Справа № 401/4545/14-ц
провадження № 2/401/50/15
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2015 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Баранець А.М.
при секретарі Завяловій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську позовну заяву ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», в особі представника за довіреністю Тафіїва В.Ф., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 175433,75 грн. основного боргу, 91959,05 грн. - процентів за користування кредитом та судового збору у розмірі 2673,93 грн. Відповідно до заяви поданої представником позивача Шмалько О.О., позивач збільшив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №11092919001 від 20.06.2009 року у розмірі 621921, 79 грн. з яких сума заборгованості за кредитом -304280,26 грн., за відсотками - 194151,96 грн., пені -123489,57 грн., а також судові витрати у розмірі 2673,93 грн.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11 грудня 2006 року між АКІБ «УкрСіббанк»(правонаступник АТ «УкрСіббанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №11092919000 (номер договору відповідно до додаткової угоди був змінений на № 11092919001) за умов якого Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 19702,00 швейцарських франка з розрахунку 8,2% річних на строк з 11.12.2006 року до повного повернення кредиту. Відповідно до договору купівлі продажу прав вимоги від 08.12.2011 року укладеного між АТ «УкрСіббанк» та ПАТ «Дельта Банк», останній набув права вимоги за вказаним кредитним договором. Позивач зазначив, що відповідач в порушення п.п.1.2.2 кредитного договору, зобов'язання щодо його повернення не виконує, чим порушує умови договору та вимоги законодавства України, а саме ст.526 , ст. 610, ч.2 ст.1050 ЦК України.
В попередньому судовому засідання представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. В судове засідання представник позивача не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про те, що він не заперечує проти ухвалення заочного рішення та просить суд провести розгляд справи без його участі.
Відповідач проти заявленого позову заперечив, та зазначив, що він дійсно підписував з АКІБ «УкрСіббанк» договір про надання споживчого кредиту у іноземній валюті (швейцарських франках) №11092919000 від 11.12.2006 року, але банк умови договору не виконав і не перерахував йому обумовлені договором 19702, 00 швейцарських франка, а тому просить суд відмовити позивачу у задоволені заявленого позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані до справи письмові докази суд приходить до наступного.
Відповідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути заборгованість з відповідача за кредитним договором № 11092919001 від 11.12.2006 між АКІБ «УкрСіббанк» та ОСОБА_1 Право вимоги за цим договором позивач обґрунтовує укладеним між АТ «УкрСіббанк» та ПАТ «Дельта Банк»договором купівлі продажу прав вимоги від 08.12.2011 року, копію якого він надав разом із додатком до цього договору - Актом прийому передачідокументації за договором купівлі-продажу вимоги за кредитами від 08.12.2012 р., датований 14.03.2012 року. Відповідно до даного акту Покупець в особі ПАТ «ДельтаБанк» отримав кредитний договір за №11092919001 (боржник ОСОБА_1.).
Водночас, до позовної заяви позивачем додано копію кредитного договору за №11092919000 від 11.12.2006 року. В тексті позовної заяви позивач зазначає, що за додатковою угодою номер договору11092919000 від 11.12.2006 року сторонами було змінено на №11092919001, натомість такої додаткової угоди Позивач до суду не подав. До матеріалів справи подано копію кредитного договору №11092919000 від 11.12.2006 року. Таким чином, належних доказів набуття Позивачем права вимоги за кредитним договором №11092919000 від 11.12.2006 року між АКІБ «УкрСіббанк» та ОСОБА_1 суду надано не було.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).Частиною першою статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.Відповідно до положень ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредитору є належним виконанням. Належних доказів повідомлення боржника за кредитним договором, в особі ОСОБА_1, про заміну кредитора у зобов'язанні позивачем суду не надано.
Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Згідно з п.2 Положення НБУ «Про кредитування» фізичні особи мають право на отримання лише споживчого кредиту в національній валюті. Споживчий кредит - це кредит на придбання споживчих товарів та послуг. Відносини за договором споживчого кредиту регулюються ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання валюти як засобу платежу можливо при дотриманні суб'єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.
Судом встановлено що 11.12.2006 між АКІБ «УкрСіббанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11092919000. Відповідно до умов п.п. 1.1 Договору банк зобов'язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти. Належним чином використовувати і повернути банку кредит(грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 19702,00 швейцарських франків та сплатити проценти, комісії в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту-83122, 32 грн. за курсом НБУ на день укладання цього Договору. Підпунктами 1.4 та 1.5 Договору встановлено, що кредит надається Позичальнику для його особистих потреб(безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника), а саме на : - кредит на поточні потреби. Кредит надається шляхом зарахування Банком коштів на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_1, МФО 351005 у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням.
У зв'язку з запереченням відповідача щодо отримання ним від банку за кредитним договором валютної позики, суд зобов'язав позивача надати докази зарахування валютних коштів на розрахунковий рахунок Позивача. На адресу суду позивачем засобами факсимільного зв'язку було надіслано копію платіжного доручення №15746 від 11 грудня 2006 року за текстом якого вбачається що АКІБ «УкрСіббанк» (дебетовий рахунок НОМЕР_2) перерахував ОСОБА_1 (кредитовий рахунок НОМЕР_3) грошові кошти у розмірі 19702,00 гривні відповідно до призначення платежу - надання кредиту згідно угоди 11092919000 від 11.12.2006 р. На нижній частині копії платіжного доручення є відбиток підпису не встановленої особи, печатки та штампи баку із датою про підтвердження перерахування грошових коштів у національній валюті на кредитовий рахунок відсутні.
Відповідно до ч.1 та 2 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Платіжне доручення у довільній формі обов'язково має містити інформацію, що потрібна для заповнення усіх реквізитів меморіального ордера, який складається на його підставі, а також містити дату складання, номер, підписи та відбиток печатки (якщо її наявність передбачено) платника, які заявлені банку у картці зі зразками підписів і відбитком печатки, та вказівки щодо порядку виконання його банком.
Так, відповідно до п.п. 1.19, 2.8 та 2.14 Постанови НБУ №22 від 21.01 2004 р. «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» із відповідними змінами та доповненнями встановлено, що під час підписування розрахункового документа не дозволяється використання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів. Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банкстягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".
Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення. У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті "Дата виконання", має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку; даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Таким чином позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо виконання ним п.п.1.1. кредитного договору в частині що стосується надання Відповідачу у користування грошових коштів у розмірі 19702,00 швейцарських франків.
Згідно зі ст.ст. 525 та 526 ЦК України, зобов'язаннямає виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За клопотанням позивача про забезпечення доказів ухвалою суду від АТ «Дельта банк» для огляду у судовому засіданні витребувалась кредитна справа за кредитним договором11092919000 від 11.12.2006 р. До часу ухвалення заочного рішення у справі позивач витребовану кредитну справу суду не надав.
Згідно з ч. 3 ст. 10, ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На підставі викладених обставин справи, та керуючись ст.ст.3,4,10,11,57-60,88,209-215,224-226 ЦПК України, ст.ст. 525,526,п. 1 ч. 1 ст. 512, ч.1 ст.514, 516, 1049, 1050ЦК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
У задоволені позову Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, процентів та пені за договором про надання споживчого кредиту №11092919000 від 11 грудня 2006 року - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-и днів з дня отримання його копії.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 10 днів з дня його оголошення.
Суддя Світловодського міськрайсуду А.М.Баранець
17.08.2015
Судове рішення № 49464636, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 17.08.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 401/4545/14-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: