Ухвала суду № 49475845, 28.08.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11774/15-ц

2-/638/258/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2015 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді - СЕМІРЯД І.В.

при секретарі - ВОРОНІНІ Д.Г.

за участю позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності,

встановив:

15.07.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить поділити спільне майно подружжя квартиру АДРЕСА_1, визнавши його право власності на 2/3 частини квартири з урахуванням інтересів неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з ним та знаходиться на його утриманні та визнати право власності на 1/3 частину зазначеною квартири за відповідачкою.

14.08.2015 року відповідачка ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом, який було долучено до справи в судовому засіданні 28.08.2015 року, в якому просить визнати за нею право власності на 1/2 частини квартиру АДРЕСА_1, ? частину автомобіля Volkswagen Passat, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та на ? частину автомобіля Mersedes-Benz, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_2.

Разом з зустрічним позовом надала суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт та заборонити відповідачу та будь-яким третім особам вчиняти будь які дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1, автомобіля Volkswagen Passat, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та автомобіля Mersedes-Benz, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_2.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що в провадженні суду перебуває справа про поділ зазначеного майна подружжя, після розірвання шлюбу автомобілі, які вони придбали у період шлюбу, залишились у користуванні позивача, на даний час у нього є усі документи на спірну квартиру та автомобілі і ОСОБА_1 може розпорядитися майном, що ускладнити, або унеможливить виконання рішення суду. Крім того їй стало відомо, що відповідач за зустрічним позовом, має намір відчужити спірне майно без її згоди.

Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 підтримала заяву про забезпечення позову та просили її задовольнити.

Позивач за зустрічним позовом та позивач за первісним позовом ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечував.

Суд, вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо неприйняття заходів забезпечення позову може утруднити його виконання після ухвалення рішення, якщо позовні вимоги будуть задоволені судом.

Як роз'яснено у п.4 постанови пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

За змістом ст. 152 ЦПК України, вбачається, що заборона відчуження майна допускається лише за умови, що майно належить відповідачу, та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову.

Як вбачається з відповіді на запит управління Державтоінпекції за ОСОБА_1 зареєстровані автомобіл Volkswagen Passat, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та автомобіль Mersedes-Benz, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_2.

Крім того, відповідно до договору купівлі-продажу та витягу про реєстрацію права власності спірна квартира зареєстрована за ОСОБА_1

Враховуючи, що спірне майно належить відповідачу за зустрічним позовом, є підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову у зазначеній справі може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, очевидно (явно) може бути заподіяно шкоду правам та законним інтересам позивача, таким чином, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити, заборонити відчуження спірного майна.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 151- 153 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити:

Накласти арешт та заборонити відчуження:

- квартири АДРЕСА_1,

- автомобіля Volkswagen Passat, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1

- автомобіля Mersedes-Benz, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_2.

Копію ухвали для виконання направити Реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції та управління ДАІ України в Харківській області.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути предявлена до виконання протягом 1 (одного) року з наступного дня після її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня винесення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: