Постанова № 4947557, 07.09.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 906/09/1270

Категорія 6.6.5  

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07 вересня 2009 року м.Луганськ  

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Твердохліба Р.С.,

при секретарі: Лустіной Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1про стягнення суми фінансової санкції, -

В С Т А Н О В И В:

25 вересня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1про стягнення суми фінансової санкції, в якому позивач просить звернути стягнення на активи суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1на суму 443,50 грн. в рахунок погашення штрафу. В обгрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що 08.11.2003 року працівниками СДПРІ в Луганській області, на підставі направлень №192 та №193 від 08.11.2003 року було проведено перевірку магазину розташованого за адресою: Ст-Луганський район, с.Вільхове, вул. Свердлова, 28а, який належить суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1, з питання дотримання порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, згідно ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509 - XII «Про державну податкову службу в Україні», №481/95 ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», №1776-111 «Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Згідно акту перевірки було встановлено непроведення розрахункових операцій з застосуванням реєстратора розрахункових операцій, не були видані розрахункові документи встановленої форми, не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місті проведення розрахунків. Статтею 22 Закону встановлено, що за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми на яку встановлено відповідальність.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав суду аналогічні позовній заяві пояснення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно п.4 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» ограни державної податкової служби України здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Згідно ч.2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Спеціальним законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів

розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Попов Віктор Миколайович зареєстрований управлінням економіки райдержадміністрації Станично-Луганського району 22 січня 1998 року за №240, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (арк. справи 9).

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або

юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

08 листопада 2003 року працівниками СДПРІ в Луганській області, на підставі направлень №192 та №193 від 08.11.2003 року було проведено перевірку магазину розташованого за адресою: Ст-Луганський район, с.Вільхове, вул. Свердлова, 28а, який належить суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1, з питання дотримання порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, згідно ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509 - XII «Про державну податкову службу в Україні», №481/95 ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», №1776-111 «Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно з п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п.13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

В ході перевірки встановлено порушення п.2 ст. 3 Закону України 01.01.2000 року №1776-111 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - п.1 проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) ні через зареєстровані, опломбовані у встановленому

порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням

зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, п.2 - невидання особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, п.13 - не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, про що складено акт №73 (арк. справи 6-8).

Згідно ч.1 ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією в Станично-Луганському районі прийнято податкове повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000552301/430/23-2046800090/4580 від 13.11.2003 року у вигляді штрафу в розмірі 443,50 грн., який СПД - фізична особа ОСОБА_1 повинен сплатити у 10 денний термін з дня отримання рішення /арк. справи 5/.

Рішення отримано СПД фізичною особою ОСОБА_1 13.11.2003 року, що підтверджується підписом відповідача на корінці рішення /арк. справи 5/.

Відповідно до п.п.5.2.1, 5.2.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення, якщо воно протягом 10 днів з дня отримання не оскаржено платником податків. Факту оскарження відповідачем податкового зобов'язання судом не встановлено.

До теперішнього часу СПД - фізична особа ОСОБА_1 рішення про застосування фінансових санкцій в адміністративному та судовому порядку не оскаржував, суму штрафної санкції не сплатив.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі знайшли обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства. У зв'язку з чим суд вважає за можливе стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ПП ОСОБА_1суму штрафних санкцій у розмірі 443,50 грн., звернувши стягнення на його активи.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

Керуючись ст.ст. 94, 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1про стягнення суми фінансової санкції задовольнити повністю.

Звернути стягнення на активи суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на суму штрафних санкцій у розмірі 443,50 грн. на користь Державного бюджету України (п/р 34210379600330, код платежу 16050200, одержувач ВДК у Ст.-Луганському районі, код одержувача 24048187, МФО 804013).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СУДДЯ