Ухвала суду № 49470754, 27.08.2015, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 4-с/537/8/2015

Справа № 537/1418/15-ц

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.08.2015 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області, в складі головуючого судді - Степури А.А., при секретарі Грицьковій Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання незаконною постанови державного виконавця про зупинення виконавчого провадження,-

Встановив:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з скаргою згідно якої прохали суд винести рішення, яким визнати незаконною (або недійсною) постанову державного виконавця Майстренко І.В. про зупинення виконавчого провадження по виконавчому листу № 2-1503 від 9.03.2011 року і відмовити у відкритті провадження згідно заяви ОСОБА_3 від 10.03.2015 року і заяви державного виконавця Майстренко І.В. про розяснення рішення суду від 7.12.2010 року.

Свої вимоги мотивували тим, що 19.03.2015 року винесена постанова про зупинення виконавчого провадження по виконавчому листу № 1503 від 9.03.2011 року, згідно якого ОСОБА_3 рішенням суду зобовязаний за свої кошти знести гараж, сарай і туалет душ, які побудовані на їхній земельній ділянці і перенести за межу на відстань одного метра. Така постанова державного виконавця винесена на підставі заяви ОСОБА_3 від 10.03.2015 року якою він просить державного виконавця звернутися в суд з заявою про розяснення рішення суду від 7.12.2010 року. Вони вважають постанову державного виконавця незаконною, оскільки в грудні 2011 року ОСОБА_3 вже звертався в суд з заявою про розяснення рішення суду з підстав, що йому рішенням суду є незрозумілим, оскільки в рішенні суду не вказано з якою точки і яким чином відрахувати межу між домоволодінням № 13 і № 15 по вулиці Р.Люксембург. По його заяві суд ухвалою від 6.12.2011 року відмовив ОСОБА_3 у розясненні рішення суду, вказавши в ухвалі, що ОСОБА_3 своєю заявою просить внести зміни в рішення суду і суд вказав, що рішення суду є зрозумілим з конкретним зазначенням встановлених обставин та чітким викладом резолютивної частини рішення згідно позовних вимог. В заяві від 10.03.2015 року ОСОБА_3 знову посилається на такі ж підстави, щодо розяснення рішення суду, які вже були розглянуті судом, а тому згідно п.п. 1,2 ст. 122 ЦПК України заява ОСОБА_3 і відповідно постанова державного виконавця від 19.03.2015 року є незаконною і його заява, яка подана в суд на підставі заяви ОСОБА_3 від 10.03.2015 року не підлягає повторному розгляду судом.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 скаргу підтримали в повному обсязі та прохали її задовольнити.

ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, але завчасно надіслала заяву про розгляд заяви без її участі скаргу підтримує в повному обсязі.

Зацікавлена особа державний виконавець Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції ОСОБА_5 в судове засідання не зявилася, хоча про час та місце слухання справи була належним чином повідомлена.

Зацікавлена особа представника Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції до судового засідання не направили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися.

Зацікавлена особа ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, хоча про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

Вислухавши заявника та представника заявника, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги заявника підлягають задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 07 грудня 2010 року позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволено частково: зобовязано ОСОБА_3 звільнити частину земельної ділянки по вул. Р. Люксембург 15 в м. Кременчуці, на якій побудовані ним гараж-сарай і туалет-душ шляхом знесення за свої кошти цих приміщень і перенесення їх за межу на відстані 1 метр; зобовязано ОСОБА_3 поновити межові знаки на межі земельних ділянок між садибами розташованими по вул. Р. Люксембург м. Кременчука за №№ 13 та 15; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 4 грн. 25 коп., витрати на ІТЗ 3 грн. 75 коп., за послуги експерта 132 грн., 1075 грн. за юридичну допомогу на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 4 грн. 25 коп., витрати на ІТЗ 3 грн. 75 коп., за послуги експерта 132 грн., 1075 грн. за юридичну допомогу.

В іншій частині позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 15 лютого 2011 року вищезаначення рішення Крюківського районного суду м. Кременчука залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 26 серпня 2011 року рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 15 лютого 2011 року залишені без змін..

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що на виконанні в Крюківському відділі державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції знаходиться на примусовому виконанні виконавчий лист № 2-1503 виданого 9.03.2011 року.

19.03.2015 року державний виконавець Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції ОСОБА_5, керуючись п.1 ч.1 ст.38, статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження», зупинив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа№ 2-1503 виданого 9.03.2011 року про зобовязання ОСОБА_3 звільнити частину земельної ділянки по вул. Р. Люксембург 15 в м. Кременчуці, на якій побудовані ним гараж-сарай і туалет-душ шляхом знесення за свої кошти цих приміщень і перенесення їх за межу на відстані 1 метр .

Ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

Згідно до ч.2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа.

П.1 ч.1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Так, з ухвали Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 6.05.2015 року вбачається, що у задоволенні заяви державного виконавця Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_5 про роз»яснення рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відновлення становища та усунення перешкод відмовлено.

Відповідно до ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 30.06.2015 року встановлено, що ухвалу Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 6.05.2015 року залишено без змін.

Зі змісту мотивувальної частини ухвали Апеляційного суду Полтавської області встановлено, що «10 березня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ з заявою в якій прохав державного виконавця звернутися до суду з заявою про розяснення рішення, оскільки йому (ОСОБА_3В.) є незрозумілим рішення суду в частині перенесення побудованих споруд на відстань 1 метр, тому що в рішенні суду не вказано про те, в яку сторону їх необхідно перенести»

Апеляційним судом Полтавської області встановлено, що державний виконавець фактично просить внести зміни до рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.12.2010 року, а не розяснити рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.12.2010 року, що суперечить вимогам законодавства, а саме ч.1 ст. 221 ЦПК України.

Тобто, постанова державного від 19.03.2015 року про зупинення виконавчого провадження винесена, не у звязку з тим, що державному виконавцю є незрозумілим рішення суду, а у звязку зі зверненням до державного виконавця боржника ОСОБА_3, про необхідність розяснити рішення суду.

Однак, як вбачається із матеріалів цивільної справи ОСОБА_3 вже звертався з такою заявою до суду і ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука від 6.12.2011 року в розясненні рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.12.2010 року було відмовлено (а.с. 5-6), дане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 23.01.2012 року (а.с 7-8).

Про дане рішення суду та відмову в розясненні рішення суду було відомо Крюківському ВДВС Кременчуцького МУЮ, оскільки вони були учасником даних проваджень. Однак, знову з тих же мотивів та підстав державний виконавець Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_5 звертається до суду з заявою, що свідчить про упередженість державного виконавця Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_5 на користь боржника ОСОБА_3 та в свою чергу , про незаконність постанови про зупинення виконавчого провадження від 19.03.2015 року так, як питання поставлені в заяві державного виконавця Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_5 про розяснення рішення розглянуті місцевим та апеляційним судами, ще у грудні 2011 року та у січні 2012 року, а тому суд приходить до висновку про задоволення скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання незаконною постанову державного виконавця про зупинення виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 386, 387, 389 ЦПК України, Законом України „Про виконавче провадження, суд, -

УХВАЛИВ :

Скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання незаконною постанову державного виконавця про зупинення виконавчого провадження задовольнити.

Визнати незаконною постанову державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції ОСОБА_5 про зупинення виконавчого провадження від 19.03.2015 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 01 вересня 2015 року.

Суддя: Степура А.А.