Ухвала суду № 49475823, 31.08.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 серпня 2015 року Справа № 26/244

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 (головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.)на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 25.12.2015 (суддя Пінчук В.І.)за скаргоюПриватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"на дії відділу державної виконавчої служби,стягувач Національний банк України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області,боржники1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-будівельна група", 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська фінансова група"у справі№ 26/244 Господарського суду міста Києваза позовомКомерційного банку "Українська фінансова група" - товариство з обмеженою відповідальністю (замінено стороною у виконавчогму провадженні - Національним банком України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області)до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-будівельна група", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фінансова група", 3. Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"простягнення 17 696 571, 43 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2014 у справі №26/244, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015, скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" на дії Державної виконавчої служби України задоволено частково: зобов'язано Державну виконавчу службу України закінчити виконавче провадження ВП № 34947865.

В іншій частині скарги відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу місцевого суду скасувати в частині часткового задоволення скарги на дії органу Державної виконавчої служби, відмовити у задоволенні такої скарги повністю.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111-3ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Розміри ставок судового збору, зокрема за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду, встановлено ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Доказів сплати судового збору матеріали касаційної скарги не містять. Натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на строк до ухвалення судового рішення.

Обгрунтовуючи вказане клопотання, заявник зазначає, що Департамент державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування такого здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувать. У зв'язку з досить стислими строками подачі касаційних скарг вказує на необхідність надання судом відстрочки сплати судового збору до прийняття рішення у справі.

Відповідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, виходячи з положень вищевказаного закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст.36 ГПК України.

Скаржником не надано жодних доказів існування наведених обставин щодо відсутності можливості сплати судовий збір у належному розмірі у встановлений ч. 1 ст. 110 ГПК України строк подання касаційної скарги.

Колегія суддів вважає, що скаржник належно не обгрунтував відповідне клопотання, не підтвердив доказами наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому не вбачає достатніх підстав для задоволення такого клопотання.

За таких обставин подана касаційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.

Окремо колегія суддів звертає увагу скаржника на необхідність належного обгрунтування ним неможливості звернення з касаційною скаргою у визначений законом строк. Адже отримання заявником копії оскаржуваної постанови поштовим засобом зв'язку 25.06.2015 та звернення зі скаргою лише 13.07.2015 (згідно з поштовим штемпелем на конверті), зважаючи на виготовлення повного тексту оскаржуваної постанови 19.06.2015 (з огляду на отримання відповідачем-3 такого, що підтверджується відміткою на заяві про видачу копії судового рішення), без повного указання обгрунтованих підстав для відновлення строку на оскарження, фактично унеможливлює об'єктивний розгляд цього процесуального питання.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Повернути Міністерству юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 у справі № 26/244 та додані до неї документи без розгляду.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова