшеному від посадового окладу розмірі, що підтверджується довідкою про грошове забезпечення ОСОБА_7

У вересні 2010 року позивач здійснив 9 чергувань по 20 годин кожне, тобто чергував 180 год. З них служба у нічний час становила 58 год., які не можуть оплачуватися як понаднормові, оскільки вони вже оплачені позивачу у збільшеному від посадового окладу розмірі, що підтверджується довідкою про грошове забезпечення ОСОБА_7

У грудні 2010 року позивач здійснив 11 чергувань по 20 годин кожне, тобто чергував 220 год. З них служба у нічний час становила 66 год., які не можуть оплачуватися як понаднормові, оскільки вони вже оплачені позивачу у збільшеному від посадового окладу розмірі, що підтверджується довідкою про грошове забезпечення ОСОБА_7

У січні 2011 року позивач здійснив 10,5 чергувань по 20 годин кожне, тобто чергував 210 год. З них служба у нічний час становила 58 год., святкові 24 год., які не можуть оплачуватися як понаднормові, оскільки вони вже оплачені позивачу у збільшеному від посадового окладу розмірі, що підтверджується довідкою про грошове забезпечення ОСОБА_7 (а. с. 102, 173-175 том №1).

Статтями 20-23 Закону України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Кіністрів України від 29 липня 1991 року №114, Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України 31 березня 2007 року №499 не передбачено перерахунку окладу грошового забезпечення працівників міліції, залежно від особливостей роботи підрозділу, де вони працюють, і посадовий оклад нараховується не за робочі дні, а за календарні.

У зв'язку з цим, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що грошове забезпечення позивача порівняно з працівниками, які працюють у режимі 41-годинного робочого тижня, у зв'язку з подобовим режимом його роботи збільшувалося лише на розмір доплати за роботу у нічний час, яка складає 35% від посадового окладу та доплати посадового окладу та окладу за спеціальним званням у святкові дні.

Вирішуючи спір, суд з'ясував дійні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази, дав їм належну оцінку та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги представника Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області Соляник І.В. про те, що дана справи не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, не можуть бути прийняті до уваги колегії суддів.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 2, 27 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20 травня 2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» за змістом ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Законодавство не містить визначення терміна «публічно-правовий спір». Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне. Суди повинні враховувати, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративними судами, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Пов'язаними з вимогами про стягнення заробітної плати слід вважати вимоги про відшкодування шкоди, завданої саме невиплатою заробітної плати (грошового утримання). Суди повинні мати на увазі, що позовна вимога публічних службовців про стягнення заробітної плати (грошового утримання) за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи у зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, у тому числі в разі, коли її заявлено окремо від вимоги про поновлення на роботі, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки стосується проходження особою публічної служби.

Позовні вимоги ОСОБА_7 не містять вимог щодо вирішення публічно-правового спору, стягнення заробітної плати (грошового утримання) за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи у зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, а стосуються майнових вимог, які за своїх характером є цивільно-правовими.

Крім того, ухвалою апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2013 року скасовано ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2012 року, якою було закрито провадження у даній справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, а справу провернуто до того ж суду для продовження розгляду (а. с. 32-33, 55- 56 том №1).

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 про те, що суд при вирішенні спору не врахував того, що ОСОБА_7 у червні 2010 року відпрацював понаднормово 36 год.; у липні 2010 року відпрацював понаднормово 36 год.; у серпні 2010 року відпрацював понаднормово 49 год., у вересні 2010 року відпрацював понаднормово 23 год., у грудні 2010 року відпрацював понаднормово 56 год., у січні 2011 року відпрацював понаднормово 43 год.

Суд першої інстанції дав оцінку вказаним обставинам та дійшов висновку, що згідно наданих відповідачем табелів, графіків чергувань працівниками чергової частини Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області з червня 2010 року по січень 2011 року, довідки №3017 від 14 квітня 2014 року про грошове забезпечення ОСОБА_7, режим його роботи враховано відповідачем та проведено відповідні виплати.

Інші доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8, не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п. 1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги представника Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області - Соляник Ірини Валентинівни, представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 - відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання н ею законної сили.

Головуючий:

Судді: